30641 (569817), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

А.В. Міцкевич та В.М. Обухова вказують на те, що “правосвідомість особи є сплавом соціального та індивідуального, що відображає об’єктивні умови життя, відносини, в які включений індивід, а також властивості та якості самої особи (психологічні, біофізіологічні, демографічні”). Іншими словами, правосвідомість ідентифікує розуміння людьми правових норм, юридичних прав і обов’язків, законності або незаконності різних вчинків, їх відношення до закону правових явищ і вимог як його наслідку.

З погляду А.Р. Ратінова, для повного розкриття суті правосвідомості є необхідним її вивчення за умов багатопланового спектра розгляду, що є тенденцією дослідження взаємозв’язків між різними продуктами віддзеркалення правової дійсності та визначення соціальних функцій правосвідомості в цілому. Відповідно, й структура правової свідомості представлена А.Р. Ратіновим в якнайповнішому об’ємі на рівні макроаналізу у вигляді безлічі складних утворень, складових її суті. А.Р. Ратінов розглядає правову свідомість з погляду предмета віддзеркалення. Даний аспект аналізу дозволяє виділити сфери правосвідомості, відповідні різним галузям права та різним видам правосвідомості.

Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній проаналізовані сучасні підходи до:

1) виявлення особливостей впливу психолого-педагогічних чинників на розвиток правової свідомості підлітків (структурно-функціональні особливості сімейного виховання; умови шкільної соціалізації; групи однолітків неформального спілкування);

2) розкриття генезису деформації правової свідомості та кримінальної спрямованості особи підлітків. Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що результати дослідження розширюють наукові уявлення про чинники, що детермінують деформацію правосвідомості; сприяють розумінню закономірностей розвитку правової свідомості підлітків в різних соціальних середовищах і ефективнішому розв’язанню актуальних питань правового виховання.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що результати наукової статті сприяють удосконаленню процесу формування правової свідомості дитини за умов первинної правової соціалізації; дозволяють підвищити ефективність процесу діагностичного обстеження правової свідомості підлітків і можуть бути використані при розробці як коректувальних програм, так й системи правового виховання в цілому. Думаємо, що подальше вивчення контекстуальної тематики значно оптимізуватиме різнопланові дослідження української правосвідомості.

Стаття рекомендована до друку кафедрою правового супроводження соціальної роботи Університету мислі (протокол № 17 від 15 травня 2006 року)

Література

1. Васильева В.Л. Некоторые замечания о правовом сознании. — М.: Юристъ, 2006. — С. 34.

2. Ярушкина Н.Н. Правоведение. — СПб, 2005. — С. 2-3.

3. Університетські наукові записки, 2007, № 4 (24), с. 26-31.

4. Абульханова-Славская К.А. Пролемы правового сознания // Сборник научных трудов. — Ярославль, 2004. —

5. С. 112-113.

6. Мицкевич А.В., Обухова В.М. Индивидуальное правовое сознание подростков. — СПб, 2003. — С. 78.

7. Ратинов А.Р. Теоретические аспекты права. — Челябинск, 2004. — С. 26.

8. Університетські наукові записки, 2007, № 4 (24), с. 26-31.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)