43324 (Військові фразеологізми), страница 2

Отже, аналіз військових неологізмів здійснюється, як правило, за такими напрямками: переклад з урахуванням контекстуальних зв’язків новотворів, а також з урахуванням моделювання інновації, тобто за аналогією до існуючих і відомих перекладачу лексичних одиниць, за зразками яких створені нові слова, переклад, що будується на аналізі екстралінгвальної ситуації.

У практиці перекладу вживаються такі поняття, як «змістовні перекручення», «змістовні втрати», «стилістична невідповідність», або «стилістична нейтралізація», «використання неправильних еквівалентів» та інші. Кількість можливих помилок особливо зростає в перекладі інноваційних лексичних одиниць. Але похибка буде значно зменьшуватися, якщо перекладач дотримуватиметься непохитної умови: осмислення реальної ситуації, що лежить в основі тексту, знання самої дійсності, про яку йдеться у тексті. Подолання суб’єктивізму та похибки в перекладі може здійснюватися шляхом одночасної та незалежної оцінки перекладу групою перекладачів, порівняння варіантів перекладу. Велике значення мають надійні лексикографічні джерела: словники, підручники та посібники, які розкривали би конотативні та денотативні значення слів, їх походження, можливі засоби перекладу.

2. Емоційно забарвлені елементи військової лексики

Окрім термінології, в англійську військову лексику включаються емоційно забарвлені слова і вирази. Всі вони виникають по деяких спільних причинах і мають деякі спільні властивості. Розрізняються, по-перше, слова і поєднання загальновідомі і, по-друге маловідомі. При цьому велика частина цієї лексики при відповідних обставинах може перейти в широке вживання і стати загальновідомою.

Загальновживана і загальновідома частина емоційно забарвленого шару англійської військової лексики складається із слів і поєднань використовуваних для вираження певних військових понять. Наприклад, для такого поняття, як «продвигаться», є наступні емоційно забарвлені синоніми: to. dash; to drive; to forge ahead; to pour; to push; to race; to roll; to spear-head; to steamroll; to surge; to sweep; to thrust и др.

Слова і поєднання, що позначають поняття «наносить удари», використовуються метонімічні для позначення суміжної ознаки даного поняття, а саме «продвигаться з боямі» (зазвичай з приводами або іншими словами, вказуючи направлення). Наприклад to crush (forward); to fight one's way forward; to hammer (southward); to knife (ahead); to pound (forward); to slash (slice); to strike (west).

Ще декілька прикладів образних елементів цієї частини емоційно забарвленої лексики: shoot-and-scoot missile «ракета на рухливій пусковій установці»; up-hill struggle «наполегливий (важкий) бій»; pin pricks «удари на короткий час»; see-saw, ding-dong, tug of war «бої із змінним успіхом»; Doom's Day weapon «термоядерна зброя»; cloak and dagger service «секретна служба»; silent service «підводний флот».

Основна маса лексики подібного роду має літературне походження. Проте зустрічаються і утворення, що виникли в усній мові. Переважаюча кількість слів і поєднань цього шару військової лексики має позитивне емоційне забарвлення з великим числом слів, урочисто підведених.

При утворенні такої лексики використовуються загальновідомі невоєнні слова і вирази і загальновідомі військові терміни.

До вузько вживаної і маловідомої або зовсім невідомої в широкому вживанні специфічної частини емоційно забарвленого шару англійської військової лексики відноситься перш за все військова лексика майже такого ж характеру, як і лексика, вказана нами в попередньому розділі. Проте для неї характерний наступне:

– слова і поєднання цієї частини військової лексики виникають в основному серед особового складу озброєних сил США і Англії і уживаються, як правило, лише в озброєних силах, хоча деяка кількість одиниць може розширити сферу свого вживання;

– ця лексика виникає і уживається як в письмовій, так і в усній мові. Проте переважаюче число слів і поєднань цієї частини виникає в усній мові і лише фіксується в літературі, що сприяє їх закріпленню в мові;

– ця частина включає лексику самого різного емоційного забарвлення;

– подібні слова і поєднання в різному ступені незрозумілі при вживанні поза озброєними силами. Проте на відміну від деяких категорій військової лексики, серед них переважають лексико-фразеологічні одиниці, не зрозумілі або мало зрозумілі для осіб не пов'язаних із специфічними умовами військової справи, армії і так далі

У цій частині військової лексики можна виділити лексику літературного походження і характеру, розмовну лексику і так званий військовий сленг. Перші дві категорії тісно примикають до широковживаній військовій експресивній лексиці.

Військовий сленг є специфічною частиною емоційно забарвленого шару англійської військової лексики.

З точки зору вживаності військовий сленг можна розділити на дві частини. Перша частина (порівняно нечисленна) уживається досить широко і входить як складовий елемент в просторічну лексику загальнонародної англійської мови (як що позначає військові поняття). Наприклад leatherneck «морський піхотинець»; brass hat «генерал»; GI «солдат»; flat top «авіаносець».

