14997 (Кози), страница 3

Те, як у кіз виявляється охота, визначається не лише особливостями породи, умовами утримання і годівлі, але й індивідуальною вдачею.

ВИЗНАЧЕННЯ ВАГІТНОСТІ

Визначити, чи завагітніла коза, звичайно не дуже складно. На ранніх строках це роблять, спостерігаючи поведінку тварини: якщо протягом трьох тижнів у неї не почалася охота, то коза запліднена. Трапляється, що охота настає пізніше, ніж через три тижні після парування. Це може означати, що ембріон з якоїсь причини розсмоктався у матці.

На пізніх строках для визначення вагітності тварину оглядають, промацують частини плода.

ВЕДЕННЯ ПОЛОГІВ

За 6—8 тижнів до очікуваного терміну припиняють доїння (це не стосується кіз молочного напряму).

Припинення доїння сприяє тому, що тканини вимені одержують відпочинок і у ході наступної лактації зможуть виробити більше молока. Крім того, під час припинення доїння поліпшується постачання плода поживними речовинами.

Протягом останніх місяців вагітності плід росте дуже швидко, відбувається остаточне формування усіх органів і систем. У цей період коза потребує великої кількості високопоживних кормів. Сповна задовольнити підвищені вимоги вагітної козоматки можна, постійно збільшуючи частку концентрованих кормів у добовому раціоні.

У ясні погожі дні, незалежно від температури повітря, тварину випускають на прогулянку на 1,5—2 години. Під час прогулянки, особливо на пізніх строках вагітності, козу необхідно оберігати від решти тварин, щоб не спровокувати аборт.

Пологам передують так звані провісники — ознаки початку родової діяльності. Можлива відмова від їжі, хоча цю ознаку не можна вважати найбільш характерною. Коза поводиться неспокійно, риє підстилку, часто озирається, мекає. Занепокоєння старших кіз часто ледь помітне, але молоді починають тривожитися приблизно за 24 години до пологів, і це легко помітити.

Наповнення вимені - дуже характерна ознака: воно стає пружним, округлим. У первісток вим'я може наповнитися за 3—4 тижні до пологів.

При огляді зовнішніх статевих органів спостерігається їх на-пухлість. Після початку потуг з родового каналу виходить слизова пробка жовтавого кольору. Виділення білого або рожевого кольору можуть свідчити про запалення внутрішніх органів тварини.

Слід мати на увазі, що у всіх випадках патології потрібна допомога досвідченого зоотехніка або ветеринарного лікаря.

Треба уважно спостерігати за станом кози, щоб не пропустити початок пологів: перші потуги можуть пройти майже непомітно. Досвідчені тваринники стверджують, що безпосередньо перед пологами температура тіла кози знижується приблизно на 2°С; це визначають, мацаючи вуха, які здаються холодними. Проте цю ознаку не можна вважати за таку, що безумовно свідчить про початок пологів.

З посиленням потуг коза починає часто задирати хвіст, прогинати спину. Перед початком другої стадії - зганяння плода - тварина звільняється від вмісту сечового міхура та нижніх відділів кишечника. З початком зганяння плода кози, як правило, лягають. Якщо коза не ляже сама, господар має змусити її лягти.

Зганяння плода починається з виштовхування через родові шляхи плодового міхура. У цей час шийка матки відкрита приблизно на три чверті. Пошкодження міхура небезпечне для плода.

Від стискання плодовий міхур незабаром проривається з боку, протилежного шийці матки, а потім плід звільняється повністю. Після цього з родових шляхів стає видно копитця, відчувається специфічний запах.

Не можна тягти козеня за ніжки — плід має вийти самостійно. Голова плода незабаром проходить шийку матки. Деякий час коза відпочиває, а потім скорочення продовжуються. А дихальна система плода звільняється від рідини та слизу.

Остання стадія пологів — вихід канатика пуповини (якщо він досі цілий), його слід перерізати приблизно за 10см від тіла козеняти. Після цього козеня починає дихати самостійно (до того воно одержувало кисень та поживні речовини з організму матері).

Завершальний етап пологів — зганяння посліду. Цей процес триває від кількох годин до (максимум) доби. Якщо за 24 години послід не відділився, треба звернутися до ветеринара.

Ні в якому разі не можна витягати послід самостійно. Послід, який вийшов з родових шляхів, слід негайно прибрати з приміщення, щоб виключити будь-який контакт з ним кіз.

Новонароджених козенят необхідно витерти сухою мішковиною; особливо ретельно очищують мордочку. Пуповину обробляють спиртовою настоянкою йоду (5 %).

У кози вистригають вовну навколо вим'я, обмивають його теплою водою. Солом'яну підстилку замінюють на свіжу й підсаджують козенят.

ВИРОЩУВАННЯ КОЗЕНЯТ

Новонароджених козенят утримують під маткою або випоюють окремо від маток. Перше простіше й ефективніше. Цей спосіб знаходить застосування у господарствах пухового та вовнового напрямів продуктивності. Якщо у кози недостатньо молока, козенят підгодовують спочатку коров'ячим молоком, а потім різноманітними молочними сумішами.

Дуже важливо, щоб козенята одержали молозиво матері. Норми випоювання такі:

1—3-й день — по 20г 12 разів (усього 240г);

4—8-й день — по 75г 6 разів (усього 450г);

9— 13 -й день — по 100г 7 разів (усього 700г);

14—30-й день — по 250г 5 разів (усього 1250г).

З 31 по 52-й день норму випоювання поступово зменшують: козенят починають напувати молоком наполовину з кип'яченою водою, додаючи пшеничного або вівсяного борошна.

З місячного віку тварин намагаються привчати до споживання грубих кормів: спочатку дають концентровані корми (суміш макухи і висівок, подрібненого вівса), а потім коренеплоди тощо.

З настанням тепла і появою зеленої трави козенят привчають до пасовиська.

У віці приблизно чотирьох місяців козенят поступово відлучають у маток: цей процес триває в середньому 10 днів.

Протягом 2—3 тижнів після відлучення козеняті дають 0,2— 0,3кг концентрованих кормів на добу. Випасають козенят окремо від матерів.

Козенят молочних порід, які найчастіше утримуються у приса­дибних господарствах, під маткою не вирощують.

11