160442 (581475), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

До витрат подвійного призначення належать витрати, що включають до складу валових витрат при певних умовах. Зокрема до них належать наступні витрати:

1. витрати підприємства на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідним для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що установив Кабінет Міністрів України;

2. витрати для науково-технічного забезпечення господарської діяльності, на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних і конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю підприємства. До цих витрат належать такі витрати для виплати роялті та придбання нематеріальних активів.

Роялті – це платежі будь-якого виду, отримані як винагорода за користування або надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва, науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінемотографічни фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, таємного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважають роялті платежі за отримання об’єктів власності у володіння або розпорядження особи, якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачеві продати або відчужити іншим способом такий об’єкт власності або оприлюднити (розголосити) таємні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обв’язковим згідно із законодавством України. Таким чином, якщо отримання права на використання науково-технічного твору передує фактичній виплаті винагороди авторові, то датою збільшення валових витрат є дата отримання такого права. Якщо ж фактична виплата винагороди авторові передує отриманню права на використання науково-технічного твору, то датою збільшення валових витрат є дата списання коштів із банківських рахунків піприємства, а в разі придбання зазначеного права за готівку – день їх видачі з каси.

1. Витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства. У тому числі з питань законодавства, і передплату на спеціалізовані періодичні видання; витрати на проведення аудиту відповідно до чинного законодавства, включаючи проведення добровільного аудиту за самостійним рішенням підприємства.

2. Витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем діяльності підприємства фізичних осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, у навчальних закладах України.

Зазначені витрати підприємство може включати у валові витрати в розмірі 2% від фонду оплати праці звітного періоду за винятком фізичних осіб, пов’язаних з таким підприємством.

Професійна підготовка кваліфікованого працівника – це підготовка, що забезпечує одночасне отримання професійно-технічної освіти та кваліфікації кваліфікованого працівника на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості отримувати повну загальну середню освіту.

Професійна підготовка фахівця – це підготовка, що забезпечує одночасне отримання повної вищої освіти за спеціальністю і кваліфікації фахівця.

Перепідготовка – це отримання освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, як правило, відповідної галузі знань.

1. Витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) чи гарантійні заміни товарів, проданих підприємством при виконанні такої умови: витрати на виконання гарантійних зобов’язань не компенсують за рахунок покупців і стосуються товарів, термін гарантійного обслуговування яких не минув.

Суму таких витрат включають до складу витрат у межах суми, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (обнародуваних) підприємством. При цьому термін “обнародування” слід розуміти як поширене в змісті реклами, технічної документації, договору та іншого документа зобов’язання продавця щодо умов і термінів гарантійного обслуговування. Однак слід урахувати, якщо прийнятий (обнародуваний) у такий спосіб рівень гарантійних замін перевищує 10% від сукупної вартості проданих товарів, то суму витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) чи гарантійні заміни товарів можна включити до складу валових витрат підприємствами в сумі 10% від сукупної вартості проданих товарів.

У разі здійснення гарантійних замін товарів підприємство зобов’язане вести окремий облік бракованих товарів, повернених покупцями. А також облік покупців, які отримали таку заміну чи послугу з ремонту (обслуговування).

Здійснення заміни товару без зворотнього отримання бракованого товару чи без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) чи гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлене гарантійне обслуговування, визначає КМУ на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.

1. Витрати на проведення перепродажних і рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), що продає підприємство, в розмірі 2% від оподаткованого прибутку підприємств за попередній звітний період.

2. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безкоштовну роздачу зразків товарів чи безкоштовне надання послуг з метою реклами. За цими витратами для підприємств встановлене обмеження при віднесенні їх до складу валових витрат – 2% від оподаткованого прибутку підприємств за попередній звітний квартал.

До витрат на організацію прийомів належать також і витрати на організацію прийомів делегацій (проживання, харчування, екскурсійне обслуговування, перекладачі тощо).

1. Витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, що є власністю підприємства, витрати на самостійне зберігання, переробку, захоронення чи оплату послуг із захоронення, переробки та ліквідації відходів виробничої діяльності підприємства сторонніми організаціями, на очищення стічних вод, інші витрати на збереження екологічних систем, що мають негативний вплив внаслідок господарської діяльності.

2. Витрати на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції підприємства громадської відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що знаходяться у складі основних фондів підприємства: екологічного та ядерного збитків, що може заподіяти підприємство іншим особам; майна підприємства; кредитних та інших комерційних ризиків підприємства за винятком страхування життя, здоров’я чи інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, обов’язковість котрого не передбачена законодавством, чи які-небудь витрати щодо страхування сторонніх фізичних, юридичних осіб. Потрібно також пам’ятати, якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь підприємства – страхувальника, застраховані збитки, понесені таким підприємством, належать до його валових витрат у тому податковому періоді, в якому вони були понесені, а суму отриманого страхового відшкодування включають до валових доходів.

3. Витрати на придбання лізензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію в органах державної реєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання тоговельних патентів, установлених Законом України “Про патентування”. До зазначених витрат, належать також витрати на придбання лізензій (дозволів) на право здійснення транспортних послуг.

4. Витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, в межах фактичних витрат відрядженої особи на:

• проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, та за місцем відрядження;

• оплату вартості проживання в готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, ремонт одягу, взуття чи білизни);

• наймання інших житлових приміщень, на оплату телефонних рахунків;

• оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд, витрати на усні чи письмові переклади;

• інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду і перебування за місцем відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті, за умови здійснення таких витрат.

