168764 (582691), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Основним споживачем прісної води є сільське господарство (70% її загального використання). Це зумовлено, зростанням площ зрошуваного виробництва. Зрошувані землі набагато продуктивніші від незрошуваних. Але при зрошуванні безповоротно втрачається (випаровується) 20-60% води, деяка її кількість повертається назад у водойми у вигляді так званих зворотних вод, які сильно забруднені солями.

Близько 10% всієї споживаної людством води задовольняють комунально-побутові потреби.

До погіршення якості води призводить і скидання відпрацьованих забруднених вод у водойми, причому майже половина з них скидається без попереднього очищення. Для того, щоб води зберегли свою здатність самоочищатися необхідно не менш як десятикратне розведення стоків чистою водою.

Здатність до самоочищення мають усі природні водойми. Самоочищення води - це нейтралізація стічних вод, випадіння в осадок твердих забруднювачів, хімічні, біохімічні та інші і процеси, що призводять до видалення із водойми забруднювачів і повернення води до її первісного стану.

До заходів, які мають забезпечити нормальний стан водних об’єктів, можна піднести:

• нормування якості води, тобто розрахунку критеріїв щодо її придатності для різних видів водокористування;

• скорочення обсягів скидів забруднень у водойми шляхом вдосконалення технологічних процесів;

• очищення стічних вод.

Водні ресурси відносяться до категорії відновлювальних, але їх інтенсивне використання в окремих районах і на деяких виробництвах часто невиправдано завищене, що призводить до виникнення їх дефіциту і, як наслідок, гальмує економічний і соціальний розвиток даної території.

Водогосподарські проблеми України тісно пов’язані з використанням та охороною водних ресурсів у сусідніх країнах, а в рамках природоохоронного співробітництва - із придунайськими державами. Тому наявність транзитного притоку – 34,7 млрд. м³ з території Білорусі, Російської Федерації та придунайських держав Західної Європи - зумовлює необхідність при розробці довготермінових та перспективних планів і прогнозів використання та охорони водних ресурсів в Україні брати до уваги їх використання у зарубіжних країнах.

Основним резервом підвищення ефективності використання водних ресурсів є скорочення їх споживання в основних водоспоживаючих галузях, особливо це стосується свіжої води — насамперед за рахунок впровадження технологій і зменшення її використання на господарські потреби. Другий напрям - ліквідація багато чисельних втрат води на всіх етапах її використання.

Вода в Україні є цінним і найбільш дефіцитним ресурсом. Стійкому дефіциту сприяє нерівномірний розподіл водного потенціалу та недостатньо раціональне використання водних ресурсів: великими витратами свіжої води в окремих галузях, її невиправданими втратами. Раціональне використання і належна охорона водних ресурсів від забруднення, організація їх раціонального розподілу по галузях економіки та регіонах – важлива нагальна народногосподарська проблема.

Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної діяльності щодо задоволення потреб населення і галузей економіки у воді, збереження, раціонального використання і охорони вод, запобігання їх шкідливій дії. Розробка та реалізація цих програм здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, позабюджетних фондів, добровільних внесків організацій і громадян, інших коштів.

Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.

Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стан водних ресурсів, їх відтворення та якість безумовно залежать від режиму використання. З цією метою при Держводгоспі створено спеціальні міжвідомчі комісії, до складу яких входять представники органів влади, громадськості, водокористувачі, екологи.

Але жодна водогосподарська організація неспроможна вирішити проблеми річок без участі широких кіл громадськості. Тому пропаганда екологічних знань, екологічне виховання населення мають стати одними із першочергових завдань держави та громадських організацій.

Держводгосп постійно реалізовує низку заходів з метою поліпшення екологічного стану річок. Усе це — кроки до того, щоб водне багатство нашої країни ставало чистішим.

1.4 Суть і порядок визначення плати за корисні копалини

Система зборів за використання природних ресурсів формуються на основі таких елементів:

- ліцензій на споживання природних ресурсів;

- нормативів використання природних ресурсів;

- порядку стягнення зборів за використання природних ресурсів;

- ставок зборів за використання природних ресурсів;

- системи розподілу коштів зібраних за використання природних ресурсів між різними рівнями господарювання.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин - це загальнодержавна плата за користування природними ресурсами України, які являють собою частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водойму і простягається до глибин доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Розрізняють два види платежів (збори) за використання надр:

1. Збір за видачу ліцензій юридичним особам встановлений Постановою КМ України від 31.08.95 р. № 709. Для фізичних осіб збір за видачу ліцензій зменшується на 50 %, для іноземних юридичних та фізичних осіб – збільшується в 2 рази. Збір за видачу ліцензій на користування надрами, в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян представимо у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1

Збір за видачу ліцензій на користування надрами, в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян

2. Плата за користування надрами справляється за нормативами використання одиниці природного ресурсу (Таблиця 2).

Базові нормативи за використання надр для видобутку затверджені Постановою КМ України № 1014 від 12.09.97 р., скореговані Постановою КМ України № 957 від 08.08.01 р. (набрали чинності з 01.01.02 р.).

