73611-1 (Філософія нового часу), страница 2

Метод, за допомогою якого відбувається сходження від одиничних фактів, окремих спостережень до теоретичних узагальнень, є методом наукової індукції. Саме його Бекон вважає справжнім методом наукового пізнання природи.

Проте не можна не відзначити, що англійський філософ зробив надмірний акцент на емпіричних методах дослідження, недооцінивши при цьому роль раціонального початку в пізнанні, і перш за все - математики. Тому розвиток нового природознавства в XVII столітті пішов не зовсім по тому шляху, який йому визначив Бекон. Індуктивний метод, як би ретельно він не був відпрацьований, все ж таки кінець кінцем не може дати загального і необхідного знання, до якого прагне наука. І хоча беконівський заклик звернутися до досвіду був почутий і підтриманий - перш за все його співвітчизниками, проте експериментально-математичне природознавство потребувало розробки особливого типу експерименту, який міг би служити основою для застосування математики до пізнання природи.

Є характерна особливість, однаково властива як емпіризму, так і раціоналізму, представником якого був перш за все Р. Декарт (1596-1650). Її можна позначити як онтоголізм, що ріднить філософію XVII століття - при всій її специфіці - з природою людського пізнання взагалі. Хоча в центрі уваги нової філософії стоять проблеми теорії пізнання, проте більшість мислителів вважають, що людський розум в змозі пізнати буття, що наука і відповідно філософія, оскільки вона є науковою, розкриває дійсну будову миру, закономірності природи.

Правда, досягти такого дійсного, об'єктивного знання людині, на думку філософів XVII століття, не так-то легко: людина схильниа до помилок, джерелом яких є особливості щодо самого пізнання суб'єкта. Тому досягти дійсного знання неможливо, якщо не знайти коштів для усунення цих суб'єктивних перешкод.