176243 (583084), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Лише за останні два роки створено 15 найменувань рухомого складу залізничного транспорту. Серед них вагони-самоскиди вантажопідйомністю 105 та 150 тонн, вагони для глинозему, вугілля, зерна та інших сипучих продуктів.
За останні роки завершена поставка чотирьох гідротурбін для модернізації гідростанцій Дніпровського каскаду. Завершена комплектна поставка ВАТ «Машинобудівне НВО ім. М. В. Фрунзе» устаткування газоліфтної компресорної станції загальною вартістю більше 300 млн. грн. на родовище Борса-Гельмес (Туркменія), як і передбачено спільним розпорядженням президентів України та Туркменістану з цього питання.
Д) тракторне та сільськогосподарське машинобудування
В галузі тракторного і сільськогосподарського машинобудування обсяг виробництва по відношенню до 1998 року становив 102,9%.
На протязі 1999 року споживачам реалізовано 5,5 тис. тракторів, 3,3 тис. двигунів, 3,9 тисячі плугів, 1,5 тис. сівалок, 128 зернозбиральних комбайнів.
На провідному підприємстві галузі - ВАТ «Харківський тракторний завод» виготовлено 2,7 тисячі тракторів різних типів і модифікацій, з них понад 50% - нових базових моделей високого технічного рівня. Зокрема, дослідний зразок конкурентоздатного трактора ХТЗ-17022 з поліпшеним інтер'єром та дизайном отримав високу оцінку спеціалістів на виставці в Ганновері (ФРН).
В 1999 році розпочато активну роботу щодо підвищення експорту вітчизняної сільськогосподарської техніки, який досяг 14% від загального обсягу виробництва. За участю підприємств та організацій галузі створено постійні представництва міністерства в регіонах Російської Федерації та інших країнах СНД, зокрема Казахстані, Азербайджані, Узбекистані. Сьогодні можна відзначити, що Україна має вітчизняну техніку, яка забезпечить виконання основних технологічних процесів в АПК і має потужності для їх виробництва в необхідній кількості.
З метою подальшої стабілізації фінансово-економічного стану вітчизняних виробників сільськогосподарського машинобудування та забезпечення технікою сільгоспвиробників в 2000 році Мінпромполітики на основі заявок областей разом з Мінагропромом, виходячи з фінансових можливостей споживачів та потужностей заводів-виробників, опрацювало необхідні обсяги виробництва сільськогосподарської техніки, що склали 1,5 млрд. грн. (обсяги виробництва у 1999 році - 997,2 мли. гри.), в тому числі для її реалізації на умовах лізингу - 500,0 млн. грн.
Тому для вирішення питання збільшення виробництва конкурентоздатної сільськогосподарської техніки в 2000 році до 1,5 млрд. грн., реалізації її вітчизняним товаровиробникам і поставки на експорт (не менше 12% від товарного виробництва) необхідно:
- спрямувати на розробку і освоєння виробництва 82 нових видів сільськогосподарської техніки обсягом 80,0 млн. грн., в тому числі 50,0 мли. гри. за рахунок державного бюджету, 30,0 мли. грн. - власних коштів підприємств;
— здійснити підготовку виробництва 45 раніше створених нових видів сільськогосподарської техніки за рахунок залучення 150,0 млн. гри. Державного інноваційне— фонду та 20,0 мли. гри. - власних коштів підприємств;
— забезпечити авансування виробництва 11300 одиниць нових видів сільськогосподарської техніки, в тому числі 600 зернозбиральних комбайнів, 3000 тракторів та іншої техніки з наступною передачею сільгоспвиробникам на умовах лізингу, спрямувавши на ці цілі 500,0 мли. гри., в тому числі — 300,0 мли. гри. централізованого фінансування і 200,0 млн. грн. — за рахунок залучення кредитних ресурсів за зниженими ставками;
- здійснити повернення боргів заводам за відвантажену техніку на умовах лізингу станом на 01.01.2000 в обсязі 141,0 млн. грн. за рахунок спрямування па ці цілі централізованого фінансування 110,0 мли. гри. і 31,0 млн. гри. повернення лізингових платежів.
Крім того, необхідно створити в областях торгові центри по реалізації сільськогосподарської техніки, в томї" числі на умовах лізингу, із залученням до їх діяльності коштів місцевих бюджетів та недержавних інвестицій, а також фірмових центрів по технічному обслуговуванню та ремонту складної сільськогосподарської техніки, залучивши на їх формування 40,0 млн. грн. кредитних ресурсів за зниженими ставками.
Для підтримки експорту вітчизняної сільськогосподарської техніки необхідно залучити кредитні ресурси за зниженими ставками в обсязі 60,0 млн. грн.
Здіснення цих заходів дозволить підвищити в цілому до 2004 року обсяги виробництва сільськогосподарської техніки в 3,6 рази, одержувати щорічний прибуток більше 600 мли. гривень, збільшити обсяг власних обігових коштів, направити на технічне переозброєння підприємств - виробників техніки кошти для виробництва необхідної кількості сільськогосподарської техніки.
