13937 (567713), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

каштанові осадочно-солонцюваті суглинні – 2,5 %;

лучно-каштанові осадочно-солонцюваті суглинні – 6,2 %;

солонці – 9,0 %.

Таким чином, усі ґрунти Голопристанського району є солонцюватими і мають потребу в проведенні через кожні 4 – 5 років хімічної меліорації.

Ґрунтоутворюючими породами є легкі суглинки, які перекривають пилуваті супіски і дрібнозернисті піски.

Щільність гумусових горизонтів 50...65 см.

Вміст гумусу в орному 1,8...2 %, в підорному – 1,2...2,0 %.

1.4 Геологічні та гідрогеологічні умови

Геологічний розріз представлений вапняками сармата, метиса і понта. Четвертинні відкладення представлені древнєалювіальними пісками і суглинками.

У вапняках сармата – метис – понта – укладений основний неогеновий водоносний комплекс. На крайній півночі до вапняків присвячені ґрунтові води. Південніше спостерігається загальний обрій в алювіальних утвореннях і їхніх вапняках, що підстилають. В міру занурення останніх під товщу пліоценових відкладень води у вапняках здобувають напірні властивості. Пліоценові піски також обводнені. В алювіальних четвертинних пісках і суглинках майже повсюдно формуються ґрунтові води, водоупором для яких служать прошарки алювіальних чи глин різних щільностей суглинків. Цей водоупір місцями не має суцільного розвитку; тому води аллювия і пліоценових відкладень утворюють як би єдиний водоносний комплекс.

У природних умовах ґрунтові води залягають на різних глибинах від поверхні в залежності від висоти терас. Майже на всій площі тераси-дельти ґрунтові води були прісними з мінералізацією переважно до 1 чи 1 - 3 г/л, по складу гідрокарбонатні чи сульфатно-гидрокарбонатні лужноземляні.

2. Характеристика об’єктів експлуатації на зрошувальній ділянці

2.1 Характеристика зрошувальної мережі

На зрошувальній ділянці розташована закрита мережа для дощувальній машині «Дніпро».

На зрошувальну ділянку вода поступає з магістрального каналу за допомогою водозабірної споруди яка представлена насосною станцією. На ділянці розташована закрита тупикова мережа з усіма гідротехнічними спорудами:

насосна станція;

магістральний канал;

господарський трубопровід;

дільничній трубопровід;

розподільчі колодязі на трубопроводі;

гідранти для підключення дощувальної машини;

скидні колодязі на трубопроводі.

На зрошувальній ділянці розміщена 8 пільна сівозміна кормового напрямку. Площа складає 59,2 га. Рельєф ділянки спокійний.

Вода на ділянку поступає з магістрального каналу.

2.2 Характеристика техніки поливу

На зрошувальній ділянці працюють дощувальні машини “Дніпро”.

Здійснює позиційний полив дощуванням усіх сільськогосподарських культур в полуавтоматичному режимі. Подача воды - від гидрантів закритої зрошувальної мережи, полив по прямокутному контуру. Переміщення від гідранта до гідранту здійснюється власним ходом з приводом на переміщення від, причепленної на трактор. Управління пересуванням здійснюєтьяс з кабіни трактора.

Таблиця 2.1

Технічна характеристика дощувальної машини “Дніпро”

3. Служба експлуатації на ГМС

3.1 Завдання, об’єкти та структура міжгосподарської служби

Завдання міжгосподарської служби:

визначення водних ресурсів системи, розподілення води між системами;

забір води в системи по плану або відведення її з масивів в розраховані строки;

контроль використання води в господарствах при зрошенні та виконання меліоративних робіт при осушенні;

підтримання в робочому стані міжгосподарських каналів та споруд, ремонт споруд та очистка каналів;

виробничі досліди на системі;

перевлаштування та дообладнання системи, покращення технічного стану системи;

допомога розвитку меліоративних робіт в зоні системи.

Об’єктами міжгосподарської служби є міжгосподарська мережа з усіма гідротехнічними спорудами та водозабірна споруда.

Рис. 3.1 Структура міжгосподарської служби

Площа першої експлуатаційної дільниці складає га, а площа другої експлуатаційної дільниці складає га.

3.2 Завдання, об’єкти та структура господарчої служби

Завдання господарчої служби:

Складання планів водокористування та регулювання вологості ґрунту на полях при осушенні, отримання води в точках виділу для зрошення або скиданні при осушенні, розподіл води для поливів між бригадами, контроль ходу поливу та зволоження полів, підготовка поливної техніки і поливальників, осушення і поліпшення меліоративного стану земель в господарстві.

Підтримання в робочому стані зрошувальної та осушувальної мережі, ремонт споруд, лотків, трубопроводів, очистка каналів та ін.

Управління частками системи або служби експлуатації основані на принципах диспетчеризації.

Рис. 3.2 Структура господарської служби

До складу лінійного персоналу відносимо:

головний інженер;

головний інженер гідротехнік;

головний агроном;

технік-гідротехнік;

диспетчер;

електрики.

3.3 Допоміжні служби

До допоміжних служб відносять:

зв’язок;

експлуатаційна гідрометрія;

режимна мережа;

будівлі;

енергетичне господарство;

транспорт;

підсобні підприємства;

експлуатаційні дороги;

експлуатаційні знаки;

інспекторські дороги.

Зв’язок – централізоване оперативне і неперервне управління процесом з урахуванням факторів впливаючих на встановлення планів. Диспетчер забезпечує узгодження дій усіх ланок системи.

