Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Критична температура розчинення рафінаду отриманого при очищенні сировини у фенолі, що має у собі 1,6% води, дорівнює 100-110^о.

Завдяки високій розчинності ароматичних вуглеводнів селективні розчинники виводять з масел в першу чергу саме ці вуглеводні. Розчинність окремих груп вуглеводнів підвищується з підвищенням їх температури кипіння. Тому КТР для однієї і тої самої нафти підвищується з підвищенням температури кипіння фракцій.

Процес очистки фенолом здійснюється в екстракційній колоні, в якій підтримується протиток. Сировина, рухаючись на зустріч фенолу, поступово віддає йому небажані компоненти із знизу колони видаляється насичений небажаними вуглеводнями екстрактний розчин. Бажані компоненти піднімаються до гори, виводяться у вигляді рафінадного розчину.

Якість рафінаду в певній степені залежить від наявності в ньому тяжких ароматичних вуглеводнів, що характеризуються низьким індексом в’язкості.

Треба мати на увазі, що якість очистки тієї чи іншої сировини від небажаних компонентів залежить не тільки від якості застосовую чого розчинника, якості сировини та режиму процесу, але й від конструкції екстракційної колони.

В результаті правильного конструктивного рішення побудови внутрішньої частини екстракційної колони можливо досягти більшої чіткості розділення.

Температурний режим фенольної очистки підбирається на основі критичної температури розчинення.

Для забезпечення найбільшої ефективності процесу екстрагування в колоні необхідно підтримувати певний температурний градієнт. Як вже вказувалося вище температура поверхні колони вказується зазвичай трохи нижче КТР (при очищенні дистилятної сировини приблизно на 8-10 ^о). Температура низу екстракційної колони має бути вище температури плавлення сировини.

Отже, температура екстракції фенолом обмежена критичною температурою розчинення та температурою кристалізації фенолу.

Вихід рафінаду тим більше, чим нижче температура очищення, та навпаки, рафінад тим краще, чим вище температура екстракції. Зміна кратності фенолу до сировини відображається на виході та якості рафінатів , що отримують : чим більше подається фенолу на одиницю сировини, що переробляється, тим вихід рафінаду при інших рівних умовах менше, а якість до певної межі , поки не досягнуто стану перечищення, краще.

При очищенні фенолом остаточної сировини кратність фенолу вище, ніж при очистці дистилятної.

Очистку остаточної сировини треба вести по можливості більш «сухим» фенолом, що має у своєму складі не більше 0,8 % води.

У випадку, якщо із гудрону у процесі його обробки пропаном недостатньо добре були видалені асфальтові речовини, то при очистці деасфальтизату фенолом , а потім і в процесі депарафінізації рафінаду виникають серйозні ускладнення (знижується вихід, погіршується фільтрація).

2.3 Розчинник та його якості

До селективного розчинника виносять наступні основні вимоги : він повинен мати високу густину та деемульгуючу здатність, повинен бути стабільним при підвищених температурах, мати більш низьку температуру кипіння, ніж олія, що обробляється, та можливо більш низьку упру гість парів, повинен забезпечувати максимальне видалення небажаних компонентів з олії при умові як можливо менших його витрат, повинен добре регенеруватись, не змінюючи своїх початкових властивостей.

Фенолу надається перевага при очистці олій, бо при цьому можна отримати олії з високим індексом в’язкості та потрібним коксуванням.

Характерна особливість фенолу в тому , що він може понижати вміст сірки в очищеному продукті. ГДК фенолу у виробничих приміщеннях 0,005 мг/л. Концентрація 0,5 мг/л викликає важке, загрозливе для життя отруєння організму.

2.4 Недостатки фенолу, як селективного розчинника

Токсичний, викликає опіки; якщо у продукті є «легкі» вуглеводні – при регенерації може забирати їх з собою, що небажано відображається на процесі екстракції; практично повністю не видаляється з рафінаду; має високу корозійність по відношенню до більшості металів. Особливо підвищену корозійність мають розчини фенолу у воді. Чим слабше розчин, тим вище його корозійність.

3.Олії селективного очищення

Олії І-ГН-Е-32, І-ГН-Е-68 (ТУ 38. 1011161-88), І-ГН-Е-32(ф), І-ГН-Е-68(ф) (ТУ 0253-006-00151911-94) - універсальні. Олії І-ГН-Е є нафтові олії глибокого селективного очищення з сірчистих нафт з антиокислювальною, протистрибком, протіворжавейной, противозадірної, протизносної, депрессорної і антипінною присадками. Призначені для використання в гідросистемах і для змазування металоріжучих верстатів, що направляють ковзання.

