17329 (568124), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У зв’язку з тим, що одні аналітичні рахунки ведуть лише у грошовому вимірнику, а інші в натуральному та грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяють на два види:

- оборотні відомості контокорентної форми;

- оборотні відомості кількісно-сумової форми.

Оборотні відомості контокорентної форми ведуть за аналітичними рахунками розрахунків і джерел засобів оскільки аналітичний облік, як синтетичний, тут здійснюється в грошовому вимірнику.

Оборотні відомості кількісно-сумової форми ведуть за аналітичними рахунками товарно-матеріальних цінностей, оскільки тут використовують натуральний і грошовий вимірники. Тому в цих оборотних відомостях передбачені графи для запису кількості, ціни і вартості матеріальних цінностей.

Підсумки оборотної відомості показують повну відповідальність до даних записів за синтетичним рахунком. Це випливає з того, що записи на синтетичних і аналітичних рахунках роблять паралельно на підставі одних і тих же документів. Тому при правильних облікових записах підсумки оборотів і сальдо в оборотній відомості за аналітичними рахунками дорівнюватимуть сумам оборотів і сальдо відповідного синтетичного рахунка. У цьому полягає контрольне значення оборотної відомості за аналітичними рахунками.

Показники оборотної відомості за рахунками аналітичного обліку свідчать про рух (надходження чи видаток) і сальдо за матеріальними цінностями кожного виду. Кількісні показники, як бачимо, не підсумовуються, загальні підсумки мають лише графи „сума” . З метою контролю підсумки оборотної відомості з групою аналітичних рахунків порівнюють з оборотами і залишками синтетичного рахунка. Порушення підсумків за синтетичними рахунками і в оборотній відомості відкритих до нього аналітичних рахунків свідчить про наявність помилок, допущених внаслідок неуважності при рознесенні сум на рахунки, чи арифметичних помилок при підрахування підсумків.

У рівності підсумків оборотів і сальдо за всіма аналітичними рахунками і за синтетичним рахунком виявляється взаємозв’язок між синтетичним і аналітичним обліком, між синтетичними рахунком і відкритими до нього аналітичними рахунками.

До більшості синтетичних рахунків відкривають аналітичні рахунки, тому складання оборотних відомостей за аналітичними рахунками сприяє одержанню детальної інформації про ржі сальдо окремих видів засобів і джерел, необхідної для оцінювання, контролю та економічного аналізу з метою ефективного управління підприємством.

Вопрос №2. Аудиторський висновок та вимоги до його складання.

2.1. Поняття аудиторського висновку

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

За визначенням Монтгомері [21, с. 469], "аудиторський висновок — це результат зусиль, спрямованих на проведення аудиту".

2.2. Основні елементи аудиторського висновку

Основні елементи аудиторського висновку, види висновків та їх форма наведені у нормативі № 26 "Аудиторський висновок". Цей норматив розроблено на підставі Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. Згідно зі статтями 7 і 21 цього Закону, аудитор має провести перевірку фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність і ре­альність представленої інформації та її підтвердження або непідтвер-дження. Крім того, даний аудиторський норматив регулює основні принципи, за якими складається аудиторський висновок. У ньому, зокрема, вказано, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити ви­сновки, одержані на підставі аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність. Ауди­торський висновок складається за довільною формою, але обов'язко­во має вміщувати нижчевказані розділи. У зв'язку з цим всі ниж­чевказані положення взято нами з Національного нормативу № 26 без змін, за винятком внесених автором доповнень і змін, виклика­них виходом у світ нового Закону "Про облік та фінансову звітність" та Положень (стандартів).

Відповідно до Нормативу № 26 "Аудиторський висновок", основ­ними елементами аудиторського висновку є:

• заголовок аудиторського висновку;

• вступ;

• масштаб перевірки;

• висновок аудитора про перевірену фінансову адаідоНіість;

• дата аудиторського висновку;

• адреса аудиторської фірми;

• підпис аудиторського висновку.

У Заголовку аудиторського висновку підкреслюється, що аудиторсь­ка перевірка проводилась незалежним аудитором, вказуються прізвище, ім'я та по батькові аудитора, назва аудиторської фірми. Крім того, зазначають повну назву підприємства, яке перевіряється, і час перевірки.

У розділі Вступ дається інформація про склад фінансової звітності та дату її підготовки. Тут також зазначається, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівника підприємства та вказують про відповідальність аудитора за аудитор­ський висновок, який обґрунтовується результатами проведеної пе­ревірки.

Вступна частина може мати такий вигляд:

"Згідно з договором №___від 01 січня 200__р. аудиторська фірма (повна назва аудиторської фірми) провела аудит поданого в додатку балансу товариства з обмеженою відповідальністю (повна назва ТОВ) станом на 1 січня 200__р., звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал за 200__р.

Відповідальність стосовно достовірності зазначеної фінансової звітності несе керівництво ТОВ.

Наш обов'язок — зробити висновок стосовно цієї фінансової звіт­ності на підставі проведеного аудиту".

Розділ Масштаб перевірки, дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторську перевірку здійснено відповідно до вимог Націо­нальних нормативів аудиту, що регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського фінансового обліку. В ньому також зазнача­ється, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості в тому, що у фінансовій звітності немає суттєвих помилок.

Аудитор дає оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність. Даючи оцінку суттєвості помилок, аудитор керується положеннями Національного нормативу аудиту № 11 "Суттєвість та її взаємозв'я­зок з ризиком аудиторської перевірки".

Потім вказується, що аудитор використовував спосіб вибіркової перевірки інформації і брав до уваги тільки суттєві помилки. Тут же зазначаються принципи бухгалтерського обліку, які використо­вувалися на підприємстві під час перевірки.

