176063 (583056), страница 2
Текст из файла (страница 2)
В іноземній практиці регулювання ринків цінних паперів не має єдиного кількісного критерії, на основі якого можна було б впевнено стверджувати, що певні акції є акціями вільного обігу, а інші з обмеженим колом обігу. Це питання пов'язане з визначенням відкритого і закритого випусків акцій. Саме тому законодавства більшості країн, включаючи й українське, дають описання критеріїв їхнього розмежування. Так, коли емітент пропонує свої акції для продажу усім потенційним інвесторам, а не будь-якій групі, то такий випуск вважається відкритим. Іншими словами, в даному випадку емітент завчасно не знає, хто з потенційних інвесторів стане його акціонером. Якщо ж емітент продає свої акції тільки визначеним й відомим йому інвесторам, то такий випуск є закритим.
Але не всі країни застосовують описані критерії при розмежуванні вільного та обмеженого обігу акцій.
На практиці, акції відкритого випуску в подальшому знаходяться у вільному обігу, а акції закритих випусків у подальшому можуть знаходитися в обмеженому обігу, або взагалі поза всяким обігом.
Вільний обіг означає, що акції емітента можуть переходити із власності одних інвесторів у власність інших і на них може укладатися різна кількість угод. Жодних обмежень щодо їх обігу умовами випуску не передбачається.
Обмежений обіг означає, що акціонери можуть відчужувати акції, що є у них у наявності, третім особам, тобто за межі кола акціонерів даного емітента, при дотримав певних умов. Цими умовами можуть бути, зокрема, встановлення акціонерам заборони відчужувати акції, що є у них в наявності, протягом певного періоду; припустимість відчуження акціонером акцій після отримання згоди на це емітента та інші.
Поза обігом акції знаходяться у тих випадках, коли акціонери не можуть відчужувати акції, що є у них, третім особам, тобто за межі кола акціонерів, однак можуть їх перепродавати один одному або емітенту. В останньому випадку емітент також не має права продавати викуплені акції третім особам, але має змогу продавати їх своїм акціонерам.
Після придбання акцій між емітентом та акціонером виникає ряд прав і обов'язків.
До переліку прав емітента можна віднести: право на визначення напрямків господарської діяльності; право на укладання контрактів від свого імені; право відповідати за свої обов'язки і не відповідати за обов'язки акціонера; право розпоряджатися долею випущених, але не сплачених у встановлені строки акцій; право вимагати інформацію, яку акціонер зобов'язаний повідомляти емітентові згідно із статутом.
До переліку основних обов'язків емітента, як правило відносяться: обов'язок направляти акціонерам щорічні звіти про результати господарської діяльності та фінансове становище; сплата дивідендів в строки, зазначені в статуті чи умовах випуску акцій; проведення щорічних зборів акціонерів; повідомлення акціонерів про матеріально значиму інформацію та інше.
Права акціонера можна розділити на майнові та немайнові. До майнових відносяться: право отримувати дохід у вигляді дивіденду; право на отримання частки майна емітента, грошових коштів, цінних паперів, майнових прав, які залишаються у нього після розрахунків з бюджетом та кредиторами; право на придбання за пільговою ціною акцій нового випуску або інших цінних паперів, що випускаються потім емітентом; право на придбання за пільговою ціною товарів та послуг, що виробляються емітентом; право на обмежену відповідальність в межах пайової участі за боргами емітентів перед третіми особами у випадку ліквідації останнього/в даному контексті термін "треті особи" означає кредиторів емітента, його партнерів по господарській діяльності трудовий колектив та деякі інші /.
До групи немайнових прав акціонерів відносяться: право на участь в управлінні справами емітента; право голосу на загальних зборах акціонерів; право на висунення кандидатур у виборні керівні органи емітента; право на внесення пропозицій щодо господарської діяльності емітента; право на отримання регулярних звітів емітента, що стосуються результатів його господарської діяльності та фінансового становища; право на отримання від емітента інформації, що може суттєво вплинути на рішення акціонера щодо купівлі нових або продажу старих акцій; право на участь в розподілі власності, що належить емітенту, у випадку його ліквідації та інше.
Основними акціонерів можуть бути : обов'язок своєчасно сплатити вартість акцій, що продаються за підпискою; за запитом емітента повідомляти відомості про те, чи є він дійсним чи номінальним власником акцій; надавати емітенту інформацію, що заноситься до книги реєстрації іменних цінних паперів; доводити до відома емітента у випадку придбання п'яти і більше відсотків випущених акцій та інше.
Література
-
Фінанси України - підр. за ред. Огійчуко М.Ф. – К. 2008 р.
-
Фінанси України – журнал - № 3-12 – 2009 р.
-
Фінансове право – підр. за ред. Марков В.Г. – К. – 2007 р.














