100707 (575955), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

2. Завдання № 2

Завдання містить ділову ситуацію, за якою необхідно прийняти рішення та оцінити наслідок прийнятих рішень за схемою:

Близькі – позитивні; близькі – негативні;

Далекі – позитивні; віддалені – негативні.

Ви начальник відділу матеріально-технічного забезпечення(ВМТЗ). Керівництво підприємства планує збільшити випуск карбаміду. Є два постачальника сировини. 1-й розташований досить далеко від Вашого підприємства. 2-й – ближче. Придбання сировини в 1-го постачальника обходиться Вам дешевше, ніж у 2-го. Однак 1-й – більш надійний партнер, 2-й постачальник досить часто зриває строки постачань. Прийміть рішення. Наведіть приклад ділової ситуації з Вашої практики.

Рішення

1) Прийняття рішення по наведеній діловій ситуації

Прийняття рішення потребує розрахунків по альтернативним варіантам поставок. Основний показник альтернативних проектів:

- щоденна потреба у сировині зі складу підприємства для виробництва;

- мінімальний запас сировини на складі підприємства (виробнича безпека) у днях використання на виробництво;

- поточні залишки запасу сировини на складі підприємства у днях використання на виробництво;

- обсяг партії сировини, яку одноразово заказує підприємство у поставщиків;

вартість сировини у першого та другого постачальника;

строк поставки партії на склад від часу проплати з врахуванням коефіцієнта підвищення номінальних строків на статистичний рівень зривів строків поставок.

Так, для умовних даних:

Строк поставки партії сировини від 1-го(дальнього) постачальника -10 днів після проплати;

Коефіцієнт статистики гарантії поставки від 1-го(дального) постачальника у строк – 0,99;

Строк поставки партії сировини від 2-го(ближнього) постачальника -3 дні після проплати;

Коефіцієнт статистики гарантії поставки від 2-го(дального) постачальника у строк – 0,5;

Обсяг мінімально - безпечного запасу сировини на складі (у днях використання щоденної норми на виробництво) – 5 днів;

Поточний обсяг залишків сировини на складі (у днях використання щоденної норми на виробництво) – 15 днів;

Вартість обсягу сировини на щоденну норму використання у 1-го (дальнього) постачальника – 5000 грн.

Вартість обсягу сировини на щоденну норму використання у 2-го (ближнього) постачальника – 6000 грн.

З врахуванням наведених вихідних даних графіки поточного запасу сировини на складі з врахуванням йомівності зривів поставок будуть виглядати наступним чином (рис.2.1 та рис.2.2).

За місяць підприємство зробить передоплату:

а) 1-му постачальнику:

Р(1) = (5000грн./день*10днів)*3= 150 000 грн. - Середній запас на складі становить 10 днів; Середній коефіцієнт безпеки по сировині = 10/5=2,0. Мінімальний коефіцієнт безпеки по сировині = 5/5=1,0.

Рис.2.1. – Поточний запас сировини на складі при орієнтації на 1-го (дальнього) постачальника з тривалістю поставки 10 днів та гарантією 0,99 по строкам поставки

Рис.2.2. – Поточний запас сировини на складі при орієнтації на 2-го (ближнього) постачальника з тривалістю поставки 3 днів та гарантією 0,5 по строкам поставки (від 3 до 6 днів)

б) 2-му постачальнику:

Р(2) = (6000грн./день*5 днів) *8= 240 000 грн. - Середній запас на складі становить 14 днів; Коефіцієнт безпеки по сировині = 14/5=2,8;

Мінімальний коефіцієнт безпеки по сировині становить =9/5=1,8

Таким чином, при наведених вихідних даних доцільно орієнтуватися на 1-го(дальнього) постачальника, оскільки це буде дешевше та знизить середній запас сировині на складі. При зміні вихідних даних аналіз може показати інші пріоритети у виборі постачальника.

Результати прийняття рішення:

Близькі позитивні – економія коштів та підвищення прибутковості

підприємства;

Близькі негативні – банкрутство ближнього постачальника за відсутністю

попиту на продукцію;

Далекі позитивні – можливе зниження ближнім постачальником цін на

рівень дальнього постачальника та переключення на його

поставки;

Далекі негативні – підвищення цін дальним постачальником при банкрутстві

ближнього постачальника та відсутності конкуренції

2)Приклад ділової ситуації з моєї практики

В домі, де я мешкає, вивоз мусору здійснюють 2 комунальні організації:

- ЗАТ “Екологія” (нове підприємство, створене на бельгійських технологіях спеціальних автомобілей та нержавіючих спецконтейнерів на колесах);

- комунальне підприємство “Дніпрокомунтранс” (спадкоємець державного комунального підприємства часів СРСР з застарілою автомобільною технікою та вимогами до наявності власних постійно ржавіючих зварних контейнерів).

