Вищим органом управління благодійної організації є колегіальний орган (загальні збори, з'їзд, конференція), який здійснює свої повноваження згідно із статутом (положенням) благодійної організації.

До компетенції вищого органу управління благодійної організації належать затвердження статуту (положення) благодійної організації, внесення змін до нього, обрання виконавчого та контрольного органів благодійної організації, затвердження

благодійних програм, визначення основних напрямів діяльності благодійної організації, прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію благодійної організації і вирішення інших питань, що передбачені статутом (положенням) про благодійну організацію.

Виконавчим органом благодійної організації є правління (комітет). Повноваження правління (комітету) визначаються статутом (положенням) благодійної організації. Для забезпечення поточної діяльності благодійної організації призначається адміністративно-виконавчий орган на чолі з президентом (директором), повноваження якого визначаються статутом (положенням).

Розпорядчі та контролюючі функції в благодійній організації здійснює наглядова рада, персональний склад якої визначається засновниками (засновником).

Члени виконавчого органу благодійної організації, крім президента (директора), не одержують заробітну плату за свою роботу в цьому органі. Витрати, обумовлені виконанням статутних обов'язків у цих органах, можуть бути відшкодовані за рахунок

коштів благодійної організації за рішенням правління (комітету).

На працівників апарату благодійної організації поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

Якщо брати за приклад міжнародний фонд Джоржа Сороса “Відродженя”, то такими органами управління є стратегічне правління і наглядова рада. Стратегічне правління на чолі з директором є виконавчим органом. Його повноваження визначаються статутом фонду “Відродження”. Зокрема, Правління визначає приорітети діяльності фонду, формує стратегію діяльності всієї організації. Розпорядчі та наглядові функції здійснює наглядова рада, персональний склад якої визначається Джоржем Соросом, який є засновником даної мережі благодійних організацій, або його представниками у даній державі.⁸

Юридичні форми благодійних орагнізацій

У статті 6 закону України “Про благодійництво та благодійні організації” передбачаються такі організаційно-правові форми благодійних організацій:

членська благодійна організація;

благодійний фонд;

благодійна установа;

інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

Конкретна організаційно-правова форма благодійних організацій визначається засновниками (засновником).

Членська благодійна організація

Учасниками таких организацій можуть бути лише фізичні особи (громадяни). При цьому вони не мають ні речових, ні зобов’язальних прав на майно таких юридичних осіб. Інакше кажучи, громадяни як члени благодійних організацій не набувають від участі в них ніяких майнових доходів та вигід, а також не вправі витребувати повернення членських вкладів, пожертвувань та іншого майна, переданого ними благодійній організації.

Благодійні організації є власниками свого майна і не несуть відповідальності за зобов’язанням своїх членів,так само, як останні не відповідають за зобов‘язаннями цих організацій. Доходи від їх діяльності надходять їх учасникам (засновникам). Але вони не можуть розподілятися між членами чи засновниками благодійних організацій, а поступають на потреби цих організацій.

Юридичним особами та власниками свого майна можуть визнаватися як окремі ланки таких організацій, так і організація в цілому.

Як власники майна благодійні оганізації беруть участь в майновому оббігу, але виключно для досягнення поставлених завдань, для яких створювалась дана благодійна організація. Але про це вже зазначалося вище.

Благодійний фонд

Це один із видів благодійних організацій, його статус має ряд особливостей. Це відносно новий вид юридичних осіб, особливістю якого є та обставина, що ця організація не заснована на членстві учасників.Крім того, фонд є власником свого майна, на яке у його засновників відсутні будь-які права.

- засновниками благодійного фонда не можуть виступати органи державної влади та місцевого самоврядування, а також державні та муніципальні унітарні підприємства, державні та муніципальні установи;

- благодійні фонди не можуть брати участь в господарській діяльності спільно з іншими особами;

- вищий орган благодійного фонда є колегіальним і члени цього органу управління виконують ці обов’язки добровільно;

В якості вищого органа управління благодійного фонду може бути не більше одного працівника його виконавчих органів. Члени вищого органа управління благодійного фонду і його посадові особи не мають права займати штатні посади в адміністрації комерційної чи некомерційної організації, учасником яких є цей фонд.

До компетенції вищого органу благодійного фонду відноситься:

Зміна статуту;

Утворення виконавчих та контрольно-ревізійних органів та дострокове припинення їх повноважень;

Затвердження благодійних програм;

Затвердження річного плану бюджету та його річного звіту;

Прийняття рішень про створення комерційних та некомерційних організацій, про участь в таких організаціях, відкриття філіалів, представництв.

