29136 (Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні), страница 4

7. Регуляторна економічна й соціальна роль держави в сучасному суспільстві опосередковує функції державних органів щодо регулювання інновацій. До найважливіших з них належать: акумулювання коштів на наукові дослідження та інновації; координація інноваційної діяльності; стимулювання інновацій; створення правової бази для інноваційних процесів; кадрове забезпечення інновацій; формування науково-інноваційної інфраструктури; інституціональне забезпечення інноваційних процесів; регулювання соціальної та екологічної спрямованості інновацій; підвищення суспільного статусу інноваційної діяльності; регіональне регулювання інноваційних процесів; регулювання міжнародних аспектів інноваційних процесів.

8. Встановлено основні проблеми формування інноваційної економіки в Україні. Насамперед, це розрив інноваційних процесів між стадіями наукових досліджень і впровадження інновацій у виробництво, зумовлений відсутністю ефективного механізму трансформування наукових знань в інноваційні ідеї, придатні до практичного використання. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє інноваційне підприємництво, для розвитку якого, у свою чергу, мають бути створені сприятливі інституціональні умови. Проведений аналіз динаміки підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність, дав змогу констатувати низький рівень інноваційної активності малого підприємництва в Україні, що зумовлений загостренням інституціональних і ресурсних проблем інноваційної діяльності, а саме: фінансових, організаційно-правових, інформаційних та ринкового характеру.

9. Державна політика формування інноваційної економіки повинна включати реалізацію таких заходів: сприяння заохоченню широкомасштабного використання світового знаннєвого здобутку в усіх сферах національної економіки шляхом розробки та запровадження економічних стимулів, а також формування ефективного інституціонального середовища; розширення обсягів внутрішнього ринку нереалізованих технологій і підвищення платоспроможного попиту на результати вітчизняних НДДКР; стимулювання всебічного розвитку інтелектуального потенціалу особистості, що передбачає активний вплив держави на всіх етапах формування людського капіталу; вдосконалення системи непрямих методів державного впливу на процес розбудови сектора високотехнологічного виробництва, на застосування на перших етапах необхідного арсеналу протекціоністських заходів з метою його підтримки на зовнішньому ринку; створення стабільно функціонуючого організаційно-правового середовища генерування високопродуктивного знаннєвого ресурсу, що означає розв'язання існуючих проблем у системі освіти і науки та завершення формування дієвих систем охорони і захисту прав інтелектуальної власності.

10. У межах дослідження запропоновано проводити ранжування регіонів за співвідношенням «сприятливості» об'єктивних і суб'єктивних факторів інвестиційної привабливості, що дасть змогу актуалізувати напрями комплексної програми підвищення інвестиційної привабливості конкретного регіону, визначити її перспективну спрямованість і можливу ефективність, окреслити загальнодержавні пріоритети в регіональному розрізі.

11. Регіональна система фінансової підтримки інноваційної діяльності повинна формуватися на основі цільової акумуляції всіх можливих джерел у регіональному фонді інновацій. Моделі цього фонду різні: від державної некомерційної неприбуткової структури, що не має права юридичної особи і мобілізує лише кошти бюджетів різних рівнів, до комерційної прибуткової організації, що є юридичною особою, відповідальною за розробку і реалізацію інноваційної політики в регіоні. Формами фінансування за рахунок коштів фонду є субсидіювання, надання дотацій на покриття витрат з обслуговування інноваційної діяльності, пільгове кредитування і гарантування позик, фінансовий лізинг і фінансові інвестиції (операції з цінними паперами, випущеними підприємствами для здійснення інноваційної діяльності).

12. Методи фінансової підтримки підприємницьких структур у регіоні орієнтовані на вирішення таких завдань: формування максимально вигідних умов доступу малих підприємств до фінансових ресурсів; залучення до фінансування суб'єктів малого підприємництва максимально можливих коштів фінансово-кредитних установ; мінімізація ризиків неповернень кредитних ресурсів для державного інвестора і недержавних фінансово-кредитних установ; надання допомоги максимально великому числу ефективних малих підприємств, що сформує імпульс для розвитку всього господарства регіону.

13. У Запорізькій області запропоновано перелік заходів щодо розробки та реалізації інноваційного проекту залежно від їх специфіки. Блок № 1: Аналіз міри новизни інноваційного проекту та науково-технічних напрацювань по проекту. Блок № 2: розробка та аналіз проекту: збір вихідних даних щодо галузі та інноваційних проектів; збір даних щодо навколишнього середовища; розробка імітаційної фінансової комп’ютерної моделі інноваційного проекту відповідно до умов технопарку; аналіз бюджетної та регіональної ефективності проекту технопарку; підготовка проекту бізнес-плану. Блок № 3: подання та реалізація проекту до технопарку: аналіз технопарків на відповідність інноваційного проекту; подання бізнес-плану проекту і необхідної документації технопарку; підготовка форми проекту технопарку; збір необхідної для реалізації документації по підприємству; подання проектів у Міністерство освіти і науки України; захист проекту під час проходження експертизи.

14. Розроблено концепцію розвитку інноваційної діяльності в Запорізькій області, в якій передбачено максимальне використання власного науково-технічного потенціалу регіону. Необхідність поєднання інвестиційної та інноваційної стадій конкурентного розвитку при проведенні заходів з інноваційного перетворення вітчизняної економіки, відсутність коштів для масштабних перетворень, а також висока невизначеність ходу науково-технічного прогресу передбачають вибір стратегії поетапного руху до поставленої мети. Пропонується виділити два основні етапи: 1) стабілізаційний; 2) перехід до інноваційної стадії розвитку.

