99937 (575801), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Конкуренція в регіонах нижча, ринок не освоєний до кінця, тому національні мережі активно йдуть в регіони. За словами Олександра Соколова, у національних операторів великий досвід роботи, достатньо хороша база, фінансові можливості вищі. «Їм простіше розвиватися в регіонах», – відзначає він. За його словами, сітьовикам, які представлені в східних регіонах, важко просувати себе в західних регіонах країни, і навпаки. «Тому у національних мереж в цьому плані є переваги», – відзначає експерт.
Проте, як говорить Світлана Дригуш, посилювання конкуренції очікується в найближчих рік-два. «Як за рахунок агресивнішого зростання регіональних гравців, так і за рахунок виходу/розширення присутності зарубіжних компаній», – відзначає вона.
Привабливість українського ринку – в зростанні роздрібного товарообігу і стабільної прибутковості. Проте, як відзначає Олександр Соколов, з приходом іноземних фірм прибутковість знижуватиметься, зважаючи на те що багато компаній, які вже вийшли на ринок, ставлять нижчу націнку і беруть за рахунок об’єму. «Рентабельність же складає на різні товари 15-30%», – відзначає він. На думку Світлани Дригуш, зростання роздрібного товарообігу в 15% в рік є достатньо привабливим для іноземних гравців. «Поточний рік не є показником із-за фінансової кризи, і ми чекаємо відновлений інтерес до ринку після поліпшення ситуації на ринках капіталу», – говорить вона.
У Україні до недавнього часу не було жодної національної мережі. Навіть у найбільших мереж були місця, де вони не були представлені. Навіть зараз мережа може бути присутньою в регіоні, але ще там не закріпитися.
Вітчизняний же ринок продовольчого ритейла в найближчому майбутньому чекає хвиля злиття і поглинань. Оскільки на даний момент це найбільш успішний і ефективний варіант розвитку, на відміну від створення нових мереж.
Як припускає Світлана Дригуш, можливі стратегічні продажі українських мереж іноземним гравцям в найближчі три роки. «Відхід з ринку можливий для невеликих мереж, які не зможуть конкурувати по цінах з великими гравцями в період інфляції витрат (як цього року)», – вважає вона.
Крім того, після поглинання у оператора відпадає питання про місце торгової точки. «Поглинаючи регіональну мережу, національного оператора виграє вигідне місцерозташування і отримує певну кількість споживачів», - відзначає Олександр Соколов. Не виключають експерти і злиття регіональних мереж між собою. Вже зараз «Пакко Холдинг» викупив мережу магазинів «П’ятий елемент» в Харкові і «Дуглас» в Хмельницьком. До кінця цього року в планах компанії придбати ще одну регіональну мережу. «Ми постійно ведемо переговори», – відзначає заступник генерального директора по розвитку компанії Олег Крижанівський. Оператор має намір виходити в регіони, де торгові центрів холдингу не так багато. Це Черкаси, Суми, Полтава і Київ. Сам же холдинг також намагалися купити найбільші вітчизняні і зарубіжні ритейлери. Мережа супермаркетів «Варус» також отримувала пропозиції про покупку. Проте, за словами Дмитра Шевченка, зараз «Варус» – одна з найдинамічніших мереж, що розвиваються, в східному регіоні. «Ми поки бачимо можливість і хочемо розвивати цей проект самостійно», – відзначає він.
За його словами, у українського ритейла залишилося декілька років до приходу на наш ринок світових гравців. «Хто за цей час не займе ринок, нічого не буде з себе представляти», – говорить керівник департаменту маркетингу компанії «Омега». Одна з найбільших український мереж роздрібної торгівлі «Веліка Кишеня» допускає можливість злиття або поглинання інших торгових мереж.
«Велика Кишеня» не виключає можливості злиття або поглинання інших мереж. Зараз же компанія планує свій розвиток за рахунок власних сил, окрім цього, розглядає варіанти придбання дрібніших мереж.
Що стосується форматності, то експерти і учасники відзначають пріоритетність великих форматів для маленьких адміністративних центрів. У регіональних же центрах, дрібних містах найбільш популярні гипер- і супермаркети, де люди роблять покупки разів на тиждень. У крупніших містах популярні супермаркети і магазини біля будинку. Хоча у дискаунтерів, швидше за все, залишиться невелика частка ринку.
«Частка організованого роздрібу на ринку складає (дані GFK): у 2007 р. – 49,4%, прогноз на 2008 р. – 51,8%. Впродовж останніх років спостерігається упевнене зростання організованої торгівлі, і ця тенденція збережеться як мінімум до 2012 р.
Одночасно, по прогнозах, до 2012 р. ємкість ринку продовольчого ритейла складе 165 млрд. грн.»,– так бачить ситуацію віце-президент по маркетингу групи компаній Fozzy Group Михайло Дудник.
