176714 (583176), страница 2
Текст из файла (страница 2)
ІІ. Дисконтування - визначення поточної (теперішньої) вартості грошей (PV, present value - теперішня вартість, англ.):
2.1. отримуємих в майбутньому водночас (просте дисконтування);
2.2. отримуємих в майбутньому через рівні проміжки часу:
2.2.1. в кінці кожного періоду – це визначення теперішньої вартості звичайних анюїтетів, або PV звичайної (відстроченної) ренти;
2.2.2. на початку кожного періоду - це визначення PV вексельної ренти.
Як здійснюється оцінка грошей з урахуванням зміни їх вартості у часі
З плином часу вартість грошей змінюється. Найдорожчими є ті гроші, які підприємство має сьогодні. Якщо воно очікує отримати їх за певний період часу, то їхня теперішня вартість буде нижчою. Причиною цього є, по-перше, можливість інвестувати вільні кошти вже сьогодні з тим, щоб отримати додаткові прибутки; по-друге - є ризик неповернення грошей, а тому чим більший період очікування, тим вищим буде ризик; по-третє - за період очікування можливе зростання цін на активи, необхідні підприємству для провадження діяльності.
В умовах, коли надходження (вибуття) коштів очікуються через певні проміжки часу (більше 1 року), і за умови, що поточна оцінка цих надходжень (платежів) є нижчою, ніж реальна сума до отримання (до сплати), активи або зобов'язання підприємства оцінюються за теперішньою вартістю. Чим довший період очікування, тим меншою буде їх поточна оцінка.
Отже, розрахунок теперішньої вартості передбачає дисконтування, яке враховує зниження купівельної вартості грошей та ризик їх неотримання (несплати).
Теперішня вартість - це дисконтована сума майбутніх платежів (за мінусом суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Теперішня вартість майбутніх грошових надходжень визначається за формулою :
ТВ = МВ * (1 + r)n, де
ТВ - теперішня вартість майбутніх грошових надходжень, грн;
МВ - майбутня вартість грошових надходжень, грн;
r - відсоткова ставка;
n - кількість періодів.
Наприклад, підприємство приймає рішення інвестувати кошти з метою отримання через 2 роки 2000 грн. Потрібно визначити суму, яку слід інвестувати, враховуючи, що ставка за відсотками становить 30% річних.
Теперішню вартість майбутніх грошових надходжень, тобто суму, яку потрібно вкласти сьогодні, щоб через 2 роки отримати 2000 грн, визначаємо за формулою :
ТВ = 2000 : (1 + 0,3)2 = 2000 : 1,69 = 1183,43 (грн).
Отже, підприємству необхідно вкласти в інвестиції 1183,43 грн, щоб за теперішньої ставки за відсотками отримати через 2 роки 2000 грн.
Дисконтування грошових потоків здійснюють за умови, що в найближчі періоди часу не буде надходження коштів за активи. Наприклад, виплати за активи, придбані на умовах фінансової оренди, або надходження чи здійснення платежів за інвестиціями у довгострокові облігації, чи виплати за довгостроковими позиками. При розрахунку теперішньої вартості користуються спеціальними таблицями.
Дисконтування здійснюють лише для довгострокових активів та зобов'язань, за якими нараховуються відсотки. Концепція дисконтування грошових потоків не може бути використана для оцінки всіх активів підприємства через неможливість точно визначити імовірні ставки дисконту та особливість оцінки цього активу на підприємстві, неможливість визнати вплив від його використання на фінансовий стан підприємства.
Вплив інфляції на оцінку інвестиційних проектів
Інфляція є постійною супутницею економічного життя планети з того моменту, коли гроші перестали вільно обмінюватися на золото і, навпаки, були введені обмеження на вивіз золота за державний кордон. Таким чином, з початку XX ст. інфляція стала постійною дійовою особою економічного життя, особливо після Другої світової війни. Інфляція впливає на обидві складові інвестиційного проекту: грошовий потік і ставку дисконтування. Розглянемо, у який спосіб інфляція може бути врахована при оцінюванні інвестиційного проекту.
Ставка дисконтування та інфляція. Коли людина йде до банку і вкладає гроші на депозитний рахунок, вона відмовляється від їх споживання в даний момент. За таку відмову вона хоче одержати певну плату, припустимо 10 %, щоб мати через рік можливість спожити більшу кількість товарів. Чи означає це, що через рік її купівельна спроможність збільшиться на 10%?
Звичайно, що ні, якщо в суспільстві існує інфляція. Припустимо, що її рівень становить 6 %. Це означає, що одиниця товару, яка коштує сьогодні 1 дол., завтра коштуватиме 1, 06 дол. Нехай людина поклала в банк 100 дол. на один рік, а по завершенні цього року отримала 110 дол. Вона вважає, що за 110 дол. зможе придбати 110 одиниць товару, які у минулому році коштували 1 дол. Але це не так, вона зможе придбати лише 110/1,06 = 103,8 одиниць товару. Тобто купівельна спроможність людини зросла тільки на 3,8%, а іншу суму "з'їла" інфляція.
