43306 (Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "иностранный язык" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "43306"
Текст 5 страницы из документа "43306"
Збірні числівники в українській мові дуже поширені. Вони вживаються і в сполученні з іменниками і самостійно. Іменники опускаються в реченні в тому разі, коли про них можна легко Догадатися із контексту, наприклад: семеро одного не ждуть.
В українській мові збірні числівники можуть вживатися із суфіксом пестливості -ко, -єчко: двойко, двійко, двоєчко, трійко і под. Наприклад: Як ми любилися двоєчко (Метлинський); Ото було тими вечорами, довгими, осінніми, як вже стомить мене робота, заберу обойко... (М. Вовчок).
У тісному зв'язку із збірними числівниками стоять і слова, що передають поняття розподільності. У сучасній українській мові окремих форм для розподільних числівників нема. Для передачі поняття розповідальності використовуються кількісні і збірні числівники в сполученні з прийменниками, наприклад: по одному, по двоє, по троє і т. д.
Дробові числівники
Дробові числівники виражають частини від цілого і синтаксично являють собою сполучення кількісних числівників з відповідними порядковими числівниками. Наприклад: одна п'ята (1/5) ; дві четвертих (2/4); сім десятих (7/10); дев'ять двадцятих (9/20); десять сьомих (10/7) і ін.
У сучасній українській мові, як і в російській, дробові поняття можуть виражатися окремими словами (пів, півтора, чверть), які не становлять собою сполучення кількісних числівників з порядковими.
Числівник пів, сполучаючись з іменниками, виступає як головна частина словосполучення. Цей числівник зливається з іменником в одно ціле. Він керує родовим відмінком з'єднаного з ним іменника, наприклад: півдня, піввідра, півроку, піваркуша, пів’яблука та ін. Але є й такі форми: південь, північ. Тут другий складовий елемент виступає в формі називного відмінка іменника. Усі ці слова переходять у категорію іменників.
Числівник пів має одну форму для всіх відмінків. Друга ж частина сполучення відмінюється на загальних підставах.
Абстрактне число 1/2 виражається іменником половина.
Числівники типу 21/3, 31/2 і т. д. виражаються кількісними числівниками в сполученні з іменником половина. Наприклад: 21/2— два з половиною, 31/2 — три з половиною і т. д.
Числівник півтора утворився з полъ + вътора. Друга складова частина (вътора) цього дробового числівника — це родовий відмінок однини чол. і сер. р. короткої форми числівника въторъ. Цей числівник має ще одну форму, а саме — півтори, яка являє собою сполучення пів з формою род. відм. одн. жін. роду — втори: поль въторы.
Таким же способом утворювались і інші складені дробові числівники. Вони складалися з пів + відповідний порядковий числівник.
Утворення типу півтора в старі часи були дуже поширені.
Із складених числівників типу полтретьянадцять (25), полцетвертастами (350) у сучасній українській мові, як і в російській та білоруській, вживається тільки числівник півтораста, який часто вживається замість числівника сто п'ятдесят.
Неозначені числівники
Утворення неозначених числівників проходило аналогічний шлях з утворенням прислівників.
Неозначені числівники типу мало, багато, чимало і под. утворились із «доприслівникових іменників». Слова мало, чимало, скільки, стільки і под. мають ту властивість, що сполучають значення числівників з функціями прислівників, а деякі з них навіть мають ознаки прикметників. Отже, коли ці слова показують кількісні відношення, вони віддаляються від прислівників і втрачають функцію присудка, тобто вони переходять в категорію числівників.
За своєю морфологічною будовою неозначені числівники типу мало, багато, чимало і под. являють собою ніби закам'янілу коротку форму знахідного відмінка однини прикметників середнього роду на -о.
Слово кільканадцять (поверх десятка) утворене тим же способом, що й одинадцять…дев'ятнадцять, а кількадесят (кілька десятків), як вісімдесят. Ці старовинні форми неозначених числівників вийшли вже з ужитку.
Порядкові числівники
Порядкові числівники утворюються без суфіксів від основ відповідних кількісних числівників за допомогою прикметникового закінчення -ий, -а, -е. Тільки порядкові числівники перший, -а, -е і другий, -а, -е мають інші основи, ніж відповідні їм кількісні числівники один, -а, -о і два, дві. У числівниках третій, -я, -є, четвертий, -а, -е основи відповідних кількісних числівників три і чотири виступають у трохи зміненому вигляді.
Сучасна форма числівника перший, -а, -е в українській мові є новотвором. Числівник перший, -а, -е утворився з основи порівняльного ступеня цього числівника: пьрв + іш + ий. Звук ь у слабкій позиції зник. Збіг приголосних в незвичній групі рвш спричинився до втрати середнього звука в, залишилось рш. Отже: пьрв-ьш-ий первш-ий перший. Сучасна форма числівника другий в українській мові утворилася із форми старого числівника другъ + и, а не від въторъ, хоч від основи вътор- в українській мові утворилося чимало слів, наприклад: вторити, повторювати, вівторок та ін.
Порядкові числівники перший і другий виділяються в системі порядкових числівників. Сучасна система порядкових чкслівників — це явище пізніше. А числівники перший і другий є найстаріші члени ряду порядкових числівників. Про це свідчить, наприклад, той факт, що числівники перший і другий в різних мовах найбільше різняться своїми основами.
Кількісному числівнику три відповідає порядковий числівник третій, третя, трете.
У західноукраїнських діалектах зустрічаються форми цього числівника на -ий, -а, -е і на -ій, -я, -є, тобто третій, третя, третє і третий, трета, трете.
