49368 (572321), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Адміністратор БД – особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД.
До обов'язків адміністратора БД належать: визначення інформаційного змісту БД, структури зберігання та стратегії доступу, взаємодія з користувачами, визначення контролю повноважень і процедур перевірки вірогідності даних, а також стратегії відновлення даних, керування ефективністю БД.
Доповнення інформаційної моделі даних. Наявна модель доповнюється додатковими локальними інформаційними структурами, пов'язаними з запитами потенційних користувачів системи. Вони зображуються у вигляді ЕR-діаграм, які доповнюють ЕR-діаграму, створену на етапі концептуального проектування БД. Одержана в даному разі інфологічна модель ПС не відображає тільки можливий запит адміністратора БД, пов'язаний з її власною структурою.
У найпростішому випадку адміністратора БД цікавить відповідь на запит: «Список імен файлів (з зазначенням місця їх розташування, кількості записів, розмірів у байтах, дат створення, імен розробників), в яких є поле з іменем «ХХХХХХХХХ». Такий запит актуальний, коли є потреба змінити структуру існуючої БД.
З цією метою створюється словник БД, який можна назвати БД над БД. Тут виділяють типи сутностей «Файл» та «Поле», які мають таку специфікацію.
ФАЙЛ (Ім'я файла. Кількість логічних записів, Кількість байтів, Дата створення, Ім'я розробника).
ПОЛЕ ФАЙЛА (Ім'я поля. Тип, Довжина, Точність). Зв'язок «Включення» між типами сутностей не має власних атрибутів.
Формулювання СУБД-орієнтованої логічної структури, або даталогічиої концептуальної моделі БД. На цьому етапі виконується перетворення інфологічної моделі ПС на даталогічну модель.
Для усунення зв'язку типу М:М у модель даних вводять додаткові записи. Дані перетину, що належать обом типам сутностей, будуть атрибутами додаткових записів. Завдяки цьому складна мережа зводиться до простої мережної моделі.
АГРЕГАТ ДАНИХ сукупність елементів даних у запису;
БАЗА ДАНИХ сукупність взаємопов’язаних даних, організованих згідно з схемою бази даних так, так щоб з ними міг працювати користувач;
ДАНІ інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для пересування, інтерпретації або оброблення за участю людини чи автоматичними засобами;
ЗАПИС набір елементів даних, що розглядаються як єдине ціле.
2. Операційна інформація з обліку фінансово-розрахункових операцій
Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві є забезпечення керівництво підприємства фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. Деякі підприємства також використовують не фінансову інформацію. В цьому випадку на підприємстві створюється економічна інформаційна система, яка складається із взаємопов'язаних підсистем, які забезпечують управлінський апарат необхідною інформацією. При цьому бухгалтерська підсистема є найважливішою, так як виконує провідну роль в управлінні потоком інформації про стан об'єкта управління, напрямку його надходження в усі підрозділи підприємства, а також зацікавленим особам поза ним.
Бухгалтерські інформаційні системи представляють бухгалтерську інформацію, що відображає повну картину господарської діяльності підприємства. На сучасному етапі в умовах переходу на міжнародні стандарти ведення бухгалтерського обліку змінилась орієнтація бухгалтерської інформації. Якщо зовсім недавно її основним користувачем були органи державного управління, то зараз бухгалтерська інформація є основою для прийняття управлінських рішень як всередині підприємства, так і зовнішніми щодо нього користувачами облікової інформації. Передусім вона надає кількісні дані, необхідні для виконання таких функцій управління виробництвом і комерційної діяльності підприємства, як планування, контроль і аналіз.
Застосування комп'ютерної техніки вносить певні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки форму обліку, але й зміст. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки інформації, за яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. Вона забезпечується, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею по всіх напрямках.
Виділяють дві послідовні стадії автоматизації обліку: механізацію облікових робіт на окремих ділянках обліку за допомогою обчислювальних пристроїв (так звану «малу механізацію») та комплексну автоматизацію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої системи управління підприємством (АСУП).
