80729 (574259), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Контроль і оцінка виконання закупівель

Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (дана процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу. 3, с.71

Фактори, які впливають на прийняття рішення про власне виробництво або постачання зі сторони

- Збут:

Асортиментна політика

Конкуренція

Дотримання термінів постачань

Зміна ринкової ситуації

- Виробництво:

Ноу-хау

Збереження робочих місць

Рівень потужностей

Кваліфікація персоналу

Вузькі місця у виробництві

Інвестиційні ризики

Законодавчі обмеження

Якість продукції

Залежність від зміни розмірів заробітної плати

Гнучкість

Таким чином, рішення про власне виробництво або постачання зі сторони залежить не тільки від витрат. Рішення на користь закупівель комплектуючих і відповідно проти власного виробництва може бути прийняте, якщо:

- потреба в комплектуючому виробі невелика;

- існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

- відсутні необхідні для виробництва комплектуючих потужності;

- відсутні адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.

Рішення проти закупівель і на користь власного виробництва приймається тоді, коли:

- потреба в комплектуючих виробах стабільна і досить велика;

- існуючи постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

- необхідно зберігати комерційну таємницю в області технології виробництва;

- комплектуючі вироби можуть бути виготовлені за існуючих виробничих потужностей. 1, с.102

3. Інтермодальні системи доставки товарів

По кількості видів транспорту, що беруть участь у доставці товарів, транспортні системи діляться на одновидові (юнімодальні) і багатовидові (інтермодальні).

Одновидова система, незважаючи на зовнішню простоту й широке поширення, ускладнюється за рахунок експлуатації автомобілів і автопоїздів різної вантажопідйомності на етапах підзбору вантажів, формування укрупнених відправлень, особливо в умовах термінальної системи. Це вимагає застосування таких сучасних транспортних технологій, як система тягових плечей, міні-термінальні системи й т.д.

Інтермодальна система є більше складним - особливо в міжнародному сполученні - варіантом з погляду рішення комерційно-правових, фінансово-економічних, організаційно-технічних аспектів доставки й питань розвитку транспортної інфраструктури.

Під інтермодальною розуміється система доставки вантажів декількома видами транспорту по єдиному перевізному документі з їхнім перевантаженням у пунктах перевалки з одного виду транспорту на іншій без участі вантажовласника.

Договір вантажоперевезення з відправником вантажу від імені перевізників, що приймають участь у її здійсненні, укладає перший перевізник (оператор). Договір уважається укладеним з моменту приймання вантажу до вантажоперевезення, засвідченої підписами відправника й транспортної організації й календарним штемпелем останньої. Строки доставки вантажу обчислюються по сукупності строку його доставки кожним перевізником відповідно до правил, що діють на кожному виді транспорту. Кожний перевізник відповідає за вантаж з моменту прийняття його від відправника або іншого перевізника до моменту передачі його суміжному виду транспорту або видачі вантажоодержувачеві.

Основні принципи функціонування інтермодальної системи укладаються в наступному:

• однаковий комерційно-правовий режим;

• комплексне рішення фінансово-економічних аспектів функціонування системи;

• використання систем електронного обміну даними, що забезпечують спостереження за пересуванням вантажу, передачу інформації й зв'язок;

• єдність всіх ланок транспортного ланцюга в організаційно-технологічному аспекті, єдина форма взаємодії й координація всіх ланок транспортного ланцюга, що забезпечують цю єдність;

• кооперація всіх учасників транспортної системи;

• комплексний розвиток транспортної інфраструктури різних видів транспорту.

Принцип однаковості комерційно-правового режиму передбачає:

• удосконалювання правил перевезень вантажів (зокрема, контейнерів) у міжнародному сполученні на всіх видах транспорту з метою їхнього взаємного вв'язування відповідно до обраних критеріїв ефективності логістичної транспортної системи;

• спрощення митних процедур;

• розробку й впровадження нових уніфікованих перевізних документів для внутрішнього транспорту (транспорту загальної інтермодальної ланцюга, але функціонуючого тільки на території своєї країни), що враховують загальний критерій логістичної транспортної системи;

• використання стандартних комерційних і перевізних документів міжнародного зразка для роботи на зовнішньому транспортному ринку.

Принцип комплексного рішення фінансово-економічних аспектів функціонування інтермодальної системи передбачає:

• установлення уніфікованих тарифних правил вантажоперевезення транзитних вантажів і вантажів зовнішньої торгівлі в міжнародному сполученні;

• розробку методу обґрунтованого розподілу наскрізного фрахту у ВКВ між всіма ланками логістичного транспортного ланцюга;

• розробку механізму фінансової відповідальності за порушення якості послуг для кожної ланки логістичного транспортного ланцюга. 4, с.84

Необхідною умовою функціонування інтермодальної системи є наявність інформаційної системи, за допомогою якої здійснюється виконання замовлення (договору вантажоперевезення), тобто планування, керування й контроль усього процесу доставки вантажу завдяки випереджальній, супровідній й доставки, що закінчує процес, інформації.

