115798 (577170), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

- мотивація;

- аналіз проблеми;

- пошук рішення проблеми на основі відомого алгоритму;

- доказ і обґрунтування правильності рішення;

- реалізація і перевірка рішення, а в разі потреби - його корекція.

Між питанням, як методом перевірки знань у традиційній системі навчання і навчальним завданням, як методом розвиваючого навчання, існує величезна відмінність. Суть його в тім, що питання припускає відповідь, по перевазі звернена до тексту, вже відомого знання (Хто? Що? Коли? Навіщо?..). Завдання, несе алгоритм самостійного пошуку інформації на основі трансформації, переносу засвоєних знань і умінь (встановіть, поясніть, визначте, знайдіть і т.п.).

У системі розвиваючого навчання школярів історії основною одиницею змісту навчального матеріалу визначається поняття (система понять) - це розуміння сутності чи речі явища; це цілісна сукупність суджень, що відбиває внутрішню сутність предмета. Рівень сформованості понятійного мислення - показник розвитку особистості і, у той же час - сформованості загально-навчальних інтелектуальних умінь (універсального за своєю природою додатку). Недоліки в розвитку необхідних для віку вмінь підсилюються в ході навчання в основній школі, старшій, що заважає учню бути успішним у навчанні.

Систематична, з уроку в урок, самостійна пізнавальна діяльність учнів на основі розвиваючих завдань формує в них активну позицію. Тим самим, розвиваюче навчання закладає діяльнісний підхід до засвоєння знань.

Розвиваюче навчання розглядається як загально-педагогічна технологія з безліччю взаємозалежних елементів і обов'язковим дотриманням дидактичних умов. Головними елементами розвиваючої системи є : знання + уміння + навчальна діяльність + система спеціальних завдань. Поряд з цим, процес формування окремо кожного елемента може бути вибудований у модульну технологію. Досвід показує ефективність даного виду технології для якості засвоєння навчального матеріалу. У наші дні докладніше можна ознайомитися в ряді дослідницьких і науково-публіцистичних статей, робіт.

Показники сформованості знань і умінь для старшокласників:

• Володіння загально-навчальними і предметними інтелектуальними вміннями на рівні оперативного усвідомлення їхнього застосування і самоконтролю результатів.

• Загальноосвітній мінімум по історії.

До кінця навчання в загальноосвітній установі учень повинен володіти науковою проблематикою в рамках шкільного предмета, вміти дізнаватися і формулювати проблему в контексті навчання, бачити можливі шляхи рішення цієї проблеми і виразно викладати їх. Учень повинен знати специфіку епох і внесок історичних діячів; знати дискусійні теми і вміти розкривати їхній зміст. Для учнів необхідно бачити загальне в ряді подій, закономірності, виділяти ідею.

Ще раз коротко про методичні особливості викладання в старших класах.:

• Облік пізнавальних можливостей учнів представляє основу для здійснення добору змісту історичного матеріалу, ефективної спільної діяльності вчителя й учнів на уроці історії.

• Робота вчителя в старших загальноосвітніх і профільних класах ґрунтується на організації самостійної пізнавальної діяльності школярів.

• Вивчення програмового матеріалу припускає реалізацію інтегрованого підходу, проблемно-пошукових, розвиваючих підходів. Це варто враховувати при виборі форми організації уроку.

• Величезне значення в роботі зі старшокласниками грають документальні джерела, таблиці, схеми, карти.

• Завдання вчителя повинні носити глибокий, аналітичний характер і бути направлені на розвиток операційної сторони навчальної діяльності школярів.

3. Складіть памятку “Як писати відгук на художньо-історичну книгу”

Відгук повинен містити характеристику усіх розділів книги. В ньому відображається працелюбність і працездатність автора, ступінь самостійності, ініціатива, схильність до наукових досліджень, уміння ставити експеримент і робити з нього правильні висновки. Доцільно відзначити участь автора в наукових конференціях, доповіді, з якими він виступав на них, наукових семінарах та інших наукових заходах.

Приблизний план відгуку:

- короткі бібліографічні відомості про книгу;

- у чому заключається суть назви;

- враження від прочитаного;

- особливості сюжету та композиції;

- актуальність проблематики;

- мова та стиль твору;

- ступінь розкриття історичної теми сюжету.

Умовно виділяють наступні види відгуків:

• невелика критична або публіцистична стаття (часто полемічного характеру), в якій даний твір є приводом для обговорення актуальних суспільних, історичних або літературних проблем;

• есе; це в більшій мірі ліричний роздум автора відгуку, яке навіяне прочитаним твором, ніж його критичний аналіз;

• розгорнута анотація, в якій подається зміст твору, особливості композиції, майстерність автора і також міститься оцінка твору.

Список використаної літератури

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. Ростов-на-Дону, - 1972;

2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М., Педагогика, 1989;

3. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии.- М., 1996;

4. Загвязинский В.И. Теория обучения. Современная интерпретация. - М., Академия, 2001;

5. Кузьмина Н.В. Способности, одаренность, талант учителя. М.: - 1985;

6. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. – М.: Просвещение. – 1998;

7. Оконь В. Основы проблемного обучения. М.:- 1968;

8. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии.- М., "Гном и Д", 2001;

9. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие.- М., Народное образование, 1998;

10. Шевченко Н.И. Возможности развития школьников.- М.,/Преподавание истории в школе, №6, 1999.

8

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)