Польща

Вступ

Площа країни – 313 тис. км², чисельність населення – 38,6 млн. осіб (за цими показниками в Центральній Європі Польща поступається тільки Україні). Столиця – Варшава. Державний устрій – унітарна республіка. В адміністративно-територіальному відношенні поділяється на воєводства, до яких прирівняні міста Варшава, Лодзь, Познань, Краків і Вроцлав.

Польща є стратегічним партнером України та своєрідним її "адвокатом" у питаннях євроінтеграції.

Початок польської державності припадає на середину X ст. Географічне положення між Західною та Східною Європою зумовило безперервні зміни її кордонів. У кінці XVIII століття внутрішній занепад феодальної Польщі супроводжувався поділом її території між Росією, Австрією та Пруссією. У 1918 р. Польща була відновлена як суверенна держава. Але, крім польських, до її складу увійшли також землі, населені українцями, білорусами і литовцями. В сучасних кордонах Польща існує з 1945 р. Порівняно з довоєнним часом вона втратила Західну Україну, Західну Білорусь і Віленську округу Литви. Натомість, згідно з Потсдамською угодою 1945 р., південь Східної Пруссії передано Польщі, а її західний кордон було встановлено по річках Одрі (Одеру) і Нисі-Лужицькій (Нейсе). Тобто до її складу включили давньослов’янські землі, які в XII-XVI ст. захопили німецькі феодали і які з тих часів належали Пруссії, а потім Німеччині. Це частина Помор’я (Східна Померанія) та Сілезія. В рамках довоєнної Німеччини вони мали значний промисловий потенціал. Площа так званих "возз’єднаних земель" становить близько 100 тис. км², або майже третину території сучасної Польщі.

Польща є західним сусідом України. Вона межує з Волинською, Львівською і частково із Закарпатською областями нашої держави. До 1991 р. зв’язки між двома країнами здійснювалися переважно через білоруське місто Брест. Зараз відновлені транспортні коридори Ковель – Люблін і Львів – Краків. Київ має повітряний зв’язок з Варшавою. Дніпро-Бузький канал на території Білорусі дає можливість водного зв’язку між Україною і Польщею.

Інші сухопутні сусіди Польщі – це Росія (Калінінградська область), Литва, Білорусь, Словаччина, Чехія, ФРН.

Польща також має близько 450 км незамерзаючого узбережжя Балтійського моря із зручними Щецинською та Віслінською (Гданською) затоками.

1. Природні умови та ресурси

Орографія сприяє розвитку транспорту і господарства – ¾ території країни мають висоти менше 200 м над рівнем моря (Польська низовина з переважно льодовиково-акумулятивними формами рельєфу). Серед височин слід відзначити Сілезьку. Лише 3% території займають гори – герцинсько-каледонські Судети і альпійські Карпати (у Високих Татрах до 2,5 км над рівнем моря).

Корисні копалини різноманітні та досить значні за обсягами. Головним багатством Польщі є вугілля. Сілезький кам’яновугільний басейн є одним з найбільших у світі. Крім нього видобувається кам’яне вугілля у Валбжихському та Люблінському басейнах. У другій половині ХХ століття Польща стала активно експлуатувати й два буровугільних басейни – Конінсько-Турекський (в центрі країни) і Богатинський (на кордоні з ФРН).

Сілезька височина має значні поклади свинцево-цинкових руд, натомість її залізорудні родовища на даний момент є вичерпаними. Сандомирська котловина є провідним регіоном світу з видобутку сірки, також тут є поклади кам’яної і калійної солей, незначні родовища нафти і газу. Польська низовина тривалий час вважалася бідною на корисні копалини, але у 50-х роках ХХ століття тут були відкриті родовища мідної руди із супутнім сріблом. В результаті за видобутком мідної руди та срібла Польща ввійшла до світової "десятки".

Клімат Польщі помірно континентальний. Середня температура січня становить -3°С (на заході -1°С, а на сході -4°С); липня +23 °С (на Балтійському узбережжі +17-19°С, а в горах ще нижче). В середньому за рік випадає до 610 мм опадів (в приморській смузі до 800 мм, в Судетах і Карпатах – 1200 мм і більше). Країна має густу річкову мережу і надзвичайно багата на озера.

Найбільшими є річки Вісла (найважливіші притоки – Сан і Західний Буг) та Одра (найважливіші притоки Варта, Ниса-Лужицька і Ниса-Клодзка). Але при цьому Польща погано забезпечена водними ресурсами, оскільки її територія складена пухкими водопроникними породами, через що має високий коефіцієнт підземного стоку. Поверхневий стік доводиться перерозподіляти: водогони побудовані від карпатських річок у Сілезію та від Вісли до Лодзі. Енергопотенціал річок через рівнинність рельєфу низький. Одра майже повністю зарегульована шлюзами та з’єднана із Сілезією Глівіцьким каналом, по якому баржі вивозять вугілля до Щецину, де воно перевантажується на морські судна. У зворотному напрямку транспортується шведська залізна руда. На Віслі у літню межень судноплавство можливо лише нижче Варшави.

