29343 (Наукові основи кваліфікації злочинів), страница 2

а) відносинами тотожності;

б) відносинами підпорядкування (субординації);

в) відносинами субпідрядності (координації);

г) відносинами часткового збігу;

д) відносинами незгоди: протилежними (контрарними) чи суперечними (контрадикторними).

Кожне з цих співвідношень має свою графічну логічну схему, що позначається традиційно "колами Ейлера".

Велике значення в логіці і в інших науках, що використовують логіку, мають види операцій, здійснюваних з поняттями, серед яких важливу роль грає розподіл.

Розподіл поняття - це розподіл по групах тих предметів, які знаходяться в колі даних понять (у їх обсязі).

Операція розподілу містить у собі три складових:

а) ділиме поняття - таке поняття, обсяг якого підлягає розподілу;

б) члени розподілу - ті поняття, які вийшли в ході розподілу обсягу ділимого поняття;

в) підстава розподілу - та ознака, по якій здійснюється розподіл обсягу поняття на підкласи цього поняття.

У логіці виділяють, а в праві використовують кілька видів розподілу поняття:

1) дихотомічне (дихотомія) розподіл, при якому обсяг ділимого поняття розділяється на дві складені і рівні частини;

2) трихотомічне (трихотомія) розподіл, при якому обсяг ділимого поняття розділяється на три частини;

3) політомічне (політомія) розподіл, при якому здійснюється багаточленний розподіл.

Операція розподілу буде проведена вірно, якщо дотримані наступні правила:

а) підстава розподілу повинна бути постійною;

б) розподіл повинен бути розмірним;

в) розподіл слід проводити за однією ознакою;

г) члени розподілу повинні взаємно виключати один одного;

д) розподіл повинен бути безупинним, послідовним;

е) сума членів розподілу повинна дорівнювати обсягу діленого поняття.

Невиконання цих правил здатне привести до істотних не тільки логічних, але і змістовних помилок.

Правовим поняттям також притаманні усі викладені характеристики.

Як відносно-правові, так і спеціально-правові поняття ґрунтуються на наступних, що підлягають врахуванню особливостях логічного пізнання в кримінальному судочинстві:

а) правовий характер розглянутого мислення;

б) ретроспективний його характер, тобто пов'язаний з дослідженням явищ, які мали місце в минулому по їх відображеннях у реальних об'єктах;

в) об'єктами аналізованого пізнання є обставини, пов'язані із вчиненням злочину, а також особи, які не сприймали ці обставини безпосередньо;

г) висновки, які випливають з розглянутого процесу пізнання, носять доказовий характер і повинні бути втілені у відповідну процесуальну форму;

д) такі висновки в справі мають істинне (шукане) значення.

З врахуванням викладеного правове поняття можливо визначити як форму мислення, в якій узагальнюється і виділяється клас об'єктів за їх юридичними ознаками.

Специфічні властивості правового поняття полягають у тому, що зміст цього поняття:

а) має відносну стійкість;

б) закріплюється і змінюється в спеціальній нормативній формі.

Крім того, правові поняття:

в) мають єдиний для всіх зміст;

г) є обов'язковими для усіх;

д) знаходяться між собою в різних відносинах виходячи з їх юридичної (нормативної) сили.