Способи обробки облікової інформації поділяють на три види: паперовий, механізований і комп'ютеризований (автоматизований) залежно від виду обчислювальної техніки, що застосовується.
При визначенні способу обробки облікової інформації головним є не тільки вид техніки, що застосовується, але й сукупність способів та методів її використання. При механізації обчислювальна техніка виступає допоміжним засобом для обробки інформації, а при комп'ютеризації технічні засоби стають основним засобом ведення обліку: суттєві зміни відбуваються в процесі збирання, накопичення облікової інформації, її передачі та одержання підсумкових показників. На відміну від механізації комп'ютеризація обліку базується на системному вирішенні облікових завдань за допомогою комп'ютерів.
Автоматизовані інформаційні технології утворюють людино-машинну облікову систему, яка функціонує на базі обчислювальних мереж та інших сучасних засобів комп'ютерної техніки, що забезпечують комплексне виконання функцій бухгалтерського обліку. Автоматизовані інформаційні технології в обліку утворюють для обліковця інтерактивне інформаційне середовище.
Зазначимо, що терміни «автомат» та «автоматизація» почали широко вживатись тільки у 50-х роках XX ст.
Можна виділити декілька підходів та напрямів:
1. системний підхід до автоматизації бухгалтерського обліку;
2. розробка форм обліку, орієнтованих на використання комп'ютерів;
3. трансформація методу бухгалтерського обліку.
Відрив теоретичних концепцій обліку від практики є одним з недоліків існуючих підходів до його комп'ютеризації. Для вирішення даної проблеми існують два шляхи: перегляд методологічних аспектів обліку безпосередньо від вимог механізації і комп'ютеризації обліку до його методології та комплексний перегляд всієї системи організації обробки облікової інформації.
Реалізація першого підходу дає обмежений ефект, який виражається в локальних змінах у методології системи обліку. Система обліку удосконалюється, в основному, в напрямку задоволення вимог комп'ютеризації, наприклад, складання та введення кодів, впорядкування первинних документів і документообігу тощо. Такий, суто індивідуальний, підхід був придатний для механізації завдань обліку з використанням клавішних та перфораційних обчислювальних машин, а також при частковій механізації окремих етапів облікових функцій на комп'ютері, в результаті чого здійснювалась обробка інформації з окремих розрізнених ділянок бухгалтерського обліку.
Обчислювальна техніка не вносить жодних змін до принципів облікової реєстрації, і ці принципи є незмінною основою облікової реєстрації при використанні комп'ютерної техніки. Використання обчислювальної техніки в обліку не зачіпає методологічних принципів того або іншого виду обліку, а тільки змінює технологію обробки облікової інформації.
В умовах КСБО методологія обліку змінюється в різних напрямах: змінюється система бухгалтерського обліку, перебудовується методологія обліку, змінюється обліковий процес, підвищується рівень управління, відбувається якісна та кількісна зміна облікового апарату та його функцій.
Найважливіші відмінності організації бухгалтерського обліку за допомогою комп'ютерної техніки надано у вигляді таблиці (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Основні відмінності організації обліку при комп'ютеризованому та без комп’ютерному способах обробки облікової інформації
| Елементи організації бухгалтерського обліку | Способи ведення облікових записів | |
| Без комп'ютерний | Комп'ютеризований | |
| Застосування обчислювальної техніки в бухгалтерському обліку | Механізація окремих ділянок облікових робіт | Вирішення завдання комп'ютеризації бухгалтерського обліку під час системної комп'ютеризації господарської діяльності підприємства |
| Зв'язок управління та^ бухгалтерського обліку | Обробка облікових даних відокремлюється від процесу управління. Управлінці використовують готові зведені дані | Обліковий процес не виділяється із загального процесу управління. Управлінці використовують оперативні облікові дані |
| Регламентація роботи облікового апарату | Посадові інструкції, положення про бухгалтерію, накази та розпорядження керівництва, плани та графіки роботи бухгалтерії, схеми документообігу | Праця персоналу організовується відповідно до технології, передбаченої в комп'ютеризованій системі бухгалтерського обліку |
Автоматизація обліку вносить певні зміни до технології роботи бухгалтерії. Так, один виконавець поєднує функції декількох суміжних ділянок обліку, наприклад, касир не тільки виписує прибуткові та видаткові касові ордери, але й розносить їх суми по облікових регістрах. Те ж саме відбувається при обробці одного первинного документу, який стосується декількох ділянок обліку. При проведенні оплати послуг постачальнику платіжним дорученням одночасно можна обробити і рахунок постачальника, дані – якого розносяться по об'єктах та шифрах аналітичного обліку. При цьому одразу ж формуються відомості про витрати на виробництво. Всі названі вище операції може виконати одна людина, до того ж, тільки вони відповідає за результати своєї роботи.
