59966 (573072), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Обмін листами між вченими України і зарубіжжя в ці роки та до кінця 50-х років був чимось винятковим. Ніхто і не міг бути впевнений, що його лист чи відбиток наукової статті, відправлені з України, дійдуть до адресата. Навіть у більш м'які 60-і роки поїздки наших учених на стажування за рубіж залишалися надзвичайно рідкісним явищем. І в наші дні стажування за кордоном – проблема, але вже з іншої, не бюрократичної, а з фінансової причини.
Крім гальмування робіт у галузі теорії, був ще один дуже сумний результат – посилилися позиції наукової бюрократії та фальсифікаторів науки. Ця проблема є актуальною і нині. Виникло нове, давно забуте старе явище – псевдонаука. Вона перетворилась на потужну, добре зорганізовану силу. З’явилися десятки академій, більшість із них просто дискредитують це слово, штампують дипломи астрологів, уфологів, інформаційних енергетиків, віщунів on line, інженерів «щасливих чисел» тощо. Посилилася тенденція до висунення на керівні посади людей, які часто лише імітують наукову діяльність. Якнайкраще ілюструють цю ситуацію слова відомого німецького драматурга Ф. Шіллера: «Одні сприймають науку як небесну богиню, інші – як дійну корову».
ВИСНОВКИ
На жаль, Україну сьогодні неможливо вважати сучасною цивілізованою державою. До цього призвели певні історичні події, соціальні явища та політичні промахи української влади – від середньовіччя до наших днів. Протягом усього часу існування влада різко (в 10-20 разів) скоротила бюджетні асигнування на науку, освіту, культуру та охорону здоров’я. І це робилося в той час, коли у всіх прогресуючих держав відбувалося все навпаки – прогрес саме за рахунок вкладень державних коштів у сучасні наукомісткі технології, які забезпечують безперервний ріст економічних показників, за рахунок розвитку та укріплення освітньої системи, що забезпечує становлення громадянського суспільства, в якому найбільш ефективно діють економічні закони і відбувається прогрес. Натомість в Україні діють закони дикого капіталізму, відбувається розвиток споживчих, а не виробничих галузей хазяйства, відсутні високі технології та передові наукові досягнення.
Протягом майже всієї історії української держави соціальною та державною підтримкою забезпечено лише чиновництво, яке укріплює бюрократичну державну машину, але зовсім не «інтелект нації» – науковців, викладачів, докторів, діячів культури тощо, тобто ті прошарки населення, які становлять базу громадянського суспільства. Без нього неможливе існування цивілізованої високорозвиненої держави, оскільки весь історичний досвід свідчить, що в прогресуючих державах основні державні пріоритети належать інтелекту народу, а не бюрократії.
На жаль, в Україні (та взагалі на українських землях) влада ніколи не виявляла і продовжує не виявляти жодної турботи про майбутнє свого народу, через що невпинно втрачає якісний людський потенціал, без якого неможливо створити розвинену державу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
-
Ковтун Г.О. Втрачені можливості науки в Україні. // Научно-популярный журнал «Unsversitates», http://universitates.kharkov.ua
-
Кому выгодна дешевая рабочая сила? // «Зеркало недели», № 16 (645) от 27.04.2008.
-
Мирошниченко Н.П. Эволюция украинского национализма // http://ukrstor.com
-
Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури, – 2006. – № 52.
-
ООН считает украинцев недоразвитыми. // «Газета 24», http://www.24.ua, опубликовано 24.06.2008.
-
Россия и Украина: будущее наносотрудничество? // http://www.nanonewsnet.ru, опубликовано 28.09.2007.
-
Тарапов И.Е. Почему Украину нельзя, невозможно считать современным и цивилизованным государством? // Научно-популярный журнал «Unsversitates», – № 2, 2002 г., http://universitates.kharkov.ua
-
Украинцы живут лучше молдаван, но хуже казахов. // «Газета Сейчас», – № 136 (777) от 25.07.2008.
8