Для аналізу впливу інфляції на ставку дисконтування використовують такі визначення:
* реальна ставка - ставка, на яку реально збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 3,8 %).
Ця ставка не враховує інфляції;
* номінальна ставка - ставка, на яку номінально (теоретично) збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 10%). Ця ставка враховує інфляцію. Для розрахунку реальної ставки застосовують таку формулу:
Реальна ставка = (1 + Номінальна ставка) / (1 + Ставка інфляції) -1
Грошовий потік та інфляція. Аналізуючи грошовий потік, розрізняють два визначення:
* реальний грошовий потік - грошовий потік від реалізації продукції, який розрахований без урахування інфляції;
* номінальний (дійсний) грошовий потік - грошовий потік від реалізації продукції, що розрахований з урахуванням темпів інфляції.
Це означає, що якщо в інвестиційному проекті буде розрахований грошовий потік, відповідно до якого ціна на продукцію буде збільшуватися щорічно на 2%, незважаючи на темпи інфляції (наприклад, завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з реальним грошовим потоком. У такому разі, коли ціни і пов'язаний із ними грошовий потік будуть розраховані з урахуванням інфляції (тобто, наприклад, щорічно ціни будуть змінюватися на 5% через інфляцію і на 2% завдяки зростанню авторитету торгової марки), ми матимемо справу з номінальним (дійсним) грошовим потоком.
Вибір ставки дисконтування. Загальним принципом під час оцінювання інвестиційних проектів є те, що для дисконтування слід використовувати ту ставку, яка була взята для розрахунку грошового потоку. Тобто у Ра31 використання номінальної ставки дисконтування необхідно враховувати номінальний грошовий потік, а при використанн реального грошового потоку - реальну ставку, о ° випадках результати мають бути однаковими.
Приклад. Припустимо, що підприємство А має так номінальний грошовий потік:
рік 0 - 1 000
рік 1 600
рік 2 650
Номінальна ставка процента дорівнює 14 %, а індекс інфляції прогнозується на рівні 5%.
Яка ж ЧСВ проекту?
Розв'язання. При використанні номінальних значень ЧСВ дорівнює:
-1000 + 600/1,14 + 650/ (1,14*1,14) = 26,47
Використовуючи реальні значення необхідно спочатку визначити реальний грошовий потік:
Рік 0: - 1000,00
Рік 1: 600/1,05 = 571,43
Рік 2: 650/(1,05 * 1,05) = 589,57
Реальна ставка процента дорівнює:
1,14/1,05 – 1 = 0,0857143 (8,57143%.)
ЧСВ дорівнює:
-1000 + 571,43 / 1,0857143 + 589,57 / (1,0857143 * 1,0857143) = 26,47.
Як бачимо, в обох випадках значення ЧСВ однакове.
Для оцінювання інвестиційної привабливості застосовують п ять основних методів, про які мова йшла вище.
Дослідження показують, що найпоширенішими є методи чистої сьогоднішньої вартості і періоду повернення вкладених інвестицій. При цьому методи розрахунку дисконтуванням широко використовуються в США і поступово набувають популярності в інших країнах.
Великий вплив на оцінку ефективності капіталовкладень має рівень інфляції. Для урахування інфляції при оцінюванні інвестиційного проекту застосовують два методи:
1 Аналіз реального грошового потоку, при визначенні якого використовуються ціни без урахування інфляції;
2. Аналіз номінального грошового потоку, при розрахунку якого використовуються ціни з урахуванням інфляції.
2. Інвестиційна діяльність міжнародних корпорацій
Міжнародні корпорації – це великі об'єднання промислових, торгових, транспортних або банківських фірм і компаній, діяльність яких виходить за межі країн базування, забезпечуючи для них сприятливі позиції у сфері виробництва, збуту, закупівлі товарів і надання послуг.
Основні види міжнародних корпорацій:
1. Транснаціональні корпорації (ТНК) – їхня головна компанія належить капіталу однієї країни, а філії розкидані по багатьох країнах світу. ТНК – це найбільші компанії переважно з однонаціональним акціонерним капіталом і характером контролю над діяльністю всієї корпорації. ТНК здійснюють свою ділову активність в інших країнах, організовуючи там філії та дочірні компанії, що мають самостійні служби виробництва та збуту продукції, науково-дослідні центри і ін. Типові приклади ТНК: фірми "Дженерал Моторс", "Форд", концерн "Нестале".
2. Багатонаціональні корпорації (БНК) – головна компанія належить капіталу двох або більше країн, а філії організовані в різних країнах. Це трести, концерни та інші виробничі об'єднання, що є міжнародними фірмами не тільки за ареалом своєї діяльності, але й за контролем над ними. БНК об’єднують національні компанії двох або більше країн на виробничій і науково-технічній базах, що належать власникам цих країн. Наприклад: концерни "Юнілевер", "Фіат-Сітроєн".
