104332 (576667), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

а) після переліків;

б) перед іменами та прізвищами;

в) перед географічними назвами;

г) при цифрах;

д) при посиланнях.

До спеціальних належать скорочення в бібліографічних описах. Подані українською мовою, вони повинні відповідати останньому Держстандартові України, а подані російською, англійською та ін. європейськими мовами – стандартам ГОСТ 7.12–93 та ГОСТ 7.11–78.

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

1. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.

2. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

3. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:

к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) таін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і
дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку
особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників
ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

д-р (доктор), д-ри (доктори)

м-во (міністерство), м~ва (міністерства) та ін.

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

скорочують відсіканням цієї частини слів.

7, Прикметники, що закінчуються на: – графічний, – логічний, – немічний, – навчий скорочують відсіканням частини слова: – афічний, – огічний, – омічний, – авчий:

географічний – геогр., соціологічний – соціол. і под.

8» Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини – ський:

шевченківський – Шевченків, франківський – франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв
народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні),
зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:

грузинський народ – грузин, народ Бориспільський край – Бориспіл. край Луганська область – Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично:

Харківська область – Харк. обл. Харківський район – Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

калійний – калійн. олійний – олійн. червоний – червон. і под.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:

вищий – вищ., але вища – не скорочують учений – учен., але вчена – не скорочують міський – міськ., але міська – не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

торф'яний – торф'ян. слов'янський – слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним:

грецький – грец. гуцульський – гуцул, сільський – сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

законний – закон, іменний – імен, щоденний – щоден. і под.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова:

експериментальний – експерим.,

а не експериментал., експеримент, фугідаментальний – фундам.,

а не фундаментал., фундамент, графічний – графіч. комічний – коміч. континентальний – континент, і под.

1. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.

2. У словосполученні скорочують кожне слово:

видавничий відділ – вид. від.

допоміжна картка – допом. карт.

умовний друкований аркуш – ум. друк. арк. і под.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:

без року – б. р. без ціни – б. ц. вихідні дані – вих. дан. і так далі – і т. д. та под.

18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від
сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення
– ський:

місто Кам'янець-Подільський –

м. Кам' янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський –

м. Корсунь-Шевченків. і под.

Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню:

Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под.

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький – греко-католиц. фізико-математичний – фіз.-мат. хіміко-гпехнологічний – хім.-технол. і под.

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення:

агролісомеліоративний – агролісомеліор. лісогосподарський – лісогосп. і под.

21. Одиокорінпі прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються однаково:

карпатський – карпат., закарпатський – закарпат., прикарпатський – прикарпат. і под.

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:

відеофонограма – відеофоногр.

діафільм – дф

міська державна адміністрація – міськдержадмін. і под.

1. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна.

2. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:

Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч,

Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід;

але Біологія: Підручник для 10‑го класу – Біологія: Підруч. для 10‑го кл.,

Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря – Лікарські рослини: Слов. – довід, лікаря.

Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов'язково розшифровуються та читаються повністю. Лексичні скорочення бувають декількох типів: і. Ініціальні (абревіація) – утворені з початкових літер слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:

а) літерні – читаючи їх, треба вимовляти літери: КБ, ЖБК, ХТЗ й ін.;

б) звукові – читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту‑154, Ан‑24 й ін.;

в) літерио-звукові (змішані) – частина слова вимовляється за буквами, частина – звуками: ЖЕК, ТЕЦ й ін.

1. Складові скорочення – утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд й ін.

2. Частково скорочені слова – утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.

А. Відсікання (усічешія): зам., зав., пом., акад., доц. й ін.

5. Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан] – ція}, біоніка (із біологія) та [електро] ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

• крапкові: стп., див., ім. й ін.;

• дефісні: з-д, б-ка, ін-тп й ін.;

• скіснолінійиі (дробові): р/р, а/с, в/ч (крапка не ставиться);

• нульові (курсивні) – на позначення одиниць фізичних, – метричних величин, валют й ін. лише після цифрових назв:

2 хв, 47 кг, 250 г., 400 грн й ін. не змінюється у множині (крапка не ставиться);

– комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. йін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становить рр. (роки).

У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах і словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад:

НП, що сталася на ПУ півд.-схід. міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В.С.

Не можна скорочувати:

1. імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М.С. Грушевський (як виняток – з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник – Григір, бо є Григорій Тютюнник);

2. псевдоніми:

не Ж. Занд, а Жорж Занд

не Л. Українка, а Леся Українка

не П. Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища:

не Б.-Хом'як, а Богачевська-Хом'як, не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша не К. – Яценко, а Кучук-Яценко

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)