На цей час у світовій практиці широко застосовуються різні системи електронного обміну даними, ступінь використання яких визначає рівень конкурентоспроможності різних логістичних транспортних систем на світовому ринку транспортних послуг. Принцип впровадження нових форм взаємодії всіх ланок транспортного ланцюга особливо важливий для функціонування інтермодальної транспортної системи, оскільки ефективність такої системи істотно залежить від її організації. Гарантом і організатором взаємодії всіх ланок транспортного ланцюга в системі є оператор міжнародної інтермодальної доставки вантажів.

Наявність оператора визначає схему взаємодії всіх ланок транспортного ланцюга в комерційно-правовому, організаційно-технологічному й фінансово-економічному аспектах, а також ряд відмітних ознак, що ставляться до комерційно-правового аспекту функціонування інтермодальної транспортної системи, у числі яких:

• єдиний транспортний документ міжнародного зразка;

• доставка "від дверей до дверей" або в інших границях, передбачених єдиним транспортним документом;

• єдина відповідальність за виконання договору й схоронність вантажу;

• єдина наскрізна ставка фрахту.

Схему взаємодії всіх ланок транспортного ланцюга інтермодальної транспортної системи можна назвати послідовно централізованої, а при змішаних роздільних вантажоперевезеннях - послідовної.

В інтермодальній системі завдяки емерджентному ефекту результат діяльності системи виявляється вище, ніж сума окремих приватних результатів.

Одним із принципів ефективної взаємодії всіх ланок транспортного ланцюга є готовність партнерів до кооперації на основі розуміння своєї ролі в логістичній транспортній системі. Можливість застосування передової технології вантажоперевізного процесу обумовлена рівнем розвитку транспортної інфраструктури, яку можна розділити на два основних елементи - термінали й транспортні шляхи.

При змішаних роздільних вантажоперевезеннях, як правило, найбільша увага приділяється розвитку інфраструктури перевізників. У логістичній транспортній системі першорядна увага приділяється терміналам, оскільки ефективність такої системи й сама можливість її функціонування (через різну потужність вантажопотоків і швидкості доставки) залежить від наявності місця в транспортній системі й функцій терміналів, що забезпечують обробку матеріальних потоків. Комплексний розвиток транспортної інфраструктури базується на стандартизації комплектів вантажів (тарі), транспортних засобів, вантажно-розвантажувальних машин і механізмів. 5, с.49

ВИСНОВОК

В даний роботі було розглянуто види й типи логістики, завдання логістики „зробити або купити” і інтермодальні системи доставки товарів.

У роботі визначено, що основним критерієм оптимальності під час розв’язання “завдання МОВ – зробити або купити” є максимізація прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно порівнювати витрати на власне виробництво матеріалів (деталей, виробів) з витратами на їх закупівлю.

У той же час практичні розрахунки при вирішенні даного типу завдань ускладнюються тим, що потрібно враховувати вплив великої кількості факторів, значення яких у заданому інтервалі часу можуть істотно коливатися. Через неповний або нерівний облік факторів впливу остаточне рішення може бути неправильним, що призводить до відповідних наслідків.

У роботі визначено, що інтермодальна логістична система є більше складною - особливо в міжнародному сполученні - варіантом з погляду рішення комерційно-правових, фінансово-економічних, організаційно-технічних аспектів доставки й питань розвитку транспортної інфраструктури.

Доведено, що під інтермодальною розуміється система доставки вантажів декількома видами транспорту по єдиному перевізному документі з їхнім перевантаженням у пунктах перевалки з одного виду транспорту на іншій без участі вантажовласника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кальченко А.Г. Основи логістики: Навч. посіб. К.: Обл. орг. Т-ва "Знання" України, 1999. 135 с.

2. Ларіна Н.В. Логістика.- К.:ІЕПД НАН України, 2004. - 372с.

3. Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 389 с.

4. Новиков О.А., Уваров С.А. Логистика: Учеб. пособие. СПб.: Изд. дом "Бизнес-пресса", 1999. – 208 с.

5. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. – М.: ИНФРА–М, 2001. –608 с.

6. Гаджинский А.М. Логистика: Учеб. для высш. и сред. спец. учеб. заведений. М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. 228 с.

7. Глогусь О. Логістика: Навч. посіб. Тернопіль: Екон. думка, 1998. 166 с.

8. Крикавський Є. Логістика: Навч.посібник. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”, 1999. – 264 с.

9. Голиков Е.А. Маркетинг и логистика. – М.: Изд-во Дом "Дашков и Ко", 1999. – 412 с.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)