У ґрунтовому покриві абсолютно переважаючими є піщані та супіщані підзолисті ґрунти, природна родючість яких є невисокою. Натомість їх дуже "любить" картопля за легкий механічний склад. Невеликий масив чорноземів на лесовидних суглинках сформувався лише на Південному Сході.

Польща розташована в зоні широколистяних лісів, але в природному стані вони практично не збереглися. Лісистість території становить близько 25%, але 70% лісовкритої площі припадає на сосну (штучні ліси). Промислову цінність мають ліси Карпат і Судет, де збереглися букові та ялинові деревостани.

Польща має значні рекреаційні ресурси. Серед її національних парків найвідомішими є Татринський і Біловезька Пуща. Головний балтійський курорт – Сопот, популярними є також карпатські курорти Закопане, Криниця та ін.

2. Населення

До 1939 р. Польща була багатонаціональною країною. Майже третину її мешканців становили українці, євреї, німці, білоруси і литовці. В роки Другої світової війни людські втрати Польщі були одними з найбільших у світі. Загинуло понад 6 млн. осіб, у тому числі практично все єврейське населення (2,7 млн.). Важливою подією у післявоєнній Польщі було виселення в Німеччину 5 млн. німців – жителів територій, які Польща отримала за Потсдамською угодою, і заселення цих земель поляками. Репатріація мала місце і на сході: майже 0,5 млн. українців переселилися з Польщі в Україну в перші післявоєнні роки.

Сучасна Польща належить до однорідних в етнічному відношенні держав. Майже 98 % її населення – поляки, серед національних меншин – українці, литовці, словаки й білоруси.

Польська мова належить до західнослов’янської підгрупи слов’янської групи індоєвропейської сім’ї. Польська культура має давні традиції і тісно пов’язана з католицизмом. Дякуючи цьому факту країна швидко поновила втрати населення та ніколи не мала проблем із трудовими ресурсами, незважаючи навіть на значну еміграцію до США, Канади, Великобританії, Франції, ФРН. Демографічна формула Польщі 12 – 10 = 2‰, тому незважаючи на від’ємне сальдо міграцій країна має простий режим відтворення населення. Середня тривалість життя становить 71,1 р.

Середня густота населення в Польщі – 123 особи на 1 км² (у Катовіцькому воєводстві – 525 осіб/км²). Рівень урбанізації становить 66% (у Катовіцькому воєводстві – 88%). Серед найбільших міст – Варшава (2,2 млн. жителів), Лодзь (1 млн.), Краків (740 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (580 тис.), Гданськ (470 тис.), Щецин (390 тис.). Унікальною не тільки для Польщі, а в цілому для Європи, є Верхньосілезька поліцентрична міська агломерація (інколи її називають Катовіце-Домбровіцькою).

3. Галузева структура господарства

Польща класична середньорозвинена індустріальна країна постсоціалістичного типу. ВНП на душу населення за рік становить 2100 $. Темпи її індустріалізації у 50-70-х роках ХХ ст. були невиправдано високими, великі обсяги капітального будівництва без відповідного зростання продуктивності праці і обсягів експорту привели до великого зовнішнього боргу, обслуговування якого загальмувало соціально-економічний розвиток. Колись залежна від "соціалістичного табору" і зорієнтована на безмежний та невибагливий радянський ринок надмірно енерго- та матеріаломістка промисловість виявилася неконкурентоспроможною на світовому ринку. У 90-х роках минулого століття країна розпочала переструктуризацію своєї економіки.

4. Промисловість

Енергетика Польщі базується на кам’яному вугіллі. Максимальний його видобуток становив 180 млн. тон у 1989 р., зараз показник знизився до 150 млн. тон (7 місце в світі). Добувають також буре вугілля (60 млн. т.). Все буре вугілля спалюється на місці видобутку в топках ТЕС (найпотужніша електростанція працює в місті Белхатув поблизу Лодзі). Майже всю нафту і половину природного газу, потрібних країні, імпортують з Росії. Нафту транспортують через Білорусь (нафтопровід "Дружба"), природний газ – через Україну (газопровід "Союз"). Польща широко використовує коксовий газ, який отримують на коксохімічних підприємствах Сілезії.

Зрозуміло, що в електроенергетиці домінують ТЕС, на ГЕС припадає всього 2% виробленої електроенергії. Польща навіть пішла на побудову АЕС поблизу Гданську у комплексі з ГАЕС. Але електроенергію доводиться докуповувати (зокрема в Україні).

