19687 (568594), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

4. Перелік податків та зборів, що підлягають сплаті

Оподаткування доходів на спрощеній системі оподаткування буде здійснюватись шляхом сплати єдиного податку. сума якого не залежить від розміру отриманого доходу. За наявності найманих працівників підприємець здійснює нарахування на фонд зарплати, передбачену пенсійним законодавством фіксовану суму внесків за себе та членів сім'ї, залучених до підприємницької діяльності. Добровільно зареєструвавшись у соціальних фондах (соціального страхування, безробіття, страхування від нещасних випадків на виробництві), підприємець-спрощенець зобов'язаний сплачувати внески до цих фондів.

Отримані від здійснення підприємницької діяльності доходи таких підприємців не включаються до складу загального оподатковуваного доходу і податком з доходів не обкладаються.

На спрощеній системі оподаткування до пенсійного фонду потрібно сплачувати:

• внески із заробітної плати найманих працівників (0,5% та 2%);

• нарахування на фонд зарплати працівників (33,2%);

• щомісячний фіксований внесок за себе (33,2% від мінімальної зарплати).

Але в складі єдиного податку до Пенсійного фонду сплачується 42% за себе та найманих працівників. Тому фактично до Пенсійного фонду перераховується різниця між нарахованими сумами та сумами, сплаченими до Пенсійного фонду у складі єдиного податку.

Оскільки підприємець використовує працю найманих працівників потрібно сплачувати страхові внески у таких розмірах:

• щомісяця 2% від суми оподатковуваного доходу до фонду тимчасової втрати працездатності;

• щомісяця 1,8% від суми оподатковуваного доходу до фонду безробіття;

• одну мінімальну зарплату на рік до фонду страхування від нещасних випадків.

Така реєстрація дає можливість отримання державних гарантій у випадках настання страхових випадків.

Також платник єдиного податку на фонд заробітної плати нараховує:

- внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Ставка збору залежить від рівня ризику виникнення нещасних випадків у даній галузі.

- внески до пенсійного фонду в розмірі 33,2 % від загального фонду зарплати, з якого утримуються страхові внески.

5. Склад звітності, місце та строки її подачі

Звітність - це система узагальнюючих взаємопов'язаних показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансових результати, напрями використання прибутку тощо.

Податкова звітність є обов’язковою для кожного підприємця і подається до ДПІ за місцем реєстрації.

Звітний період для платника єдиного податку дорівнює кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду, необхідно подати звіт суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку, за місцем реєстрації. Сума обсягу виручки у звіті, звісно, повинна збігатися з даними у книзі обліку доходів та витрат. Звіт повинен складатися у двох примірниках.

Оскільки використовується праця найманих працівників, то потрібно подавати до ДПІ ще і Податковий розрахунок сум доходу нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку. Звітністю з податку з доходу з найманих працівників є форма № 1 ДФ. Звіт необхідно подавати окремо, за кожний квартал (податковий період), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий річний звіт подавати не треба.

Також подається щорічний звіт до Пенсійного фонду до 1 квітня року, наступного за звітним. Оскільки підприємець використовує найману працю, треба подавати ще один звіт щомісяця, до 20 числа місяця наступного за звітним.

До Фонду страхування на випадок безробіття, підприємець подає квартальну Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків.

Розрахункова відомість подається лише у випадку наявності за звітний квартал найманих працівників і виплати їм зарплати. При цьому платник єдиного податку заповнює лише графи, в яких наводиться інформація про суми утримань із зарплати, оскільки нарахування на фонд зарплати він не здійснює.

Складається Відомість наростаючим підсумком з початку року. Подається Відомість до Фонду щокварталу до 20 числа (а за четвертий квартал - до 25) місяця, наступного за звітним кварталом особисто або надсилається поштою.

Щодо страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, народженням і похованням підприємець подає Звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. У Звіті відображаються суми внесків, утриманих із зарплати кожного працівника та загального фонду зарплати і виплат, здійснених за рахунок Фонду. Але платник єдиного податку здійснює лише утримання із зарплати, тому у Звіті заповнює тільки графи, пов'язані з такими утриманнями. Подається Звіт до органів Фонду за місцем реєстрації підприємця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Звітні дані відображаються наростаючим підсумком з початку року.

Оскільки підприємець використовує працю найманих працівників, зобов'язаний подавати до виконавчої дирекції Фонду Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків на витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відомість подається щокварталу не пізніше 20 числа (а річна — 25) місяця, наступного за звітним кварталу, але лише за наявності у підприємця найманих працівників і виплати їм зарплати. Інформація, наведена у Відомості, наводиться наростаючим підсумком з початку року з обов'язковою розшифровкою сум звітного кварталу за місяцями.

