Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Під час формування вихідного документа залишок коштів на рахунках визначається згідно з алгоритмом:

, (2)

де S_hr, S_hrj, S_hrk – відповідно залишок, надходження та витрати коштів за h-й період за r-м рахунком згідно з j-м прибутковим чи k-м видатковим документом.

Фінансовий стан банку відображають оборотно-сальдова відомість і оборотно-сальдовий баланс. Відомості формуються та видаються за особовими рахунками, закріпленими за відповідальним виконавцем або за всіма особовими рахунками банку на вказану дату. Процедуру складання оборотної відомості включено до інтерфейсу відповідального виконавця для видачі звіту за закріпленими рахунками та до інтерфейсу адміністратора БД для складання звіту за всіма особовими рахунками банку. Користувач має змогу сформувати документ на екрані для попереднього перегляду чи аналізу, а також для друкування наприкінці робочого дня.

Зауважимо, що оборотно-сальдова відомість може бути сформована і після закінчення операційного дня банку на підставі інформації, записаної в історії особових рахунків.

Оборотно-сальдовий баланс складається щодня на АРМ головного бухгалтера чи адміністратора БД. Він видається на екран або до друку (перед початком формування документа задаються параметри згідно з інструкцією для користувача). Розрахунки оборотів і вихідних залишків виконуються за тим самим принципом, що й при формуванні виписки з особового рахунка, тобто за аналогічним алгоритмом. При цьому обороти та залишки виводяться за балансовими рахунками четвертого порядку, а за рахунками третього та другого порядку нагромаджуються проміжні підсумки. До вихідної форми заносяться такі реквізити: вхідні залишки, дебетові та кредитові обороти, вихідні залишки в розрізі номерів особових рахунків, залишки й обороти номерів балансових рахунків; підсумок оборотів і залишків за кожним класом рахунків.

Крім зазначених документів через меню модуля розрахункових операцій можна сформувати й інші зведені та довідкові внутрішні документи, наприклад, відомість відкритих і закритих особових рахунків, відомість залишків на особових рахунках і т.ін.

За розрахунковими операціями кожний комерційний банк звітує перед НБУ. Щодня на підставі БД ОДБ формується звітний файл №1 – дані про залишки на рахунках, який передається за схемою: КБ–РУ, РУ–ЦРП. Файл №1 за змістом відповідає звіту 1Д – КБ – баланс комерційного банку.

Наприкінці місяця КБ передає до НБУ файл №2 – дані про обороти та залишки на рахунках, який відображає зміст звіту 1-КБ – баланс комерційного банку. КБ передає до НБУ один раз на рік або за вимогою файл №15 – дані про кількість клієнтів, що відображено формою 752 звітності.

2. 2. Структура та основні учасники СЕП НБУ

Структура і функції платіжної системи є невід’ємною частиною фінансової інфраструктури країн з ринковою економікою. Для таких країн характерна складна система численних операцій по взаєморозрахунках між суб’єктами підприємницької діяльності. Враховуючи те, що більша частина платежів виконується на безготівковій основі, то головна роль виконання цих взаєморозрахунків по різних операціях покладається на комерційні банки. Ролі основних учасників безготівкових платежів розподіляються наступним чином.

Клієнти (фізичні та юридичні особи), які виконують та отримують платежі, зацікавлені в отриманні від банківських установ якісного обслуговування з точки зору оперативності, ефективності, надійності та зручності використання платіжних інструментів.

Комерційні банки стараються найповніше задовольнити потреби клієнтів за певну винагороду, забезпечуючи таким чином прибуток банку.

Безготівкові розрахунки виконуються по певній технології в межах системи, яка носить назву платіжної системи. Платіжна система – це набір платіжних інструментів, банківських процедур і міжбанківських систем, сполучення яких забезпечує грошовий обіг. Існує два способи організації платіжної системи: на чистій основі і на валовій основі.

З метою скорочення потреби в коштах та спрощення порядку обміну платіжними документами банки використовують механізм розрахунків на чистій основі.

Згідно цього механізму банки домовляються між собою не проводити розрахунки по кожному документу в реальному масштабі часу, а накопичувати його певну кількість за якийсь відрізок часу (як правило, за один операційний день) і виконувати розрахунки по його закінченні. Розрахунки при цьому проводяться на чистій основі. Залік дебіторської та кредиторської заборгованості може виконуватись двома чи більше сторонами.

Двосторонній залік виконується між двома банками, які домовляються про залік відправлених та отриманих платіжних доручень, обчислення нетто-залишку і виконання розрахунків на певний термін по отриманому сальдо. Такий метод дозволяє скоротити суму розрахунків між двома банками, оскільки в кінці дня робиться тільки один залік по чистому залишку.

Багатосторонній залік виконується між трьома і більше банками. В цьому випадку створюється клірингова палата, якою може бути один із якихось банків, чи банки створюють окреме акціонерне товариство, що буде виконувати функції клірингової палати.

Клірингова палата на кінець дня проводить розрахунок залишку кожного банку, що приймає участь у взаємних розрахунках, з врахуванням всіх відправлених та отриманих платежів. В цьому випадку проведення виконується на суму чистого залишку. Якщо в результаті проведених підсумків по банку отримано дебіторську заборгованість, тоді банк за певний термін (декілька годин) має її погасити, перерахувавши необхідну суму коштів на свій рахунок в кліринговій палаті. В кінці всіх підрахунків по клірингу сума взаємних зобов’язань банків має дорівнювати нулю.

Кінцевий розрахунок, тобто зарахування коштів на кореспондентський рахунок банки мають виконувати через центральний банк.

Система, що побудована на «нетто» розрахунках, дозволяє виконувати операції навіть при недостачі коштів. Але ці системи характеризуються великим рівнем ризику.