Друга частина (більш багаточисельна) має вузьку сферу вживання, обмежену переважно озброєними силами США і Англії. Ця частина військового сленгу складається головним чином із специфічної просторічної військової лексики. Наприклад loot «лейтенант»; in the bucket «в трубці» (відхилення ракет в заданих межах); slick «неозброєний гвинтокрил».

Окрім вузькості сфери вживання, військовий сленг відрізняється від загальнонародної просторічної лексики наступними характерними властивостями:

– використанням вузькоспеціальної військової термінології як у переносному розумінні, так і при словотворенні різного роду;

– інтенсивним використанням скорочень;

– інтенсивним запозиченням з гангстерського жаргону;

– порівняно інтенсивнішим запозиченням з іноземних мов;

– різко специфічним емоційним забарвленням (при переважанні елементів з негативною і грубо фамільярною забарвленням).

Окрім просторічної лексики, у складі військового сленгу слід особливо виділити вульгарізми, жаргонізми декласованих елементів, що не позначають спеціальні військові поняття, але США, що вживаються в озброєних силах, і Англії інтенсивніше, ніж в інших сферах діяльності.

Зупинимося дуже коротко на такому практичному питанні, як переклад емоційно забарвлених елементів англійської військової лексики.

Само собою зрозуміло, йдеться не про переклад окремих слів і поєднань, узятих самих по собі, поза контекстом. Переклад окремих складених одиниць будь-якого контексту повинен проводитися з врахуванням всього комплексу вмісту і мовної форми матеріалу, що переводиться. Важливе не приватне, формальне а спільна функціональна відповідність в певному стилістичному плані. При цьому слід пам'ятати, що одні і ті ж види мовних стилів мають різні норми в російській і англійській мовах.

Розмовний стиль мови військовослужбовців в російській мові характеризується вживанням набагато більшої кількості статутних термінів, чим в англійській мові, і значно меншою насиченістю військовою просторічною лексикою, меншим ступенем відхилення від норм розмовної мови; елементи «грубої» лексики в українській мові зустрічаються украй рідко.

Звідси висновок – дотримання приватних формальних відповідностей при перекладі українською мовою не створює спільної правильної стилістичної відповідності, а навпаки, руйнує його. Тому перекладач не повинен прагнути в що б те не стало перевести кожне слово, точно передаючи його емоційне і стилістичне забарвлення, бо кінцевий спільний якісний результат не знаходитиметься відповідно до норм даного виду (підвиду) мовного стилю в українській мові.

Спільна стилістична відповідність часто досягається заміною більшості емоційно забарвлених елементів англійської мови відповідними, українськими термінами.

Проте в тих випадках, коли визначене емоційно забарвлене слово або вираження в англійському тексті виконує особливі експресивні функції, необхідно вирішувати питання і про особливий спосіб його передачі при перекладі.

Деякі слова і поєднання специфічної частини англійської військової лексики мають відповідності в українській військовій лексиці наприклад, civ-vie street «гражданка (гражданська служба)»; ack-ack «зенитка». Проте такі відповідностей дуже мало.

Висновок

Англійський фонд фразеологізму – складний конгломерат відвічних і запозичених фразеологізмів з явним переважанням перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи – представники попередніх епох. Утворення фразеологізмів ослабляє протиріччя між потребами мислення і обмеженими лексичними ресурсами мови.

Тематичний підхід до вивчення одиниць фразеологізмів, проливаючи світло на важливі проблеми мовознавства, сприяє глибшому вивченню спільних питань фразеології лексикології, історія мови, стилістики, лексикографії. Буття визначає свідомість: практична діяльність індивіда, його професійна зайнятість роблять безпосередній вплив і на його мислення, у тому числі і на образне. Саме тому особливої важливості набуває тематичний підхід до вивчення явищ фразеології.

Як би не були ще недопрацьовані наші вітчизняні поняття і методи в області фразеології, в англійському і американському мовознавстві така лінгвістична дисципліна відсутня. Тому немає словесного позначення такий або хоч би і подібній галузі в науці про мову.

За справедливим твердженням Амосової Н.Н. В ідіоматику включаються як ті, що не піддаються точному моделюванню вживання граматичних засобів мови, так і більш менш мовні відхилення граматичної норми, що регулярно повторюються. Оскільки логічна основа мовних форм конструкцій лише в рідких випадках може бути визначена з достатньою наочністю, взагалі весь або майже вся граматична будова мови в його регулярних і нерегулярних проявах мала б бути визнаний ідіоматичним по самому своїй істоті.

