37542 (Інформаційне забезпечення ОРД)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційне забезпечення ОРД

План:

1. Загальна характеристика оперативно-розшукової інформації

2. Джерела інформації в ОРД

3. Використання оперативної інформації

4. Сучасні інформаційно-пошукові системи оперативно-розшукового й іншого призначення

1. Загальна характеристика оперативно-розшукової інформації

ОРД здійснюється з метою одержання інформації, її накопичення, обробки, аналізу й результатів застосування відповідних заходів. Робота кожного оперативного підрозділу пов'язана, у першу чергу, з виявленням, попередженням, розкриттям і розслідуванням злочинів. Неможливо навіть представити, що оперативні підрозділи можуть виконувати свої завдання, не маючи ніяких відомостей про злочинця. Повне й всебічне висвітлення діяльності суб'єкта правопорушення є передумовою успішного припинення його протиправного поводження. Наявність попередньої інформації про злочин і особу, що його вчинила, є основою його розкриття.

Для ефективної боротьби зі злочинністю оперативним підрозділам необхідно мати відповідну оперативну інформацію відносно діяльності кримінальних структур, процесів, які відбуваються в злочинному середовищі, лідерів і авторитетів організованих злочинних груп. Для протидії насильницької злочинності, захисту особи від кримінальних зазіхань оперативним підрозділам необхідно, у першу чергу, підвищити ефективність негласної розшукової роботи на основі використання можливостей наданих оперативно-розшуковим законодавством, використання можливостей підрозділів оперативно-технічних заходів.

Науково обґрунтовано й практикою доведено, що важливим способом підвищення ефективності правоохоронної діяльності є інформатизація всіх напрямків роботи з боротьби зі злочинністю й охороною громадського порядку.

Основною метою системи інформаційного забезпечення підрозділів ОРД є всебічна інформаційна підтримка практичної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних і інших заходів.

Одним з основних завдань функціонування системи інформаційного забезпечення оперативних підрозділів у теперішній час є завдання інформатизації ОРД. Відповідно до відомчої інформаційної політики це завдання нерозривно пов'язано з формуванням інформаційного середовища підрозділів, які здійснюють ОРД, що складається з відомчих інформаційних ресурсів і інформаційної інфраструктури правоохоронних органів. Ефективність інформаційного середовища правоохоронних органів забезпечується за рахунок комплексного, системного підходу до рішення проблем техніко-технологічного й соціально-політичного характеру. Рішення останніх проблем пов'язано, у першу чергу, з відкритістю інформаційного середовища для суспільства, що дає можливість реалізувати погоджені інтереси громадян, суспільства й держави на системній основі.

Оперативно-розшукова інформація являє собою сукупність первинних і аналізованих даних про осіб, причетних до підготовки й вчинення злочинів, фактах злочинних проявів, стану оперативно-розшукових сил і засобів, а також умов, у яких відбувається діяльність - боротьба зі злочинністю.

Трохи пізніше до змісту поняття оперативно-розшукової інформації були віднесені й відомості, що свідчать про задумані, підготовлювані або вчинені злочини, про осіб, що представляють оперативний інтерес, а також про причини й умови, що сприяють вчиненню злочинів.

Надалі ряд авторів включили в дане поняття також відомості, що характеризують: оперативну обстановку; психологічні риси осіб, підозрюваних у підготовці й вчиненні злочинів; поточні профілактичні й оперативно-розшукові заходи; види й способи вчинення злочинів; прикмети злочинців, викрадених речей; дані про задумані й підготовлювані злочини і інші компоненти.

У розповсюджених наукових положеннях про поняття й сутність оперативно-розшукової інформації її головна цінність справедливо вбачається в тому, що вона є об'єктивним відображенням соціального середовища, що змінюється, і обстановки, у яких здійснюється ОРД. Але варто вказати й на те, що дана інформація відображає також наслідки постійного впливу на це середовище особливої за своєю спрямованістю й змістом діяльності (як правомірної, так і протиправної) різних соціальних суб'єктів.

Зміст оперативно-розшукової інформації відрізняється широкою розмаїтістю відомостей, що відносяться також до характеристики оперативно-тактичної обстановки, основних сил ОРД, до оцінки результатів їхнього використання. Оперативно-розшукова інформація відображає не тільки ті явища, події, обставини, зміни в середовищі, які виникають у результаті злочинів, але й широке коло явищ, подій, обставин, що впливають на злочинне поводження окремих осіб.

Призначення оперативно-розшукової інформації полягає в тому, щоб пізнати прихований механізм розвитку злочинного поводження, отже, зміст інформації повинний виходити за рамки очевидних фактів, заглиблюючись до пізнання ретельно маскуємих учинків, поводження, спілкувань, поглядів, намірів.