Отож, фонд не має фіксованого членства і його учасники не можуть прямо брати участь в управлінні його справами. Таким чином, засновники фонду вимушені довіряти його керівним органам в тому, що стосується використання фонду. Для того, щоб уникнути зловживань, введено дві такі важливі вимоги: по-перше, створення піклувальної ради, що контролює діяльність фонду та його посадових осіб, і по-друге, фонд зобов’язаний здійснювати свою діяльність публічно.

Учасниками (засновниками) фонду можуть бути громадяни та юридичні особи. Фонд є власником свого майна, а його засновники(учасники), не несуть відповідальності за його зобов’язаннями. Майно фонду, що залишається після його ліквідації не підлягає розподіленню між кредиторами.

Благодійна та суспільна корисна діяльність фондів потребує постійних матеріальних витрат, які неможливо фінансувати при відсутності членських вкладів, бо фонд не має фіксованого членства. Тому фонди у окремих випадках можуть здійснювати підприємницьку діяльність як безпосередньо, так і через господарські товариства, які створюються з цією метою.

У першому випадку підприємницька діяльність фонду має відповідати суспільно корисним цілям, для яких було створено цей фонд.

У другому випадку фонд може створювати господарські товариства чи брати участь у їх діяльності, яка напряму може бути і не пов’язана з його основними завданнями.

Але фонд може створювати лише господарські товариства, а не інші види комерційних організацій, а отримані від участі в них доходи можуть бути використані лише за цільовим призначенням.

Благодійна установа

Це неурядова та некомерційна організація, створена для реалізації передбачених законодавством цілей шляхом здійснення благодійної в інтересах суспільства чи окремих категорій осіб.

Засновником благодійної установи може виступати лише інша благодійна організація.

Цілями благодійної установи є:

• соціальна підтримка та захист громадян, включаючи покращення матеріального становища малозабезпечених, соціальну реабілітацію безробітних, інвалідів та інших осіб, які в силу своїх фізичних чи інтелектуальних особливостей не можуть самостійно реалізовувати свої права та законні інтереси;

• підготовка населення до подолання наслідків стихійного лиха, екологічної, промислової та інших катастроф, попередженню нещасних випадків;

• надання допомоги потерпілим в результаті стихійного лиха, екологічних, промислових чи інших катастроф, соціальних, національних, релігійних конфліктів, жертвам репресій, біженцям та вимушеним переселенцям;

• сприяння зміцненню дружби, мира та згоди між народами, попередження соціальних, національних, релігійних конфліктів;

• сприяння зміцненню престижу та ролі родини в суспільстві;

• сприяння захисту материнства, дитинства, батьківства;

• сприяння діяльності у сфері освіти, науки, культури, мистецтва, просвіти, духовному розвитку особистості;

• сприяння діяльності у сфері профілактики та охорони здоров’я громадян, а також пропаганди здорово способу життя, покращення морально-психічного стану громадян;

• сприяння діяльності у сфері фізичної культури та масового спорту;

• охорона навколишнього середовища та захист тварин;

• охорона та належне утримання будівель, об’єктів та територій, що мають історичне, культурне, природне значення та місць поховання.

Благодійні організації вправі займатися діяльністю по залученню ресурсів та веденню внереалізаційних операцій.

Благодійна установа не може брати участь у господарських товариств спільно з іншими особами.

Обмежено використання коштів благодійними установами, зокрема:

1. не може використовувати засоби та своє майно для підтримки політичних партій, рухів, груп та компаній;

2. на фінансування благодійних програм може бути направлено не менше 80% доходів від внереалізаційних операцій та програм, що надійшли за фінансовий рік;

3. не вправі використовувати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу більше 20% фінансових коштів, що використовуються протягом року;

4. більше 80% благодійних пожертвувань мають бути використані на благодійні цілі протягом року;

5. майно установи, яким вона вправі самостійно розпоряджатися не може бути передано власнику установи на більш вигідних умовах, ніж для інших осіб;

Джерела формування майна благодійної установи:

Кошти та майно, передане власниками;

Благодійні пожертвуваннями, в тому числі ті, що носять цільовий характер, надані громадянами та юридичним особами в грошовій та натуральній формі;

Доходи від внереалізаційних операцій, включаючи доходи від цінних паперів;

Надходження від діяльності по залученню ресурсів;

Доходи від дозволеної законом та передбаченої статутом підприємницької діяльності;

Доходи від діяльності господарських товариств, заснованих установ;

Праця добровольців;

Інші, не заборонені законом джерела.

Управління благодійними установами також має свої особливості- обов’язкове створення колегіального вищого органа управління. Обмежена можливість участі членів вищого управління в заміщенні штатних посад в адміністрації комерційних і некомерційних організацій, засновником яких є благодійна установа.

