26657 (Банкрутство в країнах з розвинутою ринковою економікою), страница 2

Однак в сучасних умовах в законодавстві розвинутих країн відслідковується тенденція до зближення, поєднання данних принципів.⁵ Особливість даної галузі законодавства полягає в тому, що це одна з найбільш динамічних сфер правового регулювання. Завданням, яке повинно бути вирішено законодавством про неплатоспроможність, є або відновлення платоспроможності (оздоровлення) боржника, або за умов неможливості її вирішення - проведення справедливого розподілу майнових збитків серед всіх суб"єктів права, чиї інтереси можуть бути затронуті неплатоспроможністю боржника. ⁶ В світовій практиці існують декілька варіантів цілей та завдань законодавства про неплатоспроможність:

• надання можливості підприємству справитися з тимчасовими фінансовими труднощами;

• забезпечення справедливих колективних дій кредиторів; захист активів боржника від розкрадання;

• захист підприємства як економічної структури;

• захист найманих робітників;

• можливість реорганізації;

• захист вимог кредиторів;

• надання боржнику можливості почати нове економічне життя після невдачі;

• збір активів боржника.

Законодавство про неплатоспроможність дає можливість юридичним і фізичним особам, нездатним виконати свої фінансові зобов"язання, звільнитися від більшої частини свого боргу, а підприємствам, які серйозно займаються своєю діяльністю, надається можливість реорганізувати виробництво, знову набуваючи таким чином фінансової стабільності. Позитивне значення цього інституту складається з трьох складових: вигода окремо взятої особи (при цьому не важливо, чи є ця особа боржником чи кредитором), вигода держави та вигода економічної системи в цілому. Норми законодавства створюють правові основи для відновлення "прогорівшого" підприємства, а отже вони стимулюють підприємницьку діяльність, інвестування, прийняття на себе ризику. Дійсно, законодавство про неплатоспроможність безпосередньо не заохочує інвестиції, однак воно пом’якшує деякі з найбільш несприятливих наслідків невдачі в ведені бізнесу. Індивідуальний підприємець, група індивідуальних підприємців або підприємство навряд чи б інвестувало кошти в нову справу, отримували би кошти в кредит і т.п., якщо б невдача обов’язково призводила до довічного боргу або до злиднів. Законодавче закріплення реорганізації та банкрутства надає шанс відновити благополуччя та взяти "новий" старт. Добросовісно діючі особи можуть ставити себе майже у будь-яку форму фінансової залежності з впевненістю, що при необхідності вони отримують можливість почати все з початку та прийти в майбутньому до фінансового процвітання. Інтерес держави в існуванні інституту неплатоспроможності полягає в тому, що, поновивши своє фінансове благополуччя, підприємства знову становляться суб’єктами оподаткування. На думку автора таке саме завдання і законодавства з банкрутства в Україні. Воно цілком “погоджується” з світовою практикою в тому числі практикою розвинутих європейських країн.

Отже, законодавство з питань банкрутства в зарубіжних країнах як європейських так і американського континенту досить детально визначило завдання як органу з питань банкрутства так і завдання і функції арбітражних керуючих. Є загальні однакові риси в повноваженнях органів з питань банкрутства, але треба відмітити що існують і деякі відмінності, які зумовлені особливостями системи права тої чи іншої країни. В одних країнах більш детально розписані повноваження, які стосуються призначення арбітражних керуючих, їх ліцензування, оплати праці, контролю за дотриманням арбітражним керуючим кодексу етики та деякі інші. А в других країнах, питання, які стосуються виявлення та передачі документів та інших відомостей про порушення директорами правових норм і передача їх відповідним органам для притягнення таких осіб до відповідальності. В цілому така деталізація на думку автора є позитивною, оскільки через неї законодавець врегулював достатню кількість випадків у сфері неспроможності компаній, щоб в подальшому не виникало ніяких неточностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Пінк Ф. Реформування системи банкрутства в зарубіжних країнах.-К.,2009. - С.152

2. Коваль М.В. Реформування системи банкрутства в Україні: використання іноземного досвіду.-К., 2008.-С.56

3. Мельник О. Несостоятельность предприятий в зарубежных странах // Червоний Гірник.-2007.-№108.- С.56

4. Банківське право: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 344 с.

1 Пінк Ф. Реформування системи банкрутства в зарубіжних країнах.-К.,2009.-С.152

Коваль М.В. Реформування системи банкрутства в Україні: використання іноземного досвіду.-К., 2008.-С.56

2 Пінк Ф. Ліцензування фахівців з питань банкрутства в Великобританії.-К.,2009.-С.201

3 Пінк Ф. Ліцензування фахівців з питань банкрутства в Великобританії.-К.,2009.-С.216

4 Мельник О. Несостоятельность предприятий в зарубежных странах//Червоний Гірник.-2007.-№108.-С.56

5 Пінк Ф. Реформування системи банкрутства в зарубіжних країнах.-К.,2009.-С.152

6Банківське право: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — С. 153