15699 (Облік валютних коштів, повязаних з рухом статутного капіталу)
Описание файла
Документ из архива "Облік валютних коштів, повязаних з рухом статутного капіталу", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "бухгалтерский учет" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "бухгалтерский учет и аудит" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "15699"
Текст из документа "15699"
Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу
“Облік валютних операцій пов’язаних із формуванням та рухом статутного капіталу”
Контрольна робота
з обліку і аналізу ЗЕД
КИЇВ-2002
КИЇВ-2002
План
Вступ.
-
Облік валютних операцій пов’язаних із формуванням та рухом статутного капіталу.
-
Практичне завдання №7.
Висновкок
Література
По економічному потенціалу Україна входить в першу п’ятірку країн Європи, але по ефективності його використання значно відстає від розвинутих країн світу внаслідок економічної кризи. Вихід з кризи можливий при умові проведення поступової економічної політики, що забезпечить макроекономічну стабільність при прогресивному розвитку сфери виробництва і обігу. Організація і здійснення ЗЕД вимагає дотримання відповідної мети і кладе специфічні завдання перед бухгалтерським обліком. Основними об’єктами бухгалтерського обліку ЗЕД є: валютні засоби і валютні операції, товари і їх рух на основі експортно-імпортних операцій, розрахункові і кредитні операції між суб’єктами ЗЕД, а також між суб’єктами і обслуговуючими їх банками, кінцеві фінансові результати господарської діяльності. Правильна постановка бухгалтерського обліку перерахованих о’єктивів повинна знаходитися в центрі уваги бухгалтерського апарату
Операції, пов'язані з рухом капіталу, особливо цікавлять іноземних інвесторів, тому слід приділити особливу увагу відображенню цих операцій в обліку.
До іноземних інвесторів відносяться суб'єкти інвестиційної діяльності на території України, а саме:
-
юридичні особи, створені відповідно до законодавства;
-
фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності;
-
закордонні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
-
інші іноземні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що визнаються такими відповідно до законодавства України.
Підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно з законодавством України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого складає 10 %, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.
Облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства. Особливістю організації обліку операцій в іноземній валюті товариства з обмеженою відповідальністю є те, що до моменту державної реєстрації підприємства у нього виникає заборгованість засновників по внесках до статутного капіталу, яка перераховується у грошову одиницю України. Для цього підприємству необхідно:
-
сформувати розмір статутного капіталу підприємства за участю іноземних інвесторів за курсом, зафіксованим в установчому договорі. В бухгалтерському обліку розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції і не підлягає переоцінці в подальшому в зв'язку зі зміною курсу іноземних валют;
-
зафіксувати дату виникнення заборгованості іноземних інвесторів, яка одночасно є датою підписання установчого договору. Перерахунок зобов'язань з внесків до статутного капіталу проводиться на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.
Якщо засновником підприємства е нерезидент України, то підприємство здійснює розрахунки з ним в іноземній валюті країни цього нерезидента. У зв'язку з цим в іноземній валюті здійснюються всі внески до статутного капіталу (шляхом внесення до статутного капіталу основних засобів, нематеріальних активів, запасів, а також шляхом перерахування валютних коштів на рахунок підприємства). В іноземній валюті здійснюється також виплата засновнику-нерезиденту дивідендів.
На практиці на рахунку 46 "Неоплачений капітал" зручно самостійно ввести субрахунки:
-
461 - "Неоплачений капітал засновників в національній валюті України";
-
462 - "Неоплачений капітал засновників в іноземній валюті".
Введення таких субрахунків дозволить без перешкод поділити валютний і гривневий облік з можливістю розрахунку курсових валютних різниць на квартальні залишки субрахунку 462.
Валютну різницю по залишках дебіторської заборгованості в іноземній валюті засновників-нерезидентів по внесках до статутного капіталу підприємства необхідно розрахувати в загальному порядку. І ця валютна різниця може бути включена до об'єкту оподаткування на загальних засадах. Те ж саме стосується перерахунку залишків по виплаті дивідендів в іноземній валюті засновникам-нерезидентам.
Розглянемо приклад. 10.04.2001р. засновники ТзОВ "ІнКорм" підписали установчий договір, відповідно до якого розмір статутного капіталу товариства склав 110 тис. грн. Внесок українського засновника склав 27500 грн., внесок іноземного засновника - 15 тис. дол. США. Курс НБУ на дату здійснення операцій наступний: 10.04.01 – 5,50 грн/дол США, 20.04.01р. – 5,60 грн/дол США.
Таблиця 1
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ”ІнКорм" за квітень 2002р. | ||||||
№ пп. | Дата | Зміст господарчої операції | Сума | Кореспонденція рахуіків | ||
дол. | грн. | Д-т | К-т | |||
1. | 10.04 | Установчий договірЗареєстровано статутний капітал товариства | 15000 | 27500 82500 | 461 462 | 40 40 |
2. | 20.04 | Розрахунок бухгалтеріїВизначено курсову різницю по заборгованості іноземного засновника в іноземній валюті 500 х (5,6-5,6) = 1500 | — ---- | 1500 1500 | 462 744 | 744 793 |
3. | 20.04 | Виписки банкуЗдійснено внески засновників: на поточний рахунок в національній валюті; на поточний рахунок в іноземній валюті | --- 15000 | 27500 84000 | 311 312 | 461 462 |
Для нарахування дивідендів по субрахунку 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" також зручно вести не передбачені Планом рахунків, субрахунки другого рівня:
-
6711 - "Розрахунки з засновниками-резидентами України в національній валюті України";
-
6712 - "Розрахунки з засновниками-нерезидентами України в іноземній валюті".
