131229 (578577), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Марк Сейджман розділив терористів на чотири групи: єгиптяни, що становлять «центральний апарат» мережі; магрібськіє араби, що емігрували до Європи; представники Центрально-азіатського регіону, від яких течуть фінанси; вихідці з Південно-східної Азії^10.

Всупереч думці, що склалася, терористи не бідняки, готові на все ради грошей. Більше 60% фігурантів, що потрапили в картотеку Сейджмана, вишли з багатих і заможних сімей. І розмови про "релігійне промивання мозгу" – не доказ. Пригнічуюче більшість терористів мають світську освіту (випускників медресе - одиниці) і відносяться до вершків суспільства. Сексуальна підоснова в тероризмі також відсутня, оскільки більше двох третин потрапили в список одружено і мають дітей. Це і не пропащі негідники у минулому, оскільки пригнічуюче більшість не мають кримінального минулого. Виняток становлять хіба що емігранти у Франції, Іспанії і Канади, які здобувають для свого руху гроші грабежом банків, торгівлею наркотиками і дрібним шахрайством - в основному з кредитними картами.

Дещо несподіваним для психіатра Сейджмана виявився той факт, що психічні відхилення мав лише 1% терористів, тоді як число «зсунутих» серед жителів планети складає 3%. І ще один мотив дивуватися: за весь час роботи дослідник не знайшов сліду хоча б одного вербувальника - їх не було. Більш того, в мережу приймаються лише 15-20% охочих брати участь в джихаді. Але своєрідні «пункти набору» були: 60% терористів відвідували одні і ті ж 12 мечетей з агресивними служителями.

Правда, із створенням терористичної групи, формованої по клановій ознаці, вплив священнослужителя помітно слабшає - все визначає «колектив». Навіть рішення про суїцид одного ухвалюється всіма членами групи. Причому готовність принести себе в жертву пояснюється членами мережі не ненавистю, а любов'ю - до членів своєї групи, вийти з якої практично неможливо. На противагу групі в самій мережі жорсткої ієрархії немає, осередки мережі зв'язані між собою досить слабо.

І проте на зміну "Аль-Каїді", чиї зв'язки зруйновані американськими спецслужбами, прийшов світовий салафійськоє рух, частиною якого є і Чечня, затверджує Марк Сейджман. Сьогодні мережа налічує близько 3 тис. членів - в основному це арабські емігранти в Європі. Ця ідеологія "заразлива", в ряди терористів рекрутують всі нові члени. І загроза для Росії, на думку ученого, прийде із заходу. Терористи вже намагалися висадити російське посольство у французькій столиці. Боротися з мережею традиційними методами марно. Та і фізичне знищення терористів також неефективне. З ісламським тероризмом треба боротися ідеологічно, не втомлюється повторювати учений.

Цим цілям послужить відкриття спеціального центру при Університеті Меріленда (University Maryland) в квітні 2005 року. Дослідники сподіваються з'ясувати, що штовхає людей до тероризму, і надалі використовувати ці дані для запобігання терористичним атакам. В центрі будуть працюють 60 фахівців - психологів, політологів, соціологів - їм належить вивчити матеріали по 70 тисячам терактів, починаючи з 1970 року. Також вони проведуть дослідження у ряді арабських і ісламських держав, з тим, щоб краще зрозуміти суспільство і обставини, що породили тероризм. В дослідження включено близько 30 різних програм. За словами кримінолога Гері ЛАФРІ (Gary LaFree), який очолить майбутній центр, саме по собі дослідження не розв'яже проблему тероризму в світі, проте воно допоможе розібратися в причинах і механізмах формування мілітаристських угрупувань і тим самим хоч в чомусь зменшити терористичну загрозу. На його думку, тільки бідність, низький рівень освіти і відсутність демократії не пояснює в достатній мірі походження тероризму^11.

Тим часом, критики вже виказують сумніви в тому, що подібні дослідження принесуть користь. Перш за все тому, що причини тероризму неоднозначні, і прояви його різні в різних країнах. Крім того, опоненти дослідження побоюються, що все закінчиться створенням туманних теорій, які нічим не допоможуть в боротьбі з терором.

3. Психологічні мотиви агресії по Фрейду

Фрейд розглядав феномен маси в соціальній і, зокрема, політичному житті як “полягання регресу до примітивної душевної діяльності”, коли в людині раптово прокидаються певні психологічні характеристики, властиві колись стародавнім людям первісної орди. Людина в натовпі виявляється як би в стані гіпнозу, а саме в гіпнозі з глибин його психіки вилазить той самий первісний Ід (“Воно”), вже не стримуваний свідомим контролем Супер-Его і не утримуваний крихким, балансуючим між ними Его¹².

У цих випадках і відбувається зникнення свідомої відособленої особи, розвивається переорієнтація думок і відчуттів в чужий, але однаковий з іншими людьми напрям, виникає переважання афектної і інших проявів несвідомої душевної сфери, що, у результаті, формує сильну схильність до негайного виконання раптових намірів.

