178051 (583478), страница 2
Текст из файла (страница 2)
При розробці Incoterms 2000 були прикладені значні зусилля для досягнення максимально можливої й бажаної погодженості відносно різних виразів, використовуваних у тринадцятьох термінах. Таким чином, вдалося уникнути використання різних формулювань для вираження того самого значення. Крім того, по можливості використалися вираження, уживані в Конвенції ООН про договори із продажу товарів.
"Відправник вантажу" - У деяких випадках було необхідно використати той самий термін для передачі двох різних значень тому, що не було підходящої альтернативи. Працівники торгівлі знайомі із цими труднощами як стосовно до договорів купівлі-продажу, так і до договорів перевезення. Так, наприклад, термін "Відправник вантажу" (shipper) означає як людину, що передає товар для перевезення, так і людину, що укладає договір з перевізником: однак ці два "Відправники вантажу" можуть бути різними людьми, наприклад, за договором з терміном FOB, де продавець передає товар для перевезення, а покупець укладає контракт із перевізником.
"Поставка" - Особливо важливо відзначити, що термін "Поставка" використовується в Incoterms у двох різних значеннях.
По-перше, він використається для визначення моменту, коли продавець виконав свої зобов'язання по поставці, визначені в статтях А.4. Incoterms.
По-друге, термін "Поставка" також використається стосовно до обов'язку продавця одержати або прийняти поставку товару, обов'язок, що з'являється в статтях Б.4. збірника Incoterms. При використанні в цьому другому випадку слово "Поставка" означає, по-перше, що покупець "приймає" саму природу "C"-термінів, а саме, що продавець виконує свої обов'язки по відвантаженню товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний прийняти товар. Цей останній обов'язок важливий, щоб уникнути непотрібних платежів за зберігання товару до того моменту, як покупець забере товар. Таким чином, відповідно до термінів CFR й CIF покупець зобов'язаний прийняти поставку товарів і прийняти їх від перевізника. Якщо покупець не виконає цього зобов'язання, він може стати зобов'язаним відшкодувати збитки продавцеві, що уклав договір перевезення з перевізником, або ж покупець може бути змушений оплатити простій, для того щоб перевізник видав йому товар. Коли в цьому випадку говориться, що покупець зобов'язаний "прийняти поставку", це не означає, що покупець прийняв товар як задовольняючий договори купівлі-продажу, але тільки той факт, що продавець виконав своє зобов'язання передати товар для перевезення відповідно до договору перевезення, що він повинен укласти відповідно до умов статей А.3 а) "C"-термінів.
Таким чином, якщо після прийняття товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використати будь-які заходи, які йому надані договором купівлі-продажу й відповідним законом проти продавця. Як уже зазначалося, ці питання перебувають повністю поза зоною дії Incoterms.
Де потрібно, в Incoterms 2000 застосовується вираження "надавати товар у розпорядження покупця" у визначеному місці. Дане вираження має те ж саме значення, як і вираження "передати товар", використовуване в Конвенції ООН про договори із продажу товарів.
"Звичайний" - Слово "Звичайний" з'являється в кількох термінах, наприклад, у терміну Франко Завод щодо часу доставки (А.4.) і в "C"-термінах щодо документів, які продавець зобов'язаний надати, і договору перевезення, що продавець повинен забезпечити (А.8., А.3.). Звичайно, може бути важко точно сказати, що означає слово "Звичайний", однак у багатьох випадках можливо точно визначити, що працівники торгівлі звичайно роблять, і тоді ця практика може стати керівництвом. У цьому значенні слово "Звичайний" є більше корисним, ніж слово "розумний", що вимагає оцінки не з погляду світової практики, а щодо більш важкого принципу сумлінності й чесності. У деяких обставинах цілком може бути необхідним вирішити, що значить "розумний". Однак, за приведеними причинами в Incoterms слово "Звичайний" у більшості випадків переважніше, ніж слово "розумний".
"Збори" - Щодо обов'язку очистити товари для імпорту необхідно визначити, що мається на увазі під "зборами", які повинні бути оплачені при імпорті товарів. Відповідно до терміна DDP у статті А.6. Incoterms 1990 використовувалося вираження "офіційні збори, оплачувані при експорті й імпорті товару". Відповідно до терміна DDP у статті А.6. Incoterms 2000 слово "офіційні" було опущено через те, що це слово викликало невизначеність при визначенні того, чи були збори "офіційними" чи ні. При видаленні цього слова не передбачалася істотна зміна значення. "Збори", які повинні бути оплачені, стосуються тільки тих зборів, які є необхідним наслідком імпорту як такого і які повинні бути тому оплачені відповідно до відповідних правил імпорту.
