143973 (579915), страница 2
Текст из файла (страница 2)
При розробці проекту организації робіт по зведенню свайних фундаментів вибирають схеми руху агрегатів для занурення свай урахуванням особливостей грунтових умов. Сваї погружають по рядовій спіральній чи секційній схемі. Рядова последовність переміщення сваєзанурювального агрегату примінима для занурення свай в незв'язні грунти. По спіральній схемі погружають сваї в слабкостискаємі грунти, а також у випадку кущового розміщення свай на свайному полі. Причему последовність занурення свай назначають від центру до периферії для запобігання ущільнення грунту и виникнення відмов при зануренні останніх свай. В в'язкі грунти сваї погружають по секційній схемі в два етапа. Згідно схеми свайне поле разбивають на секції. На першому этапі сваї можна занурювати одночасно в декількох рядах з пропуском сусідніх рядів. На другому етапі занурюють сваї в пропущених рядах. Занурення свай по секційній схемі дозволяє рівномірно розподілить навантаження на грунт по всій площі свайного поля.
Вибір комплекту машин и механізмів для комплексної механізації свайних робіт основується на порівнянні варіантів технологічних схем. Можливі схеми механізації всіх процесів, що входять в комплекс робіт по зведенню свайних фундаментів, намічають з врахуванням належності обладнання, об'ємів робіт і строків їх виконання. Порівняння варіантів технологічних схем здійснюють по розрахунковим техніко-економічним показникам: трудоємкості, вартості, тривалості робіт і енергоємкості. При розрахунку варіантів комплексної механизації процесів варто враховувать можливість виконання робіт в декілька змін поточними методами. При забивці свай в обов'язковому порядці ведуть журнал занурення кожної сваї, складають зводну відомість свай і акти їх динамічних випробувань в установленій формі. При використанні молотів одиночної дії в журнал занурення сваї заносяться следуючі виміри: на початку занурення - число ударів на кожний метр занурення і середню висоту падіння ударної частини молота, а в конці забивки - відмова сваї від трьох залогів по десять ударів в кожному. Причому відмови вимірюють після кожного залогу. При використанні молотів подвійної дії в журналі фіксують час роботи молота, витрачаємий на кожний метр занурення, частоту ударів, величину занурення сваї і число ударів за одну хвилину, тиск пара чи повітря і точність виміру відмови до 1 мм. Забивку свай вважають закінченою при досягненні розрахункової відмови. Свая, не давши при забивці розрахункової відмови, добивається після "відпочинку" в грунті. При перевищенні розрахункової відмови необхідно повідомить про це в проектну організацію для виявлення причин і прийняття рішення.
3. Схема машини і схема її роботи
Копер буває пересувний, на рельсовому ходовому пристрої, і безрельсовий. Копри поділяють на прості, універсальні і напівуніверсальні. Простий копер використовують для установки вертикальных свай. Такий вид не має спеціальних механізмів для здійснення повороту платформи, зміни вильоту і робочого наклону мачти (копрові мачти складаються з уніфікованих секцій, що дає можливість легко змінити їх довжини). На універсальних, на повноповоротній платформі існує спеціалізоване обладнання для установки свай із змінним вильотом, поздовжнім і поперечним робочими нахилами мачти для установки вертикальних і похилих свай. Третій вид - напівуніверсальні копри, котрі мають на поворотній платформі спеціальне обладнання для здійснення установки свай з вертикальним проектним положенням, а також копри, котрі забезпечують робочий нахил мачти для встановлення свай с похилим проектним положенням.
Простий копер використовується для забивки легких свай із дерева довжиною до 4,5 метрів. Збірна і розбірна унікальна конструкція копра складається із мачти, опорної рами з поворотною платформою, двух мачтових стяжок, підкоса і допоміжних лебідок. Перед опорною рамою встановлений вилко образний упор, котрий призначений для фіксування в вертикальному проектному положенні встановляємій під молот сваї. Мачта - направляюча для переміщення дизель-молота і утримання його в вертикальному положенні. У головки мачты существует два блоки для канатів підйому сваї і молота. Мачта зкріпляєтся з рамою шарнірно и в припіднятому положенні уутримується трубчатим підкосом. Від бокового зміщення мачта утримується канатними розтяжками.