У цьому розділі можна подати таке формулювання:

"Ми провели перевірку відповідно до вимог Закону України "Про аудиторську діяльність" та "Національних нормативів аудиту в Україні". Ці вимоги передбачають, що планування та проведення аудиту скероване на одержання обґрунтованих підтверджень щодо відсутності у фінансовій звітності суттєвих помилок. Аудит проведено шляхом тестування доказів на обґрунтування сум, виявлених у звіті про фінансові результати. Крім того, шляхом тестування дано оцін­ку відповідності даних звіту про фінансові результати з метою вста­новлення правильності "фінансових результатів від звичайної діяль­ності до оподаткування" (прибуток, збиток) — код рядка 170, 175".

У розділі Висновок аудитора про перевірешу фінансову звітність подається висновок про правильність фінанссової звітності, зокрема:

"Ми підтверджуємо, що баланс станом на (01 січня 200__р. Повно і достовірно відображає активи і пасиви підшриємства за всіма стат­тями, і його складено відповідно до вимог Шоложення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністер­ства фінансів України від 31 березня 1999 р.. № 87".

У розділі Дата аудиторського висновки) аудитор ставить дату на день завершення аудиторської перевірки. Причому дата на ауди­торському висновку проставляється в той день, коли керівництво підприємства підписує акт приймання-передаання виконаних ауди­тором робіт. Дата ставиться або перед вступшою частиною аудитор­ського висновку, або після підпису аудитора..

У розділі Підпис аудиторського висновку ставиться підпис ди­ректора аудиторської фірми або уповноваженюї на це особи, яка має відповідну серію сертифіката аудитора Украіїни на вид проведеного аудиту.

В останньому розділі Адреса аудиторськюї фірми вказується ад­реса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та № Свідоцтва про включення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності в Україні.

Аудитор повинен попередити керівництво; підприємства, на яко­му проведена аудиторська перевірка, про його) відповідальність за не­своєчасне подання аудиторського висновку податковим органам у випадку проведення обов'язкового аудиту.

2.3. Види аудиторських висновків та їх зміст

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановле­них норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументо­вану відмову від підтвердження достовірностгі, повноти та відповід­ності чинному законодавству фінансової звзітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського вшсновку аудитор оста­точно оцінює аргументованість своїх тверджезнь і доказів.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умов­но-позитивним, негативним або дається відмова від надання виснов­ку про фінансову звітність підприємства.

Коли складається негативний висновок аібо дається відмова від надання висновку, то можуть наводитись аргу/менти, якими керував­ся аудитор під час підготовки таких видів віисновків, які відрізня­ються від позитивного.

Безумовно позитивний висновок складається, якщо виконано такі умови:

• аудитор отримав необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ на'Під­приємстві;

• дані достовірні за суттєвими питаннями;

• фінансова звітність відповідає прийнятій на підприємстві сис­темі бухгалтерського обліку, що, у свою чергу, відповідає вимогам чинного законодавства України;

• фінансова звітність складена на підставі правильних облікових даних і позбавлена суттєвих відхилень від нормативних положень;

• фінансова звітність складена відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Враховується також стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.

У позитивному висновку можуть бути використані такі стверджу­вальні вислови, як "відповідає вимогам", "дає достовірне і дійсне уяв­лення", "достовірно відображає", "відображає реальний стан ..." тощо.

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разі існу­вання фундаментальної непевності й незгоди.

Основні причини фундаментальної непевності — значні обме­ження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через не­задовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клі­єнтом).

Причини незгоди такі:

• неприйнятність системи обліку або порядку проведення обліко­вих операцій;

• фундаментальна незгода з повнотою відображення фактів у об­ліку і звітності;

• невідповідність порядку оформлення або здійснення господар­ських операцій чинному законодавству.

Непевність чи незгода вважаються фундаментальними у випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ.

Наявність фундаментальної незгоди може зумовити негативний аудиторський висновок. Наявність фундаментальної непевності може стати причиною відмови від надання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняєть­ся від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин не­певності й незгоди.

Під час підготовки негативного аудиторського висновку можна використати такі вислови: "перекручує дійсний стан справ", "не задовольняє вимоги", "суперечить ...", "не відповідає ..." тощо.

Нижче наведено рекомендований зміст розділу аудиторського висновку, де наводиться ставлення аудитора до фінансової звітності залежно від виду висновку.

Позитивний висновок (існує безумовна позитивна згода)

"... У результаті проведення аудиту встановлено: надана інфор­мація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського фінансо­вого обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає зако­нодавчим та нормативним вимогам.

Фінансову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і вона достовірно та повно подає фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 200__р. згідно з норма­тивними вимогами щодо бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності в Україні".

Позитивний висновок (існує нефундаментальна непевність)

"... У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються, наприклад, неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі з причини того, що аудит проводився іншою аудиторською фірмою, а також з причини обме­женості інформації, ми не можемо дати висновок за вказаними мо­ментами, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність та на стан справ у цілому.

Ми підтверджуємо те, що за винятком обмежень, зазначених вище, фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах достовірно і повно по­дає фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 200__р. згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгал­терського обліку та звітності в Україні".

Умовно-позитивний висновок (існує фундаментальна незгода)

"... Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій або пишеться: "які викладені у Додатку № 1 до аудиторського висновку") проведені з порушенням встановленого порядку. Проте зазначені невідповідності мають об­межений вплив на фінансову звітність і не перекручують загальний фінансовий стан підприємства.

Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у Додатку № 1, фінансовий звіт в усіх суттєвих аспектах достовірно та повно подає фінансову інформацію про ТОВ станом на 01 січня 200__р. згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгал­терського обліку та звітності в Україні".

Негативний аудиторський висновок:

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)