43265 (Текст – засіб різностильової комунікації), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Текст – засіб різностильової комунікації", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "иностранный язык" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "43265"
Текст 2 страницы из документа "43265"
Чергування звуків у відмінкових формах прізвищ
При словозміні прізвищ відбуваються властиві українській мові чергування:
а) приголосні г, к, х чергуються із з, ц, с перед закінченням і в давальному та місцевому відмінках однини прізвищ, що належать до першої відміни: Мишуга — Мишузі, Осика — Осиці, Чайка — Чайці, Косуха — Косусі, Солуха - Солусі;
б) голосні о, є чергуються в закритому складі з : Макогін — Макогона, Корінь — Кореня;
в) голосні о, є чергуються з нульовим звуком: Бурячок — Бурячка, Довженко — Довженка, Лобанок — Лобанка, Вихованець — Вихованця, Канівець — Канівця, Кравець — Кравця.
Але наведені закономірні фонетичні чергування в системі словозміни прізвищ витримуються непослідовно. Саме тут іменниковий тип прізвищ виявляє найбільше відхилень від фонетичної норми. Зокрема, при відмінюванні цілого ряду прізвищ порушується закономірність чергування о, е з і та о, е з нульовим звуком.
Існує ряд прізвищ відмінюються зі збереженням і у відкритому складі, наприклад: Кисіль (Кисіля), Куліш (Куліша), Сокіл (Сокіла), Чіп (Чіпа); при цьому порівняймо відмінювання в апелятивній лексиці киселя, кулеша, сокола, чопа тощо. Зберігається випадне о, е у відмінкових формах таких прізвищ, ях: Перець (Переця), Шершень (Шершеня), Щиголь (Щиголя); хоча в апелятивній лексиці буде перця, шершня, щигля.
Тенденція зберігати випадне о простежується при відмінюванні частини прізвищ із суфіксом -ок: Коршока, Сомока, Милока, Деминока.
Відомо, що відсутня перестановка голосного, характерна для відмінкових форм апелятивів швець (шевця, шевцеві), жнець (женця, женцеві), у непрямих відмінках аналогічних прізвищ: Швець — Швеця, Швецем; Жнець — Жнеця, Жнецем.
Відмінювання подвійних прізвищ
Подвійні прізвища, псевдоніми чоловічого роду відмінюються переважно в обох складових частинах: Білецького-Носенка, Бутника-Сіверського, Карпенка-Карого, Квітки-Основ'яненка, Немировича-Данченка, Чорного-Діденка та ін.
Винятки з цього правила стосуються тих подвійних прізвищ, перша частина яких сприймається як прикладка, а не як окреме прізвище: Кос-Анатольського, Май-Дніпровича, Яр-Кравченка, Цаль-Цалька, Драй-Хмари.
Словозміна складових компонентів подвійних прізвищ жінок підлягає загальним правилам відмінювання жіночих прізвищ, тобто за відмінками змінюються прізвища іменникового типу із закінченням -а(-я), а також прізвища у формі повних прикметників, дієприкметників і присвійних прикметників із суфіксами -ов(а), -ев(а), -ин(а). Інші типи прізвищ, які становлять першу або другу частину подвійного прізвища, лишаються незмінними: Гордієнко-Андріанової, Давидової-Медене, Лихогляд-Перепелиці, Медвецької-Лутак, Токаревої-Александрович, Логвиненко-Загородньої та ін.
Отже, вибір слова залежить від інтелектуального, культурного рівня особистості, від знання орфографії. Знаючи, скажімо, правила відмінювання прізвищ у вас ніколи не виникне труднощів у їх написанні. Вибір слова у тексті залежить від знання мови. Наведемо із синонімічного ряду приклади: відноситися – ставитися, славний – славетний, відомий – прославлений, твори – праці, тема – тематика, малювати – зображати – відтворювати, любимий – улюблений, щастя – везіння – талант, притаманний – властивий – характерний.
Кожне з цих слів потрібно вживати в контексті зі сполучуваними одиницями мови.