4762 (567181), страница 2
Текст из файла (страница 2)
З табл. 3.1 видно, що крім полігонів з утилізації і знешкодження токсичних промислових відходів вагомо зменшене введення в дію інших очисних споруд, особливо систем оборотного водопостачання. Зменшення останнього показника можна пояснити тим, що багато підприємств простоюють, або працюють не на повну потужність, і технологічної води не використовують взагалі, тому немає й оборотної води.
ВИСНОВОК
Забруднене навколишнє серидовище може негативно впливати на “реціпієнтів” (людей, промислові, транспортні та комунальні об’єкти, ліса, водоймища і т.п.). Ці негативні впливи проявляються в основному у підвищенні захворювать у людей та погіршення їх життєвих умов, у зниженні продуктивності біологічних природних ресурсів, ускорення ізносу будівль та засобів виробництва. У зв’язку з цим, можно виділити слідуючі групи витрат:
- витрати, спрямовані на попередження поганого впливу забрудненого навколишнього серидовища на реціпієнтів;
- витрати, викликані цим впливом.
Отже, можна зробити висновок, що до основних причин виникнення екологічної кризи на Україні можна віднести наступні фактори:
- вигідне розташування України з її величезними природними багатствами, великою кількістю робочої сили, наявністю розгалуженої мережі транспортних сполучень;
- будівництво на Україні великої кількості надпотужних хімічних, металургійних, нафтопереробних і військових промислових комплексів, які не мали захисних установок, які б запобігали забрудненню навколишнього природного середовища (без врахування меж здатності довкілля до самовідтворення й самоочищення);
- будівництво величезних тваринницьких комплексів без спорудження відповідних очисних споруд;
- проведення великомасштабних меліоративних робіт при відсутності наукових обгрунтувань і високоефективних технологій;
- відсутність екологічної експертизи проектів і планів будівництва промислового комплексу, енергетики, транспорту;
- використання у виробництві високозатратних, застарілих технологій, обладнання, які вже давно потребують заміни;
- відсутність моніторингу та об'єктивної інформації для населення про екологічний стан довкілля, виявлення порушників та відшкодування нанесених збитків;
- низький рівень екологічної освіти керівників різних рівнів, підприємців, інженерів та спеціалістів, низька екологічна культура та свідомість;
- відсутність ефективно діючих законів щодо охорони природного середовища та відповідних нормативних актів для їх реалізації;
- відсутність ефективних засобів економічного стимулювання заходів зі збереження навколишнього середовища;
- відсутність дійового державного контролю за виконанням державних законів про охорону природи, а також покарання винних за нанесені збитки природі і людині.
ЛІТЕРАТУРА
-
Андрейчев Ю.І., Пустовойт М.А. Екологічна експертиза, право і практика. – К.,1992.
-
Бачинський Г.О. Основи соціоекології.-К., 1995.
-
Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдей Р.С. Основи загальної екології. – 2-е вид.- К., 1995.
-
Генсірук С.А. Регіональне природокористування.- Л., 1992.
-
Грек Л.К. Основи екології. –Львів, 1998.
-
Гутаревич Ю.Ф. Запобігання забруднення повітря двигунами.-К., 1982.
-
Дудар І.Г. Економіки природокористування. –К., 1994.
-
Злобін Ю.А. Основи екології. – К., 1998.
-
Мауль Я.Я. Экономика и экология.- Алма-Ата, 1989.
-
Руснак П.П. Економіка природокористування. – К., 1992.
-
Статичний щорічник України. – К., 1999.
-
Червона книга України.- К., 1960.
-
Яремчук І.Г. Фінансово-інвестеційний аналіз: Навчальний посібник. – К., 1996.















