30524 (569795), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

Зазначені результати творчої діяльності можуть одержати правову охорону лише за певних умов, визначених Законом. Права виконавців охороняються, якщо:

1. виконання вперше мало місце на території України;

2. виконання зафіксоване на фонограмі, що охороняється відповідно до Закону;

3. виконання, не зафіксоване на фонограмі, включено у передачу організації мовлення, що охороняється відповідно до Закону.

Права виробників фонограм охороняються, якщо:

1. виробник є громадянином України або юридичною осо­ бою з офіційним місцезнаходженням на території України;

2. фонограму вперше опубліковано на території України або опубліковано на території України протягом 30 днів від дня її публікації в іншій державі;

3) перша фіксація фонограми мала місце в Україні. Права організацій мовлення охороняються, якщо вони мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі з передавачів, розташованих на території України.

2.2. Суб'єкти суміжних прав

До суб’єктів суміжних прав Закон відносить виконавців, виробників фонограм та організації мовлення.

Виконавцями визнаються актори (театру, кіно тощо), співаки, музиканти, диригенти, танцюристи, а також інші особи, які виконують роль, співають, читають, декламують, грають на музичних інструментах чи у будь-який інший спосіб виконують твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору. Тобто виконавцями визнаються також особи, які хоча і не є офіційно артистами, співаками тощо, але виконують їх функції. Виконавцями визнаються також особи, які здійснюють таку само творчу діяльність, у тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери.

Виконавцями можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства незалежно від віку.

Виробниками фонограм можуть бути ті самі фізичні особи, а також юридичні особи, які вперше здійснили запис будь-якого виконання або інших звуків на фонограмі. Проте щодо юридичних осіб Закон робить застереження. Вони одержують захист своїх суміжних прав лише за умови, що їх постійне місцезнаходження – на території України. При цьому не має значення, так би мовити, “громадянство” цієї юридичної особи. Вона може бути українською або іноземною.

Фонограми – виключно звуковий запис будь-якого вико­нання чи інших звуків. Грамофонні платівки, диски, магніто­фонні касети та інші носії записів визнаються примірниками фонограми.

До суб’єктів суміжних прав Закон відносить також органі­зації мовлення, тобто тільки юридичних осіб. Це організації радіо- і телебачення, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефір, так і по про­водах.

Безумовно, до суб’єктів суміжних прав належать організації мовлення як державні, так і приватні чи інших форм влас­ності.

2.3. Суб'єктивні суміжні права

Передусім всі суб’єкти суміжних прав мають використову­вати свої суб’єктивні права в такий спосіб, щоб не порушити прав авторів, чиї твори використовуються. Виконавці мають здійснювати свої суб’єктивні права за умови дотримання прав авторів, чиї твори виконують. Виробники фонограм і органі­зації мовлення зобов’язані дотримуватись прав авторів і вико­навців. Організації мовлення – прав виробників фонограм, авторів і виконавців.

Закон не передбачає процедури закріплення виникнення і здійснення суміжних прав. Проте виробники фонограм і вико­навці з метою інформування про належність їм суміжних прав, що виникли у процесі створення фонограми, можуть на всіх її примірниках або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак містить латинську літеру Р у колі та ім’я (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми.

Права виконавців. Виконавцям належить ряд особистих немайнових і майнових прав. До особистих немайнових прав виконавців належать право на ім’я, на охорону своїх виступів від спотворення і на згадування свого імені у зв’язку з вико­ристанням виконання там, де це можливо.

Виконавцю належить виключне право на використання виконання у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за кожний вид використання.

Виключне право на використання виконання означає право дозволяти або забороняти здійснення таких дій:

1) записувати раніше не записане виконання;

2) відтворювати запис виконання, за винятком випадків, коли відтворюється запис виконання, зроблений за згоди виконавця, в тих же цілях, для яких було одержано згоду виконавця щодо такого запису;

3) сповіщати виконання в ефір, по кабелю або здійснювати інше публічне сповіщення виконання, за винятком випадків, коли для сповіщення використовується запис виконання, раніше зробленого за згодою виконавця, або виконання, рані­ше переданого в ефір;

4) здавати в найом опубліковану фонограму, що включає виконання за участю виконавця.