Інспекторські дороги – для огляду каналів і споруд, а також для ремонту.

Енергетичне господарство – електрична енергія повинна бути підведена до експлуатаційного містечка, головній споруді, вузловим спорудам до майстерень, підприємницьких будівель. Електроенергія використовується на ремонтні роботи і очистки каналів.

Транспорт – для експлуатаційних робіт. Необхідно мати для виконання ремонтно-монтажних робіт на гідромеліоративних мережах.

В процесі експлуатації мережі оснащують парком машин з обліком видів і об’ємом виконаних робіт.

Підсобні підприємства-мастерні, механічні бази, будівельні двори і кар’єри. Для виконання основних ремонтних робіт і для технічного обслуговування внутрігосподарську мережу.

Будівлі – для розміщення експлуатаційного персоналу і робітників. Необхідне експлуатаційне місто, на головній ділянці мережі і на вузлових спорудах, де організовано цілодобове чергування лінійного персоналу на ділянках мережі, де проводять ремонтні споруди, для розміщення сезонних робітників повинні бути будівлі.

4. Господарче водокористування

4.1 Основні визначення, положення та принципи планового водокористування

Водокористування – діяльність по забору, транспортування, розподілу, а також здійснення поливів.

Планове водокористування – діяльність по забору води по заздалегідь складеному плану.

Планування водокористування в зрошуваному землеробстві здійснюється по ланкам системи.

Планове водокористування – основа діяльності служби експлуатації.

Здійснення планового водокористування заключається в правильному розподілі води між господарствами водокористування по заздалегідь складеному плані і плановій організації поливів усередині господарства.

Планове водокористування в господарстві і на системах – складна частина технологічного процесу виробництва сільськогосподарської продукції.

Принцип організації експлуатації у гідромеліоративних систем здійснюється в наступних випадках:

з’ясовують природні умови в зоні системи за 25 років, визначають характерні роки по водності і посушливості – 95%, 75%, 50%, 25%, 5% - ній забезпеченості;

визначають можливості системи;

режим подачі рас ходів і скидів води;

зміну рівнів рівней ґрунтових вод.

Із проектів будівництва мережі підбирають данні про мережу – плани, ґрунтові і гідрогеологічні карти, перерізи, карти басейнів, малих річок та інше.

4.2 Вихідні данні для розрахунків господарчого плану поливу

Склад вихідних даних для розрахунків плану поливів такий:

План зрошуваної господарства в М 1 : 10000;

Планові площі поливних земель з розміщенням сільськогосподарських культур наведені в таблиці 4.1;

Технічна характеристика зрошуваної мережі;

Грунтово-меліоративна характеристика ділянки наведені в розділі 1, підрозділі 1.3;

Забезпеченість господарства дощувальною техніко: господарство дощувальною технікою забезпечено, характеристика якої наведена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 –

Технічна характеристика зрошувальної мережі

Максимальне число одночасно працюючих машин рівне половині всіх машин і дорівнює 4.

Закріплення полів за дощувальною машиною ДФ-120 "Дніпр" проводимо наступним чином: за кожними двома полями закріплена одна машина.

4.3 Послідовність розрахунків плану поливу

Полив здійснюється дощувальною машиною “Дніпро”. Для проведення поливів необхідно визначити кількість води, що необхідна для полива. Кількість води, необхідна розподільчого трубопроводу дорівнює витраті дощувальної машини “Дніпро”.

Кількість води необхідна для поля визначається як добуток витрат дощувальної машини на ККД (л/с). Кількість води визначається як добуток площі поля і поливної норми поділеного на тисячу.

Витрати у точці водовипуску складають л/с.

Усього працює 8, а одночасно 4 машини.

Визначаємо змінну продуктивність дощувальних машин за формулою:

(4.1)

де: - витрати дощувальної машини, л/с;

= 120 л/с;

- тривалість зміни, год;

= 12 годин;

- коефіцієнт використання часу за зміну;

= 0,78;

m – поливна норма (300,400,500);

приклад розрахунку:

га

Добова продуктивність визначається за формулою:

, га(4.2)

приклад розрахунку:

га

Тривалість поливу визначається так:

, діб (4.3)

приклад розрахунку:

, діб

4.4 Неукомплектований, укомплектований графіки поливів та роботи дощувальних машин і насосної станції

Розробку режиму зрошення сільськогосподарських культур проводимо шляхом побудування графіків поливів культур для дощувальної машини “Дніпро”.

Вихідними даними для побудови графіків поливів є розрахунковий або рекомендований режим зрошення окремих сільськогосподарських культур (таблиця 4.1), площа поливів, тривалість при різних поливних нормах та витрати води дощувальної машини. Спочатку будуємо графіки поливів рекомендованими датами поливів. Графік будуємо у 4 ярусів, у кожному ярусі відкладаємо рекомендовані дати поливів для кожної культури. Потім цей графік укомплектовуємо у 2 яруси. В перший ярус відкладаємо спочатку ті культури тривалість поливів яких найдовша , потім у останні яруси зносимо поливи які залишились.

Після цього заповнюємо графік, на якому відкладаємо пунктирною лінією рекомендовані дати поливів, а жирною лінією наносимо отримані дати поливів. По краям отриманих дат поливів пишемо початкову і кінцеву дати поливів. Вище лінії пишемо площу, а нижче кількість води яку необхідно подати для поливу культури у точку виділу.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)