95736 (575449), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Документарний акредитив за своєю суттю – це умовне грошове зобов’язання банку виплатити бенефіціару за рахунок замовника певну суму в погодженій валюті, якщо бенефіціар надасть у встановлений термін документи у повній відповідності з умовами акредитива.
Переваги акредитивної форми розрахунків
1. Гарантія поставки необхідної кількості продукції в терміни, вказані в акредитиві.
2. Гарантія усім учасникам, що банк-емітент виконає свої платіжні зобов’язання при виконанні усіх умов акредитива.
3. Гарантія повернення коштів покупцю у випадку непоставки (недопоставки) продукції на суму непоставленого (недопоставленого) товару.
4. Можливість отримання додаткових гарантій платежу у разі надання підтвердження за акредитивом іншим банком (підтверджуючий банк).
5. Розрахунки у формі документарних акредитивів дають змогу підприємствам збільшити кількість торгових партнерів і, як наслідок, збільшити обсяги виробництва.
6. Можливість використання документарного акредитива як інструмента фінансування імпорту та експорту.
7. Вибір оптимальної і вигідної для підприємств схеми операції завдяки консультаціям з досвідченими працівниками банку.
Укрексімбанк надає послуги зі здійснення операцій за всіма видами та конструкціями акредитивів (відкличні та безвідкличні, підтверджені та непідтверджені, покриті та непокриті, трансферабельні, револьверні, резервні).
ЯК ПРАЦЮЄ ДОКУМЕНТАРНИЙ АКРЕДИТИВ
1. Укладання зовнішньоекономічного контракту, умовами якого передбачено акредитивну форму розрахунків.
2. Відкриття акредитива на користь продавця та передача його умов авізуючому банку засобами зв’язку.
3. Повідомлення (авізування) продавця авізуючим банком про відкриття акредитива.
4. Відвантаження товару та надання продавцем документів за акредитивом в авізуючий (виконуючий) банк.
5. Перевірка документів, платіж продавцю на суму документів за акредитивом.
6. Передача документів за акредитивом покупцю.
Механізм документарного акредитиву 2
Операції по документарних акредитивах підпорядковані "Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів", розроблені Міжнародною торговою палатою, публікація № 500, редакція 1993 року.
Основні принципи акредитивів
1. Принцип суворого дотримання документів - банк ретельно перевіряє відповідність тексту наданих банку документів тексту умов акредитиву і здійснює платіж проти документів тільки у разі повної відповідності умовам акредитиву;
2. Принцип суворого дотримання термінів - банк ретельно перевіряє термін надання документів в банк і термін відвантаження товару, який обумовлений в акредитиві, у випадку якщо термін наданих банку документів прострочений і не відповідає межам терміну відвантаження товару то банк може відмовити в здійсненні платежу по акредитиву.
Рис. 4. Порядок розрахунків у формі документарного акредитиву
(Джерело: http://expobank.kiev.ua/ua/business/document/section1169)
1. підписання контракту;
2. у банк-емітент подається заява на відкриття акредитиву;
3. банк покупця пересилає акредитив в банк постачальника;
4. акредитив передається експортерові;
5. відвантажується товар;
6. екcпортер отримує транспортні документи від перевізника;
7. постачальник надає своєму банку реєстр і інші документи, які підтверджують відвантаження товару;
8. банк експортера перевіряє документи і направляє в банк платника з вказівкою, яким чином зараховується виручка;
9. банк-емітент перевіряє документи, списує гроші по акредитиву з розрахункового рахунку платника і перераховує їх в банк експортера;
10. сума акредитиву зараховується на рахунок постачальника;
11. імпортер отримує документи від банку-емітента;
12. імпортер отримує товар у власність від перевізника.
Список документів, необхідних для відкриття акредитиву:
* заява на відкриття акредитиву;
* контракт;
* документи згідно умов акредитиву;
* документи по заставі або покриттю по акредитиву;
-
інші документи, які можуть бути необхідні банку.
Сутність та види акредитивів 3
Акредитив являє собою угоду, відмежовану від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися.
Застосування акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів, які розроблені Міжнародною Торговою Палатою і затверджені в 1993 р. Ці Уніфіковані правила визначають документарний акредитив як угоду, згідно з якою банк, що діє на прохання та на підставі інструкції свого клієнта, повинен зробити платіж третій особі або за наказом клієнта сплатити чи акцептувати, чи негоціювати (тобто купити чи взяти на облік) тратти проти передбачених документів, якщо було додержано всіх умов акредитива.
Інакше кажучи, документарний акредитив - це грошове зобов'язання банку, яке виставляється на підставі доручення його клієнта-імпортера на користь експортера.
Банк, який видає зобов'язання, повинен виконати платіж експортеру або забезпечити здійснення платежу іншим банком. Коли банк виставляє акредитив, він надає гарантію платежу від імені свого клієнта. Тому банк погоджується на виставлення акредитива тільки у випадку, коли він довіряє своєму клієнту.
Залежно від ступеня забезпечення платежу для продавця документарні акредитиви поділяються на:
-
безвідзивні;
-
відзивні
-
непідтверджені;
-
підтверджені;
У зовнішній торгівлі доцільно застосовувати тільки безвідзивні акредитиви, оскільки безвідзивний акредитив може бути змінений чи відмінений тільки після отримання згоди всіх сторін цього акредитива.
Відзивний акредитив дозволяє іноземному покупцеві, навіть після відвантаження товарів, змінити чи відмінити цей акредитив без попереднього повідомлення експортера.
Непідтверджений акредитив означає, що банк експортера обмежується тільки повідомленням експортера про відкриття акредитива і платить тільки в тому випадку, якщо банк імпортера перерахує йому відповідну суму.
