131235 (578579), страница 3
Текст из файла (страница 3)
1. “Початок дня підлітка”.
“Ви розпочали день із зарядки, водних процедур разом з дитиною. Ранковий час диктує темп Вашої поведінки: приготувати сніданок, нагодувати родину, вчасно прийти до школи і на роботу. Ви майже не усвідомлюєте своїх дій, усе давно стало звичкою".
2. “Підсумок дня підлітка"
“Робочий день закінчується. Режим дня сім’ї сприяє організації здорового способу життя: щире спілкування з дитиною перед сном, гігієнічні процедури на ніч, спокійне засинання дитини. Ви майже не помічаєте цього розпорядку дня, все давно ввійшло у звичку. Якого характеру ці звички? Чи брала Ваша дитина участь у приготуванні сніданку, вечері? Чи прибрала вона зі столу? З яким настроєм вона пішла до школи і повернулася після занять додому? З якими емоціями Ви розлучаєтесь, зустрічаєтесь із дитиною? З якими почуттями Ви думаєте про дитину?
Увечері час минає швидко. Саме ці хвилини сімейного життя розшифровують програму Вашої педагогічної технології: дбайливе ставлення або дратівливість, теплота або холодність, повага або байдужість тощо".
Під час такої роботи всі сім’ї за способом реагування та виконання конкретних дій було умовно поділено на три групи: перша група - надто реальна, де ранок і вечір приносять щастя, радість і надію; друга група - нейтральна, де ранок і вечір загалом не засмучує, кожен опікується собою, виконуючи свій обов'язок; третя група - скандально-дратівлива, де перші зустрічі заповнені відкритою неприязню, а вечір нагадує безлад і метушню, незадоволення тими, хто поруч, і т. ін.
Батькам пропонували побудувати і перевірити ефективність моделей взаємин з дітьми, щоб з’ясувати, що є доброго, а що поганого у власній технології повсякденних міжособистісних взаємин, переконатися у правильності чи неправильності вибору (за зразком таблиці 2.1).
У цих ситуаціях окреслилися найбільш характерні для сімейних взаємин проблеми, наслідки і причини. Ми домагалися, щоб усі батьки залучалися до аналізу розроблених нами варіантів, пропонували свої, яскравіші й типовіші ситуації. Наводимо приклади психолого-педагогічних ситуацій, запропонованих батькам додатково.
Таблиця 2.1. Моделі взаємин батьків і дітей у сучасній сім’ї
| Позитивна модель | Нейтральна модель | Негативна модель |
| Першою просинається дитина. Спілкування батьків з дитиною оптимістичне, колективне приготування сніданку, дружнє снідання, чуйні побажання успішного дня. Увечері батьки і діти разом. Щире обговорення справ дня, що минув. Колективний перегляд телепередач, обговорення прочитаної книжки. Вкладання у ліжко дитини доброзичливе | Батьки просинаються першими. Сніданок - індивідуальний. Його приготування - обов’язок матері. Увечері індивідуальна перевірка виконання домашнього завдання, обговорення оцінок, поведінки в школі. Кожен робить свою справу. Режиму дня дотримано. Думками і враженнями дня не обмінюються | Процес просинання тривалий і неприємний. Дитина не встигає зібратися до школи, поснідати, батьки роздратовані. Увечері домашнє завдання виконується допізна, усі незадоволені дитиною, сімейним життям. Дитина самостійно лягає спати за неодноразового нагадування. Батьки між собою постійно сваряться |
1. “Ви прийшли з роботи, а донька в розпачі: “Я не люблю тата (маму) ! Він (вона) весь час мене сварив (ла) за запис, який учитель зробив у щоденнику". Як Ви думаєте, що відчуває в цей час дитина? Що Ви зробите? Що потрібно робити? ”
2. “Ви разом з дитиною були свідком негарного вчинку знайомої (близької) дорослої людини. Запропонуйте можливі реакції на цю ситуацію, Ваші дії і пояснення”.
3. “Бабуся скаржиться, що просила онука зробити покупки, а він був чимось зайнятий, тому довелося їй іти до магазину самій. Розіграйте цю ситуацію разом із дитиною. Яких висновків дійшла дитина?"
4. Запитайте у дитини: “Як минув твій день?", використовуючи різні інтонації, міміку.
5. “Дитина дуже поспішала змайструвати до дня народження мами гарну річ на подарунок. Мама гаряче дякувала дитині за неординарний подарунок. Батько покрутив-повертів його в руках і сказав: “Що ж тут особливого? Дурничка". Які Ваші враження і пропозиції? Наведіть приклади відповідної батьківської критики".
