Непрацездатними визнаються члени сім'ї:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18-річного віку і старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;

б) батько, мати, подружжя (дружина, чоловік), якщо вони є інвалідами чи досягли пенсійного віку (група інвалідності до уваги не береться). Право на пенсію в разі втрати годувальника мають інваліди всіх трьох груп;

в) один з батьків (батько, мати) чи один із подружжя (вдова, вдівець), якщо він зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами та онуками померлого годувальника, які не досягли 8 річного віку, і не працює;

г) дід і баба - за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.

Необхідною умовою для призначення пенсії в разі втрати годувальника є перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні годувальника. Член сім'ї може бути визнаний утриманцем у двох випадках: якщо він перебуває на повному утриманні годувальника чи якщо він не перебував на повному утриманні годувальника, але отримував від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Розміри пенсій сімей залежать від низки обставин: середньомісячного заробітку, кількості непрацездатних членів сім'ї, які мають право на пенсію.

До 1 січня 2004 р. пенсія призначалася на кожного члена сім'ї в розмірі 30% заробітку померлого годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.

З 1 січня 2004р. пенсію у зв'язку із втратою годувальника при-значають, на підставі розділу V Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV при дотриманні громадянами таких обов'язкових умов:

1. їх можна вважати непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника.

2. Вони знаходилися на повному утриманні годувальника (за незначними винятками) або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

3. Померлий годувальник на момент смерті мав страховий стаж визначеної тривалості" [3, 156].

4. Пенсії за особливі заслуги перед Україною

"З 1 січня 2001 р. набув чинності Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною". Він передбачає встановлення 50-80-відсоткових надбавок до пенсій, призначених відповідно до інших законів, що регулюють питання пенсійного забезпечення, таким категоріям осіб, як:

• особи, відзначені почесними званнями "народний", "заслужений", державними нагородами України та колишнього Союзу РСР, лауреати державних премій України та колишнього Союзу РСР;

• народні депутати України, депутати колишніх республік Союзу РСР, Союзу РСР; депутати обласних, Київської і Севастопольської міських рад трьох скликань та депутати районних, районних у містах Києві та Севастополі рад, міських рад чотирьох скликань, якщо вони не були державними службовцями і не займали виборних та керівних посад у цих радах;

• Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої соціалістичної праці, особи, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової слави трьох ступенів, орденом "За службу Родине в вооруженных силах СССР" трьох ступенів, чотирма і більше орденами, чотирма і більше медалями "За відвагу", ветерани Великої Вітчизняної війни, нагороджені у період бойових дій медаллю "За відвагу";

• видатні спортсмени - переможці Олімпійських ігор, чемпіони і рекордсмени світу та Європи;

• космонавти та члени льотно-випробних екіпажів літаків;

• матері, які народили семеро і більше дітей та виховали їх не менш як до восьмирічного віку. При цьому враховують дітей, усиновлених в установленому законом порядку.

Цю надбавку виплачують у разі, коли пенсіонер не працює. На встановлення цієї пенсії можуть розраховувати непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, зазначені в ст.37 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які були на його утриманні. Передбачено, що дітям пенсії призначають незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника" [1, 273-274].

5. Соціальна пенсія

"Соціальна пенсія - це пенсія, яку призначають громадянам у разі відсутності трудового стажу, тобто вона не пов’язана з трудовою діяльністю людини.

Соціальні пенсії призначають і виплачують непрацюючим громадянам, окрім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію.

Соціальні пенсії призначають у таких розмірах:

30% мінімального розміру пенсії за віком особам, які досягли відповідного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) і не набули права на трудову пенсію без поважних причин;

50% мінімального розміру пенсії за віком особам, які досягли відповідного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) і не набули права на трудову пенсію з поважних причин, а також інвалідам III групи;

100% мінімального розміру пенсії за віком інвалідам II групи, дітям-інвалідам віком до 16 років, дітям (п. "а" ст.37), а також одній із осіб, зазначених у п. "в" ст.37 у разі втрати годувальника;

200% мінімального розміру пенсії за віком інвалідам І групи, матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня" [1, 273].

"Соціальні пенсії можна визначити як щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які не мають права на трудову пенсію. До осіб, які мають право на соціальну пенсію, належать:

• інваліди І та II груп, у тому числі інваліди з дитинства, а також інваліди III групи;

• особи, які досягай пенсійного віку (чоловіки - 60; жінки - 55 років);

• діти, які не досягли 18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, у разі втрати годувальника;

• діти-інваліди у віці до 16 років.

Розмір соціальних пенсій диференційований: від 30 до 200% мінімальної пенсії за віком.

Соціальні пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком призначаються чоловікам і жінкам, які досягли відповідно 60 - і 55-річного віку, але не мають права на трудову пенсію без поважних причин.