Головними галузями обробної промисловості є металургія, хімічна, текстильна, харчова промисловість і машинобудування. Негативним у розвитку чорної металургії (пік виплавки сталі – 16 млн. тон припав на 1989 р.) є її практично повна залежність від імпорту залізної руди з України та Швеції. Чорна металургія сконцентрована у Верхній Сілезії (Катовіце, Заверце та ін.). Але найбільший металургійний комбінат повного циклу ("Нова Гута") розташований під Краковом. Варшава і Стальова-Воля мають підприємства переробної металургії, що працюють переважно на металобрухті. Польща займає також одне з провідних місць у Європі за виплавкою цинку та свинцю (Катовіце, Буковно), міді та срібла (Легниця). Значними є обсяги виплавки алюмінію (Конін) з угорських бокситів.

Традиційними для Польщі є галузі основної хімії, сировиною для яких слугує коксовий газ, а також власна природна сірка, кам’яна і калійна солі. Крупний азотно-туковий комбінат працює в Пулавах (сировина постачається газопроводом "Союз"). Високий рівень розвитку нафтохімії (комбінат в Плоцьку переробляє щорічно 13 млн. тон російської нафти, а комбінат у Гданську – 3 млн. тон арабської) сприяє виробництву продуктів тонкого органічного синтезу. Значним є випуск фармацевтичних препаратів і парфумерно-косметичних виробів. Але в цілому зведений баланс хімічної галузі від’ємний, оскільки доводиться багато купувати не тільки нафти і газу, але й фосфатів (польські ґрунти вимагають великої кількості добрив, особливо фосфорних, за їх виробництвом Польща займає 1 місце в Європі).

У машинобудуванні головним є виготовлення гірничошахтного обладнання, сільськогосподарської техніки (трактори, комбайни та ін.), будівельних машин і транспортних засобів. Серед останніх – рухомий склад залізниць, автобуси, вантажні та легкові автомобілі, рибальські та суховантажні судна, авіаційна техніка. В цілому польське машинобудування розміщене переважно на землях, які в той чи інший час перебували в складі Німеччини. Це Верхня і Нижня Сілезія, міста Познань, Щецин, міська агломерація "Труймясто" (Гданськ–Сопот–Гдиня). Винятком є Варшава і Краків, в яких у післявоєнний період здійснювалася цілеспрямована урядова політика розвитку машинобудування. На даний час саме машинобудування зазнає найбільших змін, що пов’язано з процесами транснаціоналізації після вступу до ЄС.

Текстильне виробництво – перша за часом виникнення галузь обробної промисловості Польщі. Розвинені всі її підрозділи: текстильна (в першу чергу бавовняна) промисловість, трикотажна і швейна тощо. Територіально галузь сконцентрована в Лодзинському текстильному районі та в Нижній Сілезії. Експортність галузі останнім часом зменшується.

Натомість Польща нарощує експортний потенціал у харчовій промисловості. Серед її галузей по вартості виробленої продукції лідирують м’ясна і молочна, виділяються обсягами виробництва цукрова (до 1,7 млн. т цукру на рік), пивоварна, горілчано-спиртова, рибопереробна, харчосмакова.

5. Сільське господарство

За розмірами посівних площ Польща в Європі поступається лише Україні та Франції, але по зборам зерна, цукрових буряків, виробництву м’яса і молока та більшості інших сільськогосподарських продуктів займає 5-6 місця. А от за валовими зборами картоплі, жита, ягід та льону-довгунця стабільно утримує 1 місце в Європі.

Тип сільського господарства – близький до середньоєвропейського, але співвідношення між рослинництвом і тваринництвом – паритетне. В рослинництві Польща має специфічну спеціалізацію. Хоча зернові й займають 55-56% посівних площ (як у більшості сусідів), але зерно Польща ввозить. Головною її зерновою культурою є жито (ця культура має нижчу врожайність ніж інші зернові). Ячмінь, кукурудза і пшениця вирощуються майже виключно на півдні країни. Частка технічних (цукровий буряк та льон-довгунець – головні серед них) та кормових культур в посівах порівняно із країнами-сусідами низька, пояснюється це підвищеною часткою картоплі. Польща виділяється високою врожайністю овочів і ягід та експортує їх у замороженому вигляді.

За інтенсивністю тваринництва Польща поступається своїм західним сусідам. М’ясо-молочне скотарство і свинарство є провідними підгалузями. У приміських зонах представлене птахівництво (м’ясний напрямок більш поширений, ніж яєчний). Вівчарство зберігає своє значення лише у гірських районах.

Характерною рисою сільського господарства Польщі є те, що навіть за планової системи (1945–1989 рр.) основу його становили дрібні одноосібні ферми. Середній розмір їхніх земельних наділів – 5 га.