6. “Мама одягла дитину в новий дорогий спортивний костюм. Через деякий час син (донька) повертається додому з діркою на коліні. Які будуть Ваші перші дії та слова? ”
7. “Дитина погано поводиться вдома: не хоче допомагати бабусі, обманює, не реагує на зауваження батьків. Уявіть себе на місці дитини і спробуйте з’ясувати, що є причиною такої її поведінки. Що потрібно робити, аби порозумітися з дитиною, поправити ситуацію, яка склалася?"
Аналіз і самоаналіз проблемних ситуацій показав, що переважній більшості батьків бракує елементарних педагогічних знань для правильної оцінки ситуацій. Колективне обговорення ситуацій дало батькам змогу поставити себе на місце дійових осіб, перейнятися відповідальністю за взаємини з дітьми, об’єктивно оцінити власні вчинки, висловити свої погляди на різні сімейні ситуації.
У програмі формуючого етапу експерименту підготовка до роботи над психолого-педагогічними ситуаціями мала певні особливості. У присутності батьків вони обіцяли не розголошувати інформацію (дод.2). Заняттям передували листування з батьками, індивідуальні консультації.
Зважуючи на те, що батьки мали різні рівні сформованості культури міжособистісних взаємин, широко застосовувалося виконання індивідуальних завдань. Наприклад:
1. “Як Ви сплануєте свої виховні дії, якщо дитина: а) не бажає дотримуватися режиму дня, відвідувати школу або гурток; б) неуважна до бабусі, неслухняна, уникає спілкування з дідусем; в) вороже ставиться до брата чи сестри, відмовляється доглядати молодших членів сім’ї?"
2. “Як Ви допоможете своїй дружині (чоловікові) у взаємодії: а) якщо дитина відмовляється допомагати, виконувати доручення, сімейні обов’язки; б) якщо дитина не хоче провідати хвору бабусю чи дідуся; в) якщо дитина весь вільний час проводить біля комп’ютера чи телевізора?"
3. Прочитайте твір В.О. Сухомлинського “Серце віддаю дітям". Уявіть себе на місці педагога під час розв’язання (взятої з тексту) конкретної ситуації. З’ясуйте суть конфлікту, мотиви поведінки дітей. Оберіть засоби впливу, які допоможуть отримати позитивний результат. Спробуйте “зіграти” це перед дзеркалом”.
Важливим елементом у контексті дослідження був пошук максимальних точок перетинання, зближення всіх позитивних чинників взаємовпливу. Отримана інформація вводилася у зміст занять тренінгу.
Так, на початку заняття на тему “Вчимося культури міжособистісних взаємин" батьків поділяли на групи з п’яти-шести осіб. Учитель ознайомлював їх з темою, правилами, яких потрібно дотримуватися. Кожній групі пропонувалося написати “Абетку сімейних моральних цінностей у батьківсько-дитячих взаєминах”, тобто перелічити ціннісні якості батьків і дітей, які, на їхню думку, є неодмінними для творення культури батьківсько-дитячих взаємин. У результаті колективної роботи були визначені сімейні моральні цінності у взаєминах батьків і дітей (табл.2.2).
Таблиця 2.2. Абетка сімейних моральних цінностей у батьківсько-дитячих взаєминах
| Активність Великодушність Взаємодопомога Взаєморозуміння Відвертість Вірність Гідність Гостинність Гуманність Демократичність Доброта Довірливість Допомога | Дружелюбність Життєрадісність Згуртованість Злагода Ініціативність Інтелігентність Культура Любов Милосердя Мудрість Надійність Ніжність Оптимізм | Піклування Поблажливість Повага Поміркованість Пошана Правдивість Прихильність Пунктуальність Радість Самовідданість Самокритичність Сердечність Співчуття | Спільність Старанність Тактовність Терпимість Толерантність Турботливість Уважність Увічливість Урівноваженість Чесність Щирість Шляхетність |
З метою активізації отриманих батьками знань, налагодження зв’язку між тренінговими заняттями і реальним сімейним життям практикували різноманітні домашні завдання, наприклад:
1. Заповнити “Абетку сімейних моральних цінностей" за шкалою самооцінки:
| Cімейні моральні цінності | Рівень досягнення | |||
| А | Б | В | Г | |
А. Сімейна моральна цінність достатньо розвинена.
Б. Сімейна моральна цінність частково розвинена.
В. Спроби розвивати сімейні моральні цінності не дають успіху.
Г. Сімейна моральна цінність не розвинена, бракує прагнення до її розвитку.