Підтверджений акредитив - це зобов'язання двох банків (один з яких, як правило, знаходиться в країні експортера, а інший - у країні покупця).
Схема розрахунків за допомогою акредитива така. Після укладення контракту, в якому передбачена акредитивна форма розрахунків, імпортер звертається до свого банку з проханням виставити акредитив на експортера. Банк виставляє акредитив і тим самим гарантує платіж експортеру за умови, що будуть дотримані умови акредитива. Банк імпортера просить банк експортера повідомити останнього про виставлення акредитива. Банк експортера слідкує за дотриманням умов акредитива (зазначених банком імпортера). При цьому банк експортера не приймає на себе жодних зобов'язань щодо гарантії платежу за акредитивом. Цю гарантію надає тільки банк імпортера.
Банк імпортера може попросити банк експортера додати до вже існуючого підтвердження своє підтвердження акредитива. Підтвердження акредитива банком експортера буде означати, що банк експортера також стає гарантом платежу за акредитивом при дотриманні умов останнього. Таким чином, підтверджений акредитив має гарантію двох банків (одного - в країні імпортера, а іншого - в країні експортера).
Після відвантаження товарів експортер повинен подати у зазначений в акредитиві банк документи, що відповідають умовам акредитива (транспортні документи, копії рахунків-фактур та інші).
Документарні акредитиви можуть передбачати подання експортером разом з іншими документами переказного векселя, виписаного постачальником на:
-
банк імпортера;
-
імпортера;
-
інший банк, зазначений в акредитиві.
Якщо документи подані експортером і на думку перевіряючого банку оформлені правильно, постачальник може вибрати один із способів платежу залежно від того, що передбачено умовами акредитива:
-
негайний платіж по векселю;
-
відстрочений платіж по векселю;
-
акцепт векселя;
-
облік векселя.
Ця форма розрахунків гарантує отримання платежу експортером при додержанні останнім умов акредитива і дозволяє до того ж імпортеру отримати короткостроковий кредит, якщо умови платежу передбачають акцепт чи облік торгового чи банківського векселя. Експортер також може отримати платіж достроково шляхом обліку строкового векселя.
Крім вищезгаданих, існують спеціальні види акредитивів: резервний, переказний, револьверний та компенсаційний.
Револьверний акредитив - це зобов'язання зі сторони банку-емітента відновити акредитив до початкової суми після того, як він був використаний.
У свою чергу, револьверний акредитив може бути комулятивним та некомулятивним.
Комулятивний - це коли невикористані суми можуть бути додані до наступного чергового внеску.
Некомулятивний - це коли додавання невикористаних своєчасно сум за строками не проводиться.
Компенсаційний акредитив - це новий акредитив, відкритий на базі вже існуючого, непереказного (базового акредитива) на користь іншого бенефіціара (експортера). Технічно цей акредитив роздрібнюється на два простих акредитиви:
-
перший, який виставляється від імені зарубіжного покупця на посередника в банку покупця, тобто бенефіціаром виступає посередник;
-
другий, який виставляється від імені посередника в його банку, при цьому бенефіціаром є постачальник.
Класифікація акредитивів 4
Акредитив – угода, в якій банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.
Акредитив за формою буває:
· грошовий (виплачуються у зазначеній валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред’являються, за курсом на день платежу) – це іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами;
· товарний (документарний) - передбачає, що покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив, де вказується найменування товару та документи, які необхідно пред’явити для отримання платежу.
В розрахунках по документарному акредитиву беруть участь:
· імпортер (наказодавець), який звертається до банку з проханням про відкриття акредитиву;
· банк імпортера (банк-емітент), який відкриває акредитив;
· банк, що авізує, перевіряє дійсність акредитиву і повідомляє експортера про відкриття на його користь акредитиву та передає йому текст акредитиву;
· бенефіціар–експортер, на користь якого відкривається акредитив;
· рамбурсний банк, якщо між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські зв’язки;
· перевізник та експедитор.
ОПИС СХЕМИ АКРЕДИТИВУ (А).
1. Укладання угоди між експортером та імпортером.
2. Заява на відкриття А.
3. Відкриття А банком–емітентом і направлення А бенефіціару через авізуючий банк.
4. Авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття А на його користь.
5. Відвантаження товару.
6. Оформлення і надання бенефіціаром в банк комплексу документів для отримання платежу по А.
7. Пересилка банком, що авізує, документів банку-емітенту.
8. Перевірка банком-емітентом отриманих документів та їх оплата.
9. Видача банком-емітентом документів, що оплачені, наказодавцю А.
10. Зарахування авізуючим банком коштів бенефіціару.
АКРЕДИТИВ для імпортера:
1. Висока комісія;
2. Застосовується банківський кредит;
3. Імобілізація та розпилення його капіталу – відкриття акредитиву до отримання і реалізації товарів.
АКРЕДИТИВ для експортера:
1. Існує зобов’язання банку оплатити;
2. Надійність розрахунків і гарантія своєчасної оплати товарів, тому що це здійснює банк;
3. Швидкість отримання платежу;
4. Отримання дозволу імпортера на переказ валюти в країну експортера при виставлені акредитиву в іноземній валюті.
Види акредитивів різноманітні і поділяються:
-
З точки зору можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом:
· безвідзивний
· відзивний
-
З т. з. додаткових зобов’язань іншого банку по акредитиву :
· підтверджений
· непідтверджений
3. З т. з. можливості поновлення акредитива:
· роловерні (револьверні, поновлені)
4. З т. з. можливості використання акредитивом другим бенефіціаром (непосредственним поставщиком товара):
· переказні (трансферабельні)
5. З т. з. існування валютного покриття :














