58832 (572895), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Василіанські та піарські школи. Василіанський орден з часу його організації митрополитом Иосифом Рутським також прагнув зосередити освіту у своїх руках. Однією з перших василіанських шкіл була школа у Володимирі. її забезпечив своєю фундацією ще митрополит Іпатій Потій. На початку своєї діяльності вона мало чим відрізнялася від елементарних шкіл, але вже близько 1616 р. була реформована за типом єзуїтських колегіумів. Рівень її значно зріс із середини XVIII ст., коли школа одержала привілей від короля Августа III (1746 p.), де василіанам дозволялося утримувати "школи латинські" з викладанням наук по філософію. Заборонялося засновувати інші школи як у самому Володимирі, так і на відстані 5 миль від міста 25. Значну кількість василіанських шкіл було відкрито у XVIII ст. Це Бучацька, заснована М. Потоцьким в 1721 p., Шаргородська — С. Любомирським у 1749 p., Любарська — Ф. Любо-мирським у 1758 р. У 1766 р. Ф. Любо-мирський організував школу в Умані, королівський привілей якій був наданий в 1768 р. Уніатська школа діяла в Холмі, де їй доводилося протистояти піарській. Вона називалася колегіумом. У 1779 р. єпископ Максиміліан Рилло перетворив її на духовну семінарію. Василіанські школи були також у Львові (1720 p.), Барі (1754 р). При школі існувала бурса для 12 бідних учнів незалежно від їх станової приналежності 26. Програма василіанських шкіл будувалася за зразком єзуїтських колегіумів. Як правило, це були школи двох рівнів — трикласні, в яких вивчалися мови: крім латинської та польської німецька, інколи слов'янська (церковнослов'янська), поетика і риторика, та шестикласні, де викладався ще й курс філософії. До шестикласних шкіл належали Володимирська, Уманська, Холмська, Бучацька. В 1773 р. у Барській школі також почали читати філософію. Проте курси були не постійними, що залежало від матеріальних можливостей та наявності відповідних учителів. Уніатські школи були досить великі, в них навчалися як греко-католики, так і римо-католики, шляхетство, міщани, представники інших громад.
Поряд із василіанськими школами світського спрямування існували й монастирські, де готували до постригу ченців, так званих новіціїв. У таких школах вивчали латинську і слов'янську (церковнослов'янську) мови, поетику і риторику. Курс навчання тривав трохи більше року. Далі можна було продовжувати освіту в чернечих школах, де вивчали філософію й теологію27. Зокрема, такі школи діяли у монастирях — Львівському св. Юра, Лаврівському, Замостському, Підгорецькому. Курс філософії традиційно поділявся на логіку, метафізику, фізику. В курсі метафізики подавалися елементи етики і психології, в курсі фізики — математики, астрономії, біології28. Розрахованою на уніатів була також вірменська колегія театинів, заснована у Львові 1665 р. За час її існування (до 1784 р.) у ній здобули освіту 130—140 вірменів і 200 українців 29. У колегії вивчали латинську мову, риторику, філософію, теологію, церковну історію і канонічне право.
З ліквідацією єзуїтського ордену василіани домоглися від уряду Речі Посполитої опіки над частиною єзуїтських шкіл на Правобережній Україні. За програмою Едукаційної комісії єзуїтські колегіуми та василіанські школи були перетворені на окружні й підокружні, частина єзуїтських колегіумів залишалася під опікою комісії (у Кременці, Кам'янці, Луцьку, Вінниці, Олиці, Житомирі), решта (в Острозі, Барі, Овручі) — ордену василіан. За візитацією 1789 р. на українських землях у двох навчальних округах (Вінницькому і Волинському) діяли дві окружні школи — вінницька та кременецька, підокружні — в Кам'янці, Луцьку, Олиці, Острозі, Шаргороді, Барі, Житомирі, Любарі, Овручі, Каневі, Умані. Кількість учнів не скрізь була однакова, найбільша в окружних школах: кременецькій — 463 (школа продовжувала діяти на базі єзуїтського колегіуму), вінницькій — 425. Серед під-окружних шкіл житомирська, у якій налічувалося 519 учнів, уманська — 400, володимирська — 337, барська — 350 учнів. Найменша кількість учнів була в Острозі (155), Каневі (139), Луцьку (165)30. Програма шкіл поступово оновлювалася, все більшої ваги набирали такі предмети, як математика, фізика, право, історія, географія, французька і німецька мови, зберігалися курси поетики, риторики. Майже кожна школа мала певну кількість учнів із збіднілої шляхти, які навчалися й утримувалися за рахунок Едукаційної комісії, у так званих конвіктах. Серед викладачів були доктори філософії. Як правило, математику і фізику читали світські люди, з релігії навчали Символу віри, заповідям, катехізису, учні зобов'язані були відвідувати літургії. Для заохочення кращі учні від імені короля одержували золоті та срібні нагороди.
