58893 (572904), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

На основі липневих домовленостей Президент Молдови В.Воронін подав наступну ініціативу і виголосив її 10 лютого 2003 року – створення нової конституції федералізованої Молдови, у розробці якої мали взяти участь і представники Придністров’я. Вихідними точками Воронін запропонував запровадження молдовської мови, як державної, і російської, як офіційної, на всій території країни, зберігаючи можливість у Придністров’ї користуватися російською мовою зі збереженням всіх прав російськомовного населення. Також підтверджувалося право Придністров’я на відокремлення у випадку зміни державного статусу Молдови. Малася на увазі можливість приєднання Молдови до Румунії. 14 лютого на даний план погодився Ігор Смірнов – Президент ПМР.

Ще через півроку з’явився новий план підготовлений, за дорученням Президента Російської Федерації Володимира Путіна, заступником голови адміністрації Президента Дмитром Козаком. Документ вийшов під назвою „Меморандум про основні принципи устрою об’єднаної держави” і 17 листопада був переданий до Кишинева, Тирасполю та посередникам – Україні та ОБСЄ. У меморандумі йшлося про збереження федералізаційних засад існування майбутньої Молдови при підписанні окремого договору з Росією про розміщення на території Молдови на перехідний період до повної демілітаризації держави, але не пізніше 2020 року, стабілізаційних миротворчих сил РФ чисельністю не більше 2000 осіб (ст.18 Меморандуму). І лише після набуття сили даним меморандумом до нього могли приєднатися ЄС, ОБСЄ і Україна на умовах узгоджених зі сторонами договору (ст.19). Ігор Смірнов тут же виступив із власною пропозицією про підписання договору із РФ щодо перебування російських військ на території Молдови на наступні 30 років. Таким чином, розмістивши і узаконивши перебування своїх військ на території Молдови, Росія могла заблокувати будь-які євроінтеграційні чи євроатлантичні прагнення Молдови на найближчі три десятиліття.

Росії навіть вдалося досягти парафікації даного Меморандуму парламентом Молдови. Але, сталося так, що в переддень підписання Плану (25 листопада 2003 року) Президент Республіки Молдова Володимир Воронін відмовився від підписання вже парифікованого документу, зіславшись на передчасність, оскільки з Планом погоджуються не всі країни-члени ОБСЄ. На той час це підтвердив і головуючий в ОБСЄ Яаап де Хооп Схеффер. Російські ЗМІ та Тирасполь звинувачували у зриві підписання меморандуму всіх, хто хоча б теоретично міг бути причетним до цього: ОБСЄ, США, Румунію, ЄС, навіть Україну.

Україна (поряд з Росією) є одним з гарантів дотримання миру в зоні конфлікту та посередником в переговорах. Стабілізація ситуації в Придністров’ї є надзвичайно бажаною для Києва. Це поліпшить криміногенну ситуації в регіоні, зменшить контрабанду через ПМР на територію України, припинить потік нелегальних емігрантів у напряму Румунії. (Офіційний Кишинів вважає, що саме за рахунок контрабанди втримається Придністровська адміністрація. Таку ж думку підтверджують і інші, в тому числі, закордонні джерела.)

Окрім України, із держав Центрально-Східної Європи, бажання сприяти стабілізації ситуації на берегах Дністра та включити об’єднану Молдову до процесів Європейської інтеграції, висловлювала Польща. Але в Тирасполі слова польського Президента Александра Кваснєвского про підтримку проєвропейської орієнтації Кишинева та “розширення Європи” тлумачаться як “заклик до ліквідації молдовської державності та висунення територіальних претензій до інших держав”.

2. Феномен Приднестровья – Тирасполь, 2000. – 288 с.,

3. Матвеев Р. ОБСЕ и приднестровское урегулирование // Материк. Информационно-аналитический портал постсоветского пространства. http://www.materik.ru/ 08.01.2006.;

4. Начнется ли новый этап приднестровского урегулирования? Молдова за неделю. // ИА REGNUM http://www.rambler.ru/ 26.01.2004.;

5. Феномен Приднестровья – Тирасполь, 2000. – 288 с. – С.171-177.;

6. Молдова98. Политические реалии и парламентские выборы. – Кишинэу, 1998. – 170 с.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)