29367-1 (Обучение детей письму укр), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Обучение детей письму укр", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. .
Онлайн просмотр документа "29367-1"
Текст 3 страницы из документа "29367-1"
Ss
[s] [z] [S]
Також потрібні специфічні вправи, націлені на групування та вибір слів із набору їх або з тексту з урахуванням тієї чи іншої відповідності. Наприклад, вибрати всі слова, в яких ‘s’ звучить як [s]. Можна собі уявити й таку вправу, як рознесення учнями слів з буквою ‘s’ по групам, в залежності від того, який звук вона передає. Аналогічні вправи можна застосовувати й при синонімічних графемах.
Важливу роль при навчанні звуко-буквеним позначенням відіграє звуко-буквений та складовий аналіз. Значення такого аналізу полягає в тому , що при його виконанні послідовно розчленовується весь процес кодування слова в графічний образ, під час якого достатньо яскраво виявляються звуко-буквені відповідності. Він відбувається за схемою:
ціле слово в його звучанні звукові склади звуки відповідні їм графеми графічні склади ціле слово на письмі.
До вправ, націлених на формування графічних навичок, слід віднести:
-
вправи на написання окремих простих, потім складних літер, повністю або частково співпадаючих в німецькій та українській мовах (Аа, Мм, Оо, Ее, Кк) ; тих , що відрізняються, але мають спільні, схожі елементи (Dd, Pp, Uu, Ii, Tt) не співпадаючих за написанням (Ss, Ff, Ch,ch, Rr та ін.) ; літер з діакритичними знаками ( ö,ä,ü) та ß,
-
в прави на написання буквосполучень , які зображують один простий звук : [ k]- ch, ck; [S] –sch, sp, st ; [I] – ie, ih та складний звук (дифтонг) –[ ae] – ei, ; [ao]- au ; [ o] –äu,eu,
-
вправи на списування окремих слів, речень, текстів ,
-
вправи на звуко-буквений аналіз окремих буквосполучень, слів, речень та ін.
На початковому етапі дуже важливе значення має навчання каліграфії, яке відбувається на навичках , придбаних у процесі навчання письму в рідній мові у початкових класах. Учні легко виконують перенос навички написання заглавних та стрічних прописних літер на відповідні літери латинської абетки відносно до різниці в звуковому значенні. Однак наявність літер, які відрізняються в цілому від літер рідної мови і мають лише деякі схожі елементи , інтерферує і гальмує оволодіння каліграфією. В цьому випадку радять застосовувати елементарне письмо. Ним користуються також і тоді , коли спостерігається змішання нарисів в середині виучуваної мови [24:89]. Для наочного розрізнення схожих елементів деякі автори рекомендують різноманітні групування літер, наприклад :
-
q,y,j – (спільний елемент – нижня петля)
-
а,с,о – (спільний елемент – округлий елемент),
-
b,l,d – (спільний верхній елемент)
Помилки в каліграфії можна в значній мірі запобігати, якщо момент презентації супроводжувати поясненням, яке включає в себе показ прописної букви в цілому, окремих її елементів та розмежування елементів зі схожими елементами літер рідної та німецької мови, демонстрацію напряму руху руки при написанні даної літери, показ у пропису цілого слова, в якому міститься дана літера (строчна й заглавна).
-
Навчання орфографії.
Навчання орфографічним навичкам є важливим завданням при навчанні писемного мовлення на початковому етапі, а створення у учнів елементарних орфографічних навичок є метою навчання письма в середній школі.
Навчанню орфографії приділяється особлива увага у 5-6 класах, проте робота над нею практично не припиняються аж до кінця курсу навчання.
Як відомо, орфографічна система німецької мови ґрунтується на слідуючи трьох принципах :
-
фонетичний, коли літера повністю відповідає звуку, напр.
Fünf, Mutter, werden,
-
граматичний (морфологічний), коли написання визначається правилами граматики, незалежно від фонетичних девіацій в вимові однієї й тієї ж літери, напр. :
Kind (kint)- Kinder (kinder), legte (le:kte),
-
історичний (традиційний), напр.:
fünf, vier,Vater.