На українських землях Речі Посполитої діяли також школи, засновані католицьким орденом піарів — у Межиріччі, Холмі, Золочеві, Львові, Дуброви-ці, Любешеві. Вони також були двох рівнів — три- і шестикласні. Викладалися латинська, польська, німецька і французька мови, арифметика, геометрія, фізика, астрономія, географія, історія, риторика. Школи були розраховані на молодь різних віросповідань, за рівнем наближалися до середніх, їхня програма була реформована відповідно до вимог Едукаційної комісії, завдяки чому піари зберегли свій вплив на шкільну освіту. Кількість учнів була досить великою. Так, у Межиріцькій школі навчалося 300 учнів, у Холмській — 120 31.
Шкільні реформи кінця XVIII cm. В останній третині XVIII ст. у Центрально-Східній Європі назріла реформа освіти, основними завданнями якої були секуляризація шкільної справи, широке впровадження до програм вивчення природничих наук, що відповідало новим запитам суспільства. Держава перебирала на себе опікування шкільною справою, формувала нову освітню систему, пристосовуючи її до збереження станової нерівності та забезпечення державницької ідеології. Однією з перших здійснювати реформи, які відповідно поширювалися й на українські землі, що до поділів входили до її складу, почала Річ Посполита. Під впливом ідей Просвітництва, де освіта розглядалася як один з важливих чинників вдосконалення особистості, суспільства і держави, в Речі Посполитій розпочався процес секуляризації школи, концепція якого була розроблена скликаною з ініціативи короля Станіслава Августа Понятовського Едукаційною комісією (затверджена сеймом 15 жовтня 1773 p.). Комісія перебрала у своє розпорядження єзуїтські маєтності з тим, щоб використати їх для освітньої справи. До складу її входили відомі церковні та політичні діячі. Першим головою (до 1776 р.) був І. Масальський, віленський єпископ, доктор філософії і теології, згодом М. Понятовський, молодший брат короля, єпископ полоцький, з 1784 р. — при-мас польський. Членами комісії були Й. Хребтович, підканцлер Великого князівства Литовського, А. Чарторийський, генерал земель Подольських та ін. п
Комісія розробила проект, згідно з яким "релігія переносилася з класної кафедри на церковну", оновлювалася навчальна програма за рахунок викладання предметів природничих наук — математики, хімії, фізики, а також права, історії, економіки, запроваджувалося навчання польською мовою, вводилося вивчення нових європейських мов, у першу чергу французької та німецької. В деяких школах на українських землях вивчали також слов'янську (церковнослов'янську). Великого значення надавали моральному вихованню патріотично налаштованих свідомих громадян суспільства незалежно від віросповідання, впроваджувалося обов'язкове фізичне виховання.
Комісія розробила нову організаційну структуру освіти в Речі Посполитій: вся територія поділялася на 10 навчальних округів, з них два — Вінницький і Волинський — на українських землях. Освіта була триступенева: на чолі стояло дві Головні школи — Краківський та Віденський університети, які також зазнали реформування й стали світськими навчальними закладами. На них покладалося завдання підготовки вчителів для середніх шкіл. З цією метою при університетах було відкрито також дві вчительські семінарії. Далі йшли школи середні шестикласні окружні для всього округу і трикласні підокружні. Комісія ініціювала відкриття парафіяльних шкіл, які поділялися на малі, розраховані на нижчі верстви населення, та великі, що готували до вступу в середні.