Копрова двухбарабанна лебідка призначена для здійснення підйому молота і сваї, а також мачти при монтажу (демонтажу) копра. У кожного барабана масою 500 кілограм рукоятка і автоматичний діючий тормоз, котрий забезпечує утримання на канаті піднятого вантажу и поступове, максимально безпечно, його опускання. Допоміжна лебідка використовується для підтаскування свай і пересування копра до місця забивання слідуючої сваї.
В промисловому і цивільному будівництві частіше використовуються універсальний і напівуніверсальний рельсовой копер з електричним і електрогідравлічним приводами, які пересуваються по спеціально влаштованому рельсовому шляху. В таких конструкціях використовуються збиральні одиниці і механізми будівельних баштових кранів.
Самоходний копер складається із ходової частини, на якій встановлена поворотна чи неповоротна рама з розміщеними на ній механізмами підйому молота, "кошки" і сваї, а також копрової стріли (мачти), в якої є механізми зміни вильоту і нахилу (рис.2.2, 2.3).
Самоходні рельсові копри (рис.2.2) - традиційні засоби забивання свай. Але в них велика вага, висока трудоємність монтажу/демонтажу, мала маневреність, і вони потребують будівництва рельсових шляхів. Тому при будівництві мостів перевага віддається самохідним копрам на гусеничном ходу.
Все більше входять в практику також безкопрові сваєбійні установки (приклад див. на рис.2.13). Когда їх використовують, треба сваю попередньо надійно зафіксувати в направляючих чи лідерній скважині. Установка закріплюється на голов сваї за допомогою крана, а потім запускається і працює автономно
Рис.12. Рельсовий копер СП-69:
1 - ходова частина; 2 - опорно-поворотний круг; 3 - поворотна платформа; 4 - противага; 5 - задня стійка; 6 - кабіна машиніста; 7 - передня стійка; 8, 9 - гідроциліндри; 10 - паралелограм; 11 - мачта; 12 – лебідки
Рис.13. Копер КН-1-16:
1 - базова машина - екскаватор ЕО-5122А; 2 - кронштейн поворотний; 3 - механізм наведення; 4 - розкоси; 5 - верхня каретка; 6 - оголовок; 7 - дизель-молот (гідромолот); 8 - наголовник; 9 - мачта телескопічна; 10 - свая; 11 - нижня каретка; 12 - сваєріз
Операція занурення сваї займає зазвичай тільки 20-25% загального часу на забивання сваї.
Рис 3.4 Копрова установка СП-49 з навісним бурильним обладнанням і зі сваєбійним трубчатим дизельним молотом.
Базове шасі СП 49 - трактор Т-10Б. В якості сваєзанурювача можуть використовуваться сваєбійні трубчатсті дизельні молоти СП-75А, СП-76А, сваєбійний штанговий дизельный молот СП-6В. В якості змінного обладнання на СП 49 може використовуваться навісне бурильне обладнання.
Можливе виконання слідуючих видів робіт:
буріння свердловин на глибину до 8 метрів шнековим буровим снарядом в грунтах I-IV категорій;
встановлення сваї под сваєзанурювач на точку забивки і в необхідне положення (вертикальне чи похиле);
встановлення і забивання свай довжиною до 12 метрів;
пересування як по будівельному майданчику, так і до місцезнаходження нового об'єкта;
навішування пристрою для зрізання головних частин забитих свай.
4. Визначення техніко-економічних показників машини
Виробничість машини - величина, що залежить від ряда факторів, основними з яких являються:
1) конструктивні якості машини - її робочі розміри і швидкості, потужність двигуна, система управління, зручність управління (будова сидіння машиніста, розміщення органів управління, оглядовість, величина шуму і вібрації в кабіні машиніста), надійність окремих вузлів і машини в цілому, зручність в технічному обслуговуванні (доступність вузлів і агрегатів для обслуговування);
2) виробничі умови, в яких працює машина. Загальними для всіх машин є: тип зведеної будівлі чи споруди, вид продукції, атмосферні умови. Для окремих машин умови можуть бути властиві тільки для них: для самохідних - рельєф місцевості і дорожні умови; при роботі землерийних машин - категорія грунту, висота забоя і т.д.; для вантажопідйомних - вага вантажу і дальність його транспортування по горизонталі і вертикалі;
3) кваліфікація і майстерність робітників, ступінь освоєння ними передових методів і прийомів управління машиною та її обслуговування, технічний стан машини;
4) організація будівництва і технологія виконання будівельно-монтажних робіт (змінність на протязі доби, застосування поточних методів в організації робіт, своєчасне забезпечення матеріалами і конструкціями…)
Сумарний час занурення tзан однієї сваї оболочки визначається:
Tзан= tп + tвст+ tнар * nc + (tвп +tпід) * (nc + 1) + tгр + tохол,
де tвст -час встановлення стовпа в направляючий кондуктор;
tнар -час нарощування оболонки окр. секціями з провед. стику і гідрозоляц.