Дозвіл на використання виконання дає сам виконавець. Якщо виконання здійснювалось колективом виконавців – керівник такого колективу шляхом укладання письмового до­говору з користувачем.

Якщо виконання використовується в аудіовізуальному творі, то відповідним договором між виконавцем і постанов­ником аудіовізуального твору передбачається передача вико­навцем постановнику прав, викладених вище. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найом примірників такого аудіовізуального твору. Проте викорис­тання прав виконавця обмежується лише аудіовізуальним тво­ром і не виключає права виконавця на окреме використання звуку і зображення, зафіксованих в аудіовізуальному творі, якщо інше не передбачено договором.

Якщо запис виконання використовується у фонограмі на підставі відповідного договору, то виконавець разом із дозво­лом на використання виконання передає також право здавати в найом опубліковану фонограму. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найом примірників фонограми.

Виконавець може укласти договір на використання свого виконання організацією мовлення для сповіщення в ефір або по кабелю. Цим договором передбачається передача виконав­цем організації мовлення також права здійснення запису і його відтворення, якщо це прямо передбачено договором виконавця з організацією мовлення.

Розмір винагороди виконавцю за таке використання вста­новлюється в зазначеному договорі.

Виключне право на використання виконання, створеного за договором найму, належить особі, з якою виконавець перебуває в трудових відносинах (роботодавцю), якщо договором не передбачено інше. Особисті немайнові права на виконання належать виконавцю.

Виключні права, що належать виконавцю, можуть переда­ватися за договором іншим особам.

Права виробника фонограми. Виробнику фонограми нале­жить виключне право на використання фонограми у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання.

Виключне право на використання фонограми означає право дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

1) відтворювати фонограму;

2) розповсюджувати примірники фонограми будь-яким чином: продавати, здавати в найом;

3) імпортувати примірники фонограми з метою розповсюд­ження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу вироб­ника фонограми;

4) переробляти або будь-яким іншим чином змінювати фонограму.

Без згоди виробника фонограми і без виплати йому вина­городи можуть розповсюджуватись правомірно опубліковані примірники фонограми за умови, що вони уже введені в цивільний оборот шляхом їх продажу. При цьому незалежно від права власності на примірники фонограми за виробником фонограми зберігається право на розповсюдження примірни­ків фонограми шляхом здачі в найом.

Виключні права виробника фонограми можуть передавати­ся за договором іншим особам.

Права організації мовлення. Організації мовлення нале­жить виключне право на використання її передачі у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання. Виключне право на використання передачі мовлення означає право організації ефірного або кабельного мовлення дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

1) записувати передачу;

2) відтворювати запис передачі, за винятком випадків, коли запис передачі було здійснено зі згоди організації ефірного мовлення і відтворення передачі здійснюється з тією ж метою, для якої було зроблено її запис;

3) одночасно сповіщати в ефір передачу іншій організації ефірного (кабельного) мовлення;

4) сповіщати передачу по кабелю (в ефір);

5) публічно сповіщати передачу з місця з платним входом.

Обмеження прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Вільне використання виконань, фоног­рам і програм мовлення, їх фіксація, відтворення, передача в ефір і по проводах, доведення до загального відома іншим способом без згоди виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення та без виплати винагороди можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством сто­совно обмежень майнових прав авторів творів науки, літератури і мистецтва.

Вільне використання виконання, фонограм і програм мов­лення допускається за умови, що таке використання не за­подіє їм шкоди, не обмежить необгрунтованим способом за­конних інтересів виконавців, виробників фонограм і органі­зацій мовлення.