ІІ. Порівняльний аналіз прийомів менеджменту лідерів ринку (основні фактори успіху)
Для того, щоб проілюструвати, які саме чинники впливають на досягнення ключових позицій лідерами сучасного ритейлінгового ринку в Україні, наведемо та проаналізуємо цікаву інформацію, здобуту в ході маркетингового дослідження переваг споживачів київського ринку роздрібної торгівлі.
В основі дослідження ринку роздрібної торгівлі в Києві лежить опитування мешканців Києва. Перша хвиля опитування проводилась у жовтні 2004 року, друга – в листопаді 2005 р. і січні 2006 р.; третя хвиля – в листопаді 2006 р. і четверта – в грудні 2007 р. В кожній із перших трьох хвиль було опитано 1000 випадково відібраних респондентів, а в четвертій – 600 респондентів. Респондентом була людина, яка відповідає в домогосподарстві за здійснення щоденних покупок продуктів харчування та непродовольчих товарів повсякденного попиту. Метод опитування – CATI (телефонні інтерв’ю за допомогою комп’ютера). GfK Ukraine здійснює регулярне дослідження роздрібної торгівлі продуктами харчування та непродовольчими товарами повсякденного попиту в Києві з 2004 року.
В 2007 році основними місцями здійснення покупок продуктів харчування та непродовольчих товарів повсякденного попиту для киян були «Сільпо» (24%), «Велика Кишеня» (20%), «Фуршет» (15% респондентів), «Metro C&C» (6%), ринок/вулична торгівля (6%) та «МегаМаркет» (6%). Порівняно з 2006 роком помітно змінились частка «Сільпо» (зросла приблизно на 6 в.п.), частка ринку/вуличної торгівлі (зменшилась на 5 в.п.) та «МегаМаркету» (зросла на 2 в.п.).
Загалом, майже 80% киян вважають гіпермаркети та супермаркети основними місцями здійснення покупок харчових продуктів у 2007 році (в порівнянні з 75% в 2006 році). Крім того, в 2007 році покупці помітно частіше називали гіпермаркети основним місцем здійснення своїх покупок порівняно з 2006 роком, а ринки/вуличну торгівлю, навпаки, значно рідше. Однак, ринки/вулична торгівля залишається другим за важливістю місцем купівлі продовольчих товарів – таким його назвали 31% респондентів. На ринках/у вуличних торговців найчастіше кияни купують свіжі овочі, фрукти, свіже м’ясо та сигарети. Найчастіше перевагу ринкам для здійснення покупок надають домогосподарства з низьким доходом, а також респонденти у віці 60 років і старші.
Близьке розташування до домівки чи роботи (69% респондентів), широкий асортимент товарів (43%) та прийнятний рівень цін (42%) залишилися трьома основними критеріями, на які кияни перш за все орієнтуються при виборі основного місця здіснення покупок. Разом з тим, в 2007 році близьке розташування рідше згадувалось в якості основної причини, ніж в 2006 році (в 2006 році цей фактор мав важливе значення для 74% респондентів), в той час як свіжість та якість продуктів, швидке обслуговування/ відсутність черг та зручні часи роботи згадувались набагато частіше. 23% киян при виборі основного місця покупок звертали увагу на наявність там свіжих та якісних продуктів (у порівнянні з 18% у 2006 році) та для 15% респондентів мало важливе значення швидке обслуговування та відсутність черг (у порівнянні з 7% у 2006 році).
На думку киян, найбільш якісне обслуговування забезпечують «Караван” (93% респондентів-його клієнтів «дуже задоволені» та «скоріше задоволені»), «МегаМаркет» (87%), «Велика Кишеня» (85%) та «Фуршет» (85%).
Найбільше киян задовольняє асортимент товарів, який пропонують «Караван» (96% респондентів, які «дуже задоволені» та «скоріше задоволені»), «Metro C&C» (96%) та «Фуршет» (94%). За задоволеністю рівнем цін лідером є «Metro C&C» (88% респондентів, які «дуже задоволені» та «скоріше задоволені»).
Слід додати, що ще однією характерною відмінністю, притаманній лідерам ринку – це доступ до значної частини кредитних ресурсів для розвитку. Розглянемо далі, яких стратегій планують дотримуватися лідери. В основному – це максимально збільшити свою присутність на ринку.
На першому місці рейтингу ритейлерів-лідерів роздрібного ринку України опинилася Fozzy з 280 магазинами у всіх регіонах.
На друге вирвалася дніпропетровська мережа «АТБ-маркет». Вона завосемь місяців поточного року відкрила 41 супермаркет, і тепер у неї 257 магазинів. Від лідерів значно відстає «Фуршет», який має всього 100 магазинів. До динамічно розвивається можна віднести «Пакко холдинг», який цього року відкрив 7 магазинів в Одеській області і в Західній Україні.
Зараз він впритул наблизиться до трійки лідерів зі своїми 86 магазинами.