nc -число нарощуваних секцій сваї-оболонки;
tвп -час встановлення і зняття віброзанурювача і підмостей;
tпід -час монтажу і демонтажу підмивних пристроїв;
tгр - час виймання грунта;
tохол -час охолодження віброзанурювача і підтяжки болтів;
5. Визначення показників впливу роботи машини на навколишнє середовище і на операторів
5.1 Вимоги ергономіки, безпеки і охорони довкілля
1) Конструкція копра повинна відповідають вимогам ГОСТ Р 50906.
2) Конструкція копра повинна забезпечувати його стійкість і працездатність на площадках з грунтом при нахилі 3°.
Критерієм стійкості являється візуально визначаєма відсутність відриву від фунту чи рельсу найбільш віддаленого катка гусениці (колеса) копра від поточного ребра перевертання копра.
3) Копри повинні бути обладнані:
звуковою сигналізацією пересування, чутність якої повинна відповідати вимогам ГОСТ 29292;
освітлювальними приборами, забезпечуючими в темний час доби освітлення в напрямку пересування на відстані не менше 5 м від копра - не менше 10 лк;
прибором, вмикаючим звуковий сигнал попередження про наближення мачти копра до проводів електромережі чи електропередачі, що знаходяться під напругою (для колісних копрів);
обмежувачем швидкості обертання платформи;
пристроєм, регулюючим плавність розгону и гальмування барабанів лебідок і поворотної платформи;
пристроєм для зменшення рівня радіоперешкод, встановленого ГОСТ Р 51318.12 (при необхідності).
4) Елементи металоконструкції копра (стріла, секції мачти та ін.) повинні мати проушини для монтажу і демонтажу.
5) Всі роз'ємні з'єднання повинні мати спеціальні пристрої для стопоріння, не даючи можливість їх випадкове роз'єднання.
6) Використовуємі канати повинні відповідати діючому на них нормативному документу. Застосування канатів, не передбачених нормативним документом, а також зношених не допускається.
7) Конструкція заправочних ємкостей для палива і гідравлічних рідин повинна виключати можливість забруднення навколишнього середовища при заправці
5.2 Вплив шуму і вібрації на організм операторів та робітників при роботі палезабивних машин
В останні десятиліття, в зв'язку з бурхливим розвитком техніки збільшується рівень шуму і вібрацій на різних виробництвах, транспорті, в будівництві, що негативно відображається на здоров'ї людей.
Шум великої інтенсивності, діючи на органи слуху, призводить до часткової або навіть повної глухоти. Травмуються центральна нервова і серцево-судинна системи, шлунково-кишковий тракт, що в кінцевому рахунку призводить до хронічних захворювань. Шум також збільшує "енергетичні" витрати людини, викликаючи в неї втому, і сприяє зниженню працездатності і збільшенню браку.
Вухо людини одночасно служить аналізатором частот, вказівником напряму звуку і індикатором гучності, висоти і тембра звуку. Воно здатне сприймати звуки частотного діапазона від 16 до 20 000Гц (більше 10 октав), а також динамічний діапазон звуків, обмежений порогом слухової чутності і порогом больових відчуттів. Вухо найбільш чутливе в межах частот 800 - 4000 Гц.
Гострота слуху не постійна. В тиші вона збільшується а під впливом шуму зменшується. Така тимчасова зміна чутливості слухового апарату називається адаптацією слуха. Адаптація грає захисну роль проти довгодіючих шумів.
Довготривала дія шуму великої інтенсивності призводить до патологічного стану слухового органу, його стомлюємості.
На виробництві приходиться стикатись з маскуючою дією шумів які призводять до порушення чутності. Степінь заглушення досягає іноді такої величини, що тяжко розібрати мову і звукові сигнали. Збереження розбірливості мови має велике значення в умовах шумного виробництва як спілкування між працюючими при виконанні ними технологічного процесу, так і для забезпечення безпеки робіт. Нерозбірливість мови негативно впливає на психіку людини.
На рисунку 5.2.1 показана залежність зміни розбірливості мови від шумових перешкод.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