Підтверджуючими документами, що засвідчують зазначені витрати, є транспортні рахунки (багажні квитанції), рахунки готелів (мотелів) чи від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси тощо.

Крім того, законодавчо визначено, що для віднесення витрат, понесених у зв’язку з відрядженням, до складу витрат необхідна наявність документів, що підтверджують зв’язок відрядження з господарською діяльністю підприємства. До таких документів належать:

• запрошення приймаючої сторони, діяльність якої збігають з діяльністю підприємства, що направляє працівника у відрядження;

• укладені договори (контракти) та інші документи, що засвідчують намір установити цивільно-правові відносини;

• документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях чи симпозіумах, проведених за тематикою, що стосується діяльності підприємства, яке відряжало працівника.

Додатково до складу витрат підприємства включають добові у межах норм, що встановив Кабінет Мінінстрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від’їзду і приїзду. Підставою для віднесення суми добових витрат до валових є: позначки сторін, що відряджають і приймають, у посвідці про відрядження (у разі відрядження в межах України і країн, з якими не встановлений чи спрощений прикордонний контроль); позначки органів прикордонного контролю в паспорті чи в документі, що його заміняє (у разі відрядження до країн, з якими встановлений повний прикордонний контроль). За відсутності зазначених позначок суму добових не включають до складу валових витрат.

1. Витрати на утримання та експлуатацію приміщень житлового фонду, що належить підприємству, діяльністю якого є надання платних послуг із туристичного обсуговування сторонніх громадян або здавання таких приміщень в оренду стороннім громадянам чи організаціям.

2. Витрати на утримання та експлуатацію легкових автомобілів, літальних апаратів, моторних човнів, катерів, яхт, призначених для відпочинку, що належать підприємству, діяльність якого полягає у наданні платних послуг із транспортного чи туристичного обслуговування стороннім громадянам чи організаціям.

У разі, якщо житлові приміщення і транспортні засоби, призначені для відпочинку, використовують з іншою метою або належать підприємствам, для яких це не є видом діяльності, витрати на їх утримання не відносять до складу валових (крім витрати на оплату праці).

1. Будь-які витрати, пов’язані з виплатою відсотків за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати здійснюють для ведення господарської діяльності підприємства.

2. До складу валових витрат відносять витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством. Вони включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, відповідно до тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород і виплат за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формах, встановлені за домовленістю сторін. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема, одноразові заохочення (наприклад, заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, заохочення до ювілейних і пам’ятних дат як у грошовій, так і натуральній формах, а також матеріальна допомога (оздоровчі, екологічні та інші виплати). Витрати підприємства на виплату працівникам матеріальної допомоги та одноразових заохочень, підтверджених положеннями колективного договору, включають до валових витрат. До валових витрат відносять також разову допомогу працівникам, які виходять на пенсію, і матеріальну допомогу при наданні чергової відпустки, якщо зазначені виплати передбачені колективним договором за домовленістю сторін і трудовим договором (контрактом).

3. Суми внесків на соціальні заходи, зокрема, збори до Песійного фонду, до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок бізробіття, до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

4. Витрати на утримання й експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури, а саме: витрати на оплату енергії, вартості комунальних послуг, заробітну плату та нарахування на обов’язкові соціальні заходи технічного персоналу й інші витрати, пов’язані з утриманням об’єкта в належному стані та його експлуатацією.

Щодо решти витрат, пов’язаних із такими об’єктами, зокрема, вартості харчування, інвентарю, а також заробітної плати педагогічного та медичного персоналу, працівників їдальні та нарахувань на обов’язкові соціальні заходи на зазначену заробітну плату, оплати послуг сторонніх організацій тощо, то такі витрати з метою оподаткування до валових витрат не належать, а відшкодовують за рахунок відповідних джерел фінансування, у тому числі і за рахунок прибутку, що залишають в розпорядженні підприємства. Якщо підприємство отримує будь-які доходи від експлуатації перелічених вище об’єктів, то такі доходи з метою оподаткування включають до складу валових доходів відповідно звітного періоду.

1. Витрати на оплату проїзду персоналу включають до складу валових витрат, якщо вони пов’язані з виробничою діяльністю підприємства податку та за умови наявності підтверджуючих документів (маршрутних листів), а також наказу керівника підприємства щодо визначення кола осіб, яким відшкодовують вартість проїзду згідно з названими маршрутними листами (Лист ДПА України від 19.04.2000р. №1406/6/15-1116 “Про витрати на оплату проїзду”.).

2. Підприємство здійснює облік приросту (убутку) балансової вартості купованих товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів і деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок звітного кварталу, різницю (приріст) вираховують із суми валових витрат такому звітному кварталі.

Якщо вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різницю (убуток) додають до складу валових витрат у такому звітному періоді. (табл.1).

Таблиця 1.

Розрахунок приросту або убутку балансової вартості матеріалів.

Зазначене не поширюється на виробників сільськогосподарської продукції. Балансову вартість запасів визначають у податковому обліку з метою відображення в рядку 13 декларації їх приросту (убутку) за оцінкою, що проводиться в порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”

У разі переоцінки товарних запасів, інших матеріальних ресурсів для відображення їх в обліку за найменшою вартістю (первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів) суму уцінки вираховують із суми балансової вартості таких запасів на початок звітного (податкового) періоду, а суму дооцінки в межах суми попереднього зменшення (уцінки) додають. При будь-якому розмірі чистої вартості реалізації запасів балансова вартість цих запасів на початок звітного (податкового) періоду не може перевищувати їх первісну вартість.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)