18945-1 (Карпаты), страница 2

У процесі туристсько - краєзнавчої діяльності роботу з охорони природи доцільно проводити в таких напрямках: - формувати переконаність у необхідності природоохоронної діяльності; - розкривати залежність вирішення проблеми охорони природи від суспільно - політичних цілей і соціально - економічних можливостей суспільства; - формувати відповідальність за збереження природних багатств і розвивати суспільно - трудову діяльність, яка полягає а) у знанні основних шляхів і засобів охорони природи; б) у навичках культури індивідуальної і колективної поведінки у природному середовищі; в) в умінні виконувати посильну практичну роботу з охорони навколишнього середовища

Природоохоронне виховання туристів і посилена участь їх у збереженні, охороні і раціональному використанні природних багатств повинні займати особливе місце. Виховання свідомої, активної любові до природи має першорядне значення. Щоб туристи могли сприймати рідну природу в усій її повноті, їм необхідно прищепити навички естетичного ставлення до неї. Сучасні соціологи, відзначаючи важливий виховний вплив природи, викликаний урбанізацією, збіднює її, призводить до огрубіння особистості. Вплив природи на особистість багатогранний. Природа є невичерпним джерелом думки, вона допомагає накопичувати життєві уявлення, необхідні для розвитку розумової активності. Спілкування з природою має великий вплив на емоційно - моральну сферу людини, розвиває її творчі задатки, естетичне ставлення до навколишнього світу. Впливаючи на особистість і розвиваючи її окремі сторони, природа спричиняється до всебічного гармонійного розвитку людини

Вміння спостерігати природу, сприймати її красу і чарівність необхідно формувати з урахуванням вікових особливостей членів туристської групи

По - перше, в туристів слід виховувати ставлення до природи як до чогось вищого, досконалого. По - друге, спілкування з природою повинно спонукати туристів до флори і фауни, практичних справ щодо її розквіту та охорони

Підсумки мандрівки чи екскурсії

Підведення підсумків мандрівки чи екскурсії не менш важливий етап роботи, ніж підготовка до нього. Адже від підведення підсумків мандрівки великою мірою залежить те, як будуть проведені наступні. До підсумків мандрівки чи екскурсії входять: аналіз його організації і проведення, повернення взятого на прокат спорядження, складання звіту, випуск фотостендів чи фотоальбомів, організація туристського вечора

Підсумки можна робити у формі усних або письмових звітів кожног учасника. Наведу ряд запитань для розбору й аналізу проведеної мандрівки чи екскурсії: - Що сподобалось чи не сподобалось ? - Чи було важко ? Коли ? - Яка ділянка маршруту особливо запам'яталась і чому ? - Як справилися зі своїми обов'язками керівник групи, кореспондент та ін. ? - Які були недоліки в організації ? Звіт складає керівник групи з участю її членів. він повинен включити максимум інформації для туристів, які побажають повторити цей маршрут

До звіту додаються: маршрутний лист із зазначенням пунктів, пройдених туристами, інші документи, які свідчать про проходження запланованого маршруту, вирізки з газет, листівки, інструкції тощо. У звіті вказують також і на недоліки в організації і поведінці мандрівки чи екскурсії, згадують про непередбачені труднощі, діляться досвідом про шляхи їх подолання тощо. До письмового звіту доцільно включити окремі уривки щоденників учасників, спогади. Це зробить його цікавим

Підведення підсумків мандрівки чи екскурсії не закінчується складанням письмового звіту. наступний етап - це розповідь про неї в колективі

Найбільш поширеною формою є туристсько - краєзнавчий вечір. Програма його звичайно складається з розповідей учасників, демонстрації діапозитив, кінофільмів, виконання пісень, оформлення виставок

Кожна мандрівка чи екскурсія і розповідь про неї - це маленький штрих одна строчка оповідань про різні куточки нашої країни