Запозичення фразеологізмів з англійської мови США, на відміну від запозичень з інших іноземних мов, є такими, що не можна перекласти, оскільки здійснюються в рамках єдиної літературної мови і тому не можуть бути кальками, ні повними, ні частковими. Шляхи утворення фразеологізмів багатообразні. А.С. Кунін виділяє наступні: первинна і вторинна фразеологізація. Поширеним типом фразеологізації є повне або часткове переосмислення змінних словосполук, зворотів з частково предикативною структурою, у тому числі і авторських зворотів, що уживаються в буквальному значенні, і пропозицій.

Всі військові матеріали відрізняються насиченістю спеціальною військовою лексикою, широким використанням військової і науково-технічної термінології, наявністю певної кількості змінноустойчивих і стійких словосполук, характерних лише для військової сфери спілкування великою кількістю військової номенклатури і спеціальних скорочень, умовних позначень, використовуваних лише у військових матеріалах, з точки зору синтаксису – широким використанням еліптичних і таких, що кліширують конструкції, стислою формою вислову використанням усередині однієї пропозиції багаточисельних паралельних конструкцій.

Все це пов'язано з певним навантаженням, що характеризує військову сферу спілкування: стислість, чіткість, і конкретність формулювань, точність і ясність викладу, що забезпечує логічну послідовність викладу, чітке обмеження однієї думки від іншої, легкість сприйняття передаваємої інформації.

Військову лексику в англійській мові можна розділити на наступні складові частини:

а) військову термінологію;

б) емоційно-окрашені слова і поєднання.

Ці складові частини військової лексики мають певні спільні властивості, тісно зв'язані відносно їх місця в словарному складі мови, сфери вживання і деяких функцій.

Особливим видом військової лексики є військові команди. На думку А.С. Куніна всі фразеологізми характеризуються стійкістю вживання, структурно-семантичний, семантичною, лексичною, синтаксичною константною. Військові команди, як один з видів фразеологізмів, задовольняють даним вимогам. Слід зазначити, що А.С. Кунін не розглядує військові команди як комунікативні фразеологізми із структурою пропозиції, а звертає увагу лише на прислів'я і приказки. [44, 6–8].

Військові команди є особливим видом стійких фразеологізмів, вони перетворилися на взаємний код і мають майже знаковий характер. З синтаксичної точки зору, військовими командами є імперативні пропозиції, вони містять наказ і направлені від старшого за званням до молодшого, тобто мають на увазі виконання дії адресатом повідомлення. Команди мають чітку прагматичну установку. Дані стійкі одиниці ніколи не будуть багатозначними, оскільки містять точну вказівку до дій в певних умовах. Військові команди не можна вільно перекладати російською мовою інакше неправильно переведена військова команда втратить свою чіткість. Військові команди слід запам'ятовувати, у них немає варіантів, оскільки це сталі одиниці, усередині яких нічого не можна міняти.

Всі військові команди, що розгледіли, увійшли до складу «Англо-російського і російсько-англійського словника військово-морських команд» під редакцією Д.І. Ельянова.

Список літератури

1. Огарков Н.В. Военный энциклопедический словарь. – М.: Воениздат, 1984. – ¬864 с.

2. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. – К.: Київський нац. ун‑т ім. Т. Шевченка, 2003. – 20 с.

3. Аристов Н.Б. Военно-морские силы США и Великобритании. – М.: Воениздат, 1997. – 202 с.

4. Василенко Д.В. Словообразовательные процессы в сфере военной лексики // Матеріали ІІ Міжвузівської коференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур». – Донецьк: ДНУ, 2004. – 363 с.

5. Виссон Линн. Синхронный перевод с русского на английский. – М.: Р. Валент, 2000. – 272 с.

6. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1989. – 126 с.

7. Зацний Ю.А. Боротьба з міжнародним тероризмом і нова лексика англійської мови у засобах масової комунікації // Лінгвістичні дослідження. – Горлівка: ГДПІІМ, 2003. – Вип. 2. – 212 с.

8. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. – Х.: Харківський нац. ун‑т нім. В.Н. Каразіна, 2000. – 19 с.

9. Колгушкин А.А. Лингвистика в военном деле. – М.: Воениздат, 1970. – 173 с.

10. Надысев М.А. Русско-английский военно-технический словарь. – М.: Высшая школа, 2005. – 933 с.

11. Нелюбин Л.Л. Частотный англо-русский военный словарь-минимум. – М.: Воениздат, 2004. – 224 с.

12. Пасечник Г.A. Англо-русский словарь-минимум военной терминологии. – М.: Высшая школа, 1996. – 321 с.

13. Селиванова Е.А. Лингвокультурный аспект коммуникативного шума // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвіст. ун-ту / Філологія. Педагогіка. Психологія. – Київ: КДЛУ, 2000. – 51 с.

14. Стрелковский Г.М.Теория и практика военного перевода. – М., 1999. – 151 с.

15. Шевчук В.Н. Производные военные термины в английском языке. – М.: Воениздат, 2003. – 231 с.