Відомість може бути подана підприємцем особисто або надіслана поштою не пізніше 10 днів до закінчення граничного строку подання.

Якщо підприємець протягом звітного кварталу здійснював витрати за рахунок фонду (допомога у зв'язку з втратою працездатності до встановлення інвалідності, витрати на поховання потерпілого, витрати на медичну і соціальну допомогу та ін.), їх суми наводяться і розшифровуються у розділі 6 Звіту.

Форми звітів затверджуються законодавчо. Допускається подача як паперових, так і електронних форм звітності. При особистій подачі звітності подається два примірники звітів.

6. Види відповідальності підприємця за результатами здійснення підприємницької діяльності

Підприємці несуть відповідальність за дотримання законодавства з питань організації та обліку діяльності, правильність обчислення і своєчасність сплати податків та подачу звітності. Перевірку дотримання таких вимог у межах своїх повноважень здійснюють контролюючі органи шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Підприємець зобов’язаний:

– у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності;

– повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;

– додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов’язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством;

– не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольного та конкурентного законодавства;

– вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

– своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів; сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах встановлених законом.

Питання пов’язані з цивільно-правовою відповідальністю фізичної особи-підприємця регулюються статтею 52 Цивільного кодексу України. Зокрема, в ній говориться, що фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.

Підприємці несуть відповідальність за дотримання законодавства з питань організації та обліку діяльності, правильність обчислення і своєчасність сплати податків та подачу звітності. Перевірку дотримання таких вимог у межах своїх повноважень здійснюють контролюючі органи шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Плановими є перевірки суб'єктів підприємництва, які передбачені планами роботи контролюючого органу на певний період. Планова перевірка проводиться не частіше одного разу в рік. Перед проведенням планової перевірки суб'єктам підприємництва надсилається повідомлення контролюючого органу про проведення такої перевірки.

Позаплановими є перевірки, які не передбачені планами роботи контролюючого органу і проводяться за рішенням суду у випадках порушень суб'єктом підприємництва правил, порядку, строків здачі та складання звітності, надходження скарг на дії суб'єкта підприємництва, у випадку завершення діяльності та ін. Чинним законодавством передбачено надсилання повідомлення про судове засідання суб'єктам підприємницької діяльності, стосовно яких планується здійснити непланову перевірку, але остаточно ця норма досі не врегульована.

Максимальна тривалість планових перевірок суб'єктів малого підприємництва - 10 календарних днів, непланових - 5 календарних днів. За будь-яких умов проведення перевірки суб'єкт підприємництва, якого перевіряють, має право вимагати від перевіряючих направлення на перевірку з вказаними в ньому метою, строками, особами перевіряючих, а також їх посвідчувальні документи.

За результатами порушень, виявлених під час перевірок, підприємці несуть господарську, адміністративну та кримінальну відповідальність.

За порушення в сфері господарювання, які призводять до настання несприятливих економічних чи правових наслідків в учасників господарських відносин, з ініціативи таких учасників до порушника застосовуються господарські санкції, за інші порушення правил ведення господарської діяльності — адміністративно-господарські санкції, за порушення правил оподаткування - штрафні санкції та адміністративні штрафи за порушення, вчинені конкретними особами.

При несвоєчасній сплаті податків (зборів) чи сум штрафних санкцій підприємець зобов'язаний нараховувати на ці суми пеню у визначених законодавством розмірах за кожен день прострочення платежу, починаючи з дня закінчення граничного строку погашення зобов'язання.

Окрім вище перерахованих, до підприємця можуть бути застосовані санкції та штрафи за порушення антимонопольного та митного законодавства, правил пожежної дисципліни, санітарних норм, законодавства про зайнятість населення, захист прав споживачів, рекламу та порядок виробництва та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Список використаної літератури

1. Пляшко О.С., Денищук М.Ф. Підприємницька діяльність: облік, оподаткування, звітність. Навчальний посібник. – Рівне: Волинські обереги, 2007. – 320 с.

2. Започаткування підприємницької діяльності. Посібник. За загальною редакцією: кандидата політичних наук, доцента Ващенка К. О., заслуженого економіста України Білоуса Г. М., Гавви Л. В., Корнійчука В. Г., Головко О. В., Барбелюка О. Б., Награбового О. О., Кального О. В., Гамзяна А.Г. Сенчука Б.В., Поврознюка В.В.– К.: 2007. – 134 с.

3. Організація та облік підприємницької діяльності. Опорний конспект лекцій для студентів напряму підготовки 6. 030502 «Економічна кібернетика» \ Пляшко О.С. – Рівне: РДГУ , 2008. – 34с.

4. В.А. Подсолонко, Т.Л. Миронова Підприємництво. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 616 с.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)