ЖСК, в якому я мешкаю, на зборах жителів вирішував питання:

а) продовжити обслуговування в більш дешевому комунальному підприємстві “Дніпрокомунтранс”, яке невчасно вивозить мусор та потребує витрат 150 грн. на придбання нового контейнера на поточний рік

б) перейти на обслуговування в ЗАТ “Екологія”, яке вимагає більшого рівня оплати за вивоз мусора з кожного жителя, але виконує вивоз мусора вчасно та контейнери надає само їз зміною застарілих.

На прийняття рішення зборами жителів ЖСК вирішальний вплив становило: із 72 квартар ЖСК в 26 живуть “пільговики” по оплаті комунальних послуг(від 50% до 100%); ЗАТ “Екологія” не надає пільг по оплаті цим категоріям жителів; Підприємство”Дніпрокомунтранс” надає 50 – 100 % пільги по оплаті послуг вивозу мусора “пільговим” категоріям жителів, оскільки отримує дотації з місцевого бюджету; на збори жителів ЖСК прийшло 44 жителя-представника із 72 квартир (більше 50% і збори були відкриті), при чому всі 26 “пільговиків” були присутні, тобто кількість їх голосів була більше 50% від присутніх на зборах. Прийняте рішення – купити новий контейнер ( по 2,5 грн. з квартири одноразово) та продовжити договір по вивозу мусора з підприємством “Дніпрокомунтранс”. Прийняте рішення є результатом пасивності (неприсутності) представників 26 квартир ЖСК на зборах, що по регламенту роботи зборів дозволило прийняти рішення в пользу “пільговиків”.

3. Завдання № 4

Постановка задачі. Послідовність виконання контрольного завдання повинна містити наступні стадії:

побудова мережного графіку;

розрахунок пізнього та раннього терміні настання кожної з подій, а також їхнього резерву часу;

визначення тривалості критичного шляху;

розрахунок раннього з можливих термінів початку і закінчення робіт;

обчислення повного і вільного резервів часу кожної з робіт і коефіцієнта її напруженості;

складання проекту та оптимізації сітьового графіка з метою скорочення тривалості критичного шляху.

Таблиця завдання 4

Вихідні дані для розрахунку сітьового графіку робіт (варіант № 8)

Рішення

1) Сіткові графіки є інструментом і призначаються для складання календарних планів роботи [5].

Умовні позначки:

– подія, що полягає в закінченні того або іншого етапу роботи .

T_i – час події.

– робота (процес).

t_i – час роботи.

– фіктивна робота – застосовується для спрощення сіткових графіків (завжди дорівнює 0).

Рис.4.1. – Сітьовий графік робіт та розрахунок критичного шляху (варіант № 8 –подвійний критичний шлях – 21 день)

Рис.4.2. – План проекту (діаграма Ганта), побудований в Microsoft Project -2007 з автоматичним розрахунком тривалості робіт та резервів часу(варіант № 8– подвійний критичний шлях 20 днів з 19.12.2007 по 15.01.2008)

Обчислення мінімальних і максимальних термінів початку і закінчення робіт:

Примітка: На графіку в дужках біля події показані значення мінімального і максимального часу настання події.

- мінімальний час початку робіт, рівний мінімальному часу настання попередній роботі події (перша цифра в дужках біля події, від якого йде стрілка).

- максимальний час початку робіт, рівний різниці максимального часу настання наступного за роботою події і часу роботи (друга цифра в дужках біля події, до якого йде стрілка, мінус величина t).

- мінімальний час закінчення робіт, рівний сумі мінімального часу настання попередній роботі події і часу цієї роботи (перша цифра в дужках біля події, від якого йде стрілка, плюс величина t).

- максимальний час закінчення робіт, рівний максимальному часу настання наступної за роботою події (друга цифра в дужках біля події, до якого йде стрілка).

Резерв часу - різниця - або - .

Таблиця 4.1

Розрахунок параметрів роботи

Таблиця 4.2

Розрахунок параметрів події

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)