16878 (Облік кредитних операцій в зовнішньоекономічній діяльності), страница 2

Відображення в обліку експортера факторингових операцій

1. Відвантажено товар іноземному покупцю Д362 К702

2. Отримано на валютний рахунок частину коштів у рахунок оплати експортної поставки за мінусом дисконту банку і певної частини вартості рахунку Д312 К602

3. Надійшов на валютний рахунок валютний виторг Д3123 К362

4. Оплачено заборгованість по кредиту за рахунок отриманого валютного виторгу Д602 К312

Експортний факторинг – найбільш ефективний фінансовий механізм, який дозволяє вирішувати більшість проблем, які пов'язані зі здійсненням експортних поставок.

Використовуючи послуги, які надають банки з експортного факторингу, підприємство отримує можливість продажу товарів за кордон з відстрочкою платежів, фактично не використовуючи власних обігових коштів. Крім цього, іноземна факторингова компанія бере на себе ризик неплатоспроможності іноземного покупця.

• форфейтинг – форма кредитування експорту банком шляхом купівлі ним (без обороту на продавця) векселів та інших боргових зобов'язань про зовнішньоторгові операції (табл. 1).

Таблиця 1 - Відображення в обліку експортера форфейтингових операцій

• акцептний – полягає в акцепті банком векселя, який стає гарантією оплати експорту;

• овердрафт – форма кредитування експорту, за якою банк списує грошові кошти з рахунку клієнта понад залишок коштів на рахунку, наслідком чого є дебетове сальдо за розрахунками у клієнта (табл. 2).

Залежно від строків, на які надаються кредити, їх поділяють на:

а)короткострокові – строк повернення не має перевищувати 12 місяців;

б)довгострокові – строк повернення перевищує 12 місяців. Критерії віднесення до короткострокових або довгострокових кредитів визначені в п. 8 П(С)БО 11 “Зобов'язання”.

Таблиця 2 - Відображення в обліку імпортера овердрафту

Відповідно до п. 12 П(С)БО 11, поточні зобов'язання відображаються у Балансі Ф 1 за сумами погашення:

а)довгострокові кредити банків – код рядку 440;

б)короткострокові кредити – код рядку 500.

Для правильного відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті необхідно враховувати вимоги П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Підприємство отримує кредит в іноземній валюті і нараховує відсотки на користь нерезидента за використання кредитних засобів. Таку операцію відображають в обліку шляхом перерахування суми в іноземній валюті з застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (п. 5 П(С)БО 21). Оскільки погашення виниклої кредиторської заборгованості передбачено у фіксованій сумі коштів, то відповідно до п. 4 П(С)БО 21 ця кредиторська заборгованість – монетарна стаття, і таким чином вона переоцінюється на дату балансу (п. 7 П(С)БО 21). Курсові різниці з такої статті обліку нараховуються як на дату балансу, так і на дату здійснення розрахунків (п. 8 П(С)БО 21).

В податковому обліку порядок відображення курсових різниць регламентується п. 7.2 Закону про податок на прибуток.

Відповідно з п.п. 7.3.3 “Закону про прибуток” – під терміном “заборгованість” розуміється основна сума фінансового кредиту, сума відсотків, нарахованих на таку суму фінансового кредиту, строк оплати яких скінчився на дату закінчення звітного періоду. Таким чином, тільки щодо таких видів заборгованості застосовується порядок перерахунку заборгованості і визначення курсових різниць у податковому обліку.

Засоби, надані банком-нерезидентом на визначений строк, для цільового використання і під відсотки, відповідно пп. 1.11.1 ст. 1 Закону про прибуток є фінансовим кредитом. Під час надходження такого кредиту його сума не входить до складу валових доходів, а при поверненні його нерезиденту, не включається у валові витрати, що передбачено пп. 7.9.1 і пп. 7.9.2 (Закону про прибуток) за винятком відсотків за кредит.

Аналітичний облік ведеться за кожним отриманим кредитом в іноземній валюті. Перерахунок заборгованості в іноземній валюті за кредитами відбувається на останню дату звітного періоду і на дату погашення кредиту.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” № 959-ХІІ (із змінами і доповненнями) від 16.04.91 р. // www.rada.gov.ua

2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.97 р. // www.rada.gov.ua

3. Декрет КМУ від 19.02.93 р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93// www.rada.gov.ua

4. Наказ Президента України “Про регулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” від 27.06.99 р. №734/99// www.rada.gov.ua

5. Постанова Правління НБУ “Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам”, затверджене від 17.06.04 р. №270. // www.rada.gov.ua

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 193 від 10.08.2000 р. // www.rada.gov.ua

7. Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. - 544 с.

8. Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Практикум. Навчальний посібник з практичних занять. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2003. – 272 с.

9. Зовнішньоекономічна діяльність: Підручник для вузів/ І.В. Багрова, В.Є. Власик, О.О. Гетьман; За ред. д-ра економ, наук. проф. І.В. Багрової. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.