42145 (Розвиток мовлення у студентів), страница 2

Творчий рівень характеризується високим розвитком особистісних мовленнєвих умінь студентів як компонента їх педагогічної майстерності; усвідомленням їх ролі і позитивним до них ставленням; виразним проявом спеціальних знань і умінь у професійній діяльності; оперативним застосуванням тих чи інших умінь відповідно до ситуації і мети дії. На цьому рівні починається активне застосування словесної дій у роботі з школярами, проявляється мотивація до вдосконалення мовлення у різних формах роботи, досить високий рівень у володінні лексикою і логікою мовлення.

Виходячи зі змісту комплексної програми “Вчитель”, ми виявили низку таких завдань, які дозволили окреслити основні вимоги, що диктували необхідність пошуків механізмів формування мовленнєвих умінь і посилення мотивації оволодіння ними. Це стосується і теоретичної підготовки (формування знань, умінь і навичок, оцінювання, етапи розвитку особистості), і практичної (уміння щодо реалізації комунікативно-навчальної функції, виховної, розвиваючої, освітньої).

Суть нашого розуміння проблеми мовленнєвої підготовки майбутнього вчителя в контексті формування його педагогічної майстерності визначається домінуванням самого мовлення (як виду діяльності) на всіх етапах роботи вчителя і в різних сферах його життєдіяльності. І хоча мовленнєві уміння не прив’язані до будь-якого блоку загальнопедагогічних умінь, проте вони тією чи іншою мірою проявляються в кожному з них. Головне, що якість мовлення виступає запорукою того, що вона відповідає “інформаційно-цільовим завданням, обставинам, аудиторії” (за Б. Головіним). Це робить мовлення незамінним компонентом професійно-педагогічної діяльності.

Кожний, хто отримує сьогодні вищу освіту, повинен вчитися глибоко пізнавати тонкощі рідної мови, сприймати красу слова.

Висновки

Педагогічна риторика, як частина риторики загальної, забезпечує вирішення проблеми формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя, тому що дозволяє конкретизувати основні положення загальної риторики, продемонструвати специфіку застосування правил риторики в реальній мовленнєвій практиці, визначити теоретичний і практичний аспекти оволодіння професійним мовленням. При цьому варто мати на увазі не тільки суто практичні цілі педагогічної риторики (осмислення шляхів оволодіння мовленням як засобом передачі знань, удосконалення комунікативних умінь, мовленнєве вирішення виховних задач і т.п.), але і її можливості у формуванні мовленнєво-педагогічного ідеалу.

Необхідно брати до уваги ще одну обставину. Обов'язковою умовою потреби у риторичному знанні є його прикладний характер. Теоретичні положення риторики завжди спрямовані на практичне застосування, на вирішення реальних задач, пов'язаних із життєдіяльністю людини. Знання, риторики носять так називаний інструментальний характер (знання про способи діяльності), що забезпечує формування комунікативно-мовленнєвих умінь, комунікативної компетентності тих, хто говорить і пише.

Таким чином, курс педагогічної риторики дозволяє вирішити одне із найважливіших завдань професійної підготовки вчителя – формування комунікативної компетентності педагога, що передбачає:

оволодіння риторичними знаннями про суть, правила і норми спілкування, про вимоги до мовленнєвої поведінки в різних комунікативно-мовленнєвих ситуаціях;

оволодіння комунікативно-мовленнєвими (риторичними) уміннями;

усвідомлення специфіки педагогічного спілкування, особливостей комунікативно-мовленнєвих ситуацій, характерних для професійної діяльності вчителя;

оволодіння умінням вирішувати комунікативні і мовленнєві задачі в конкретній ситуації спілкування;

оволодіння досвідом аналізу і створення професійно значимих типів висловлень;

розвиток творчо активної особистості, що вміє застосовувати отримані знання і сформовані уміння в нових постійно змінних умовах прояву тієї чи іншої комунікативної ситуації, здатної шукати і знаходити власне вирішення різноманітних професійних задач;

пізнання студентами суті мовленнєвого ідеалу як компонента загальної культури і педагогічного мовленнєвого (педагогічно-риторичного) ідеалу як зразка педагогічного спілкування.

Список використаної літератури

1. Блик О.П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. –К., 1988. –с.45-81, 92-120.

2. Винославська О.В., Андрійченко Н.Г. Розвиток практичної компоненти комунікативної компетентності студентів технічного університету // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 12. – С.65-69.

3. Заброцький М.М. Педагогічна психологія. – К.: МАУП, 2000. – С.74-82.

4. Кузнецов И.Н. Риторика. –Минск, 1999.0с.120-124, 124-136, 173-213.

5. Мурашко А.А. Педагогическая риторика. –М., 2001. –с.51-73, 89-96, 96-161, 194-266.

6. Найдёнов Б.С. Выразительность речи и чтения. –Москва, 1963, - с.5-11, 11-23

7. Пасинок В.Г. Мовна підготовка студентів як загальнопедагогічна проблема: Монографія. – Харків: Лівий берег, 1999. – 154 с.

8. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990.

9. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология для студентов вузов – Ростов н/Д.: Феникс, 2004. – С.238 – 247.

10. Щербан Т.Д. Компетентність – якісна характеристика спілкування // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка, АПН України / За ред. С.Д. Максименко. – К.: Гнозіс, 2002. – Т. IV. – С.327 – 332.

11. Щербан Т.Д. Критерії продуктивності спілкування // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка, АПН України / За ред. С.Д. Максименко, Л.М. Карамушки. – К.: Гнозіс, 2003. – Т. V. – С.309 – 315.