100705 (575953), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Проведення фотографії здійснюється шляхом спостереження, вимірювання та послідовного запису всіх без виключення витрат часу. Всі дії виконавця фіксуються в спеціальному бланку.

При обробці даних фотографії складається баланс робочого часу за категоріями затрат часу: підготовчо-заключний час, оперативний час та інше. У процесі аналізу виявляються нераціональні затрати робочого часу та його втрати і встановлюються їх причини.

Після аналізу складається проектний баланс робочого часу, з якого виключені всі нераціональні затрати і витрати робочого часу і за їх рахунок збільшується оперативний час. На основі даних фактичного та проектного балансу робочого часу розраховують можливе збільшення продуктивності праці.

Потім розробляють заходи щодо удосконалення організації праці, які включають в план організаційно-технічних заходів, визначають термін їх виконання та виконавців.

При вивченні використання робочого часу великою кількістю робітників (більше 10 осіб) проводиться масова фотографія робочого часу методом моментного спостерігання, при якому фіксують не абсолютні величини затрат часу, а кількість моментів їх виконання, які розраховують спеціальними формулами та таблицями.

Спостереження проводяться шляхом обходу по розробленому маршруту ділянки, де розташовані робочі місця виконавців. У листі спостерігання дослідник фіксує, чим в даний момент робочого часу робітник зайнятий.

У процесі обробки результатів спостереження підраховують кількість моментів за кожним видом затрат робочого часу, а також їх суми і розраховують питому вагу.

Аналіз результатів і розробка заходів щодо ліквідації недоліків проводиться так, як і при фотографії робочого часу.

Використання цього методу більш ефективне: засновані на законах математичної статистики вони більш точні, дають можливість одержати більший обсяг інформації про процеси, що вивчаються, забезпечують при цьому базу для раціоналізації і нормування праці.

В той же час використання цих методів обмежується рядом умов:

робочі процеси, що вивчаються, повинні бути незалежними один від одного;

кількість елементів спостереження, на які розподіляється робочий процес, не більш як 20 – 25. Це той максимум, який доступний тільки досвідченому досліднику;

перехід від одного елемента до іншого легко розрізняють.

Якщо хоч одна із цих умов не виконується, то цей метод не можна використовувати.

Література

1. Адамчук В.В. и др. Экономика труда: Учебник. – М.: ЗАО "Финстат-информ", 1999. – 431 с.

2. Акимова Н.В. Производительность труда в промышленности: проблемы измерения и стимулирования. – К.: Наук. думка, 1991. – 318 с.

3. Богатыренко 3.С. Выявление и оценка резервов роста производи–тельности труда на промышленных предприятиях (объединениях). – М.: Экономика, 1990. – 253 с.

4. Бондарь И.К. Производительность труда. – К.: Наук. думка, 1991. – 316 с.

5. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка. – К.: МАУП, 2001. – 312 с.

6. Рофе А.И. Организация и нормирование труда. – М.: МИК, 2001. – 320 с.

7. Рощин С.Ю., Разумова Т.О. Экономика труда (экономическая теория труда). Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 400 с.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)