4762 (567181), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

З табл. 3.1 видно, що крім полігонів з утилізації і знешкодження токсичних промислових відходів вагомо зменшене введення в дію інших очисних споруд, особливо систем оборотного водопостачання. Зменшення останнього показника можна пояснити тим, що багато підприємств простоюють, або працюють не на повну потужність, і технологічної води не використовують взагалі, тому немає й оборотної води.

ВИСНОВОК

Забруднене навколишнє серидовище може негативно впливати на “реціпієнтів” (людей, промислові, транспортні та комунальні об’єкти, ліса, водоймища і т.п.). Ці негативні впливи проявляються в основному у підвищенні захворювать у людей та погіршення їх життєвих умов, у зниженні продуктивності біологічних природних ресурсів, ускорення ізносу будівль та засобів виробництва. У зв’язку з цим, можно виділити слідуючі групи витрат:

- витрати, спрямовані на попередження поганого впливу забрудненого навколишнього серидовища на реціпієнтів;

- витрати, викликані цим впливом.

Отже, можна зробити висновок, що до основних причин виникнення екологічної кризи на Україні можна віднести наступні фактори:

- вигідне розташування України з її величезними природними багатствами, великою кількістю робочої сили, наявністю розгалуженої мережі транспортних сполучень;

- будівництво на Україні великої кількості надпотужних хімічних, металургійних, нафтопереробних і військових промислових комплексів, які не мали захисних установок, які б запобігали забрудненню навколишнього природного середовища (без врахування меж здатності довкілля до самовідтворення й самоочищення);

- будівництво величезних тваринницьких комплексів без спорудження відповідних очисних споруд;

- проведення великомасштабних меліоративних робіт при відсутності наукових обгрунтувань і високоефективних технологій;

- відсутність екологічної експертизи проектів і планів будівництва промислового комплексу, енергетики, транспорту;

- використання у виробництві високозатратних, застарілих технологій, обладнання, які вже давно потребують заміни;

- відсутність моніторингу та об'єктивної інформації для населення про екологічний стан довкілля, виявлення порушників та відшкодування нанесених збитків;

- низький рівень екологічної освіти керівників різних рівнів, підприємців, інженерів та спеціалістів, низька екологічна культура та свідомість;

- відсутність ефективно діючих законів щодо охорони природного середовища та відповідних нормативних актів для їх реалізації;

- відсутність ефективних засобів економічного стимулювання заходів зі збереження навколишнього середовища;

- відсутність дійового державного контролю за виконанням державних законів про охорону природи, а також покарання винних за нанесені збитки природі і людині.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрейчев Ю.І., Пустовойт М.А. Екологічна експертиза, право і практика. – К.,1992.

2. Бачинський Г.О. Основи соціоекології.-К., 1995.

3. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдей Р.С. Основи загальної екології. – 2-е вид.- К., 1995.

4. Генсірук С.А. Регіональне природокористування.- Л., 1992.

5. Грек Л.К. Основи екології. –Львів, 1998.

6. Гутаревич Ю.Ф. Запобігання забруднення повітря двигунами.-К., 1982.

7. Дудар І.Г. Економіки природокористування. –К., 1994.

8. Злобін Ю.А. Основи екології. – К., 1998.

9. Мауль Я.Я. Экономика и экология.- Алма-Ата, 1989.

10. Руснак П.П. Економіка природокористування. – К., 1992.

11. Статичний щорічник України. – К., 1999.

12. Червона книга України.- К., 1960.

13. Яремчук І.Г. Фінансово-інвестеційний аналіз: Навчальний посібник. – К., 1996.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)