Технологію визначення рівня досягнення (розвитку) сімейної моральної цінності відпрацьовували на занятті за темою “Сім’я без конфліктів” (за концепцією Е. Берна). Батькам пропонували оцінити рівень досягнення моральної цінності за п’ятибальною системою (А - 5 балів, Б - 4 бали, В - 2 бали, Г - 2 бали). Для з’ясування рівня досягнення цінності батьки додавали бали: найвищий сумарний бал означав високий рівень, найменший - низький рівень відповідно до однакової кількості визначених сімейних моральних цінностей учасниками експерименту. Після підведення підсумків (на останньому занятті) батьки знову заповнювали анкети, щоб порівняти рівні досягнення сімейної моральної цінності за час, що минув.
2. Заповнити “Аркуш мети” (за зразком).
Батьки малювали одноповерховий будинок (стіни, дах, стежка до дверей). На даху будинку пропонувалося написати мету, яку вони ставлять перед собою у процесі виховання культури взаємин із дітьми; на стіні - завдання, вирішивши які, можна досягти поставленої мети; на стежці - методи, способи вирішення завдань; праворуч і ліворуч від стежки - бар’єри, перешкоди, що заважають досягненню мети.
Аналогічна робота проводилася з виявлення типу подружніх взаємин і його впливу на формування особистості підлітка. Послуговуючись визначенням типів подружніх міжособистісних взаємин - співробітництво, змагання, паритет, конкуренція та антагонізм, коротко схарактеризували особливості подружніх взаємин та їх прояв у рисах характеру дитини. Так, співробітництво породжувало взаємну повагу, взаєморозуміння, любов, довіру в сім’ї; змагання - суперництво, боротьбу за домінування, деспотизм, диктаторську позицію; паритетні подружні взаємини - рівноправність, субординацію, стриманість, підприємливість; міжособистісна конкуренція батька і матері - бажання дитини домінувати, егоїзм, вимогу безумовного підкорення, боротьбу за лідерство, утвердження особистої переваги; антагоністичні подружні взаємини - постійну незгоду, суперечність думок і дій, конфліктність.
Під час бесіди аналізували сутність кожного з понять, прогнозували наслідки формування особистості дитини, зумовлені тим чи іншим типом подружніх взаємин. Скажімо, сповідування дорослими членами сім’ї взаємин співробітництва сприяє гармонійному природному розвиткові дитини, у неї виховується повага до батьків, поцінування їхньої думки та визнання батьківського авторитету, вона з довірою і чуйністю ставиться до рідних та інших людей. У випадку паритетних (рівноправних) подружніх взаємин діти часто отримують від батьків вказівки, їхня поведінка постійно контролюється, а це призводить до появи в них стану безпорадності тощо.
За умов змагального типу міжособистісних взаємин дитина зазвичай росте боязкою, легко піддається різним впливом, у неї розвиваються лицемірство, підлабузництво, нещирість. Диктаторська позиція батьків, подружні сварки негативно позначаються на психічному стані дитини. Конкуренція між батьками згубно впливає на всю життєдіяльність сім’ї. Подружні взаємини конкуренції поступово перетворюються на антагоністичні. Діти живуть в умовах постійної незгоди між батьками, мусять виконувати неузгоджені вимоги з боку матері й батька, що призводить до формування негативних рис її характеру.
Подальша дослідно-експериментальна робота спонукала батьків до самостійного, на основі наявних у них знань і життєвого досвіду, визначення рис характеру дитини, що виховується в умовах міжособистісних взаємин паритету, конкуренції чи антагонізму. Виконуючи це завдання, загал батьків відчував певні утруднення. Колективне обговорення, аналіз випадків із реального сімейного життя допомогли з’ясувати, що паритетні подружні взаємини не сприяють розвиткові в дитини самостійності, впевненості в собі, можуть викликати відчуття особистісної неповноцінності. Особливу увагу приділяли аналізові наслідків конкуренції між батьком і матір’ю. Відзначали, що такі подружні взаємини призводять до формування у дитини звички підкорятися волі сильнішого. Батькам роз’яснювали, що ті чи інші моральні якості син і донька виявлятимуть не лише стосовно своїх рідних, а й інших людей. Останній аргумент був вагомим під час розгляду будь-яких негативних рис характеру дитини. Адже дехто з батьків хибно вважав, що покірність дитини обмежуватиметься лише взаєминами в сім’ї. Щодо антагоністичних подружніх взаємин, то наслідком їх впливу стають черствість, байдужість, лицемірство дитини, зневажання інших людей. У результаті колективної роботи була складена таблиця-пам’ятка для батьків, що містила відомості про можливі риси характеру підлітка, що формуються на основі відповідного типу подружніх міжособистісних взаємин (табл.2.3).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
