71238 (573951), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!
Існування речей для Верлена важливе лише в тому сенсі, в якому він їх одухотворяє, - в настрої. Він любить зображувати дощ, тумани, вечірні сутінки.
О, ніжно як шумить
Дощ по дахах, по листю!
У цю тужливу мить
Як солодко шумить!
Рядки вірша проникнуті невиразною тугою. У вірші немає подій. Навіть так часто оспівана Верленом природа, імпресіоністські пейзажі віршів, по суті, пейзажі душі поета. Сам світ уподібнюється до пристрастей і страждань поета. Часто його авторське «я» відходить на другий план, Верлен споглядає свої почуття. [7, c.77]
Відкіль цей плач, не знати,
В осиротілім серце?
Ні заради, ні утрати, -
Відкіль журба, не знати.
Творчість Верлена лірична, тому що їй притаманна емоційність, тонке зображення почуттів та роздумів людини, сам автор виступає ліричним героєм, який веде ліричний монолог, в якому світ представлений через призму його власних, насичених емоціями спостережень
Найтяжчій, певне, сум –
Без гніву, без любові,
Без ревнощів, без дум –
Такий нестерпний сум.
Значення поетичної діяльності Верлена полягає передусім у розкритті нових і розвитку засобів відтворення найтонших психологічних переживань. [5, c.236]
Заключна частина
Виходячи з вищезазначеного можна зробити наступні висновки.
В ХІХ ст.. в мистецтві відбувалися серйозні зміни. Для багатьох його діячів реалістичний напрямок перестає бути еталоном,і в принципі заперечується саме реалістичне бачення світу. Художники втомились від вимог об’єктивності та типізації. Народжується нова суб’єктивна реальність. Важливо не те, як всі бачать світ,а те, як я його бачу, бачиш ти, бачить він. На цій хвилі формується імпресіонізм – художньо-стильовий напрям в мистецтві і літературі.
Принципи імпресіонізму влучно висловлені самими імпресіоністами – письменниками і художниками: «басити, відчувати, виражати – в цьому все мистецтво», «я пишу те, що зараз відчуваю», «без жодної думки», «все в свідомості», «ми замкнуті в самих собі». [7, c.77].
Риси імпресіонізму є і в живописі, і в музиці, і в літературі. Цьому стилю притаманні специфічні прийоми і методи. Головним кредо імпресіоністів стали слова Каміля Піссарро: «Я пишу те, що зараз відчуваю». [7, c.45].
Імпресіонізм в літературі мав певні особливості. Він не являв собою цілісного напрямку. В поезії імпресіонізм зімкнувся з символізмом. Поетичним творам імпресіоністів притаманна глибока ліричність, навіть туга, сум, біль. Автор часто сам виступає в образі ліричного героя. Імпресіонізм впливав і на критику мистецтва, розкрив значення емоції в художньому сприйнятті і естетичних оцінках. Критик А.Франс визначав: «Це той, хто розповідає про подорожі своєї душі серед шедеврів.» Критик – художник; не істина, а прекрасне цікавить його, і зайнятий він «творінням». [7, c. 77]. Творчі пошуки імпресіоністів Франції вплинули на живопис багатьох країн Європи і Америки, а також Росії (І.Е.Грабарь, К.Ф.Юон). Імпресіонізм мав послідовників в скульптурі Франції , Італії, Росії (О.Роден, П.Трубецький), вплинув на розвиток музики і літератури. Він розширив діапазони нашого бачення. Творчість імпресіоністів визначила межу між новим і новітнім мистецтвом. Історія імпресіонізму порівняно короткочасна – всього 12 років, але головні риси імпресіонізму дістали свій розвиток в постімпресіонізмі. [8, c.219].
Література
-
Андреев Л. Импрессионизм. – М.1980.
-
Вивчення зарубіжної літератури. В.О. Мухін. Харків: Вид. «Ранок», «Веста». 2002.-139с.
-
В.С. Полікарпов. Лекції з історії світової культури. Навч. посібник. Київ. «Знання». 2002.-359с.
-
Естетика. Навч. видання. За ред. доктора філософських наук професора Л.Т. Левчук, Київ. «Вища школа» 1997.
-
Зарубіжна література ХІХ ст. 10 кл.. Посібник за ред. Ніколаєнко О.М., Мацапури В.І., Хоменко Н.В., Київ: «Академія» - 1999р.
-
Костеневич А.Т. От Моне до Пикассо. Франц. живопись второй половины ХІХ – начала ХХ в. в Эрмитаже.: Л. 1989.
-
Львова Е.П., Сарабьянов Д.В., Борисова Е.А., Фомин Н.Н., Березин В.В., Кабакова Е.П., Некрасова Л.М. Мировая художественная культура. ХІХ век. Изобразительное искусство, музыка и театр (+CD). СПБ.: Питер, 2007. – 464с.
8. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій: Київ: ЦУЛ. 2002 – 508с.
9. Художня культура світу. Європейський культурний регіон. Н.Є. Миропольська, Е.В. Бєлкіна, Л.М. Масол, О.І. Оніщенко.: Київ. «Вища школа».- 2007.- 191с.
10. Ю.Я. Малюга. Культурология. Учебное пособие. Москва. ИНФФА – М, 1998.-278с.