Введення таких субрахунків до субрахунку 671 дозволить розподілити валютний і гривневий облік з можливістю нарахування курсових різниць.
Розглянемо такий приклад: ТзОВ "ІнКорм" 02.10.2001р. нарахувало дивіденди засновникам: - засновнику-резиденту - 500,00 грн., а засновнику-нерезиденту - 300 дол. США. Дивіденди було виплачено 20.10.01р. Курс НБУ на 02.10.01р. – 5,55 грн/дол, 20.10.01р. – 5,65 грн/дол США.
Таблиця 2
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ “ІнКорм” за жовтень 2001р. | ||||||
№ пп | Дата | Зміст господарської операції | Сума | Кореспонденція рахунків | ||
дол. | грн. | Д-т | К-т | |||
1. | 02.10 | Рішення зборів засновників. Розрахунок бухгалтеріїНараховано дивіденди засновникам: -- резидентам; -- нерезидентам 300 * 5,5 = 650 | ---- 300 | 500 1650 | 443 443 | 6711 6712 |
2. | 02.10 | Розрахунок бухгалтеріїНараховано податок на дивіденди (за ставкою З0%) | ---- 90 | 150 495 | 6711 6712 | 641 641 |
3. | 20.10 | Розрахунок бухгалтеріїВідображено курсову різницю по заборгованості в іноземній валюті при виплаті дивідендів 300 * (5,65-5,55) = 30 | 30 30 | 793 974 | 974 6712 | |
4. | 20.10 | Перераховано дивіденди: -- засновнику-нерезиденту 300х5,6=1530 -- засновнику-резиденту | 300 --- | 1695 350 | 6712 6711 | 312 311 |
У випадку ввезення непідакцизних товарів (майна) як внеску до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, ці товари звільнюються від сплати податку на додану вартість під час перетину митного кордону України.
Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від сплати мита.
При митному оформленні майна, що ввозиться, підприємство з іноземними інвестиціями видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо в період, на який надається відстрочення платежу, ввезене майно зараховано на баланс підприємства з іноземними інвестиціями і податковою інспекцією за місцем знаходження такого підприємства зроблено відмітку про це на примірнику векселя.
З моменту виникнення у підприємства з іноземними інвестиціями права власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, це підприємство має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тобто здійснювати щодо даного майна всі дії, не заборонені законодавством, наприклад, продати, подарувати, здати в оренду тощо. Оподаткування таких операцій здійснюється в загальноприйнятому порядку.
Однак у разі відчуження майна, отриманого як внесок до статутного капіталу від іноземного інвестора, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), діє особливе правило: якщо відчуження відбулось протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, таке підприємство сплачує ввізне мито. Розмір ввізного мита обчислюється виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату відчуженні майна. Мито сплачується не пізніше ніж за день до відчуження майна.
Якщо підприємство добровільно не сплатило ввізне мито, а податкова інспекція встановила факт відчуження майна раніше трирічного строку при несплаченому ввізному миті, вона повідомляє про це відповідний митний орган.
Митний орган, отримавши таке повідомлення, у свою чергу, в безспірному порядку стягує ввізне мито. При цьому на суму несплаченого ввізного мита нараховується пеня за весь час заборгованості, починаючи від дня відчуження майна і включаючи день сплати. Пеня обчислюється в розмірах, передбачених законодавством.
Таким чином, заборони на продаж майна, внесеного іноземним інвестором до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, не існує. Однак у разі продажу цього майна раніше трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс потрібно сплатити ввізне мито. Якщо продаж майна відбувся після закінчення цього строку, ввізне мито не сплачується.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу майна, одержаного від нерезидента для власного використання, наведено в таблиці 2.
Таблиця 3
Бухгалтерський облік операцій з продажу майна | |||
№пп. | Зміст господарської операції | Кореспоіденція рахунків | |
Д-т | К-т | ||
1. | Зареєстровано статутний капітал товариства з іноземними інвестиціями | 461 | 40 |
462 | 40 | ||
2. | Оприбутковано верстат як внесок нерезидента до статутного Капіталу | 104 | 462 |
3. | Відображено курсову різницю, яка виникла по заборгованості нерезидента по внесках до статутного капіталу | 462 744 | 744 793 |
4. | Нараховано і сплачено митні збори при ввезенні верстату на митну територію України | 104 | 642 |
642 | 311 | ||
5. | Реалізовано верстат через 8 місяців після оприбуткування | 377 | 742 |
6. | Відображено ПДВ на договірну вартість верстату | 742 | 641 |
7. | Нараховано ввізне мито. що сплачується у зв'язку з продажем обладнання раніше трьох років з моменту зарахування його на баланс як внесену іноземну інвестицію | 104 | 642 |
8. | Сплачено ввізне мито | 642 | 311 |
9. | Списано знос обладнання | 131 | 104 |
10. | Списано залишкову вартість обладнання | 972 | 104 |
11. | Списано на фінансовий результат дохід від продажу обладнання | 742 | 793 |
12. | Списано на фінансовий результат собівартість обладнання | 793 | 972 |
Практичне завдання №7.