Як виняток, майно благодійних організацій не передається власнику, а використовується на благодійні цілі в порядку, встановленому статутом чи за рішенням ліквідаційної комісії.⁹

Об’єднання юридичних осіб (асоціації та союзи)

Благодійні організації, в тому числі і установи можуть добровільно об’єднуватись в асоціації (союзи) цих організацій. Асоціація некомерційних організацій являється некомерційною організацією.

Члени асоціації (союзу) зберігають свою самостійність та права юридичної особи. Асоціація не відповідає за зобов’язаннями своїх членів. Члени асоціації несуть субседіарну відповідальність за її зобов’язаннями у розмірі та порядку, передбаченими установчими документами асоціації.

Благодійні організації і держава

Законом України “Про благодійництво та благодійні організації” також врегульовано відносини між благодійною організацією та державною(ст. 23-25). Тому я не можу обминути це питання в своїй роботі .

Держава в особі її органів влади гарантує і забезпечує захист передбачених законодавством України прав та інтересів фізичних і юридичних осіб - учасників благодійництва та благодійної діяльності.

Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність благодійних організацій, як і втручання благодійних організацій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування забороняється.

Держава законодавчо охороняє права благодійних організацій : особи, винні у порушенні законодавства про благодійництво та благодійні організації, несуть відповідальність відповідно до законів України.

В Україні проводяться заходи по заохочення благодійницької діяльності. Наприклад, 18.09.2000 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів №1491 “Про загальнодержавний огляд меценатства та спонсорства”.

Метою цієї програми було створення належних умов, які сприятимуть благодійництву та відродженню традицій меценатства в духовному житті народу, звернення уваги суспільства на проблеми сьогодення, наданню допомоги малозабезпеченим верствам населення, а також популяризації благодійної діяльності, яка направлена на захист громадян похилого віку, інвалідів, материнства і дитинства, розвитку культури і спорту, охорону та збереження культурної спадщини.

Ця програма проводиться щорічно на регіональних та загальнодержавному рівнях.

Попереднім розглядом, підготовкою питань, поданих для регіонального огляду будуть займатись регіональні організаційні комітети. На державному рівні ці документи розглядатиме Організаційних комітет з підготовки та проведення загальнодержавного огляду меценатства і спонсорства.¹⁰

Проблеми, що спіткають благодійні організації в сучасному суспільстві

Благодійні організації, як і увесь неприбутковий сектор в цілому потребують підтримки як у своєму функціонуванні і розвитку, так і в створенні загального клімату в суспільстві ,який би їм дав змогу успішно діяти. Ось ті сфери, які вимагають особливої уваги:

1. Функціонування і розвиток

• Формування головної мети і стратегії

Багатьом благодійним і некомерційним організаціям в цілому властива короткострокова орієнтація, яка є наслідком існуючої політичної та економічної нестабільності;

• Керівні органи

Часто благодійні організації не мають чіткого уявлення про те, як найкраще обрати та організувати наглядові та дорадчі органи, а також розподілити між ними ролі та функції;

• Управління

Благодійні організації часто створюються ентузіастами, які є фахівцями в своїй галузі, але не в управлінні організацією. Щоб вирішити це питання, керівникам організацій потрібно пройти підготовку в галузях організаційної структури і розвитку, управління та розвитку людських ресурсів, стратегічного планування, інформаційних систем, проектного і фінансового менеджменту, управління грантами, моноторінгу;

• Життєздатність

Так само, як і у питанні управління, тут бракує спеціальних знань;

• Етика, звітність і саморегуляція;

• Комунікація та інформація

Благодійні організації нерідко діють в інформаційному вакуумі. Часто неможливо дізнатися,що було вже зроблено у цій галузі іншими благодійними організаціями, державою чи комерційним сектором;

• Обмін досвідом та співпраця

Багато благодійних організацій побоюються тісної співпраці з іншими організаціями, оскільки вбачають у них конкурентів на отримання обмежених донорських коштів. Крім того, вони остерігаються втратити самостійність;

1. Загальний клімат

• Законодавство

Необхідно підтримувати розвиток законодавства у цій сфері, а також вдосконалювати вже існуюче законодавство.;

• Узгодження діяльності з державним та діловим сектором

На державному рівні та в ділових колах потрібно досягати розуміння тієї позитивної ролі, яку відіграє неприбутковий сектор у громадянському суспільстві, а також користі, яку можуть принести благодійны організації та неприбутковий сектор в цілому державному та приватному сектору;

• Культура соціальної відповідальності та філантропії

Є досить нерозвиненою сьогодні, оскільки благодійні організації здебільшого покладаються на фінансування з-за кордону або намагаються вижити без фінансування взагалі;

• Норми етики

Існує потреба у нормах етики та відповідальності, яка б поширювалася на весь сектор. Без встановлення та дотримання цих норм весь сектор може втратити довіру громадян;

- Інформування громадськості