Будь-які додаткові збори, що стягують приватними сторонами у зв'язку з імпортом, такі як збори за зберігання, не пов'язані з обов'язком очищення товарів, не включаються в ці збори. Однак, результатом виконання цього зобов'язання цілком можуть виявитися деякі витрати митних брокерів або експедиторів вантажів, якщо сторона, що несе це зобов'язання, не виконує сама цю роботу.
"Порти", "Місця", "Пункти", "Приміщення" - Відносно зазначеного місця, куди повинні бути доставлені товари, в Incoterms використаються різні терміни. У термінах, призначених для використання винятково при перевезеннях товарів морським шляхом - таких як FAS, FOB, CFR, CIF, DES й DEQ - використовувалися вираження "Порт відвантаження" й "Порт призначення". У всіх інших випадках використовувалося слово "місце". У деяких випадках представляється необхідним також вказувати "пункт" усередині порту або місця, тому що продавцеві може бути потрібним знать не тільки те, що товар повинен бути доставлений у певний район, такий, як місто, але й де усередині цього міста товар повинен бути наданий у розпорядження покупця. У договорах продажів така інформація часто відсутня, і тому Incoterms передбачають: якщо не був обговорений конкретний пункт усередині погоджених місць, і при наявності декількох таких пунктів, продавець може вибрати пункт, що найбільше влаштовує його (див., наприклад, термін FCA стаття А.4.). Там, де пунктом доставки є "місце" продавця, використовувалося вираження "приміщення продавця" (термін FCA стаття А.4.).
"Корабель" й "Судно" - У термінах, призначених для використання при перевезеннях товарів морським шляхом, вираження "Судно" й "Корабель" використаються як синоніми. Немає необхідності говорити, що повинен бути використаний термін "Судно", коли він входить у сам торговельний термін, такий як "франко уздовж борта судна" (FAS) і "доставка із судна" (DES). Також з урахуванням традиційного вживання вираження "перехід за поручні судна" у терміну FOB слово "Судно" повинне бути вжите в цьому зв'язку.
"Перевірка" й "Огляд" - У статтях А.9. і Б.9. збірника Incoterms заголовки "перевірка - упакування й маркування" й "огляд товару" використовувалися відповідно. Хоча слова "перевірка" й "огляд" майже синоніми, представилося доцільним використати перше слово відносно зобов'язання продавця по доставці у відповідності зі статтею А.4. і залишити друге слово для конкретного випадку, коли виконується "огляд перед відвантаженням", тому що такі огляди звичайно необхідні тільки коли покупець або органи влади країни експорту або імпорту хочуть переконатися, що товар відповідає умовам договору або офіційних умов, перш ніж товар відвантажений.
5. Терміни
9.1 "E" - термін покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в погодженому місці - звичайно у власному приміщенні продавця. З іншого боку, як часто реально відбувається на практиці, продавець часто допомагає покупцеві завантажити товар на транспортний засіб, наданий покупцем. Хоча термін EXW відображав краще б це, якби зобов'язання продавця були розширені й включали навантаження, було ухвалене рішення зберегти традиційний принцип мінімальних зобов'язань продавця відповідно до умов терміна EXW, щоб їх можна було використовувати для випадків, коли продавець не хоче приймати ніяких зобов'язань щодо навантаження товару. Якщо покупець хоче, щоб продавець робив більше, це повинне бути обговорене в договорі купівлі-продажу.
9.2 "F" - терміни передбачають, щоб продавець доставив товар для перевезення відповідно до інструкцій покупця. Пункт, у який сторони припускають здійснити поставку відповідно до терміна FCA, викликав труднощі через широку розмаїтість обставин, які можуть зустрічатися в договорах, укладених із цим терміном. Так, товар може бути завантажений на транспортний засіб, присланий покупцем, щоб забрати товар із приміщень продавця; в іншому випадку товар може мати потребу в розвантаженні із транспортного засобу, присланого продавцем для доставки товару на термінал, названий покупцем. Incoterms 2000 ураховують ці варіанти, обмовляючи, що у випадку, коли місцем, названим у договорі як місце доставки, є приміщення продавця, поставка завершена, коли товар завантажений на транспортний засіб покупця, а в інших випадках поставка завершена, коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження із транспортного засобу продавця. Варіанти, згадані для різних видів транспорту в терміну FCA стаття А.4. Incoterms 1990, не повторюються в Incoterms 2000.