Ведучими принципами в німецькій орфографії є фонетичний та морфологічний, тому їм потрібно приділяти найбільше уваги при формуванні орфографічних навичок. Навчання граматичній орфографії має відбуватися паралельно з навчанням граматичних явищ в письмових вправах на закріплення цих явищ у письмовій формі. Найбільш придатні для цього мовні граматичні вправи на списування , граматичну трансформацію, граматичну підстановку дописування відмінкових та особистих закінчень з використанням відповідних граматичних правил [22:70].
Правила, які повинні розглядатись як інструкції до виконання дій, можуть торкатись орфографічних явищ, пов’язаних з граматикою, та явищ, зумовлених традиційним написанням.
Вправи , які ґрунтуються на використанні правил, можна розбити на дві групи :
-
вправи, метою яких є розпізнання будь-яких слів, відповідаючи правилу. В цю групу входять різноманітні вправи на виписування, наприклад, іменників у множині. Ця ж група включає слова по принципу збіжностей їх написання
-
вправи націлені на самостійне вживання слів. Це вправи на постановку групи слів або окремих слів у складі речень ц множину або певну часову форму, добір слів по пам’яті на основі певних орфограм та інше.
Однак оволодіння орфографією на основі лише правил неможливе, тому що в багатьох випадках традиційне написання не підкоряється правилам (написання сильних глаголів в Partizip 2) . В цьому випадку необхідно спиратись на не на лише механічне запам’ятовування , а й мислення учнів. Треба застосовувати вправи, які побудовані по принципу аналогії. Написання слів в таких вправах запам’ятовується на основі з’ясування асоціації з другими відомими словами . Звичайно дається який-небудь приклад, і учні повинні дібрати слова з аналогічним написанням [21:135].
Для практики навчання характерна така форма роботи по засвоєнню орфографії, як тренувальні диктанти. Ці диктанти є ефективним засобом засвоєння орфографії, і на початковому етапі їх слід застосовувати систематично. Розрізняють декілька видів тренувальних диктантів :
-
зоровий : учитель читає речення, записує на дошці, підкреслює важкі орфограми і пояснює їх. Потім речення стирають і диктують знову,
-
попереджувальний : учитель читає речення, учні аналізують його, написання окремих слів. Найважчі слова пишуться на дошці. Після цього вчитель читає речення ще раз і учні записують,
-
пояснювальний : учитель диктує, всі пишуть в зошитах, один учень на дошці. Допущені на дошці помилки виправляються. Речення на дошці служить орієнтиром для виправлення помилок.
Дуже велике значення в навчанні графіки та орфографії відіграють наочні посібники. Це перш за все прописи, які ілюструють написання букв та їх з’єднань у німецькій мові . Не менш важливі настінні таблиці , які відображають звуко-буквені відношення, але на початковому етапі не зовсім демонструють таблиці, які містять ще не розглянуті вчителем буквосполученням та звуко-буквені відношення. У противному випадку учні сприймають їх як відомі й не звертають на них належної уваги.
