92163 (575191), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Для того щоб наглядно зобразити відхилення антропометричних ознак від середніх показників, слід накреслити антропометричний профіль досліджуваної особи. Для цього від горизонтальної лінії, на якій зображені величини М різних антропометричних ознак, проводять на рівній відстані 3 паралельних лінії вгорі (вони обмежують значення в межах +0.5...+ 1,0 σ-, +1,0...+2,0 σ і понад +2,0 σ) і внизу (для обмеження значень —0,5.. —1,0 σ; —1,0...—2,0 σ і менше ніж 2,0 σ). На цьому графіку розміщують відповідно до числового значення ознак та їх знаку результати зіставлень зареєстрованих у конкретної особи показників із величинами М і σ.

Метод кореляції, тобто взаємозв'язку, співвідношення, дає можливість оцінити в об'єктивних кількісних показниках певні сторони біологічної організації людини. Чим більше взаємозв'язані між собою показники фізичного розвитку в процесі розвитку організму, тим досконаліша його біологічна організація. Зв'язок між числовою величиною 2 антропометричних ознак виражається у математичній формі коефіцієнта кореляції, який позначається латинською літерою г. Позитивним зв'язком є такий, за котрого збільшення однієї ознаки (наприклад, зросту) призводить до збільшення іншої (наприклад, маси тіла). У разі негативної кореляції зв'язок зворотний — зменшення однієї ознаки (наприклад, ЧСС у стані спокою) у процесі зростання тренованості поєднується із збільшенням іншої (наприклад, ЖЄЛ). Граничне значення г дорівнює +1; чим ближче г до одиниці, тим тісніший зв'язок між ознаками.

Метод антропометричних індексів є спрощеним варіантом визначення корелятивних зв'язків між ознаками фізичного розвитку. Перевагою його є простота і легкість використання, недоліком — неточність і нелогічність, пов'язані з емпіричним підходом до розрахунків. Наприклад, у індексу Піньє, за яким розраховується міцність тілобудови (вона дорівнює І-Р— (М+0), де І — величина індексу, Р — зріст у см, М — маса тіла у кг, 0 — окружність грудної клітки), від лінійних величин (см) віднімають об'ємні (кг).

Для швидкої, але орієнтовної оцінки фізичного розвитку рекомендують такі індекси:

1. Масозростовий показник (індекс Кетле):

_{Загальна маса тіла, г} 350 – 400 г для чоловіків і 325-375 г для жінок.

^{Зріст, см}

2. Зросто-масовий показник:

Зріст стоячи, см — 100 = маса тіла кг.

Такий простий і загальновідомий показник придатний лише для оцінки фізичного розвитку дорослих людей невеликого зросту (155—165 см). Якщо зріст становить 165—175 см, треба віднімати не 100, а 105 одиниць, 176—185 см — 110 одиниць. Наприклад, якщо зріст 182 см, маса тіла має бути 72 кг (182—110 = 72 кг).

3. Життєвий показник:

_{ЖЄЛ , мл} = 65-70 мл/кг у чоловіків і 55-60 мл/кг у жінок.

^{Загальна маса тіла, кг}

4. Індекс пропорційності розвитку грудної клітки (індекс Ерісмана):

Окружність грудної клітки в паузі, см:

_{Зріст, см} + 5,8 для чоловіків і 3,3 см для жінок.

²

Отримана при вимірах конкретних осіб різниця, якщо вона дорівнює названим величинам або перевищує їх, вказує на добре розвинуту грудну клітку. Якщо різниця менша або має негативне значення, маємо справу з вузькою грудною кліткою.

5. Силовий показник:

Сила кисті, кг - 100 = 65-70 для чоловіків і 48-50 для жінок.

Маса тіла, кг

6. Показник міцності тілобудови (Піньє):

J = Р - (М+ 0), де

J — величина показника, Р — зріст, см, М — маса тіла, кг, 0 — окружність грудної клітки в стані видиху, см. Чим менша величина індексу, тим кращий індекс. Різниця до 10 вказує на міцну тілобудову, від 10 до 20 — добру, від 21 до 25 — середню, від 26 до 35 — слабку, понад 36 — дуже слабку.

Метод перцентилей дозволяє за допомогою перцентильної шкали виділити осіб із середніми, високими і низькими показниками. Оцінку проводять за допомогою таблиць центильного типу, де один центиль-сота частка будь-якої основної одиниці міри. Колонки цих таблиць показують кількісні межі ознаки у певної частки чи відсотка (центиля) осіб (частіше дітей та підлітків) даного віку і статі. При цьому за-середні чи умовно нормальні величини приймають значення, властиві половині здорових осіб в інтервалі від 25 до 75 центилей. Шкала має 6 цифр, які відображають значення ознаки, нижче від яких вона може зустрітися тільки у 3, 10, 25, 75, 90 та 97 % осіб віко-статевої групи. Двомірні центильні шкали «довжина тіла-маса тіла», «довжина тіла-окружність грудної клітки», за якими розраховують масу та окружність грудної клітки на належну довжину тіла, дозволяють оцінити гармонійність розвитку.

Кожний з видів спорту по-своєму видозмінює фізичний розвиток людини, особливо підлітків. Крім того, особливості фізичного розвитку сприяють досягненню високих результатів у певних видах спорту (так, атлетичне розвинуті спортсмени мають перевагу у спринті, а легкі, невисокі — у стайєрському бігу). Лікар повинен враховувати особливості фізичного розвитку, рекомендуючи молодій людині заняття тим чи іншим видом спорту. Два основних принципи визначають такі рекомендації: по-перше, використання природних переваг у фізичному розвитку та функціональному стані організму, які підвищують результативність занять певним видом спорту, і, по-друге, застосування таких занять фізичними вправами, які гармонізують фізичний розвиток, усуваючи небезпеку надмірної спеціалізації.

Список літератури

1. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: Медицина, 1966. 172с.

2. Дубровский В.И. Спортивная медицина: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., доп. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 512 с.: ил.

3. Основи фізичної реабілітації: навч. Посібник. – Кіровоград: РВВКДПІ ім. В. Винниченка, 2004. – 238 с.

4. Физическая реабилитация: Учебник для академий и институтов физической культуры / Под общей ред. проф. С.Н. Попова. – Ростов н / Д: изд-во «Феникс», 1999. – 608 с.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)