42607 (Дієслово як центральна частина мови), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Дієслово як центральна частина мови", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "иностранный язык" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "42607"
Текст 2 страницы из документа "42607"
Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними. Наприклад, у словосполученнях малює картину, вишиває рушник, співає пісню, пише листа всі дієслова перехідні (бо мають при собі додатки в знахідному відмінку без прийменника). А в реченні Петрусь уже гарно малює й пише, а Олеся не гірше від нього співає та вишиває ті самі дієслова вже неперехідні (бо не мають при собі відповідних додатків і не потребують їх). Відрізняються ці дієслова й відтінками значення: у першому випадку (як перехідні) вони означають дію, спрямовану на певний предмет; у другому (як неперехідні) — мають додатковий відтінок «уміти».
Від таких дієслів, залежно від контексту, можуть утворюватися як пасивні (писаний), так і активні (пишучий) дієприкметники
VII. Безособові дієслова
Безособовими називаються дієслова, що означають дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета).
Н-д: вечоріє, смеркає, підмерзає, розвидняється, щастить.
Безособові дієслова означають:
-
явища природи (розвидняється, підмерзає, смеркає);
-
стихійні явища (замело, занесло, висушило, залило);
-
фізичний стан людини або її відчуття (нудить, трусить);
-
психічний стан людини (гнітить, хочеться, не віриться);
-
буття, існування, стан або нестачу їх (минулося, не стало);
-
випадковість явища, незалежність його від особи (щастить, таланить).
VIII. Схема морфологічного розбору дієслова
-
Початкова форма, на яке питання відповідає.
-
Дієслівна форма.
-
Перехідне чи неперехідне.
-
Вид: доконаний чи недоконаний.
-
Спосіб: дійсний, умовний, наказовий.
-
Час: минулий, теперішній чи майбутній(проста, складна чи складена)
-
Якщо теперішній чи майбутній час, то треба визначити особу і число.
-
Якщо минулий час, умовний спосіб, то треба визначити рід в однині.
-
Дієвідміни: перша або друга.
-
Якщо дієприкметник, то назвати: активний чи пасивний; час, вид, рід, число відмінок.
-
Якщо дієприслівник, то назвати час і вид.
-
Особливості творення.
-
Правопис.
-
Синтаксична роль у реченні
Морфологічний розбір дієслова
Від зорі до зорі стукотіли сокири.
Стукотіли – початкова форма: стукотіти, дієслово, неперехідне, доконаний вид, дійсний спосіб, минулий час, префіксальний спосіб творення, присудок.
Список літератури
-
Копитіна І.В. Українська мова: Фонетика. Будова слова. Словотвір. Морфологія. – Харків: Веста Видавництво “Ранок”, 2005 – 64 с.
-
Сидоренко О.М. Навчальний посібник з української мови. 5-те видання. Видавництво “Либідь”, 2004 – 420с.