Олії Інсп (ТУ 0253-007-00151911-93) — дистиляти, залишкові і суміш нафтових олій дистилятів і залишкових з сірчистих нафт селективного очищення, що містять противозадірну, адгезіонну, солюбілізуючу і антипінну присадки. Застосовують для змазування направляючого ковзання і кочення металоріжучих верстатів, передач ходовий вінт-гайки верстатів особливої високої точності, з програмним управлінням, важких і інших, де потрібні рівномірність повільних переміщень, точність і чутливість настановних переміщень столів, супортів, повзунів, бабць, стійкий і інших вузлів, а також де необхідно понизити рівень коефіцієнтів тертя в статичних і кінетичних умовах.

Олії І-Л-С-5, І-Л-С-10, І-Л-С-22 (ТУ 38. 1011191-97) олії дистилятів з сірчистих нафт глибокого селективного очищення з антиокислювальною, антикорозійною, проти зносом і антипінною присадками. Призначені для високошвидкісних вузлів шпинделів метало ріжучих верстатів. Олії І-Л-С-5 і І-Л-С-10 економічно найдоцільніше використовувати замість відповідних по в'язкості олій без присадок И-5А і И-8А.

Олії І 46ПВ, І 220ПВ, І 460ПВ (ТУ 38. 101908-85) нафтові олії селективного очищення, в основному з сірчистих нафт, з присадками, поліпшуючими захисні, антиокислювальні, деемульгуючі і антипінні властивості. Призначені для змазування підшипників рідинного тертя прокатних станів. Олія І-ЮОР(С)(ТУ 38. 20. АСОРТИМЕНТ ОЛІЙ), олії І-Л-С-220(Мо) і І-Л-Д-1000 (ТУ 0253-005-00151911-93) — очищені залишкові олії з сірчистої нафти селективного очищення. Олія І-Л-С-220(Мо) - містить адгезіонну, протизадирну і протикорозійну присадки і дісульфід молібдену. Олії І-Л-Д-1000 - містить адгезіонну, протифрикційну і протикорозійну присадки.

4. Екологічні вимоги до виробництва

• Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня:

Робітники та інженери, які працюють позмінно та безпосередньо зайняті очищенням, деасфальтизацією та депарафінізацією масел селективними розчинниками.

Виробництво парафинів, мастил та озокерито-церезинової продукції

Оператор (старший) технологічних установок, машиніст компресорних установок, машиніст технологічних насосів, слюсар з ремонту технологічних установок та приладист, зайняті на установці знемаслення парафіну із застосуванням селективного розчинника

Виробництво бітуму та нафтового коксу

• При селективне добуванні і зберіганні попутних продуктів, що застосовуються в народному господарстві повинна бути звітність про екологічні витрати

Висновки:

1. Селективне очищення засноване на вибірковому розчиненні у визначеному розчиннику продукту, що очищається, та домішок. В даний час цей метод є основним при виробництві високоякісних мастил.

2. Селективне очищення нафтопродуктів здійснюється шляхом екстракції розчинниками шкідливих домішок з нафтових фракцій для поліпшення їх фізикохімічних експлуатаційних характеристик. Це очищення - один з головних технологічних процесів виробництва змащувальних олій з нафтової сировини.

3. Виробництво високоякісних масел, що відповідають сучасним вимогам, неможливе без селективного очищення. Це викликано рядом переваг селективного очищення в порівнянні з хімічними методами очищення: отримувані олії вищої якості (вище за в’язкісно-температурні властивості і термоокислюючою стабільністю), розчинник може використовуватися багато разів, відсутні відходи виробництва, що дозволяють більш повно використовувати нафтову сировину і порівняно легко вирішувати питання охорони навколишнього середовища.

4. Селективне очищення засноване на здатності полярних розчинників вибірково (селективно) розчиняти полярні або поляризовані компоненти сировини поліциклічних ароматичних вуглеводні і високомолекулярні смолисто-асфальтенові речовини.

Список використаної літератури:

1. Фахрутдинов Р.З. Очистка масляных фракций селективными растворителями. Учебное пособие. Казань :КХТИ,1983. 24 с.

2. Автор: Черножуков Н.И., Технология переработки нефти и газа. Ч.3, 1978 – 254с.

3. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Справочник , Школьников В.М. : 1999 – 158с.

4. Кабінет Міністрів України. Постанова № 163 від 21.02.2001 (за станом на 26 березня 2007)

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)