Використання фонограм, опублікованих із комерційною метою. Без згоди виробників фонограм, опублікованих із комерційною метою, і виконавців, записаних на таких фоно­грамах, але з виплатою винагороди допускається:

1) публічне виконання фонограм;

2) передача фонограм в ефір;

3) передача фонограм по проводах.

Збір, розподіл і виплата винагороди здійснюється однією із організацій, що управляє майновими правами виробників фонограм і виконавців на колективній основі на підставі до­говору між цими організаціями. Винагорода розподіляється між виробником фонограми і виконавцем порівну, якщо дого­вором не передбачено інше.

Договором між користувачем фонограми або об’єднанням таких користувачів, з одного боку, і організаціями, що управ­ляють майновими правами виробників фонограм і виконав­ців – з другого, встановлюється розмір винагороди і порядок її виплати.

Запис організаціями ефірного мовлення виконань або передач із метою короткострокового використання. Без згоди виконавця, виробника фонограми і організації мовлення інші організації мовлення мають право здійснювати записи виконання або передачі і відтворювати такі записи з метою короткострокового використання за таких умов:

1) попереднього одержання організацією ефірного мовлен­ня дозволу на сповіщення в ефір виконання або передачі, щодо яких здійснено короткострокове користування або від­творення такого запису;

2) виготовлення запису і його відтворення здійснюється організацією ефірного мовлення за допомогою власного обладнання і для власної передачі;

3) знищення такого запису на умовах, передбачених щодо короткострокового використання творів.

Строки чинності суміжних прав. Майнові права вико­навців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Права виробників фонограм діють протягом 50 років після першого опублікування фонограм, а якщо публікації фонограми не було, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису. Права організацій мовлення діють протягом 50 років після першої передачі в ефір або по проводах.

Початок перебігу зазначених строків починається 1 січня року, що наступає за роком першого виконання, запису фоно­грами чи першої передачі в ефір чи по проводах.

До спадкоємців виконавця і правонаступників виробників фонограм і організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання фонограми, передачі в ефір і по проводах, а також право на одержання винагороди в межах частини строків чинності права, що залишилися.

Особисті немайнові права виконавця у спадщину не пере­ходять. Проте спадкоємці мають право захищати авторство на об’єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому посяганню на об'єкт, що може за­шкодити честі і репутації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення.

III. Захист авторського права і суміжних прав

Захист майнових і особистих немайнових прав авторів, виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення здій­снюється нормами різних галузей права – кримінального, адміністративного, цивільного. Але найчастіше застосо­вуються цивільно-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав. Порушення прав автора можуть бути пов’язані з порушенням його майнових інтересів або тільки особистих прав. Випуск у світ твору без зазначення імені автора, зі змінами, самовільно здійсненими видавництвом, постановка драматичного твору зі змінами без схвалення автора, перекру­чення твору – все це порушення особистих прав без мате­ріальної шкоди. У таких випадках автор вправі вимагати за­доволення його порушених інтересів.

При захисті прав авторів значну роль відіграє спеціальний орган виконавчої влади – установа у сфері інтелектуальної власності. Ця установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:

• реалізує моніторинг застосування і додержання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;

• веде облік організацій колективного управління після їх реєстрації, здійс­нює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу;

• здійснює, посередництво у переговорах і при розв’язанні конфліктів між організаціями колективного управління, а також між цими організаціями і суб’­єктами авторського права і (або) суміжних прав;

• організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винаго­роди і її розподілу між авторами та іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для затвердження Кабінетові Міністрів України;

• забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними марками;

• організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які сто­суються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;

• забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх державних ре­єстрацій авторського права;

• організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав;

• забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони автор­ського права і суміжних прав;

• представляє інтереси України з питань охорони авторського права і су­міжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства та інші;

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права ав­тора на твір, здійснюється установою у сфері інтелектуальної власності відповід­но до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)