У всіх типах мас, згідно 3. Фрейду, як головна зв'язуюча ланка виступає “колективне лібідо”, що має як своя опора лібідо індивідуальне, в основі якого лежить не що інше, як сексуальна енергія людини. Як приклад Фрейд розглядав дві штучні високоорганізовані маси: церкву і армію. В кожній з цих структур виразно виявляється “чинник лібідо”: любов до Христа в першому випадку, і любов до воєначальНику — в другому. “В штучних масах кожна людина лібідінозно зв'язана, з одного боку, з вождем..., а з другого боку — з іншими масовими індивідами”, які “зробили своїм ідеальним Я один і той же суб'єкт і внаслідок цього, в своєму Я між собою що ідентифікувалися”. 3. Фрейд писав: “Якщо пориває зв'язок з вождем, поривають і взаємні зв'язки між масовими індивідами, маса розсипається”. Таким чином, в результаті загальна ідеалізація лідера приводить до однакової самоідентифікації членів маси і аналогічної ідентифікації себе з іншими індивідами. “Вождь маси — її прабатько, до якого всі сповнено страхом. Маса хоче, щоб нею управляла необмежена влада, пристрасно шукає авторитету. ...Вождь — гіпнотизер: застосовуючи свої методи, він будить у суб'єкта частину його архаїчної спадщини, яка виявлялася і по відношенню до батьків — відношення людини первісної орди — до прабатька”.

Розглядаючи психологічну природу людини, 3. Фрейд указував на те, що цілі індивіда і суспільства у принципі ніколи не співпадають. Метою Ероса (одного з базових почав в людині, завдяки якій, по 3. Фрейду, і розвивається цивілізація) є “з'єднання одиничних людських індивідів, а потім сім'ї, раси, народи, нації з'єднуються в одну велику єдність, єдність людства, в якому лібідінальниє відносини об'єднують людей”. Проте в людині, по Фрейду, є і інший початок — Танатос (на ім'я грецького “бога смерті”). Це значить, що природна агресивність, деструктівность і ворожість індивідів протистоять виникненню цивілізації, спричиняють за собою її дезінтеграцию, оскільки “інстинктивні пристрасті сильніші за раціональні інтереси”. “Людські агресивні інстинкти — похідні основного смертельного інстинкту”. . Для прогресу цивілізації вимагається, щоб суспільство контролювало, а якщо це необхідне, то і репресувало агресивні інстинкти людини, інтер-налізіруя їх у формі “Супер-его” і спрямовуючи їх на “Его”. Це, зрозуміло, викликає деяку “ломку”, деструкцію в психіці людини¹³.

Деструктівность людини як по відношенню до інших, так і по відношенню до себе виявляється через садизм і мазохізм, оскільки і то, і інше, кінець кінцем, — лише альтернативні прояви однієї і тієї ж, деструктивної мотиваційної структури.

Висновки

У процесі роботи над темою контрольної мною зроблені наступні висновки.

Сьогодні самі ходові і ефективні методи терору - насильство не відносно представників влади, а проти мирних, беззахисних і, що украй важливе, що не мають відношення до "адресата" терору людей, з обов'язковою демонстрацією катастрофічних результатів терору через ЗМІ громадській думці - і лише через нього як через передавальний механізм - лідерам країн. В порівнянні з минулим століттям з'являється абсолютно новий елемент тероризму - ЗМІ - як би спеціальний передавальний механізм ("ретранслятор") між терористами і адресатами терору.

Ще один феномен, це те, що злочинці (терористи) з готовністю і навіть з радістю жертвують власним життям, різко обмежує можливості для профілактики і запобігання подібним злочинам. Спроби зрозуміти мотиви і психологію терористів, пояснюючи це як явища, що мають індивідуальну психопатологічну підоснову або що базуються на якихось певних рисах вдачі, не принесли успіху. Роботи окремих психологів показали, що поки наука не в змозі розробити методи, за допомогою яких можна б було по рисах вдачі або соціальному оточенні обчислити здатних на терористичні акти людей.

Можливо причина цього, укладена в тому, що особливості групової поведінки злочинних співтовариств, як правило, важливіші за індивідуальні психологічні риси окремих їх членів. Індивідууми, готові до несвідомого підкорення, складають групу ризику відносно тероризму. Тероризм є груповим феноменом, терористичні групи носять сектантський характер, і їх внутрішні взаємозв'язки побудовані на основі ідеологічних або релігійних цінностей. Тому дії однієї частини групи або одного її члена можна зрозуміти тільки у взаємозв'язку зі всіма іншими частинами групи.

Список використаних джерел

1. Олександр Коляндр, Обличчя сучасного терроризма//Независимая газета №4, 2005

2. Єлизавета Алексєєва, Тероризм і современность//Время новин №12 (2004)

3. Марков М.М., Психологія сучасного терроризма//Независимая газета, № 3, 2003

4. «Загальна і юридична психологія», під редакцією Еникеева М.И. М.: Юріст, 2007 р.

5. Ольшанский Д.В. Психологія масс//Психологический журнал. — 2004. — № 2. — З. 173—174.

6. Ле Бон Гюстав, Психологія народів і мас, -СПб Аріадна, 2003

7. Назаретян А.П., Психологія стихійної масової поведінки, 2004

8. Фрейд З., Психологія мас і аналіз людського "Я", - Аванпорт, 2006.

1 Елизавета Алексеева, Терроризм и современность//Время новостей №12 (2004)

2 Там же

3 Марков М.М., Психология современного терроризма//Независимая газета, № 3, 2003

4 Там же

5 Александр Коляндр, Лицо современного терроризма//Независимая газета №4, 2005 года

6 Елизавета Алексеева, Терроризм и современность//Время новостей №12 (2004)

7 Марков М.М., Психология современного терроризма//Независимая газета, № 3, 2003

8 Александр Коляндр, Лицо современного терроризма//Независимая газета №4, 2005 года

9 Марков М.М., Психология современного терроризма//Независимая газета, № 3, 2003

10 Александр Коляндр, Лицо современного терроризма//Независимая газета №4, 2005 года

11 Александр Коляндр, Лицо современного терроризма//Независимая газета №4, 2005 года

12 Фрейд З., Психология масс и анализ человеческого "Я", -М, Аванпорт, 1999.

13 Фрейд З., Психология масс и анализ человеческого "Я", -М, Аванпорт, 1999.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)