Згідно Постанови КМ України № 1735 від 06.11.03 р. з 1 січня 04 р. щорічно наростаючим підсумком проводиться індексація нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів, збору за використання водних ресурсів для потреб гідроенергетики і водного транспорту, нормативів плати за користування надрами, крім затверджених у відсотках до вартості корисних копалин та нормативів плати за видобування вугілля, на індекс інфляції цін промисловості у попередньому праці.

Таблиця 2

Базові нормативи плати за використання надр для видобутку окремих корисних копалин (змінити)

3. Відрахування за геологорозвідувальні роботи, що виконуються за рахунок державного бюджету.

4. Плата за використання підземного простору (Постанова КМ України від 08.11.2000 р. № 1682):

- за зберігання природного газу і газо продуктів – 0,05 грн./тис. куб. м;

- за зберігання нафти і нафтопродуктів - 0,05 грн./куб. м;

- за зберігання винопродуктів - 0,14 грн./куб. м;

- за вирощування грибів, овочів, квітів та ін. рослин – 0,08 грн./кв. м.

- за зберігання харчових продуктів, промислових та ін. товарів, матеріалів і речовин - 0,06 грн./кв. м.

- за провадження іншої господарської діяльності - 0,20 грн./кв. м.

Розрахунок плати за користуванням надрами для видобування корисних копалин подається платниками до податкових органів щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. За неподання розрахунків ресурсних платежів у зазначені строки платник сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплачується цей збір щоквартально протягом 10 днів наступних за останнім календарним днем граничного строку подання декларації.

1.5 Система показників та методи планування природокористування

Держава повинна забезпечити раціональне використання природних ресурсів, а це неможливо без перспективного планування природокористування й охорони природи.

При плануванні охорони атмосферного повітря необхідно дотримуватися нормативів. Для оцінки стану атмосферного повітря України застосовуються єдині нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря: гранично-допустимі концентрації забруднювальних речовин у атмосферному повітрі для людей і об’єктів навколишнього природного середовища; гранично-допустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря та об’єкти навколишнього природного середовища.

Для пересувних об’єктів, що забруднюють навколишнє природне середовище, встановлюються нормативи вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах. Викиди забруднювальних речовин у атмосферне повітря стаціонарними об’єктами можуть здійснюватися лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в межах встановлених ним обсягів. Підприємства й організації зобов’язані здійснювати організаційно-технічні заходи, спрямовані на зменшення шкідливих речовин у атмосферному повітрі і на безперебійну роботу очисних споруд, повинні мати заздалегідь розроблені плани з охорони атмосферного повітря.

У більшості промислово розвинутих країн складаються перспективні плани відтворення і використання лісових ресурсів. Для організації ефективного використання лісових ресурсів необхідно мати достатню інформацію про них, яка дозволила б приймати ґрунтовні рішення щодо покращання лісокористування у межах як окремих підприємств, так і регіонів. Для аналізу і планування використання лісових ресурсів застосовується система показників. У складі цих показників виділена група, яка характеризує обсяги відпуску окремих компонентів лісових ресурсів. Так, для планування відпуску ресурсів деревного походження використовуються такі показники: об’єм відпуску деревної зелені, об’єм відпуску кори, розрахункова лісосіка, об’єм відпуску деревини.

Використання водних ресурсів України планується в межах лімітів, виділених Держводгоспом України і затверджених Кабінетом Міністрів України. В державних планах використання водних ресурсів розраховуються такі показники: загальний забір води з природних джерел, об’єм водоспоживання, об’єм оборотної і послідовно використаної води, частка оборотної і послідовно використаної води, об’єм нормативно очищеної води, об’єм скиду забруднених стічних вод. Під загальним забором води з природних джерел розуміється вилучення водних ресурсів з відкритих і закритих водних басейнів. У загальний забір води включаються також шахтно-рудничні води, які вилучаються в процесі добування корисних копалин. До неї не включається вода, яка пропускається через гідровузли для виготовлення електроенергії, шлюзування суден, пропускання риби, а також транзитна вода.

Об’єм водоспоживання води — це об’єм використання води з різних джерел водних ресурсів для задоволення господарських потреб. До водоспоживання не належить оборотне водоспоживання, а також повторне споживання стічних і колекторно-дренажних вод. Об’єм оборотної і послідовно використаної води — це об’єм повторно використаної води, яка забезпечує економію забору свіжої води. При плануванні використання водних ресурсів розраховується такий показник, як об’єм нормативно очищеної води, до якої включають стоки, які без подальшої очистки не спричиняють порушення норм і якості води в пунктах водокористування.

Державне планування використання земельних ресурсів здійснюють Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет України з земельних ресурсів, Мінагрополітики України, Держлісгосп України, Держводгосп України. Державне планування використання земельних ресурсів спрямовується на зменшення вилучення земель із с/г користування і лісового фонду, виявлення земель для розширення сільськогосподарського користування і посадки лісу та зменшення ерозії, засолення і забруднення земель шкідливими викидами у навколишнє середовище. Для організації нового або розширення існуючого промислового, транспортного, міського, гідротехнічного та інших видів будівництва передусім передбачається використання земель запасу. Крім того, можуть використовуватися ділянки, які були надані іншим землекористувачам.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)