75661-1 (Первые казацкие гетманы), страница 4

5 травня коло городу Голтви козаки розбили були поляків і погнали їх до Лубен; звідтіль подалися на Лохвицю і Миргород і стали табором на р. Сліпороді, і там стояли до 14 червня. Коли прочули, що на підмогу Потоцькому прийшов князь Ярема Вишневецький, то Остряниця зараз пішов до Жовнина; він дожидав, що до його скоро прийде полковник Скидан з Чернигівщини, куди він подався набирати нові ватаги; з Дону йшли покликані на підмогу Донці із полковником Путивльцем; третю поміч вів до його з степу Шикирявии і четверту ватагу з-під Києва вів Солома. До Остряниці з усіх сел збігалися люди, і він, не дождавшись тієї помочи, що йшла до його, а поклавши надію на щастя, котре послужило йому під Голтвою, рушив на поляків. Тим часом поляки перехопили ватаги Шикирявого і Путивльця, вирізали їх, перейшли Сулу біля Лукомля і накинулась на Остряницю. Цілий день билися козаки, але вже як почало смеркати поляки прорвали козацький табор і захопили козацькі гармати та вози. Остряниця із кінними козаками переплив Сулу і втік, бо боявся, що його оддадуть ворогові на поталу.

На його місце вибрали козаки Дмитра Гуню. Але було вже пізно. Гуня був чоловік дуже талановитий і тільки встиг затягти облогу на довгий час. Він не спроможен був видержати облогу, бо у козаків бракувало припасу. Проте він знов отаборився, і 15-го червня Ярема Вишневенький почав його штурмувати. Та козаки не вважали на те і сподівалися допомоги од Скидана, одначе поляки й його перейняли на Дніпрі, і він попався до їх рук. Тоді Гуня, одбиваючись од ворогів, знявся табором і подався до гирла Стариці, яка впадає у Дніпро, і там отаборився. 22-го червня увечері пристав до поляків гетьман з рештою кварцяного війська, і вони облягли козаків. Довго билися козаки, та вже почали терпіти від голоду. Полякам теж непереливки було у щоденних потичках із козаками, і гетьман 15-го липня послав до Гуні універсал, щоб він піддався. Одначе те нічого не допомогло. Уночі 22-го липня козаки вскочили у польський табор, позаклепували багато гармат і попсували їх. Поляки дожидалися до себе француза Боплана із підмогою, а козаки—полковника Филоненко. А голод усе дужче і дужче давив і одних і других. Козакам доводилось надто важко, бо у них зовсім не ставало харчів, коли тут підійшов Филоненко. Поляки накинулися на нього і довго не пускали до табору козацького; цілу ніч бився із ними Филоненко, але хоч у бойовищі тому втратив багато харчів і пороху, та світом таки пробився у табор. Одначе того, що він привіз із собою, ледве вистачило на два дні. Не сила була вже козакам терпіти, — вони почали ремствувати і поклали піддатись полякам. Тоді Гуня і Филоненко, щоб не зазнати лютої смерті, втекли на Запорожжя, а козаки піддалися і присягли, що будуть коритися коронному гетьманові. 9-го вересня у Києві зібралася рада, на котрій був і коронний гетьман; на раді тій вибрали чотири посли до короля: Романа Половця, Івана Боярина, Яця Вовченка і Богдана Хмельницького, щоб прохати Короля вже не про те, щоб вернуто було їм стародавні права, а про те, щоб хоч оставили козакам їхні землі і добро.

Різні – часом особливо важкі й складні – часи випадали на долю гетьманів. Тому сьогодні подекуди дуже важко збагнути логіку їхніх дій, зрозуміти, чому в тій чи іншій ситуації вони вчинили так, а ні інак. Треба справді серйозно вивчати історичну обстановку кожного періоду життя не тільки в Україні, а й у всій Європі, і тільки тоді можна знайти відповіді на наші запитання, зрозуміти й пояснити долі людські, в тому числі й гетьманські.

Список литературы

1)Історія України-Русі / Переднє слово П.М.Гвоздецького.-3-тє факс. вид.- К.: Вища шк.,1993.-414с.:іл..

2)З голосу нашої Кліою-К.:Махаон,2003.-224с.-(Події і люди української історії)

3)Иллюстрированная история Украины.- К. :МП «Левада» ,1995. – 696 с.: ил