4. Промисловість засобів зв’язку та складної радіоелектронної апаратури
У промисловості засобів зв'язку та складної радіоелектронної апаратури (річний темп росту 12,5%) на сьогодні практично завершена розробка цифрових електронних станцій системи С-32. Понад 130 тисяч номерів міської кінцевої станції ЕАТС-ЦА працює на мережах зв'язку України. На дослідній зоні в Дніпропетровську проводяться випробування ЕАТС-Т (транзитна станція) та ЕАТС-С (сільська станція).
Впроваджуються на мережах зв'язку сучасні вітчизняні системи передачі інформації ІКМ-120 та ІКМ-480. Розвинуті потужності з виробництва цифрових автоматичних телефонних станцій ЕАТС-ЦА системи С-32, ЕАТС «Донець», ЕАТС «Євроквант» - загальним обсягом 550 тисяч номерів щорічно. Разом з Державним комітетом зв'язку та інформатизації України видано наказ «Про проведення випробувань на надійність міської кінцевої цифрової АТС типу ЕАТС-ЦА».
Створено нові зразки радіовимірювальної техніки для Національної академії наук України, науково-дослідних інститутів, підприємств, організацій, вищих учбових закладів. В галузі складної радіоелектронної апаратури приділяється значна увага виробництву телевізорів ШОСТОГО ПОКОЛІННЯ, ЯКІ ПО ЯКОСТІ І СПОЖИВЧИМ можливостям повністю відповідають кращим зразкам зарубіжних фірм. Проведена їх сертифікація, атестовані виробництва.
Стабільно працюють підприємства радіоелектронної промисловості (річний темп росту 17,2%) за рахунок впровадження у виробництво конкурентоздатної, скспор-тоспроможної продукції власних розробок, інтегральних мікросхем подвійного призначення, потужних високочастотних транзисторів, матеріалів для сонячної енергетики, малогабаритних осцилографів, виробів із фероматеріалів, спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, нових виробів спецтехніки та інших.
5. Військово-промисловий комплекс
Значний вплив на підвищення ефективності роботи промислового комплексу має забезпечення Збройних Сил України сучасними комплексами озброєння і військової техніки, а також вихід на зовнішній ринок військової техніки з таких пріоритетів, як танкобудування, артилерійсько-стрілецьке, радіоелектронне озброєння, боєприпаси та вибухові речовини, авіа- та двигунобудування.
Яскравим прикладом цього є відродження вітчизняного танкобудування на період виконання контракту для Пакистану. Протягом 1996-1999 рр. було прийнято 22 законодавчі акти та нормативні документи, що забезпечили виконання контракту в обмеженні терміни і дали змогу довести рівень вітчизняного виробництва за замкнутим циклом з 45 до 95%, завантажити більш 370 вітчизняних підприємств, створити понад 36 тисяч робочих місць, сплатити до державного бюджету та по інших обов'язкових платежах понад 70 мли. гри.
До цього слід додати, що в Україні протягом останніх років розроблено та прийнято на озброєння ряд окремих зразків спецтехніки, відновлюється виробництво боєприпасів.
З мстою виходу на зовнішні ринки в галузі взято курс на проведення адаптацій зразків озброєння до стандартів НАТО. Україна отримала запрошення на участь у двох танкових тендерах.
У грудні 1999 року було завершено державні випробування українського танку Т-84. Проект документації щодо прийняття зазначеного танка на озброєння Збройних Сил України узгоджено із зацікавленими міністерствами та відомствами і надіслано на затвердження Кабінету міністрів України. При цьому слід додати, що у листопаді 1999 року за погодженням з Мінпромполітики, Антимонопольним комітетом України та Мінюстом було завершено створення концерну «Бронстехніка України». До складу цього концерну увійшло 34 промислових підприємства та наукових установ України. Цей концерн було створено з мстою більш ретельної координації та підвищення ефективності робіт в галузі розробки і виробництва броньованої техніки.
Для подальшого покращення роботи підприємств галузі відпрацьовуються слідуючи питання:
- звільнення від податку на додану вартість виконавців державного оборонного замовлення в інтересах власних військових формувань та інших державних замовлень;
- створення механізму стимулювання комерційних банків з мстою залучення кредитів на пільгових умовах у пріоритетні галузі промисловості для кредитування, насамперед, казенних підприємств та підприємств, які виконують важливі експортні контракти на постачання всіх видів товарної продукції.
Поряд з іншими провідними галузями, де спостерігалося підвищення обсягів виробництва, слід приділити увагу і авіаційній промисловості, яка є однією із пріоритетних галузей України. На підприємствах галузі в 1999 році було випущено продукції на 4,8% більше ніж у 1998 році. По відношенню до 1998 року обсяг виробництва збільшили Харківський машинобудівний завод «ФЕД» — 112,5%, ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» - 122%; ВО «Орізон» (м. Сміла) - 127%,, завод «Радар» (Київ) - 101,3%. Протягом останніх років стабільно працюють АТ «Мотор-Січ» (Запоріжжя), завод «ФЕД» (Харків), ХДПЗ ім. Шевченко (Харків). Але при цьому слід відзначити, що в 1999 році зменшилися обсяги виробництва на деяких провідних підприємствах галузі, а саме: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство - 52,4%о, Київський державний авіаційний завод - 92,0%, завод 410 ЦА (Київ) - 80,8%, Павлоградський хімзавод - 88,9%о.