Висновки
Результати даної роботи показують :
-
в процесі комунікації письму надається менше уваги, ніж говоріння, аудіюванню та читанню, але воно використовується як ефективний засіб розуміння, закріплення, заучування та використання лексичних і граматичних явищ
-
письму належить значна учбова функція, що зумовлює підтримку процесу аудіювання, говоріння та читання, дає можливість одночасно здійснювати індивідуальну продуктивну мовленнєву діяльність всіх учнів, є раціональним засобом контролю знань учнів, вчить самоконтролю та самоперевірці,
-
завдяки взаємодії різних аналізаторів мовний матеріал в процесі письма запам’ятовується краще, позитивну роль при цьому грають уповільненість акта письма, яка дозволяє проводити ретельний внутрішній аналіз утворення та вживання мовних явищ,
-
письмо служить не лише цілям засвоєння мовного матеріалу, а допомагає вдосконалювати вміння читання та усного мовлення. Завдяки писемному фіксуванню усного висловлювання набувається велика свобода й легкість в оперуванні мовним матеріалом в подальшому усному мовленні : конструкції та фрази , котрі фіксувались письмово, набувають більшої варіативності,
-
навчання письма та писемного мовлення на початковому етапі характеризується опрацюванням формування графічних, каліграфічних та орфографічних навичок письма у обсязі, передбаченому програмою для середніх шкіл та Державним освітнім стандартом для іноземних мов,
-
особливістю початкового етапу навчання письма є формування й закріплення перш за все каліграфічних навичок письма, які передбачають володіння й застосування зорових, слухових, рукомоторних навичок, а також навичок внутрішнього промовляння та аналізу мовного матеріалу,
-
дуже важливу роль в формуванні навичок письма на початковому етапі відіграє наочний матеріал, який залучає до роботи всі аналізатори, тобто таблиці різноманітного змісту, прописи та фонематичні засоби навчання,
-
поряд з засобом навчання, писемне мовлення може виступати як засіб контролю, за допомогою класних і домашніх перевірочних та контрольних робіт можна за нетривалий період часу з’ясувати ступінь засвоєння мовного матеріалу та рівень володіння деякими мовленнєвими вміннями та навичками.
Бібліографія
-
Бим И.Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе.- М.: Высшая школа, 1989.
-
Вишневський О.І. Довідник вчителя іноземної мови.- К.: Освіта,1982.
-
Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови.- К.: Освіта, 1989.
-
Гез Н.И., Ляховицкий М.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе.- М.: Высшая школа,1986.
-
Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А. Основы общей методики обучения иностранным языкам.- К.: Высшая школа, 1976.
-
Державний освітній стандарт з іноземної мови .- К. : Ленвіт,1998.
-
Деркач А.А. Педагогическая эврыстика.- М.: Педагогика,1991.
-
Жлуктенко Ю.О. Навчання іноземної мови за методичною системою Ч. Фріза, Г.Ладо.- К.: Вища школа, 1969.
-
Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам.- М.: Педагогика,1991.
-
Климентенко А.Д. Теоретические основы методики обучения иностранным языкам в средней школе.- М.: Высшая школа,1981.
-
Курс обучения иностранным языкам в средней школе (под редакцией профессора Белоусова).- М.: Высшая школа,1971.
-
Леонтьев А.А. Общая методика обучения иностранным языкам.- М.: Высшая школа,1991.
-
Медведева О.Н. Творчество на уроке немецкого языка. – М.: Педагогика ,1991.
-
Настольная книга преподавателя иностранного языка.- Минск: Вышейшая школа, 1992.
-
Ніколаєва С.Ю. Тестовий контроль лексичних навичок письма.- К.: Ленвіт, 1997.
-
Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах.- К.: Ленвіт, 1999.
-
Основы методики преподавания иностранных языков (под редакцией профессора Демьяненко) .- К.: Вища освіта, 1986.
-
Очерки по методике обучения немецкого языка (под редакцией профессора Рахманинова).- М.: Педагогика,1974.
-
Панова Л.С. Обучение иностранному языку в школе.- К.: Вища школа, 1989.
-
Практикум по методике преподавания иностранных языков (по редакцией Салатова, Шатилова) .- М.: Высшая шкоа,1985.
-
Рогова Т.В. Методика обучения английского языка на начальном этапе.- М.: Высшая школа,1988.
-
Рогова Т.В. Письмо в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе.- № 6 ,1978.
-
Скляренко Н.К. Обучение речевой деятельности на английском языке в школе.- К : Радянськая школа,1988.
-
Сучасна технологія навчання іншомовного матеріалу в середній школі (під редакцієй Ніколаєвої С.Ю.) .- К.: Ленвіт, 1996.
-
Сучасна технологія навчання іншомовного спілкування (під редакцієй Ніколаєвої С.Ю) .- К.: Ленвіт, 1997.
-
Шатилов С.Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе.- М : Просвещение, 1986.
-
Spalding R.B., Spalding W.T. The Writing Road to Reading.- New-York : Quill,1990.