Пункт поставки відповідно до терміна FOB, що збігається з пунктом поставки по термінах CFR й CIF, залишився без змін в Incoterms 2000, незважаючи на значні суперечки. Хоча поняття по терміну FOB "доставити товар за поручні судна" зараз може здаватися в багатьох випадках невідповідним, воно проте розуміється торговцями й застосовується з урахуванням товару й наявних навантажувальних пристроїв. Було відчуття, що зміна пункту поставки відповідно до терміна FOB може створити непотрібну плутанину, особливо відносно продажу товарів, перевезених морським шляхом звичайно чартерами-партіями.
На жаль, слово FOB використається деякими торговцями просто для позначення будь-якого пункту поставки - наприклад "FOB фабрика", "FOB завод", "FOB із заводу продавця" або інших внутрішніх пунктів. При цьому зневажають значенням абревіатури: Франко борт. Зберігається ситуація, коли таке використання "FOB" має тенденцію створювати плутанину, і його варто уникати.
Важлива зміна має місце в терміну FAS відносно обов'язку очистити товар для експорту, тому що найбільше широко прийнято покладати ці обов'язки на продавця, а не на покупця. Щоб забезпечити належну увагу цій зміні, вона була виділена заголовними літерами в передмові до терміна FAS.
9.3 "C" - терміни покладають на продавця обов'язок укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково повинен бути зазначений після відповідного "C" - терміна. Відповідно до термінів CIF й CIP продавець повинен застрахувати товар і мати втрати по страхуванню. Тому що точка поділу витрат фіксована в країні призначення, "C" - терміни часто помилково вважаються договорами прибуття, при яких продавець несе всі ризики й витрати, поки товар не прибув фактично в погоджений пункт. Однак варто підкреслити, що "C" - терміни мають ту ж природу, що й "F" - терміни в тім відношенні, що продавець виконує договір у країні відвантаження або відправлення. Таким чином, договори купівлі-продажу відповідно до "C" - термінів, подібно договорам по "F" - термінах, попадають у категорію договорів відвантаження.
У природі договорів відвантаження закладено, що, у той час як звичайні транспортні витрати за перевезення товару по звичайному маршруту й звичайному способу до погодженого місця повинні оплачуватися продавцем, покупець несе ризики втрати або ушкодження товару, а також додаткові витрати, що виникають внаслідок подій, що мають місце після того, як товар був належним чином доставлений для перевезення. Таким чином, "C" - терміни відрізняються від всіх інших термінів тим, що вони містять дві "критичні" точки. Одна вказує точку, до якої продавець повинен організувати транспорт і мати втрати відповідно до договору перевезення, а інша служить для переходу ризиків. Із цієї причини максимальна обережність повинна бути дотримана при додаванні продавцеві зобов'язань, які покладають на нього після переходу ризику за межі вищевказаної "критичної" точки. Сутністю "C" - термінів є звільнення продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після того, як він належним чином виконав договір купівлі-продажу, уклавши договір перевезення, передавши товар перевізникові й забезпечивши страхування відповідно до термінів CIF й CIP.
Сутність "C" - термінів як договорів відвантаження також може бути проілюстрована розповсюдженим використанням документарних кредитів як кращий спосіб оплати, використаних в таких умовах. У випадках, коли сторони договору купівлі - продажу домовилися, що продавець одержить оплату при поданні в банк погоджених вантажних документів по документарному кредиту, головній цілі документарного кредиту повністю суперечило б, якби продавець ніс подальші ризики й витрати після моменту одержання оплати по документарному кредиту або після відвантаження й відправлення товару. Звичайно, продавцеві доведеться мати всі витрати за договором перевезення, незалежно від того, чи оплачений вантаж попередньо, після відвантаження або повинен бути оплачений у місці призначення (фрахт підлягає сплаті вантажоодержувачем у порту призначення); однак, додаткові витрати, які можуть виникнути в результаті подій, що мали місце після відвантаження й відправлення, обов'язково оплачуються за рахунок покупця.
Якщо продавець повинен забезпечити договір перевезення, що містить у собі оплату мит, податків й інших зборів, такі витрати, звичайно, покладають на продавця, у тім ступені, у якій вони приписані йому відповідно до договору. Тепер це чітко сформульовано в статті А.6. всіх "C" - термінів.