У 1775 р. було організовано Товариство для підготовки і видання підручників, на яке покладалося забезпечення програм відповідними навчальними посібниками та розробка нових методик. Його діяльність спрямовував відомий громадський і політичний діяч Гуго Ко-лонтай. У 1778 р. Товариство видало першу граматику польської мови, яка стала мовою викладання в школах.
Комісія неодноразово здійснювала візитацію всіх шкіл. Розробила і впровадила у 1783 р. Статут, де зафіксовано основні засади навчальної й виховної діяльності шкіл усіх рівнів. Тим самим заклалися основи для створення національної школи, що перебувала під егідою держави. Проти реформ виступила частина консервативно настроєних магнатів, шляхти та духовенства, тому довелося піти на поступки і зберегти становий характер освіти: університети, окружні й підокружні школи розраховувалися на шляхетську молодь, для простого люду залишалися лише парафіяльні, де поряд з навчанням читання й письма, елементів арифметики, катехізису передбачалося вивчення практичних основ агрономії, мір ваги та ін. У 1785 р. Комісія видала підручник для парафіяльних шкіл, але широка мережа їх так і не була розбудована. Шкільна реформа на українських землях Речі Посполитої, які внаслідок поділів відійшли до Російської імперії, продовжувалася Віденським навчальним округом. Результатом її стала організація Кременецького ліцею, на основі якого пізніше було створено Київський університет.
У Російській імперії проекти реформи освіти розглядалися в Законодавчій комісії. Один з них розробив депутат від київського шляхетства, вихованець Києво-Могилянської академії В. Золотницький. Він розвивав ідеї Просвітництва, писав, що саме освіта народу закладає основу державного благополуччя. В його проекті детально описані основні засади нової системи освіти, яка складалася з початкових шкіл, середніх (гімназій) і вищих (університетів) навчальних закладів. Передбачалася організація при церквах громадських шкіл, на утримання яких кожен мав виділяти кошти, виходячи зі своїх статків. Середні школи — гімназії були розраховані на різні верстви, за винятком селян. Надавалося також право відкривати приватні школи. Цікаво, що про необхідність реформування освіти, відкриття університетів на засіданнях комісії підіймали питання лише депутати від Лівобережної України. Ще один проект організації загальнодоступних для всіх верств початкових шкіл був розроблений у 1771 р. за участю П. Завадовського. Необхідність їх заснування автори обумовлювали практичними потребами кожного у вмінні читати і писати, знати "головні артикули віри православної, молитви, а також розуміти закони громадянські" 33.Цей проект також залишився нереалізованим.
Початок реформі поклало затвердження у 1786 р. Катериною II "Статуту народних училищ", за яким у кожному губернському місті мали бути відкриті головні народні училища. Вони складалися з 4 класів (розрядів), курс навчання тривав 5 років. У Києві таке училище було відкрите у 1789 р. на Подолі. В ньому навчалося 99 хлопчиків і 35 дівчаток 34. У програму входило вивчення російської й латинської мов, арифметики, початків математики, геометрії, історії, географії, природничої історії, архітектури, креслення. Викладачами були відомі вчені — історик і географ М. Берлінський, математик і фізик І. Картановський та ін. Головні народні училища було відкрито у Чернігові, Новгороді-Сіверському, Полтаві, Катеринославі, Харкові та деяких інших містах. У них готували за бажанням учителів для малих народних училищ. Малі народні училища мали складатися з двох класів і за програмою були ідентичні першим двом класам головних народних училищ. На кінець XVIII ст. діяло вісім головних училищ, де навчався 1701 учень, та сімнадцять малих училищ з 1629 учнями 35. Проте ця система освіти не відповідала вимогам часу і вже на початку XIX ст. в Російській імперії було запроваджено "Попередні правила", за якими встановлювалося чотири типи шкіл: 1) приходські; 2) повітові; 3) губернські, або гімназії; 4) вищі школи — університети. Мовою, на якій велося викладання, була російська. Лише у приходських школах ще був відчутний народний струмінь, бо мовою спілкування учнів з учителем-дяком залишалася українська.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