Стосовно інших проблем, які вирішувалися в галузі, слід відмітити виконання робіт по ліквідності стратегічних ракетних комплексів РС-22 на ВО «Павлоградський хімічний завод», вирішення проблем підвищення ефективності кооперації з Російською Федерацією з питань утилізації російських МБР.
До цього також слід додати, що на українських підприємствах, зокрема ВО «Моноліт» (Харків) та на ВО «Орізон» (м. Сміла), виконувалися роботи по проектах Нанна-Лугара в межах Програми спільного зменшення зброї між США та Україною.
ВО «Павлоградський хімзавод» продовжувало роботи щодо утилізації звичайних боєприпасів із сховищ Міноборони України.
Серед інших робіт в цьому напрямку слід відмітити в межах виконання комплексної програми розвитку медичної промисловості на 1997-2003 роки закінчення розробки цифрового флюорографа (СКБДЛ) маммографа. ВО «Орізон» освоїло виробництво гомографічної гамма-камери.
Приладобудівним заводом ім. Шевченко здійснено постачання на Запорізьку АЕС модернізованих автоматичних систем управління турбінами.
6. Металургійна промисловість
Питома вага продукції, виготовленої на підприємствах гірничо-металургійного комплексу, становить в середньому 25% від загальних по промисловості України, а експорт металургійної продукції забезпечує майже 40% валютних надходжень до бюджету.
На жаль, несприятливі умови на зовнішніх ринках на протязі другого півріччя 1998 року викликали падіння виробництва в ГМК та дестабілізацію і до того складного фінансово-економічного стану підприємств. Ця тенденція мала місце і у першому півріччі 1999 року.
Вжиті заходи по підтримці експортного потенціалу галузі дозволили стабілізувати виробничу діяльність гірничо-металургійного комплексу України. 1999 рік став самим найпродуктивнішим за останні шість років з виробництва чавуну, сталі, товарного прокату. Незважаючи на значні обмеження в забезпеченні металургійних підприємств паливно-енергетичними ресурсами, залізорудною сировиною, металобрухтом, обсяги виробництва в 1999 році перевищили фактичне виробництво за 1998 рік і склали 109—114%, зокрема виробництво чавуну склало в порівнянні з 1998 роком 108,7%, сталі — 112,1%, товарного прокату - 114,0%.
Подальше підвищення ефективності роботи підприємств гірничо-металургійного комплексу потребує вирішення таких проблем:
1. Виходячи з обсягів добування та збагачення українського коксівного вугілля, що планується на 2000 рік, його ресурси в збагаченому вигляді складуть 16,6 млн. тонн, або на 6,2 млн. тонн менше потреби. Слід зауважити також, іі(о коксівне вугілля відволікається на потреби енергетики, в тому числі і вугілля спікних марок, обсяг виробництва якого може скласти в зимовий період від 15 до 30%о. Таким чином, дефіцит коксівного вугілля складає 27% від потреби і може бути ліквідований лише за рахунок залучення імпортного вугілля.
Постачання низькосірчаного імпортного коксівного вугілля необхідне не лише для покриття існуючого дефіциту, а також для збереження якості мсталопродукції і зменшення витрат металургійних підприємств на виведення сірки з металу.
2. З мстою зменшення збитків та поліпшення екологічної ситуації було прийнято рішення уряду щодо реструктуризаціїВО «Кривбасруда» шляхом закриття збиткових шахт та переведення шахт «Гігант» та «Першо-травнсва” в режим гідрозахисту.
На базі майна шахт, що закриваються, створено державне управління «Кривбасгідрозахист», яке повинно забезпечити гідрологічний захист ведення гірничих робіт Кривбасу від підтоплення та негативного впливу в процесі зсуву та провалів земної поверхні, зсуву відвалів та дамб шлаконакопичувачів.
Джерелом фінансування витрат на реструктуризацію гірничорудних підприємств постановами КМУ від 02.03.98 р. №258 і від 23.11.98 р. №1847 та розпорядженням КМУ від 05.11.97 р. №637 передбачено Державний бюджет України.
Роботи по реструктуризації шахт розпочалися у 1997 році, але фінансування цих робіт з кожним роком погіршується, а проблеми накопичуються.
За цей період в бюджеті було передбачено 130 мли. гри., фактично отримано 49 мли.
По програмі виконання заходів по реструктуризації на 2000 рік Мінпромполітики було заявлено фінансування витрат у сумі 89,85 млн. грн., але у проекті бюджету запропоновано лише 15 млн.
3. На даний час мають місце факти втручання компаній, яким передані корпоративні права по управлінню державною часткою пакетів акцій, в оперативну та поточну фінансову діяльність товариств, що в результаті призводить до фактичного відлучення керівників підприємств від керівництва фінансовими та товарними потоками всупереч діючим законодавчим нормам.
4. Про технічний стан вантажного вагонного парку та заходи щодо його оновлення.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