Якщо звичайно укладаються кілька договорів перевезення, пов'язаних з перевантаженням товару в проміжних пунктах для досягнення погодженого місця призначення, продавець повинен оплачувати всі ці витрати, включаючи будь-які виникаючі витрати при перевантаженні товару з одного транспортного засобу на інше. Однак, якщо перевізник використав свої права - відповідно до договору перевезення - щоб уникнути непередбачених перешкод (наприклад, лід, страйки, трудові порушення, урядові постанови, війна або воєнні дії), тоді всі додаткові витрати, що випливають із цього, будуть віднесені на рахунок покупця, тому що зобов'язання продавця обмежене забезпеченням звичайного договору перевезення.
Часто трапляється, що сторони договору купівлі - продажу бажають чітко визначити, до якого ступеня продавець повинен забезпечувати договір перевезення, включаючи витрати по розвантаженню. Тому що подібні витрати звичайно покриваються фрахтом, коли товар перевозиться по звичайних судноплавних лініях, договір купівлі - продажу часто передбачає, щоб товар перевозився в такий спосіб або принаймні відповідно до "умов перевезення вантажів рейсовими судами". В інших випадках після термінів CFR й CIF додаються слова "включаючи розвантаження". Проте, не рекомендується додавати абревіатуру після "C" - термінів, якщо у відповідній сфері торгівлі значення абревіатури не розуміється чітко й не приймається договірними сторонами, або при відповідному законі або звичаї торгівлі.
Зокрема, продавцеві не треба - і він не зміг би - не змінюючи саму природу "C" - термінів брати які-небудь зобов'язання щодо прибуття товару в місце призначення, тому що ризик затримки під час перевезення несе покупець. Таким чином, будь-яке зобов'язання щодо часу повинне обов'язково ставитися до місця відвантаження або відправлення, наприклад "відвантаження (відправлення) не пізніше ...". Договір, наприклад, "CFR Гамбург не пізніше ..." є насправді неправильним й у такий спосіб може викликати всілякі тлумачення. Можна припустити, що сторони мали на увазі, або що товар повинен прибути в Гамбург у певний день, і в цьому випадку договір є не договором відвантаження, а договором прибуття, або, в іншому випадку, що продавець повинен відправити товар у такий час, щоб товар прибув у Гамбург до певної дати, за винятком випадків затримки перевезення внаслідок непередбачених подій.
У торгівлі товарами трапляється, що товар купується, коли він перебуває на морі, і в таких випадках після умови торгівлі додається слово "на плаву". Тому що в цих випадках відповідно до термінів CFR й CIF ризик втрати або ушкодження товару вже перейшов від продавця до покупця, можуть виникнути труднощі тлумачення. Однієї з можливостей є збереження звичайного значення термінів CFR й CIF щодо розподілу ризику між продавцем і покупцем, а саме, що ризик переходить після відвантаження: це означало б, що покупець може бути змушений прийняти на себе наслідки подій, які вже мали місце на той момент, коли договір купівлі - продажу набутив чинності. Іншою можливістю уточнити момент переходу ризику є час укладання нового договору купівлі - продажу. Перша можливість більше реальна, тому що звичайно неможливо встановити стан товару під час перевезення. Із цієї причини Стаття 68 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної торгівлі товарами (CISG) передбачає, що "якщо на те вказують обставини, ризик приймається покупцем з моменту передачі товару перевізникові, що видав документи, включені в договір перевезення". Однак, це правило має виключення, коли "продавець знав або повинен був знати, що товар був загублений або ушкоджений, і не сповістив про це покупцеві". Таким чином, тлумачення термінів CFR й CIF з додаванням слова "на плаву" буде залежати від закону, застосовного до даного договору купівлі - продажу. Сторонам рекомендується переконатися в застосовуваному законі й будь-якому рішенні, що потім може послідувати. У випадку сумнівів сторонам рекомендується чітко пояснити це питання в їхньому договорі.
На практиці сторони часто продовжують використовувати традиційне вираження C&F (або C й F, C+F). Проте, у більшості випадків виявляється, що вони розглядають ці вираження як еквівалентні CFR. Щоб уникнути труднощів тлумачення, сторонам варто використовувати правильний термін, а саме термін CFR, що є єдиною прийнятою в усім світі стандартною абревіатурою терміна "Вартість і Фрахт (... назва порту призначення)".
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