Реальний масштаб часу введення бухгалтерських операцій за допомогою комп'ютерної мережі дозволяє суттєво прискорити весь процес обліку. При зміні даних на одному робочому місці результати одразу ж стають доступними всім користувачам, які працюють в цій мережі. Тому при такій організації вимагається висока дисципліна користувачів і відповідна кваліфікація всіх співробітників, які вносять інформацію до загальної бази даних.
Стандартні підходи до обробки даних (єдина ідеологія побудови системи, стандартні елементи організації робочих місць тощо) дають можливість взаємозамінювати бухгалтерів на різних ділянках роботи. Завдяки цьому скорочується кількість часу працівників бухгалтерії на виконання облікових функцій, зростають можливості для аналізу, статистичної обробки та підготовки аналітичної інформації, призначеної для ефективного управління підприємством.
Спеціалізовані бухгалтерські програми дозволяють:
1) складати оборотну відомість і баланс в будь-який момент часу при будь-якій кількості введених господарських операцій. Це надає можливість в процесі обліку складати кілька проміжних оборотних відомостей для визначення собівартості продукції з врахуванням незавершеного виробництва, обороту по реалізації, прибутку, окремих податків тощо;
2) в будь-який момент часу коригувати введені операції:
- змінювати суму, дату, зміст і коментарі;
– доповнювати журнал операцій новими операціями в будь-якому місці і порядку;
– цілком та безслідно знищувати будь-які операції;
3) будувати різноманітні звіти на підставі журналу операцій.
Головним призначенням бухгалтерської програми є полегшення рутинної роботи бухгалтера зі складання різних відомостей, журналів та звітів. За умови правильного рознесення сум первинних документів по синтетичних рахунках, точного зазначення аналітичних об'єктів зведені дані розраховуються комп'ютером автоматично. До того ж, вкрай низькою є ймовірність припущення арифметичних помилок, а також помилок, пов'язаних з неправильним перенесенням тієї чи іншої цифри.
Література
-
Закон Украйни «Об информации» №2567. от 02.10.92 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48.
-
Закон Украиньї «О защите информации в автоматизированных системах» №80 от 05.07.94 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №31.
-
Закон Украиньї «0 банках и банковской деятельности» №872 от 20.03.91 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №25.
4. ДСТУ 2874–94. Бази даних. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України. – 1995. – 32 с.
-
ДСТУ 2938–94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України. – 1995. – 32 с.
-
ДСТУ 2940–94. Системи оброблення інформації. Керування процесами оброблення даних. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України.
– 1995. – 28 с.
7.ДСТУ 2941–94. Системи оброблення інформації. Розроблення систем. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України. – 1995. – 20 с.
8. Автоматизированньїе рабочие места. – К.: Техника, 1980. – 128 с.
9. Автоматизация расчетнмх операций банков и фондових бирж. – М.: финансьі и статистика – 1992. –• 208 с.
10. Автоматизированньїе рабочие места на основе персональних ЗВМ.
– М.: Радио и связь, 1989. – 176 с.
11. Автоматизированньїе системи обработки финансово-кредитной информации /Под ред. В.С. Рожнова. – М.: Финанси и статистика, 1990. – 256 с.
-
Автоматизированньїе системи обработки зкономической информации / Под ред. В.С. Рожнова. – М.: Финанси и статистика, 1983. – 272 с.
13. Автоматизация учета на базе персональних ЗВМ. – М.: Финанси и статистика, 1991. – 192 с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