Особи, які досягли пенсійного віку, а також інваліди III групи, які не мають права на трудову пенсію з поважних причин, мають право на соціальну пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Соціальні пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком призначаються:

• інвалідам II групи;

• дітям-інвалідам у віці до 16 років;

• дітям, які не досягли 18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років; у разі втрати годувальника;

• одному з батьків, незалежно від віку, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Інвалідам І групи, матерям-героїням, яким присвоєно звання "Мати-героїня", соціальні пенсії призначаються в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком.

У тих випадках, коли мати-героїня взагалі не працювала чи не має пенсійного віку, встановленого для багатодітних матерів (50 років), вона може отримувати соціальну пенсію.

У зв'язку з індексацією грошових доходів населення, підвищенням мінімальних розмірів пенсій, зміною пенсійного законодавства періодично здійснюється перерахунок пенсій" [4, 192-193].

Висновок

"Сьогодні в Україні 14,5 млн. пенсіонерів (понад 28% населення країни), серед яких 2,3 млн. інвалідів, близько 500 тисяч громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду, 650 тисяч громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, майже 3 млн. осіб, тобто кожен п’ятий, є "молодими" пенсіонерами, які вийшли на пенсію значно раніше 60 і 55 років.

Основу пенсійного забезпечення громадян складає створена державою (а точніше, отримана нею у спадщину від Української РСР) пенсійна система, що працює за принципом солідарності поколінь: "Сьогоднішнє покоління працюючих забезпечує пенсіями нинішні покоління пенсіонерів".

Принцип солідарності вимагає від працюючих відповідальності за фінансове забезпечення виплат тим, хто втратив працездатність і здобув право на отримання пенсії.

Види пенсій, що їх отримують громадяни України в солідарній системі, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому передбачається, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом установлення розмірів пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також за рахунок регулярного перегляду (індексації) розмірів у зв’язку зі збільшенням розмірів мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки країни.

Глибока і затяжна економічна криза породила тінізацію економіки та безробіття, суттєво підірвала і деформувала фінансову базу пенсійної системи" [1, 276].

Додатки

ПОРЯДОК НАДАННЯ ПЕНСІЙ В УКРАЇНІ

Види пенсій	Отримувачі	Принципи нарахування
Пенсія за віком	Чоловіки у віці 60 років з нормальними умовами праці та у віці 50-55 років на роботі зі шкідливими та небезпечними умовами праці; жінки - на 5 років раніше (55, 45-50) в обох випадках	55% середньомісячного фактичного заробітку плюс 1% за кожен рік роботи понад 25 років (чоловіки) та 20 років (жінки), але не більше 75% середньомісячного заробітку (для пільговиків - 85%); ст. 19 Для працівників певних категорій передбачені вищі рівні (шахтарі, громадяни, які постраждали від чорнобильської катастрофи)
Пенсія по інвалідності	Особи з частковою або повною непрацездатністю. Згідно зі ступенем втрати працездатності інваліди розподіляються на три групи	Інвалідам І групи - 70% середньомісячного і фактичного заробітку, інвалідам II групи - 60%, інвалідам III групи - 40% заробітку Мінімальний і максимальний розміри пенсій установлюється на рівні соціальної по групах (див. тему 9)
Пенсії у разі втрати годувальника	Непрацездатні члени сім’ї у разі втрати годувальника	30% середньомісячного фактичного заробітку годувальника на непрацездатного члена сім’ї, але не менше, ніж розмір соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних. На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію, встановлюється одна пенсія, яка збільшується або зменшується залежно від кількості членів сім’ї, які на неї мають право (ст.44-49)
Часткова пенсія	Особам, чий трудовий стаж недостатній для отримання повної пенсії	Пенсія призначається в розмірі, пропорційному наявному стажу. Розмір пенсії не має бути нижчим від розміру соціальної пенсії (ст. 20)
Соціальна пенсія	Особам, які не мають права на трудову пенсію з поважних причин (інвалідам з дитинства І, ІІ, ІІІ груп, дітям у разі втрати годувальника)	У розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (тим, хто не досяг пенсійного віку) У розмірі 50% мінімальної пенсії за віком (тим, хто досяг пенсійного віку) і інвалідам ІІІ групи Інвалідам ІІ групи 100% мінімальної пенсії за віком Інвалідам І групи 200% мінімальної пенсії за віком (ст.94)

Список літератури

1. Гриненко А.М. Соціальна політика: Навч. метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003. - 309 с.;

2. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

3. В.І. Грушко, Н.В. Грушко, О.В. Бевзенко, О.В. Красота, С.М. Лаптєв, О.С. Любунь, І.І. Рулік. "Пенсійна система України" - Навчальний посібник, - К.: "Кандор" - 2006 р.336 с.

4. 4. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. - К.: Кондор. - 2004. - 464 с.