Сучасна форма числівника четвертий утворилась із старої форми четвьртъ.
Корінь цього слова — четвер- (ер тут частина кореня, а не суфікс). Отже, порядковий числівник четвертий утворився від того самого кореня, що й збірний числівник четверо.
Порядкові числівники, починаючи від п'ятий і по дев'яностий (за винятком числівника сороковий), утворюються від основ відповідних кількісних числівників через додавання прикметникового закінчення -ий, -а, -е.
При утворенні порядкових числівників від п'ятий по тридцятий кінцевий м'який приголосний (т) основи відповідних кількісних числівників замінюється на твердий приголосний.
У порядковому числівнику шостий звук о після шиплячого розвинувся з давнього е, що стояв перед дальшим твердим складом.
У числівнику сьомий звук о виступив на місці давнього є за аналогією до шостий, восьмий.
В числівнику восьмий звук о зберігся без переходу в і бо умов для такого переходу тут не було.
Порядковий числівник сороковий утворився від кількісного числівника сорок за допомогою суфікса -ов- та закінчення -ий, -а, -е.
Порядкові числівники п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий, дев'яностий утворюються через додавання закінчення -ий, -а, -е до форм називного відмінка відповідних кількісних числівників (де друга складова частина десят (з десятъ) являє собою стару форму родового відмінка множини від числівника десять). Отже: п'ятдесят — п'ятдесятий, -а, -е; шістдесят— шістдесятий, -а, -е; сімдесят — сімдесятий, -а, -е; вісімдесят — вісімдесятий, -а, -е; дев'яносто — дев'яностий, -а, -е.
Порядковий числівник дев'яностий, -а, -е утворюється від кількісного числівника дев'яносто через заміну його закінчення -о на закінчення -ий, -а, -е.
Порядковий числівник сотий, -а, -е утворився від основ кількісного числівника сто за допомогою прикметникового закінчення -ий, -а, -е. Звук основи ъ, будучи в сильній позиції (під наголосом і перед дальшим слабким зредукованим) переходить в о. Так, сът сот + ий.
Порядкові числівники від двохсотий, по дев'ятисотий утворюються шляхом сполучення форми родового відмінка відповідного кількісного числівника з порядковим числівником сотий, -а, -е; (двохсотий, -а, -е; трьохсотий, -а, -е; чотирьохсотий, -а, -е; п'ятисотий; -а, -е; шестисотий, -а, -е; семисотий, -а, -е; восьмисотий, -а, -е; дев'ятисотий, -а, -е).
Порядкові числівники тисячний, -а, -е, мільйонний, -а, -е, мільярдний, -а, -е утворюються від основ відповідних кількісних числівників за допомогою суфікса -н- та закінчення -ий, -а, -е: тисяча — тисячний, -а, -е, мільйон — мільйонний, -а, -е, мільярд — мільярдний, -а, -е. Порядкові числівники понад мільярдний в сучасній мові майже не вживаються, бо заступаються різними скороченнями.
Якщо кількісний числівник складається з кількох чисел, то при утворенні порядкового числівника тільки останній числівник має порядкову форму і узгоджується з означуваним словом. Усі ж інші числівники залишаються в формі звичайних кількісних числівників і не змінюються; наприклад: тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ятий рік.
2.2. Буква м’який знак у числівниках
М'який знак пишеться:
-
у кінці числівників (п'ять, шість, дев'ять, одинадцять — дев'ятнадцять, двадцять, тридцять);
-
перед закінченнями у непрямих відмінках (трьох, п'ятьом, дванадцятьма, шістдесятьом).
Примітка. В орудному відмінку числівника чотири можливі варіанти з м'яким знаком і без нього (чотирьома, чотирма).
У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова (п'ятдесят, дев'ятсот).
У непрямих відмінках числівників, що позначають сотні, м'який знак вживається у їхній першій частині (трьохсот, п'ятьомстам, дев'ятьмастами).
2.3. Правильне вживання форм непрямих відмінків кількісних числівників
Числівник один пов'язується з пояснюваним іменником у тому ж роді, числі, відмінку: одна книжка, одне озеро; одні окуляри, одному товаришеві.
У множині числівник один вживається з іменниками, які мають тільки форму множини або означають парні предмети: одні лижі.
Примітка. Слово один може вживатися в значенні якийсь, деякий: Вас шукав один чоловік. Одні книжки захоплюють з першої сторінки, інші не викликають зацікавлення.
Числівники стоять у тих відмінках, що й пояснювані іменники: Медалі вручили п'ятьом випускникам. Картоплю посаджено па двадцятьох гектарах.
У складених числівниках усі слова в непрямих відмінках узгоджуються з пояснюваним іменником: школа із трьомастами сімдесятьма сімома учнями.
Іменники у сполученні з називним відмінком складеного числівника залежать від останнього слова у його складі: якщо це один, то в Н. відмінку однини (сто тридцять одна сторінка), якщо два, три, чотири — в Н. відмінку множини, часто зі зміною наголосу (двадцять чотири книжки), з іншими – в Р. відмінку множини (вісімдесят шість гривень).
2.4. Правопис числівників
У складних числівниках після першої частини м’який знак не пишеться: шістнадцять (але шість ), дев’ятсот (але дев’ять ), п’ятдесят (але п’ять ).
Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом. Перша частина них стоїть у Р.в. (крім сто і дев’яносто). Наприклад: трьохсотий, п’ятимільйонний, десятитисячний, тридцятимільярдний. Але: стотисячний, дев’яностомільйонний.