У системі «соціальне середовище - особистість» оперативно-розшукова інформація дозволяє з'ясувати, яким чином соціальне оточення впливає на особистість, формує її, і, навпаки, у якій формі, яким шляхом, при яких обставинах що цікавлять опер. працівників особи створюють «штучне середовище», до яких спілкувань вони тяжіють, яку ставлять перед собою мету.

Контакти й взаємний негативний вплив, групові антигромадські установки й злочинні задуми - все це пізнається не в результаті одержання разових характеристик, а в складних інформаційних процесах, через різні джерела, на основі проникнення в сфери, приховані від зовнішнього спостереження й звичайного пізнання.

Оперативно-розшукова інформація є різновидом соціальної інформації, специфічної по меті одержання (боротьба зі злочинністю), методам одержання й режиму використання, що забезпечує конспірацію, надійну зашифровку джерел, можливість перевірки повідомлюваних відомостей і їхнє застосування тільки зацікавленими оперативними працівниками.

Оперативна інформація може бути:

• первісною;

• перевіреною (достовірною);

• тотальною (повною, вичерпною) або частковою;

• поточною;

• конкретною;

• загальною або деталізованою;

• відкритою (доступною);

• закритою (секретною, цілком секретною, конфіденційною, для службового користування);

• оціночною;

• програмною;

• прямою і непрямою.

Говорячи про раціональну класифікацію інформації, поклавши в основу принцип співвіднесення цілей ОРД, можна виділити три типи інформації:

• інформація, що має універсальне значення для прогнозування індивідуального поводження, профілактики й розкриття злочинів.

Цей вид інформації утворюється навколо факторів, що впливають на оперативну обстановку і характеристик особистості тих, хто при певному збігу обставин може вчинити злочини (особи, що представляє оперативний інтерес). Він виникає у зв'язку із соціальними явищами, що мають криміногенний характер, але поряд з ними відображає об'єктивні явища, що залишаються до пори до часу нейтральними для ОРД (наприклад, опис зовнішності, захоплень, інтересів, кола спілкувань вивчаємих осіб);

• інформація, що забезпечує кримінальне судочинство - доказування

Ця інформація породжується обставинами злочину й наступних дій злочинців, їхніх співучасників та інших осіб. Її зміст - фактичні дані, що вказують на подію злочину, дії злочинців, обставини, що обтяжують або пом'якшують їхню провину, і інші категорії, охоплювані предметом доказування. Якщо цільове призначення першого виду інформації стосовно до розкриття злочинів ролягає в тому, щоб заздалегідь визначити коло осіб, які можуть виявитися злочинцями, то призначення другого виду інформації - забезпечити виявлення осіб, що вчинили або вчинюють конкретні злочини, одержання доказів їхньої вини. До другого виду варто також віднести інформацію, що забезпечує розшук осіб, які ухиляються від слідства, суду й втекли з-під варти;

• інформація, мета одержання якої визначається потребами оперативно-розшукової тактики.

Цей вид інформації забезпечує поінформованість про загальну оперативну ситуацію (оперативно-тактичній обстановці), яку необхідно брати до уваги при виборі форм і прийомів оперативно-тактичних дій. Мається на увазі характеристика осіб, що перевіряються, урахування тактичних можливостей конфідентів, особливостей контрзаходів, що вживаються зацікавленими особами, і цілий ряд інших факторів.

Основні вимоги, що пропонуються до оперативно-розшукової інформації можна позначити в такий спосіб:

• комплексність інформації, тобто ефективне рішення оперативно-тактичних завдань можна досягти тільки на основі систематизованої інформації, що поєднує у собі різні відомості, отримані з різних джерел і логічно пов'язані;

• адекватність рівня надходження оперативно-розшукової інформації компетенції опер. працівників, що приймають рішення, чим більше віддалене виконання від моменту сприятливого для одержання необхідної інформації, тим більше небезпека її перекручування, а отже, допущення помилок у прийнятті рішень. Ця вимога припускає централізацію «місцевої» інформації. Систематизована, осмислена й підготовлена до використання на рівні управління периферійними оперативними підрозділами, централізована інформація забезпечує виконання приватних оперативно-тактичних і профілактичних завдань. Чим вище в ієрархії супідрядності регіональна система накопичення інформації, тим більша кількість низових підрозділів можуть нею скористатися. Існує й зворотний зв'язок: чим більше з низових оперативних підрозділів надійде в централізований масив інформації корисних відомостей, тим активніше виявиться його вплив на ефективність боротьби зі злочинністю;

