Білет № 8

1. Встановлення нациської дектатури А. Гітлера та її наслідки для Німеччини і світу.

Фашизм став новою політичною течією 20 ст. і особливою формою державного правління. Батьківщиною фашизма була Італія.

Різновидом італійського фашизма був нацизм в Німеччині.

У Німеччині нацисти прийшли до влади у 1933 в результаті перемоги на парламенських виборах. Во націонал-соціалістичної партії стояв Адольф Гітлер.

Після Першої світової війни Німеччина ула ослаблена і принижена. По Версальському договору територія Німеччини зменшилась. На Парижській мирній конференції Німеччина була об’явлена виновницею війни.

Після прихода до влади Гітлера в країні сформавувся культ особистості “вождя” – “фюрера”. Була ліквідована Веймарська конституція, і Гітлеру довічно присвоєно звання “фюрера”; він ткож був рейхканслером та головлю нациської партії.

Вводилась єдина ідеологія, однопартійна система, заборонялась діяльність опозиційних політичних партій – соціал-демократичної та комуністичної. Все населення було втягнуто в фашистські й нациські організації. Так був установлений контроль над масовим розумінням суспільства.

Терор і насилля стали головним методом здіснення внутріщньої політики. Терор в Німеччині проводели гестапо ( державна таємна поліція ), отряди СС і слуба безпеки.

Ліквідувались старі профсоюзи. Був заснований Німецький трудовий фонд, в примусовому порядку об’єднавши власників, робочих і служащих підприємств.

Зовнішня політика Німеччинибула направлена на ліквідацію договора Версальсько-Вашингтонської системи з цілью захвата нових колоній. В 1936 заключений Антикомінтерновський пакт між Італією і Німеччиною для боротьби з комунізмом.

Антисиметизм був державною політикою Німеччини. Євреі були позбавлені громодянських прав, з 1939 почався масовийєврейський погром. Важливе місце в ідеологіі і практиці нацизма займав расизм. Німці проголошувалися висшою расою. Національне превосходство служило обосноснованим знищенням євреів і іншех не арійських народів.

Висновок : Нациська дектатура в Німеччині ліквідувала демократичний порядок, права і свободи громодян, ввела диктатуру однієї партії, котра устанрвила контроль за всіма сферами соціально-економічнм і суспільно-політичним життям країни. Німеччина цілеспрямовано готавалась до нової війни за перерзпділ сфери вплуву.

2. Політика реформ у Китаї у 80-90х роках. Україно-китайські відносини.

За роки “великого стрибка” ( 1958 – 1960 ) і “культурної революціі” ( 1966 – 1976 ), Китай опинився на грані економічного і політичного краху. Стрімке падіння промислового і сьльськогосподарського виробництва призвело до загрози голода. Були лікідовані створена раніше истема органів управління, на сміну її прийшли органи воєнно-адміністративного контроля; підвергались репресіям мільйони людей. В 1976 нове керівництво країни во главі з Ден Сяопінон прийняло широку пргограму еономічних і політичних реформ для будови “соціалізма з китайською специфікою”.

Ден Сяопінон визначив “чотири пинципа модернізаціі” :

1. социалістичний шлях розвитку;

2. диктатура пролетаріата;

3. керуюча роль Комуністичної паріі;

4. ідеі марксизма-ленінізма і Мао Цзедуна.

Програма в області економіки включала :

• введення часного землекористування в селах;

• вільний ринок;

• створення кооперативів частнопідприємницкого сектора в місті;

• створення спеціальних “зон економіко-технологічного ровитку” з особливим режимом палогообкладання для притягання іноземного капітала;

• глубоку реформу в дежавному секторі економіки з переводом його на повний хозрозрахунок.

В політичній області реформи виразилися в реабілітаціі жертв “культурної революціі”, проведенні демократичних реформвибрчої системи, оживленіе діяльності “демократичних партій”, які входли в єдиний фрон під рукоаодством КПК.

В соціальній сфері під гаслом “В одній сім’ї – одна дитина!” – активно проводилась політика, направлена на скорочення народжуваності.

В області зовнішньої політики повий курс аривів до розвитку відносин з західними державами, Японією, СРСР.

За пройдений період реформ КНР вдалося дбитися вражаючих успіхів в економічному розвитку. Середньорічний приріст промисловості склав близько 10%, виробництво зернових на душу населення доведено до 400 кг в рік, в вічі підвисився життєвий рівень населення, створені нові, самі сучасні, отраслі промисловості, створені вільні економічні зони, збільшився приплив іноземних інветицій. Китай зміг вийти на світовий ринок і стати там поміною силою.

Китай приділяє велику увагу відношенням з Україною. У 1995 відбувся візит Президента Л. Кучми в КНР. Україна роздивляється Китай як одного із своїх стаегічних партнерів. У України і Китая існують близькість чи збіги поглядів по багатьом питаннях міжнародної політики. Укріпленню українсько-китайсьеим відносинам сприяв візит Голови КНР Цзяо Цземіня в Київ у 2001.

Висновок : реформи в Китаї привели до процвітання економіки країни. Відмінною рисою цех реформ було те, що вони проводлись під керівництвом Комуністичної партіі Китая і практично не зачіпили поітичних снов суспільітва.