3. Міжнародні корпоративні спілки – найчастіше набувають організаційної форми консорціумів. Утворюються на виробничій, науково-технічній і комерційній основі. Є спеціальними об'єднаннями промислових, банківських та інших концернів, мета яких полягає у вирішенні масштабних економічних завдань. Наприклад: консорціум "Airbus Industry".
Одним із головних завдань інвестиційної діяльності корпорацій є прагнення до процедури злиття ("поглинання"), в якій відображаються інвестиційні можливості компанії, напрями її стратегічного розвитку та ефективність фінансового менеджменту. Мотиви до злиття:
а) ефект синергізму (економія витрат, економія фінансів, підвищення результативності управління, посилення впливу на ринку);
б) критерій компенсації оподаткування;
в) придбання фондів;
г) вкладання капіталу в різні підприємства;
д) особисті стимули менеджерів.
Типи "поглинань":
1. Горизонтальне злиття – відбувається, коли одна фірма об'єднується з тією, яка має таке ж саме виробництво.
2. Вертикальне злиття – коли одна фірма об’єднується з іншою, яка є її постачальником або споживачем її продукції.
3. Конгенеретичний – означає близький за природою та за діями, і тому відповідний тип злиття охоплює близькі підприємства, але не виробників однієї продукції (горизонтальне злиття), або фірм, що знаходяться у зв'язку виробник – постачальник (вертикальне злиття). Прикладом конгенеретичного злиття є придбання Philip Morris компаній General Foods і Kraft.
4. Конгломеративне злиття – має місце, коли об'єднуються далекі підприємства.
Досліджуючи галузеві і регіональні особливості виробничої та інвестиційної діяльності провідних світових транснаціональних корпорацій, аналіз здійснимо на прикладі діяльності ТНК у трьох галузях світової економіки: автомобілебудівної промисловості, виробництві електроніки і електроустаткування і фармацевтичної промисловості.
Транснаціональні корпорації, що випускають автомобілі і комплектуючи до них, займають провідне місце в світовій економіці. Так, за даними «Financial Times», сумарна ринкова капіталізація компаній цієї галузі, які входять до списку «FT 500», у 2005 році становила 408,070 млрд. дол.
Проаналізуємо цю галузь на прикладі двох лідируючих в світі ТНК: «General Motors» і «Ford Motor».
У цих корпораціях у період з 1998 по 2002 роки існувала єдина тенденція в зміні обсягів продажу. Так, з 1998 по 2000 роки вони зростали в обох ТНК: в корпорації «General Motors» зростання становило 14,5%, в компанії «Ford Motor» - 25,1%. У 2000 році стався спад: в ТНК «General Motors» на 4,0%, в корпорації «Ford Motor» на 10,1%. Загалом за останні 4 роки обсяги продажу за рік в ТНК «General Motors» зросли на 9,9%, в компанії «Ford Motor» - на 12,5%. Усереднений показник по двом ТНК становив 11,1%. Динаміка прибутків цих компаній істотно відрізнялася одна від одної. Так, в корпорації «General Motors» обсяг прибутку коливається від 2,956 млрд. дол. до 6,002 млрд. дол. у 1998 та 2000 роках, 4,452 млрд. і 601 млн. дол у 2000 і 2001 роках.
У компанії «Ford Motor» прибуток у 7 млрд. дол. у 1997 році змінився рекордним зростанням в 1998 році до 22 млрд. дол. Однак, після цього цей показник постійно зменшувався, і знизився до 5,453 млрд. дол. за 2001 рік.
У 2005 році компанія «Ford Motor» зайняла у рейтингу 293 місце, її сумарна ринкова капіталізація склала 19 941,35 млн. дол., а річний оборот – 171 652 млн. дол. Що до «General Motors», то у цьому ж році ця компанія посіла 360 місце з ринковою капіталізацією у 16 600,24 млн. дол. і оборотом у 193 517 млн. дол.
Сукупний річний обсяг інвестицій ТНК «General Motors» після спаду у середині 90-х років постійно зростав, досягнувши на початку XXI ст. 31,5 млрд. дол. 2005 рік був також надто складним для цієї компанії, але все рівно інвестиції посилювалися, наприклад, для оновлення товарного асортименту та відродження маркетингової стратегії в Північній Америці, і склали приблизно 1 біл. дол. У корпорації«Ford Motor» сукупні інвестиції залишалися досить стабільними, коливаючись на рівні 32,5 млрд. дол.
Структура інвестиційної діяльності варіювалася по корпораціях. У ТНК «General Motors» переважали прямі інвестиції, спрямовані або на розвиток виробництва, або на операції по злиттю і поглинанню. Ці інвестиції частково фінансувалися за рахунок скорочення портфельних. Так, за останні три роки сукупний обсяг портфельних інвестицій корпорації «General Motors» знизився на 91,5 млрд. дол.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