Fozzy лідирує як по товарообігу, так і по кількості торгових точок. За даними самої групи, їх кількість досягає 280. Більшість з них працюють під вивіскою «Сільпо» – 149 магазинів. Проте зараз Fozzy фактично припинила розвивати свої мережі. У 2007 році група відкрила всього три торгові точки, в 2008 році – жодної.
Можливою причиною такого застою директор аналітичної компанії Retail-Studio Михайло Гріщенко називає складнощі в управлінні Fozzy. Як наслідок групі важко реагувати оперативно на зміну ринку. На думку експерта, поліпшити положення Fozzy могло б перепозиционирование другої по об’ємах торгової мережі групи – «Фора».
«Вона представляє себе як магазин біля будинку, але такий немає. Магазин біля будинку може дозволити собі встановити вищі ціни, запропонувавши взамен покупцям високий рівень обслуговування», – говорить фахівець.
Застій в розвитку мереж групи Fozzy може обернутися для неї втратою лідеруючої позиції на ринку. Її вже до кінця року може зайняти дніпропетровська мережа «АТБ-маркет», що займає друге місце по кількості торгових точок і третє по товарообігу. Зараз вона розвивається активніше за своїх конкурентів. З початку року мережа поповнилася 41 магазином.
В «АТБ-маркете», до кінця року компанія має намір відкрити ще 43 торгових точки. За словами начальника відділу по зв’язках з громадськістю Ганни Лічман, в першу чергу мережа зацікавлена у відкритті магазинів в невеликих містах з населенням близько 15 тисяч чоловік.
В той же час конкуренти «АТБ-маркета» вважають, що така стратегія мережі має деякі ризики. На думку заступника генерального директора по розвитку холдингу «Пакко» (магазини «Пакко» і «Вопак») Олега Кріжановського, в невеликих містах рентабельність мережевої торгівлі досить низька, оскільки у тамтешнього населення невисокі доходи.
По словах Гріщенко, проблемою в подальшому розвитку «АТБ-маркета» може стати концентрація її магазинів в декількох областях Східної України. «Для виходу в інші регіони корпорації буде необхідно привертати великі інвестиції або шукати стратегічного партнера», – вважає директор RetailStudio.
Один з найбільш перспективних напрямів в роздрібній торгівлі – регіо-нальні мережі магазинів. За даними RetailStudio, саме ці супермаркети лідирують по приросту об’ємів валової виручки. Так, компанія «Омега» (володіє дніпропетровською мережею «Варус») за минулий рік додала 64,4%. Також високі показники у «Білла Україна» (46,8%).
Фахівці стверджують, що надалі буде вигідне відкриття магазинів в двох форматах – гіпермаркети і магазини біля будинку. За словами віце-президента по маркетингу Fozzy Group Михайла Дудника, активно розвиватиметься сегмент невеликих спеціалізованих магазинів і міні-мереж з невеликим асортиментом. Вони можуть робити акцент, наприклад, на овочах і фруктах або молочних продуктах і випічці.
Не виключено, що вказані напрями привернуть інвесторів з-за кордону. По словах Гріщенко, в першу чергу вони здійснюватимуть вихід на український ринок за рахунок місцевих компаній. «Головним стримуючим чинником розвитку гіпермаркетів ще недавно був складний доступ до земельних ділянок. Зараз же компанії, які мають достатнє фінансування, і компанії, які мають доступ до земельних ресурсів, знаходять один одного», – говорить аналітик.
ІІІ. Рекомендації новим операторам ринку
Враховуючи вищевикладений аналіз по стану та специфіці роздрібного ринку продуктів харчування, наведемо такі дві основні рекомендації новим операторам ринку.
1. Починати варто із менших масштабів, ніж ті, якими оперують лідери. Оптимальний варіант для початку – так звані «магазини біля будинку».
Невеликі «магазини біля будинку» упевнено займають нішу щоденних покупок. Потреба в продовольчих торгових точках є як в старих районах Дніпропетровську, так і в новобудовах.
У Києві знайдеться не одна сотня дворів, жителі яких вимушені навіть за продуктами першої необхідності йти до супермаркетів або на ринки.
Річ у тому, що там просто немає невеликих торгових точок, де «все під рукою». Особливо гостро не вистачає так званих придомових| магазинів в центрі Дніпропетровську – на пр. Карла Маркса, пр. Гагаріна, вул. Гоголя, вул. Дзержинського та ін.
За словами власників, для старту торгового об’єкту площею до 50 кв. м буде потрібно мінімум $20 тис. – на ремонт, закупівлю торгового устаткування і товару. Окупаються вкладення за 1,5–2 роки за умови, що приміщення орендоване. Враховуючи нинішні ціни на нерухомість, важливу перевагу невеликих торгових точок в тому, що комерційний ефект можна отримувати практично зі всієї площі об’єкту (немає складів, місце для підсобки мінімальне).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