В тих випадках, коли якийсь із банків, по якому отримано дебетове сальдо, захоче забрати з клірингової палати якийсь платіжний документ, це може викликати принцип «доміно», і на дебетове сальдо вийдуть інші банки. Вилучення будь-якого платіжного документа призводить до перегляду взаєморозрахунків між банками. Тому відкликання платіжних документів, як правило, забороняється.

Система на валовій основі виконує розрахунки відразу після отримання документа. Розрахунок виконується в тому випадку, якщо на рахунку є необхідна сума коштів. Ця система отримала ще назву «брутто» розрахунків.

В системі електронних платежів, що зараз функціонує в Україні, закладена модель «брутто» розрахунків.

В цій системі операції виконуються лише в межах наявних коштів на момент виконання розрахунку. В деяких системах «брутто» розрахунків дозволяється овердрафт. В Україні овердрафт заборонений.

Раніше платежі, для яких не вистачало коштів на кореспондентському рахунку банку, ставились на картотеку. Зараз в НБУ відмовились від ведення картотек і ті платежі, які виконати не можливо з причини відсутності чи нестачі коштів на кореспондентському рахунку, відправляються в комерційний банк.

Міжбанківські розрахунки – це система виконання та регулювання платежів по платіжних дорученнях і зобов’язаннях, що виникають між банками та їх клієнтами.

В Україні з 1 січня 1994 р. впроваджена система електронних платежів, що повністю дозволила відмовитись від використання поштових та телеграфних авізо, значно підвищити швидкість, якість та надійність виконання платежів, забезпечити безпеку та конфіденційність банківської інформації. Ініціатором та розробником системи електронних платежів є Національний банк України.

Система електронних платежів (далі СЕП) – це державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки і заснована на безпаперовій технології передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.

В СЕП України реалізована модель «брутто» розрахунків.

В СЕП можуть брати участь будь-які кредитно-фінансові підприємства та організації, що мають кореспондентський рахунок у відповідному регіональному управлінні НБУ, задовольняють технічним вимогам роботи в СЕП і являються суб’єктами міжбанківських розрахунків на території України.

СЕП організована як деревоподібна ієрархічна структура (рис. 1). На верхньому рівні СЕП знаходиться центральна розрахункова палата, що обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, який виконує захист системи від несанкціонованого доступу, перевірку узгодженості та вірності функціонування РРП, а також формування звітної інформації в масштабах України в цілому.

Рис. 1. Архітектура СЕП

Середній рівень СЕП – це регіональні розрахункові палати, які обслуговує програмно-технічний комплекс АРМ-2.

Основні функції АРМ-2:

– прийняття платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, від комерційних банків-учасників розрахунків та від інших РРП;

– передача платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, комерційним банкам-учасникам розрахунків та іншим РРП;

– передача інформації, що не є платіжними документами, але обробляється в СЕП в АРМ-1;

– бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів;

– надання звітних документів за підсумками проходження платежів на рівні АРМ-2;

– ведення технічних кореспондентських рахунків банків-учасників СЕП;

– підготовка для відображення проходження платежів через СЕП на реальних кореспондентських рахунках;

– надання довідкової інформації.

АРМ-3 – це комплекс програмно-технічних засобів, що застосовується для підготовки, передачі та прийому банківських повідомлень у вигляді електронних документів між РРП та комерційним банком.

Функції АРМ-3:

– прийняття платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, від РРП;

– передача платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП в РРП для обробки в АРМ-2;

– формування протокольного звіту про роботу АРМ-3 за банківський день і відправлення його в РРП;

– відкриття та закриття банківського дня;

– архівація даних за відпрацьований банківський день;

– сервісні функції: друк виписки про стан технічного кореспондентського рахунку та ін.;

– захист інформації, що передається засобами криптографування.

Список літератури

1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г.А. Титаренко, В.М. Суворова, Й.Ф. Возгилевич и др. – М.: Финстатинформ, 1997. – 268 с.

2. Антонов, В.М. Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології [Текст]: навчальний посібник / В.М. Антонов, Г.К. Яловий; ред. В.М. Антонов; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Т.Г. Шевченка. – К.: ЦНЛ, 2005. – 432 с.

3. Гуржій, А.М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник / А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.

4. Евдокимов и др. Экономическая інформатика: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 1997. – 592 с.

5. Информационные системы и технологии: приложения в экономике и управлении: Кн. 6 [Текст]: учебное пособие / Мин-во образования и науки Украины, Донецкий нац. ун-т; ред. Ю.Г. Лысенко. – Донецк: Юго-Восток, 2004. – 377 с.

6. Колесник А.П. Компьютерные системы в управлении финансами. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 312 с.

7. Липис А., Маршалл Е., Линкер Я. Электронная система денежных расчетов. – М.: Финансы и статистика, 1998.

8. Маслов, В.П. Інформаційні системи і технології в економіці [Текст]: навчальний посібник / В.П. Маслов; Мін-во освіти і науки України. – К.: Слово, 2003. – 264 с.

9. Олійник, А.В. Інформаційні системи і технології у фінансових установах [Текст]: навчальний посібник / А.В. Олійник, В.М. Шацька. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 436 с.

10. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. закладів освіти / В.А. Ющенко, А.С. Савченко, С.Л. Цокол, І.М. Новак, В.П. Страхарчук. – К.: Либідь, 1998. – 416 с.

11. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи в фінансово-кредитних установах. – К.: КНЕУ, 1999. – 216 с.

12. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги: Учебн. пособие для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 261 с.

13. Румянцев, М.И. Информационные системы и технологии финансово-кредитных учреждений [Текст]: учебное пособие для вузов / М.И. Румянцев; Западнодонбасский ин-т экономики и управления. – Днепропетровск: ИМА-пресс, 2006. – 482 с.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)