• оптимальність, повнота, тобто складність забезпечення цієї вимоги полягає в тому, що в практиці ОРД не вироблено єдиних критеріїв повноти з багатьох питань, віднесених до компетенції оперативних підрозділів. Особливо страждають щодо цього подання про підстави постановки громадян на різні види обліку; межі вивчення особи, необхідних для визначення моменту реалізації оперативно-розшукових справ. Існує помітний відрив науково розроблених моделей (межі поінформованості про раніше засуджених; неповнолітніх правопорушників; криміногенні фактори, що вимагає вивчення й ін.) від подань опер. працівників з приводу оптимального варіанта інформації. Однак повнота інформації зовсім не означає вичерпної інформації про об'єкт, досліджуваному у кримінальному випадку, навколишньому середовищі, ситуації з нескінченно високою точністю. Існують певні межі, які мають правове походження й визначаються повноваженнями оперативних підрозділів;

• точність інформації, тобто ця вимога характеризує ступінь деталізації інформації, її наближення до оригіналу. Точність нерозривно пов'язана з вірогідністю, об'єктивно вірним відображенням подій, явищ, стану об'єкта, що оточує його середовища. Деталізація, вірогідність і повнота взаємозалежні. Деталізація, як і оптимальність, має свої межі. Наступає момент, при якому витрати часу й зусиль на одержання повної й детальної інформації стають невизначеними з погляду оперативно-розшукових цілей. У теорії управління констатується стан, коли в інформаційному забезпеченні управління виникає момент, при якому детальна, більше повна інформованість коштує дорожче, ніж не інформованість.

Для потоків інформації часто типовим є їхня безсистемність, а звідси й велика кількість інформації, що не піддається обробці. Надходячи до одних опер. працівників, вона часто недооцінюється ними з погляду потреб інших оперативних підрозділів і навіть співробітників у власному оперативному підрозділі. Несвоєчасна передача зацікавленим адресатам корисної інформації знижує значимість повноти й вірогідності, тому що вона застаріває.

Між повнотою й оперативністю інформації існує об'єктивне протиріччя. Чим повніше інформація, тим більше зусиль і часу затрачується на одержання, переробку, аналіз, що знижує ступінь її оперативності.

• лаконічність повідомлень при максимальному навантаженні, тобто лаконічність підвищує насиченість інформації, скорочує час на передачу й сприйняття інформації. Однак лаконічність не повинна досягатися на шкоду повноті, вірогідності й деталізації;

• логічність викладу, тобто неодмінна умова сприйняття текстової інформації. Вона припускає послідовність, доказовість, переконливість (за рахунок усунення суперечливих даних), відсутність непотрібних деталей, пропорційність місця, відведеного в повідомленні тому або іншому питанню, значимості цього питання, ясність мети, досягненню якої покликане служити повідомлення. Логічність припускає однозначність інформації: у системі різних правоохоронних органів інформація повинна зберігати свій зміст і форми вираження для того, щоб вона однаково розумілася всіма опер. працівниками. Тому необхідно уточнення змісту різних понять і термінів, їхня уніфікація, що виключає різночитання.

• цінність (корисність) оперативно-розшукової інформації, тобто із усієї існуючої розмаїтості сигналів оперативно-розшукова система відбирає саме коштовну, корисну розмаїтість, що, усуваючи невизначеність, веде до досягнення цілей боротьби зі злочинністю. Цінність інформації, по суті, виміряється за допомогою її кількості, тобто лише таке повідомлення несе інформацію, що зменшує, знімає існуючу невизначеність.

1. Джерела інформації в оперативно-розшуковій діяльності

Інформацію оперативний працівник може одержувати із всіляких джерел, які навіть важко перелічити.

Джерела інформації можна умовно розділити на дві системи:

• живі системи (люди, тварини, птахи, рослини);

• технічні системи (устаткування, прилади, устрої, апарати).

Також джерела інформації можна розділити на:

• рухливі (люди, тварини, птахи);

• переносні (технічні устрої, прилади);

• стаціонарні (постійно діючі пункти накопичення, зберігання, обробки й передачі інформації).

Джерела інформації можуть бути:

• відкритими, легальними й загально доступними;

• закритими, конфіденційними.

До відкритих джерел відносяться всі засоби масової інформації, різні офіційні звіти, повідомлення, відкриті статистичні дані, протоколи й інші, які не мають обмежень на поширення й використання. Те, що для інших здається беззмістовним повідомленням, для опер. працівника може мати великий інтерес.

Для рішення службових завдань необхідна оптимальна інформація. Інформація буде корисною тільки тоді, коли її можна використовувати, легалізувати, а це залежить від її повноти, конкретності, своєчасності. Опер. працівнику необхідно конкретно розрізняти факти, думки, інформацію:

• факти - точні, конкретні дані;

• думки - особисті судження, передбачення, оцінки, прогнози;

• інформація - аналітично оброблені дані, які випливають із фактів і їхньої оцінки.

Рішення поставлених завдань із використанням оперативно-розшукової інформації залежить як від зовнішніх умов, так і від досвіду, знань, професіоналізму, волі, спритності й можливостей опер. працівника.