15. Основними принципами державної інноваційної політики в регіоні мають бути визнані ієрархічність (регіони визнають пріоритет державних інтересів), компроміс між національними і регіональними рівнями розробки рішень щодо стимулювання інвестицій у регіоні, фінансова незалежність регіону, соціальна та екологічна нешкідливість заходів. Ключове завдання регулювання інноваційної складової регіонального розвитку полягає в тому, щоб за рахунок активних структурних змін в інвестиційній діяльності вишукувати, формувати і концентрувати на регіональному рівні інвестиційні ресурси різних джерел походження та спрямовувати їх на вирішення найбільш значущих, актуальних і невідкладних проблем регіону. Вирішення цього завдання можливо за рахунок узгодження системи заходів регіональної політики держави з тими, що мають розроблятися на рівні регіону як елементи стратегічної інноваційної ініціативи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ізюмська В.А. Державна підтримка розвитку інноваційних процесів на державному та регіональному рівнях // Економіка та держава. – 2007. – № 10. – С. 78–79.

2. Ізюмська В.А. Напрями вдосконалення державного регулювання інноваційної сфери // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 1. С. 38-43.

3. Ізюмська В.А. Реалізація державної інноваційної політики в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2007. – № 2. – С.41-45.

4. Ізюмська В.А. Сутність та основні поняття державної інноваційної політики // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. – № 2. – С. 26-30.

5. Ізюмська В.А. Удосконалення державного регулювання інноваційного розвитку регіону // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – №4. С. 87–93.

6. Ізюмська В.А. Напрями стратегічного управління інвестиційними процесами на підприємстві // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Вип. 165. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 58–62.

7. Ізюмська В.А. Фінансова політика держави та її роль при вирішенні соціально-економічних проблем // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Вип. 120. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 53–58.

8. Ізюмська В.А. Формування інноваційних механізмів функціонування підприємництва в регіоні // Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України». – Т. ІІ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 33–35.

9. Ізюмська В.А. Вплив регіональної політики на міжбюджетні відносини // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Стан та проблеми інноваційної розбудови України «2007». – Т. 1. Фінансова політика України: проблеми реформування та шляхи їх вирішення. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. – С. 3–6.

10. Ізюмська В.А. Інноваційна діяльність як об’єкт державного управління //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Управління інноваціним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів». – Т. 1. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. – С. 32–33.

11. Ізюмська В.А. Методологія і практика регулювання інноваційних процесів в регіоні // Матеріали міжнародної наукової конференції «Економічна ефективність і державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів» / Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 11 – 12 жовтня 2007; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007. – Т. 1. – С. 353–355.

12. Ізюмська В.А. Державна політика стимулювання інноваційної діяльності // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: Матеріали науково-практичної конференції, 27 листопада 2007 р. – Х.: Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр»; 2008. – С. 90–93.

АНОТАЦІЯ

Ізюмська В.А. Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та методологічних аспектів інноваційної діяльності як об’єкта державного управління. Розроблено методологічний інструментарій організації державної інноваційної політики в регіоні. Запропоновано методичні та практичні рекомендації щодо активізації державної інноваційної політики на регіональному рівні. Запропоновано стратегію регіональної інноваційної політики. Проведено аналіз стану науково-технічного та інноваційного потенціалу регіону та дано оцінку його інноваційно-інвестиційного потенціалу. Розвинуто механізм державної підтримки інноваційної діяльності. Запропоновано методику градації регіонів за рівнем інноваційного розвитку. Удосконалено механізм державної підтримки інноваційної діяльності та складові державної інноваційної політики.

Ключові слова: державне регулювання, інноваційна діяльність, інноваційні можливості, інвестиційний потенціал, методика, механізми, регіональна політика.

АННОТАЦИЯ

Изюмская В.А. Механизмы реализации инновационной политики в регионе. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Классический приватный университет. – Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и методологических аспектов инновационной деятельности как объекта государственного управления. Разработан методологический инструментарий организации государственной инновационной политики в регионе. Предложены методические и практические рекомендации по активизации государственной инновационной политики на региональном уровне. Предложена стратегия региональной инновационной политики. Проведен анализ состояния научно-технического и инновационного потенциала региона и дана оценка его инновационно-инвестиционного потенциала. Предложена методика градации регионов по уровню инновационного развития. Усовершенствован механизм государственной поддержки инновационной деятельности и составляющие государственной инновационной политики.

Для комплексной характеристики состояния инновационного развития регионов вместе с понятием «инновационных потенциал» предлагается использовать более широкое понятие – «инновационные возможности». При этом под инновационными возможностями региона следует понимать совокупность оценки потребности региона в инновационном обновлении (прежде всего производственно-технологической сферы). Определены основоположные принципы государственной инновационной политики: подход к инновационному потенциалу как к национальному достоянию, важнейшего политического и стратегического ресурса страны; этапность в достижении цели; приоритетность поддержки инновационной деятельности в базовых областях экономики; селективная поддержка наиболее перспективной для социально-экономического развития, а также высокорезультативной части отечественного инновационного потенциала; социальная ориентация политики; системный характер государственной поддержки инновационной деятельности.